Рішення

від 11.01.2024 по справі 484/4956/23

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: 2/484/57/24

Справа: 484/4956/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочно)

11.01.2024 м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Закревського В.І.

за участю секретаря судового засідання - Фартушняк Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Кам`яномостівська сільська територіальна громада Первомайського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дитину,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - Кучера В. звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , визначивши третьою особою без самостійних вимог на предмет спору - службу у справах дітей Кам`яномостівську сільську територіальну громаду Первомайського району Миколаївської області, в якому просить визначити місце проживання їх спільної з відповідачем малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з нею.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем проживала у цивільному шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_4 . Поскільки дитина була народжена не в зареєстрованому шлюбі, запис батька у книзі реєстрації народження та у свідоцтві про народження буловичнено відповідно до ст. 126 СК України за заявою батька та матері дитини - " ОСОБА_2 та присвоєно дитині прізвище батька " ОСОБА_5 ".

Однак, стосунки в сім`ї погіршились, відповідач практично не брав участі у вихованні та розвитку дитини. На теперішній час він не бере жодної учасі у вихованні доньки, не піклується про її стан здоров`ята не забезпечує їй належні умови для здорового зростання. З часм сторони припинили спільне проживання. Наразі позивачка хоче зареєструвати місце проживання дитини, але відповідач ухиляєтьтся від звернення до відповідних органів із заявою про надання згоди на реєстрацію місця проживання дитини. Позивачка самоостійно у повній мірі займається утриманням та вихованням доньки, а тому звернулася до суду із вказаним позовом та просить суд ухвалити рішення, яким визначити місце проживання дитини разом із нею.

02.11.2023 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній.

26.12.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача- адвокат Кучера В.Л. в судове засідання надав заяву із клопотанням про розгляд справи без його участі та без участі позивачки, позовні вимоги пітримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи своєчасно та належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання не з`явився. Відзив на позов, заяви по суті справи або ж з процесуальних питань суду не надала.

Представник третьої особи в судове засідання , через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без участі органу опіки та пікулвання Кам`яномостівської сільскої ради Первомайського району Миколаївської області, проти задоволення прлозовних вимог не заперечують.

Врахувавши позиції сторін у справі, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у цивільному шлюбі.

У період спільного проживання у них народилася донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Первомайським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис № 09.

Дитина проживає з матір`ю ОСОБА_1 та повністю пепребуває на її утриманні, батько дитини - ОСОБА_2 участі у вихованні та розвиту дитини не бере, матеріальної допомоги не надає.

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України (254к/96-ВР) є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частиною сьомою статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України (254к/96-ВР) , Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Статтею 150 СК України передбачений обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

За статтею 157 СК України питання про виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Ухвалюючи рішення в справі "М.С. проти України" від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Найкращі інтереси дитини можуть, залежно від їх характеру та серйозності, перевищувати інтереси батьків.

Враховуючи вимоги статті 51 Конституції України, статей 3, 9, 18 Конвенції про права дитини, статті 7 СК України, а також положення прецедентної практики Європейського суду з прав людини, при вирішенні справи, зокрема про визначення місця проживання дитини, встановлення обставин, які, на думку суду, забезпечують найкращі інтереси дитини та зазначення указаних обставин у відповідному рішенні, є обов`язком суду.

Відповідно до вимог ч.4 ст.19 СКУкраїни при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Отже, вирішуючи спір між батьками, які проживають окремо, суд, виходячи із рівності прав та обов`язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам дітей. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, її вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Відтак, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі суд, встановивши, що сторони разом не проживають, відповідач не цікавиться життям доньки, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, приходить до висновку про те, що визначати місце проживання дитини у даний час необхідно, задля надання можливості позивачці зареєструвати місце проживання малолітньої дитини, а також задля усунення в майбутньому маніпулювання місцем проживання дитини, виходячи з прив`язаності її до одного з батьків, враховуючи її вік та потреби у повсякденному житті. Зокрема, суд враховує, що дитина весь час проводить з матір`ю, яка дбає про її виховання та повністю створює їй необхідні умови для розвитку, а тому, суд прийшов до висновку про наявність підстав для його задоволення шляхом визначення місця проживання дитини з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 12, 81, 229, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Кам`яномостівська сільська територіальна громада Первомайського району Миколаївської області, про визначення місця проживання дитину - задовольнити в повному обсязі.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. ст. 354, 355 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 16.01.2024.

СУДДЯ: