Ухвала

від 15.01.2024 по справі 161/459/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/459/24

Провадження № 2/161/1341/24

У Х В А Л А

15 січня 2024 року місто Луцьк

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Металосервіс» Західно-українського закритого акціонерного товариства «Вторкольормет» про визнання припиненими трудових відносин,

ВСТАНОВИВ:

9 січня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання припиненими трудових відносин між ним, як керівником, та Дочірнім підприємством «Металосервіс» Західно-українського закритого акціонерного товариства «Вторкольормет» у зв`язку із звільненням із займаної посади директора на підставі ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з таких підстав.

Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви питання звільнення керівника належить до компетенції зборів учасників товариства.

Відповідно до частин першої, третьої статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтверджувала, зокрема, у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 08 листопада 2019 року у справі № 667/1/16 (провадження № 14-562цс19), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (провадження № 14-524цс19), від 14 грудня 2022 року у справі № 201/909/20 (провадження № 14-34цс22), від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.

Конституційний Суд України у Рішенні від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13 травня 2014 року № 1255-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів») зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.

В даному випадку позивач, як керівник, звернувся до суду із позовом про визнання припиненими трудових відносин. Таким чином, даний спір має розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особою, якій довірено повноваження з управління ним.

З урахування вимогстатті 20 ГПК України, розгляд вказаного позову належить до компетенції господарського суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст.186ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщозаява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Металосервіс» Західно-українського закритого акціонерного товариства «Вторкольормет» про визнання припиненими трудових відносин відмовити.

Роз`яснити позивачу, що вирішення спірних правовідносин відноситься до юрисдикції Господарського суду Волинської області в порядку господарського судочинства з урахуванням суб`єктного складу сторін та правил територіальної підсудності.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Л.М. Присяжнюк