Постанова

від 15.01.2024 по справі 359/6717/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 359/6717/23

Апеляційне провадження № 22-ц/824/4290/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Яковлєвої Л.В., про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Зал офіційних делегацій», треті особи : Національне агентство з питань запобігання корупції, Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників, Незалежна профспілка авіапрацівників Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, -

в с т а н о в и в :

У липні 2023 року позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просила: визнати неправомірним та скасувати наказ (розпорядження) ДП «Зал офіційних делегацій» від 31 травня 2023 року за № 31/05-02-2023 «Про припинення трудового договору»; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Господарського відділу ДП «Зал офіційних делегацій» (т. 1 а.с. 1-12).

01 листопада 2023 року під час судового засідання керівник Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників Тимошенко В.В. подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі для отримання належним чином оформлених рішень профспілок щодо питання про звільнення ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 35-36).

На обґрунтування вказаного клопотання зазначив, що в позовній заяві вказано, що однією з підстав оскаржуваного наказу є відсутність згоди виборного органу первинної профспілкової організації, яку вона очолює, та вищестоящої профспілкової організації, а саме Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників. Відповідач стверджує, що направляв на адресу Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників та Незалежної профспілки авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій» подання про звільнення ОСОБА_1 від 28 лютого 2023 року за № 28/02-10 та №28/02-11, при цьому Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників поштове відправлення не отримало, а Незалежна профспілка авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій» поштове відправлення отримала, але не надала відповіді. Згодом відповідач повторно направив подання від 20 квітня 2023 року за № 20/04-01 на адресу Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників та № 20/04-03 на адресу Незалежної профспілки авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій», при цьому, як зазначає відповідач, Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників дане подання отримало, але не надало відповіді, так само не надала відповіді й Незалежна профспілка авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій». Проте, немає відомостей про отримання Незалежною профспілкою авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій» цього подання.

Вказував, що в даному випадку Незалежна профспілка авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій» повідомило суд, що має чітку та аргументовану позицію щодо незаконності та необґрунтованості масових звільнень в ДП «Зал офіційних делегацій» та зокрема й позивача, викладену у листі від 24 грудня 2022 року за № 1-24-12, про що згадує сам відповідач. Крім цього, дана позиція Незалежної профспілки авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій» була врахована в судових рішеннях, які набули чинності, щодо визнання протиправними попередніх двох звільнень ОСОБА_1 . При цьому очевидно має місце технічний збій, коли одна профспілка отримала подання, а інша не отримала, потім навпаки, і саме цей фактор став на заваді надати роботодавцю належним чином оформлені відповіді профспілок. При цьому позиція профспілок щодо незаконності дій відповідача не змінилася в перерві між першим та другим звільненнями ОСОБА_1 (визнаними судом незаконними) та останнім звільненням.

Посилався на позицію Верховного Суду в постанові від 05 вересня 2019 року по справі № 336/5828/16, в якій зазначено, що при звільненні члена профспілкової організації без отримання попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (ст. 43 КЗпП України), так і при звільненні члена виборного профспілкового органу без отримання попередньої згоди виборного органу, членом якого він є, а також вищого виборного органу цієї профспілки (ст. 252 КЗпП України) суд має зупинити провадження по справі та запитати відповідний орган щодо згоди на звільнення. Відсутність такого рішення на час звільнення працівника сама по собі не є безумовною підставою для його поновлення на роботі, оскільки така згода або незгода на звільнення може бути витребувана судом при вирішенні трудового спору (т. 2 а.с. 35-36).

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2023 року клопотання представника третьої особи Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників Тимошенко В.В. про зупинення провадження у справі - задоволено. Зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Зал офіційних делегацій», треті особи : Національне агентство з питань запобігання корупції, Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників, Незалежна профспілка авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій» про визнання неправомірним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі. Запитано згоду (чи відмову у її наданні) у Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників та Незалежної профспілки авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій» щодо звільнення із займаної посади ОСОБА_1 . Провадження зупинено до отримання відповіді від профспілкових органів (т. 2 а.с. 42-45).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 08 листопада 2023 року представник ДП «Зал офіційних делегацій» - адвокат Сільченко С.О. звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 2 а.с. 79-83).

Апеляційну скаргу мотивував тим, що судом першої інстанції було зазначено, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем рішення профспілкових органів щодо звільнення ОСОБА_1 , тому, посилаючись на ч. 3 ст. 252 КЗпП України, ч. 3 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а також правову позицію, висловлену Верховним Судом від 05 вересня 2019 року у справі № 366/5828/16 визнав за необхідне зупинити провадження у справі і запитати згоду (чи відмову у її наданні) від третіх осіб: Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників та Незалежної профспілки авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій». Вважає, що такі висновки суду суперечать нормам матеріального права і ґрунтуються на припущеннях щодо фактичних обставин справи через неповне їх з`ясування судом.

Вказував, що 28 лютого 2023 року відповідач підготував і направив засобами поштового зв`язку та електронною поштою два подання про надання згоди на звільнення позивача з посади, а саме подання № 28/02-10 до Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників та подання № 28/02-11 до Незалежної профспілки авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій». При цьому, Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників не отримало поштове відправлення з невідомих причин і було повернуто до ДП «Зал офіційних делегацій». Незалежна профспілка авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій» отримало поштове відправлення 04 березня 2023 року. Таким чином, Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників та Незалежна профспілка авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій» у строк, встановлений ч.ч. 2,5 ст. 43 КЗпП України та ч.ч. 1,4 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», жодної відповіді на зазначені подання від 28 лютого 2023 року до ДП «Зал офіційних делегацій» не направили.

Зазначав, що з метою забезпечення дотримання гарантій, встановлених для керівника первинної професійної спілки відповідач повторно звернувся до Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників з поданням від 20 квітня 2023 року № 20/04-01, яке було направлено адресату засобами поштового зв`язку та електронною поштою та отримано 29 квітня 2023 року, проте відповіді на нього до моменту звільнення позивача на підставі наказу ДП «Зал офіційних делегацій» від 31 травня 2023 року № 31/05-02-2023 надано не було. Також, на поштову та електронну адреси Незалежної профспілки авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій» було направлено подання від 20 квітня 2023 року № 20/04-03, проте, відповіді на вказане подання протягом строку до моменту звільнення надано не було. Вважає, що відповідач виконав вимоги ст.ст. 43, 252 КЗпП України, а також ст.ст. 39,41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» в частині погодження звільнення позивача з виборним органом профспілки, яку він очолював, а також вищестоящого об`єднання профспілок, оскільки обидва профспілкових органи погодили звільнення позивача, пропустивши встановлені строки на розгляд і відповідь подання роботодавцем.

Апелянт вважає, що до даної справи неможливо застосовувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 336/5828/16, оскільки в зазначеній постанові вказано, що «суди попередніх інстанцій, встановивши, що позивач є головою профспілкового комітету первинної профспілкової організації Всеукраїнської спілки «Захист справедливості» працівників КП «Титан», проте, відповідач із поданням про надання згоди на його звільнення до цієї профспілки не звертався, не виконали вимог ч. 9 ст. 43 КЗпП України, тобто не зупинили провадження у справі для отримання згоди або відмови виборного профспілкового органу, а також, вищого виборного органу профспілки в дачі згоди на звільнення працівника, у зв`язку з чим дійшли передчасного висновку про задоволення позову». Таким чином, умовою застосування ч. 9 ст. 43 КЗпП України, тобто зупинення провадження у справі з метою запиту згоди профспілкових органів на звільнення, є невиконання роботодавцем приписів ч. 1 ст. 43, ч. 3 ст. 252 КЗпП України. Звертав увагу, що в даному випадку ДП «Зал офіційних делегацій» двічі звертався до профспілкових органів з поданням про звільнення позивача.

Вказував, що судом першої інстанції не надано оцінки копіям електронних листів, якими відповідач додатково направляв подання про звільнення позивача двічі, при тому, що позивач ОСОБА_1 , яка є керівником Незалежної профспілки авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій», перебуває за кордоном. Крім того, суд першої інстанції не дав належної оцінки факту отримання і неотримання поштової кореспонденції від ДП «Зал офіційних делегацій» третіми особами (т. 2 а.с. 79-83).

03 січня 2024 року до суду надійшов відзив від керівника Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників Тимошенко В.В. , в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу залишити без змін (т. 2 а.с. 104-107).

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем профспілкових органів щодо звільнення ОСОБА_1 .

Апеляційний суд не погодився з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, з 13 липня 1994 року до 31 травня 2023 року ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з ДП «Зал офіційних делегацій» (т. 1 а.с. 13-15).

Наказом директора ДП «Зал офіційних делегацій» від 31 травня 2023 року № 31/05-01-2023 ОСОБА_1 звільнено з 31 травня 2023 року з посади начальника господарського відділу (поза штатом) у зв`язку із скороченням чисельності та штату працівників згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України на підставі наказу від 02 лютого 2023 року 02/02-01-2023 «Про скорочення посади начальника господарського відділу (поза штатом) ДП «Зал офіційних делегацій» (т. 1 а.с. 23).

Сторони не заперечували, що ОСОБА_1 була керівником первинної професійної спілки.

Частиною 3 статті 252 КЗпП України передбачено, що звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган профспілки), крім додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки (об`єднання профспілок).

За змістом частини першої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 КЗпП України та ч. 1 ст. 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору(ч. 5 ст. 43 КЗпП України).

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Відповідно до ч. 9 ст. 252 КЗпП України якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

З матеріалів справи встановлено, що 28 лютого 2023 року директором ДП «Зал офіційних делегацій» Гріздак В. на електронну та поштову адресу Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників було направлено подання № 28/02-10 про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1 а.с. 142-144, 159).

На підтвердження факту направлення вказаного подання на адресу Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників до відзиву на позовну заяву було долучено опис вкладений у цінний лист з описом та рекомендованим повідомленням 083016908179 (т. 1 а.с. 151), копію конверту та трекінг щодо перевірки статусу відстеження за № 083016908179 (т. 1 а.с. 148-149, 155), з яких вбачається, що поштове відправлення не було отримано адресатом та повернуто за зворотною адресою з відміткою працівників пошти «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Також 28 лютого 2023 року директором ДП «Зал офіційних делегацій» Гріздак В. на поштову адресу Незалежної профспілки авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій» було направлено подання № 28/02-11 про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1 а.с. 145-147).

З копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та з трекінгу щодо перевірки статусу відстеження за № 0830106908160 вбачається, що 04 березня 2023 року Незалежною профспілкою авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій» було отримано подання на ОСОБА_1 від 28 лютого 2023 року № 23/02-11 (т. 1 а.с. 154, 157-158).

Крім того, 20 квітня 2023 року директором ДП «Зал офіційних делегацій» Гріздак В. на електронну та поштову адресу Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників повторно було направлено подання № 20/04-01 про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1 а.с. 161-163, 168).

На підтвердження факту повторного направлення вказаного подання на адресу Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників до відзиву на позовну заяву відповідачем було долучено опис вкладений у цінний лист з описом та рекомендованим повідомленням 0830107062990 (т. 1 а.с. 165), та трекінг щодо перевірки статусу відстеження за № 0830107062990 (т. 1 а.с. 166-167), з якого вбачається, що поштове відправлення було отримано особисто 29 квітня 2023 року.

Також 20 квітня 2023 року директором ДП «Зал офіційних делегацій» Гріздак В. на адресу Незалежної профспілки авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій» повторно було направлено подання № 20/04-03 про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (т. 1 а.с. 169-171, 172).

Проте, відповіді на зазначені подання про звільнення ОСОБА_1 відповідачу від Об`єднання незалежних профспілок авіапрацівників та Незалежної профспілки авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій» не надійшло.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що роботодавцем ДП «Зал офіційних делегацій» було виконано вимоги ст.ст. 43, 252 КЗпП України щодо звернення до виборного органу профспілки за наданням згоди щодо звільнення позивача ОСОБА_1 .

Крім того, суд першої інстанції мав дати оцінку наданим до районного суду доказам на підтвердження отримання Об`єднанням незалежних профспілок авіапрацівників та Незалежною профспілкою авіапрацівників ДП «Зал офіційних делегацій» подання на звільнення ОСОБА_1 , що наявні в матеріалах справи (т. 1 а.с. 157-158,166-167), з огляду на положення ч. 5 ст. 43 КЗпП України, тому висновок районного суду про зупинення провадження у справі є передчасним.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні підстави для зупинення провадження у справі до отримання відповіді від профспілкових органів щодо звільнення із займаної посади ОСОБА_1 .

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 353, 389 ЦПК України, оскаржувана ухвала районного суду про зупинення провадження у справі не віднесена процесуальним законом до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 379, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Зал офіційних делегацій» - задовольнити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2023 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова