Ухвала

від 13.12.2023 по справі 757/46279/23-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46279/23-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Григоренко І.В.,

при секретарі - Сестро-Животовській А.В.,

розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету будівництва і архітектури за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерства освіти і науки України про визнання фактів мобінгу, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Київського національного університету будівництва і архітектури (далі - відповідач, Київський національний університет будівництва і архітектури) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерства освіти і науки України (далі - третя особа, Міністерство освіти і науки України) про визнання фактів мобінгу, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.10.2023 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче засідання.

12.12.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якому останній просив: заборонити ректору Київського національного університету будівництва і архітектури» (ідентифікаційний код ю.о. 02070909) вчиняти будь-які дії, спрямовані на проведення конкурсу, підготовку та проведення виборів, в тому числі, але не обмежуючись, призначення дати проведення виборів, на заміщення посади директора Відокремленого структурного підрозділу «Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури» (ідентифікаційний код всп ю.о.38639433); заборонити Київському національному університету будівництва і архітектури» (ідентифікаційний код ю.о. 02070909) організовувати голосування працівників Відокремленого структурного підрозділу «Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури» (ідентифікаційний код всп ю.о.38639433) за кандидатури претендентів на посаду директора; заборонити Київському національному університету будівництва та архітектури» (ідентифікаційний код ю.о. 02070909) укладати контракт з особою (кандидатурою, претендентом) на заміщення посади директора Відокремленого структурного підрозділу «Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури» (ідентифікаційний код ю.о.38639433); заборонити Київському національному університету будівництва і архітектури» (ідентифікаційний код ю.о. 02070909) вносити зміни до ЄДРЮОФОПГФ стосовно внесення даних про керівника Відокремленого структурного підрозділу «Інститут інноваційної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури» (ідентифікаційний код всп ю.о.38639433);

В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову, виходячи з предмету позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову у вказаній справі, адже існує ризик вчинення в подальшому відповідачами як юридичних, так і фактичних дій, спрямованих на призначення нового директора або реформування підприємства.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що предметом позову у даній цивільній справі є визнання фактів мобінгу, скасування наказів, поновлення на посаді директора ВСП «ІІНО КНУБА», стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2019 року у справі № 331/1255/17 (провадження № 61-11180св18) зазначено, що «забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення».

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості заходів забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Аналіз вище вказаних норм права та правових висновків викладених у постановах Верховним Судом свідчить проте, що суд забезпечуючи позов повинен враховувати співмірність заходів забезпечення позову та заявлених позовних вимог позивача.

Законом чітко визначено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Разом з тим, позивачем не надано доказів в обґрунтування того, що не застосування заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, а також суд вважає, що в заяві не доведено, що заходи забезпечення позову є співмірними.

За таких обставин, суд вважає заяву про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-154, 272, 353, пп. 15.5 п. 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського національного університету будівництва і архітектури за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерства освіти і науки України про визнання фактів мобінгу, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва (з дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до суду апеляційної інстанції) шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 13.12.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко