Постанова

від 21.12.2023 по справі 240/17768/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/17768/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Р.М.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

21 грудня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Лунь Т. С.,

представника позивача - Кутакова П.В.

представника відповідача - Грищука М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" про анулювання спеціальних дозволів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Державна служба геології та надр України, звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій", в якому просив:

- припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4545 від 17.12.2007 року, наданого Відкритому акціонерному товариству "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій"; тому акціонерному товариству "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій ";

- припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4546 від 17.12.2007 року, наданого Відкритому акціонерному товариству "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій ".

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин, викладених в ній, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апелянта та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції та дослідивши матеріали справи, дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного перегляду справи, Відкритому акціонерному товариству «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» було надано спеціальні дозволи на користування надрами від 17.12.2007 року № 4545 та № 4546 з метою видобування кварцитовидних пісковиків, придатних в якості сировини для виробництва будівельного щебеню, бутового каменю, заповнювача важких бетонів та видобування пісків, придатних для виробництва штукатурних та будівельних розчинів, відповідно.

Наказом Держгеонадр від 19 грудня 2016 року № 489 було зупинено дію дозволів № 4545 і 4546 від 17.12.2007 року та надано відповідачу (надрокористувачу) 30 календарних днів для усунення порушень, про що відповідача було повідомлено листом від 27.12.2016 року 24405/13/14-16. Даний лист ВАТ «Озерянський КЗБГК» отримало 13 січня 2017 року.

В подальшому, наказом Держгеонадр від 14 березня 2017 року № 127 було відтерміновано дату зупинення спеціальних дозволів до 01.02.2018 року, про що відповідача повідомлено листом від 07 квітня 2017 року № 8037/13/14-17, який отримано останнім 22 квітня 2017 року.

В червні 2019 року на адресу Держгеонадр надійшло подання Державної фіскальної служби України № 12145/5/99-99-12-03-04-16 від 20 червня 2019 року, в якому ДФС надає інформацію про заборгованість з рентної плати за користування надрами суб`єктів господарювання, що не вносили, несвоєчасно вносили суми податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (протягом шести місяців). Відповідно до Додатку № 1 до листа - Переліку суб`єктів господарювання, що не вносили, не своєчасно вносили суми податкових зобов`язань рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (протягом шести місяців) станом на 01.06.2019 року, відповідач мав суму податкового боргу 7,0 тис. грн. В зв`язку з чим, ДФС просило розглянути питання про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, виданих ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій".

Наказом Держгеонадр від 22.07.2019 року № 231 відповідачу було надано 30 календарних днів на усунення порушень, про що його повідомлено листом від 26.07.2019 року № 13724/03/14-19. Вказаний лист отримано відповідачем 14.08.2019 року.

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вказаних недоліків та погашення заборгованості з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

В жовтні 2019 року на адресу Держгеонадр надійшов лист Державної фіскальної служби України № 2079/5/99-00-10-02-16 від 09.10.2019 року, в якому вказано на наявність у відповідача станом на 01.06.2019 податкового боргу у сумі 116,67165 тис. грн., з яких рентна плата 4,4485 тис. грн.

Наказом Держгеонадр від 28.11.2019 року № 440 відповідачу було надано термін на усунення порушень до 01.02.2020 року, про що він повідомлений листом від 04.12.2019 року № 24012/03/14-19. Вказаний листа отримано скаржником 11.12.2019 року.

Матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вказаних недоліків та погашення заборгованості з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Наказом Державної служби геології та надр України № 450 від 28.11.2018 року затверджено Річний план здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік, до якого було включено і відповідача.

Наказом Державної служби геології та надр України № 361 від 30.09.2019 року Департаменту державного геологічного контролю було доручено провести планові перевірки надрокористувачів, щодо яких буде здійснюватися державний геологічний контроль у листопаді 2019 року, до переліку яких було включено і відповідача.

На підставі зазначених наказів відповідачу було направлено повідомлення про проведення планової перевірки (лист вих. № 20409/03/14-19 від 04.10.2019 року), який відповідачем було отримано 09.10.2019 року, тобто більш ніж за 10 днів до початку проведення перевірки.

За результатами перевірки, 22.11.2019 року було складено акти перевірки № 06-02/23/2019-89/п (243) і № 06-02/23/2019-90/п (244), в яких зафіксовано наступні порушення вимог законодавства: суб`єкт господарювання, а саме т.в.о. голови правління ВАТ «Озерянський КЗБГК» не допустив посадових осіб Держгеонадр до здійснення заходу державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), встановленого законодавством, у зв`язку з неможливістю надати повного пакету оригіналів документів, що підтверджують дотримання вимог законодавства про надра, чим порушив абз. 2 ст. 11 ЗУ № 877.

На підставі Актів було складено Приписи від 25.11.2019 року № 2267-14/06 та № 2270-14/06, якими зобов`язано відповідача у строк до 27.12.2019 року усунути порушення законодавства у сфері надрокористування та подати в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр матеріали згідно з додатком № 1, які підтверджують факт усунення вказаних порушень.

Наказом Держгеонадр № 85 від 10.03.2020 року було внесено зміни до пунктів 8 та 9 наказу від 19.12.2016 № 489 в частині доповнення підстав зупинення дії спеціального дозволу та надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушень, про що відповідача повідомлено листом № 4586/01/07-20 від 19.03.2020 року.

За результатами опрацювання вищевказаних матеріалів встановлено, що відповідач в порушення вимог, особливих умов № 3 спеціальних дозволів на користування надрами № 4545, 4546 від 17.12.2007 року, ст.ст. 24, 28 Кодексу України про надра не сплатив рентну плату за користування надрами, має заборгованість у сумі 116,67165 тисячі гривень та не допустив до перевірки Держгеонадра.

Відтак, факт порушення відповідачем законодавства в сфері надрокористування, неусунення ним у встановлений строк порушень, зазначених в приписах, та не оскарження останніх, на переконання позивача, є підставою для анулювання спеціальних дозволів на користування надрами у судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не вжито заходів для усунення порушень, які стали підставою для зупинення дії спеціальних дозволів, незважаючи на надання строку для їх усунення, наявні підстави для припинення права відповідача користування надрами шляхом анулювання спеціальних дозволів на користування надрами згідно зі статтею 26 Кодексу України про надра та пункту 23 Порядку №615.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить наступних висновків.

Повноваження Держгеонадра України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Кодексом України про надра, Положенням про Державну службу геології та надр України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 (далі - Положення №1174), Порядком №615.

Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування та діє відповідно до Положення №1174.

Відповідно до підпунктів 9, 10 пункту 4 Положення №1174 Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами, зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію у разі зупинення.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначає Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, (далі - Порядок №615).

Відповідно до пункту 10 Порядку №615 невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.

Частиною другої статті 24 Кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає відповідний наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, і предмет перевірки, та на підставі якого оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, що підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові) і засвідчується печаткою. Перед початком перевірки суб`єкта господарювання посадові особи, які проводять перевірку, пред`являють керівнику суб`єкта господарювання або уповноваженій ним особі направлення та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надають суб`єкту господарювання копію направлення на перевірку, а також інформують цих осіб про мету перевірки.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Пунктом 22 Порядку №615 встановлено, що дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 3) проведення гірничих робіт без геологічного та маркшейдерського обслуговування; 4) наявності заборгованості з плати за користування надрами; 5) порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища; 6) проведення на наданій у користування ділянці надр робіт, не передбачених дозволом; 7) відсутності у надрокористувача під час проведення робіт ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону; 8) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування; 9) непереоформлення дозволу у випадках, передбачених пунктом 16 цього Порядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Відтак, орган, який надав надра у користування, повноважний припинити право користування надрами у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, лише за наявності згоди на це користувача надрами.

Відповідно до пункту 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".

Згідно з положеннями частини сьомої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії дозволу.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 14.07.2021 у справі №240/6006/18, від 15.07.2021 у справі №818/2082/17, від 13.07.2022 у справі №520/4174/19, від 22.03.2023 у справі №240/15850/20, згідно з якою анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для зупинення дії дозволу.

Відтак, невиконання припису, може слугувати самостійною та достатньою підставою для припинення права користування надрами.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №807/983/15 в межах предмета доказування у цій категорії справ, судам необхідно встановити наявність передбачених ст. 26 Кодексу України про надра підстав для припинення права користування надрами.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами № 4545 і № 4546 від 17.12.2007 та, як наслідок, звернення позивача до суду з даним позовом, стало неусунення відповідачем порушень, зазначених у приписах від 25.11.2019 №2267-14/06 і № 2270-14/06, а також недопуск посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення державного нагляду (контролю), чим порушено положення ст.11 Закону України «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

При цьому, приписи від 25.11.2019 №2267-14/06 і № 2270-14/06 відповідачем не оскаржувалися, а тому відповідно до статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» вони є обов`язковими до виконання.

Судова колегія звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі є не правомірність винесення зазначених приписів або наказу про проведення перевірки, а наявність або відсутність підстав для припинення права користування надрами шляхом анулювання дії спеціальних дозволів на користування надрами № 4545 і № 4546 від 17.12.2007, наданих відповідачу.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, відповідачем не було допущено уповноважених представників позивача до перевірки та не виконано вимог приписів і, як наслідок, порушено вимоги статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Угоди про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами, в частині обов`язку надрокористувача допускати представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю та надання документів і матеріалів щодо користування надрами відповідно до умов спеціального дозволу на користування надрами.

Дана обставина представником апелянта не спростована, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що допущення відповідачем порушень вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, є підставою для припинення права користування надрами відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Кодексу України про надра та частини сьомої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2021 року у справі № 824/160/19-а, від 08 грудня 2021 року у справі№240/5395/18, від 17 грудня 2021 року у справі № 822/1076/16 та від 20 травня 2022 року у справі № 811/1163/17.

Стосовно ж відсутності у відповідача заборгованості з рентної плати за користування надрами та виконання вимог приписів, то судова колегія в підтвердження обгрунтувань відповідача в ході апеляційного розгляду даної справи, дійшла висновку, що для повного, всебічного та об`єктивного встановлення обставин справи, що мають значення для її вирішення, необхідно зобов`язати сторони надати суду додаткові докази.

Так, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2023 року, було зобов`язано відповідача - ВАТ "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій", надати суду докази на підтвердження відсутності заборгованості щодо сплати рентної плати за користування надрами і надсилання матеріалів на виконання вимог приписів станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду.

Натомість, вищевказаних вимог суду апелянтом виконано не було, позаяк відповідних та належних доказів в підтвердження факту усунення порушень закону та виконання вимог приписів позивача матеріали справи не містять і відповідачем додатково суду не надано.

Так, надані відповідачем документи не можуть вважатись такими, що підтверджують доводи апелянта про відсутність правових підстав у позивача на момент звернення до суду з відповідним позовом для анулювання спеціальних дозволів, а тому колегією суддів до уваги не приймаються.

В даному випадку, судова колегія зауважує, що надрокористувач наділений не правом, а обов`язком вчасно усувати виявлені порушення.

Неусунення у встановлений строк порушень є виключно виною відповідача, при тому, що позивачем надавався значний термін для здійснення дій, направлених на усунення порушень.

Таким чином, оскільки виявлені систематичні порушення та невиконання вимог розпорядчих документів є порушенням вимог, передбачених спеціальним дозволом, відтак наявні підстави для анулювання дозволів, згідно приписів ст. 26 Кодексу України про надра та пункту 22 Порядку №615.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2020р. по справі №400/1346/19 зазначив, що у даному випадку (подання позову про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу) йдеться про застосування адміністративно-господарських санкцій організаційно-правового характеру у вигляді анулювання спеціального дозволу.

У постанові від 29.07.2020р. у справі №826/4778/16 Верховний Суд дійшов висновку, що адміністративно-господарські санкції мають на меті припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків. Суб`єкта господарювання не може бути притягнуто до відповідальності, якщо він доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування обставин справи, а також про невідповідність висновків суду обставинам справи, на що посилається відповідач в поданій апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову Державної служби геології на надр України.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 27 червня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

В зв`язку з перебуванням суддів Матохнюка Д.Б. у відпустці у період з 25.12.2023 року по 02.01.2024 року та Білої Л.М. у період з 02.01.2024 року по 05.01.2024 року, постанова суду складена в повному обсязі 08 січня 2024 року.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.