Рішення

від 12.01.2024 по справі 456/5340/23

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/5340/23

Провадження № 2/456/237/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

12 січня 2024 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Петренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять визнати за кожним із них право власності на 1/2 частину житлового будинку «А-1» з прилеглими до нього господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з двох житлових кімнат житловою площею 36,1 кв.м та кухні, загальна площа якого становить 69,4 кв.м, до якого належать позначені на плані: ворота «№ 1», огорожа «№ 2», ворота «№ 3», огорожа «№ 4», в порядку спадкування за законом після смерті їх батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивачів покликався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, що включає в себе земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий № 4611200000:05:038:0061, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану в АДРЕСА_2 ; житловий будинок з прилеглими до нього господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_2 . Позивачі звертались до приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Бораковської О.Я. із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 їх батька ОСОБА_3 та отримали свідоцтва про право на спадщину за законом у рівних частках на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий № 4611200000:05:038:0061, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану в АДРЕСА_2 . Однак нотаріус відмовила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з прилеглими до нього господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_2 , який залишився після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з тих підстав, що спадкоємцями не подано нотаріусу правовстановлюючих документів на спадкове майно, а тому позивачі звертаються до суду з даним позовом, так як позбавлені можливості оформити спадщину в позасудовому порядку.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст.174ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 жовтня 2023 року головуючим суддею визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 31/

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.10.2023 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 10.11.2023. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 32/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.12.2023 закрито підготовче провадження в справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом та призначено справу до судового розгляду на 20.12.2023 /а.с. 54/.

Ухвалою суду від 20.12.203 справу розглядом відкладено на 12.01.2024 /а.с. 86/.

Розгляд справи по суті відбувся 12.01.2024 без участі сторін.

Представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвокат Олексишин І.Б. в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його та позивачів відсутності. Позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 8 ст.128ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст.247ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що 03 січня 2023 року зроблено актовий запис № 10 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 /а.с. 12/.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, що включає в себе земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий № 4611200000:05:038:0061, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану в АДРЕСА_2 ; житловий будинок з прилеглими до нього господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради народних депутатів № 28 від 17.01.1985 дозволено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продати ОСОБА_3 незакінчений будівництвом індивідуальний житловий АДРЕСА_2 /а.с. 20/.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 31.05.1985 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продали ОСОБА_3 незакінчений будівництвом індивідуальний житловий АДРЕСА_2 /а.с. 21-22/.

Згідно з технічним паспортом, виготовленим ФОП ОСОБА_6 , на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок «А-1» (1991 року побудови) має наступні характеристики, а саме: складається з 2-х житлових кімнат, допоміжних приміщень, загальною площею 69,4 кв.м, житловою площею 36,1 кв.м, та підвалу. До зазначеного житлового будинку належать позначені на плані: ворота «№ 1», огорожа «№ 2», ворота «№ 3», огорожа «№ 4». Інвентаризаційна вартість становить 440694 грн /а.с. 23-27/.

Також судом встановлено, що на замовлення ОСОБА_2 було проведено технічне обстеження житлового будинку «А-1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації /а.с. 40-52/.

Судом встановлено та підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 16.04.1968, НОМЕР_3 від 20.11.1971, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 17.02.1990, паспортом громадянина України серії НОМЕР_5 , виданим Стрийським МРВ УМВС України в Львівській області 14.09.2001, паспортом громадянина України серії НОМЕР_6 , виданим Стрийським МВ УМВС України у Львівській області 27.06.2000, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми спадкодавця ОСОБА_3 , відтак відносяться до спадкоємців першої черги спадкування за законом. Інші спадкоємці за законом на майно ОСОБА_3 відсутні, оскільки дружина спадкодавця ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с. 5-11, 13-14/.

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом від 17.07.2023, зареєстрованих у реєстрі за № 774 та 773, спадщина, на яку видано ці свідоцтва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , складається із земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий №4611200000:05:038:0061, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_2 /а.с. 16, 18/.

Судом встановлено, що постановами приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Бораковської О.Я. від 17.07.2023 позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_2 рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради № 363 від 26.12.2012), що позбавляє позивачів можливості належним чином реалізувати свої спадкові права /а.с. 17, 19/.

Відтак судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва (втратила чинність), якою не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків у експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 05 серпня 1992 року. Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних жилих будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради народних депутатів № 28 від 17.01.1985 дозволено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продати ОСОБА_3 незакінчений будівництвом індивідуальний житловий АДРЕСА_2 /а.с. 20/.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 31.05.1985 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продали ОСОБА_3 незакінчений будівництвом індивідуальний житловий АДРЕСА_2 /а.с. 21-22/.

Згідно з технічним паспортом, виготовленим ФОП ОСОБА_6 , на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок «А-1» (1991 року побудови) має наступні характеристики, а саме: складається з 2-х житлових кімнат, допоміжних приміщень, загальною площею 69,4 кв.м, житловою площею 36,1 кв.м, та підвалу. До зазначеного житлового будинку належать позначені на плані: ворота «№ 1», огорожа «№ 2», ворота «№ 3», огорожа «№ 4». Інвентаризаційна вартість становить 440694 грн /а.с. 23-27/.

Також судом встановлено, що на замовлення ОСОБА_2 було проведено технічне обстеження житлового будинку «А-1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації /а.с. 40-52/.

У технічному паспорті на спірний житловий будинок та господарські будівлі зазначено 1991 рік побудови. Тобто, спірний будинок з господарськими будівлями та спорудами побудовано до 05 серпня 1992 року, а померлий ОСОБА_3 набув за життя право власності на нього, яке переходить у порядку спадкування за законом відповідно до вимог статей 1216, 1218 ЦК України.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як вбачається зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб спадкоємців.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як роз`яснено в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, у тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема, на житловий будинок, іншу споруду.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, згідно з ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Суд погоджується з аргументами позивачів, вважає такі обґрунтованими та підтвердженими належними, допустимими та достовірними доказами, які в своїй сукупності є достатніми.

Таким чином, враховуючи, що позивачі отримати свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 не мають можливості у зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі таких, а тому враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.264ЦПКУкраїни під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Разом з тим, суд враховує, що відповідно до принципу диспозитивності (ст. 13 ЦПК України) суд зобов`язаний розглядати справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. А тому, враховуючи відсутність у прохальній частині позову вимог позивачів про стягнення на їх користь з відповідача понесених судових витрат, суд вважає за можливе залишити витрати зі сплати судового збору за позивачами.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 05 вересня 2022 року в справі № 1519/2-5034/11 висловив висновок про застосування норми права та вказав, що для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм.

Згідно з частиною п`ятою статті 268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону та правові висновки, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 12.01.2024, є та дата, на яку було призначено розгляд справи, 12.01.2024, а датою складення повного тексту судового рішення 15.01.2024.

Керуючись ст.4,5,12,13,81,259,263-265,268, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ( АДРЕСА_3 ; паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Стрийським МВ УМВС України у Львівській області 27.06.2000; РНОКПП НОМЕР_7 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку «А-1» з прилеглими до нього господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з двох житлових кімнат житловою площею 36,1 кв.м та кухні, загальна площа якого становить 69,4 кв.м, до якого належать позначені на плані: ворота «№ 1», огорожа «№ 2», ворота «№ 3», огорожа «№ 4», в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ( АДРЕСА_3 ; паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Стрийським МРВ УМВС України у Львівській області 14.09.2001; РНОКПП НОМЕР_8 ) право власності на 1/2 частину житлового будинку «А-1» з прилеглими до нього господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з двох житлових кімнат житловою площею 36,1 кв.м та кухні, загальна площа якого становить 69,4 кв.м, до якого належать позначені на плані: ворота «№ 1», огорожа «№ 2», ворота «№ 3», огорожа «№ 4», в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачами до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено судом 15.01.2024.

Суддя Л.В.Гула