Постанова

від 15.01.2024 по справі 916/690/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/690/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО"

на рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2023, прийняте суддею Рогою Н.В., м. Одеса, повний текст складено 14.08.2023,

у справі №916/690/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ"

про стягнення 172 554,48 грн

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 172554,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором поставки №027/22-ХР від 08.02.2022.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 27.02.2023 відкрито провадження у справі №916/690/23.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.08.2023 у справі №916/690/23 (суддя Рога Н.В.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Судове рішення мотивоване недоведеністю позивачем факту поставки відповідачу товару на суму 172554,48 грн на підставі укладеного між сторонами договору №027/22-ХР від 08.02.2022, оскільки надана Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог товарно-транспортна накладна №21931-2 від 16.02.2022 не є первинним документом і містить недоліки оформлення (відсутність відбитку печатки вантажоодержувача та посилань на вищенаведений договір поставки).

Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2023 у справі №916/690/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наголошує на тому, що наявна у матеріалах справи товарно-транспортна накладна №21931-2 від 16.02.2022 містить всі необхідні реквізити первинного документа, передбачені частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у той час як відбиток печатки вантажоодержувача на вказаній накладній не є обов`язковим, у зв`язку з чим відсутність останнього не зумовлює неналежність оформлення вказаного документа. Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що факт отримання відповідачем товару, вартість якого заявлена до стягнення у даній справі, підтверджується податковою накладною №800 від 08.02.2022, що зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з відміткою про її прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ".

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною десятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина сьома статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

Станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 2684 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік").

Враховуючи викладене та з огляду на ціну позову у даній справі (172554,48 грн), перегляд оскаржуваного рішення за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 18.09.2023 вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ" виступає адреса: 75651, Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Новочорномор`я, вул. Фальц-Фейна, буд. 66. При цьому Голопристанська міська об`єднана територіальна громада входить до складу Скадовського району Херсонської області.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004, вся територія Скадовського району з 24.02.2022 перебуває в тимчасовій окупації (пункт 11 розділу ІІ Переліку).

Враховуючи викладене, поштовий зв`язок з зазначеною територією відсутній, що, в свою чергу, об`єктивно унеможливлює надіслання судом поштової кореспонденції відповідачу.

В силу пункту 21 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються Законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".

Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (частина перша статті 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").

Крім того, 18.10.2023 набрав чинності Закон України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким, зокрема, внесено низку істотних змін до Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

З огляду на викладене, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 вирішено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2023 у справі №916/690/23 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, що є об`єктивно необхідним для виконання приписів частини першої статті 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ", зареєстрованим місцезнаходженням якого виступає тимчасово окупована територія, а також повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ" про передбачений частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України обов`язок останнього зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через вказану систему або її окрему підсистему (модуль).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ" відповідно до наведених вище вимог чинного законодавства вважається належним чином повідомленим про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" на рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2023 у справі №916/690/23 та розгляд вказаної апеляційної скарги в порядку письмового провадження, що підтверджується розміщенням відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідач своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у визначеному складі суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 08.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" ("Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ" ("Покупець") укладено договір поставки №027/22-ХР від 08.02.2022 (далі - договір №027/22-ХР від 08.02.2022), за умовами пункту 1.1 якого на умовах, визначених договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

В силу пункту 2.1 договору №027/22-ХР від 08.02.2022 загальна сума договору становить загальну вартість товару, визначену з урахуванням пунктів 2.2, 2.3 договору, що передається за цим договором, та сума належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом. Вартість товару вказується у додатках до договору та у видаткових накладних, складених на підставі цього договору. Ціна товару встановлюється у гривнях і відображається в додатках до договору. Вартість тари, упакування та маркування товару включена до ціни товару.

У пункті 2.5 договору №027/22-ХР від 08.02.2022 сторонами узгоджено, що товар, який був переданий Покупцю в межах цього договору тільки згідно з накладними (без укладення додатків), підлягає повній оплаті з урахуванням умов пунктів 2.2-2.4 цього договору, не пізніше наступного дня після його прийняття (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України). Номенклатура, асортимент та кількість фактично поставленого товару визначаються у видаткових накладних. Сплачена авансова частина зараховується в оплату товару, який було поставлено в першу чергу.

Моментом переходу права власності на товар від Постачальника до Покупця є дата складання видаткової накладної на товар та/або, при необхідності, складання інших документів, що посвідчують факт передачі товару покупцю (пункт 2.12 договору №027/22-ХР від 08.02.2022).

Згідно з пунктами 4.1, 4.2 договору №027/22-ХР від 08.02.2022 приймання товару по кількості і якості проводиться Покупцем в момент його передачі від Постачальника. Для отримання товару Покупець зобов`язується до моменту отримання товару надати Постачальнику довіреності на уповноважених осіб, оформлені в порядку, передбаченому статтями 244-248 Цивільного кодексу України, які містять обсяг повноважень представника Покупця на отримання товару, зразки підписів уповноважених осіб на отримання товару. Факт передачі товару Покупцю підтверджується видатковою накладною на товар та/або, при необхідності, іншими документами, що посвідчують факт передачі товару Покупцю.

Положеннями пункту 5.1 договору №027/22-ХР від 08.02.2022 передбачено, що господарські зобов`язання сторін цього договору, які виникли на його основі, існують протягом одного року з дня його підписання уповноваженими представниками сторін, крім обов`язків Покупця по виконанню грошових зобов`язань за договором та відповідальності, які припиняються лише їх належним виконанням, а в частині проведення розрахунків за товар, по штрафним санкціям - до повного їх виконання.

На підтвердження поставки відповідачу товару на виконання договору №027/22-ХР від 08.02.2022 позивачем до місцевого господарського суду було подано:

-товарно-транспортну накладну №21931-2 від 16.02.2022, відповідно до якої Приватним підприємством "АЛЛ-РОАД", як перевізником, на автомобілі RENAULT НОМЕР_1 виконано перевезення вантажу - Баксіга, МД 4х5 л загальною вартістю 172554,48 грн; вантажовідправник - Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО"; вантажоодержувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ"; супровідний документ на вантаж - накладна №1695 від 08.02.2022; пункт розвантаження - Херсонська обл., Скадовський р-н, Приморське; відповідальна особа вантажоодержувача, яка прийняла товар - комірник ОСОБА_1;

-податкову накладну №800 від 08.02.2022 на суму 172554,48 грн, яка зареєстрована позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних та містить відмітку про прийняття даного документа відповідачем.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 172554,48 грн заборгованості за товар, поставлений відповідно до товарно-транспортної накладної №21931-2 від 16.02.2022.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з недоведеності позивачем факту поставки відповідачу товару на суму 172554,48 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

В силу частин першої, четвертої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України унормовано, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За умовами частини першої статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).

Отже, договір №027/22-ХР від 08.02.2022 став підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов`язання відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України (статті 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Як зазначалося вище, підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" з позовом у даній справі визначено наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ" заборгованості перед позивачем за поставлений товар, у зв`язку з чим, беручи до уваги предмет доказування у цьому спорі, господарському суду під час розгляду справи необхідно встановити обставину наявності/відсутності такої заборгованості та її розмір (у разі наявності), при цьому відповідна обставина має бути встановлена виходячи з наявних у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які відображають реальні господарські операції та зміст таких операцій.

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання товару/роботи/послуги і подальшою господарською діяльністю.

У статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

За змістом цієї ж статті господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Здійснення господарської операції і, власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно з частинами першою, другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, передбачено, що господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (підпункт 2.4 пункту 2 Положення).

В силу підпункту 2.5 пункту 2 Положення документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи-підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Згідно з підпунктом 2.15 пункту 2 Положення первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

Південно-західний апеляційний господарський суд зауважує на тому, що, з огляду на вищенаведені приписи законодавства, господарська операція пов`язана не з самим фактом підписання договору, а з фактом руху активів суб`єкта господарювання та руху його капіталу, натомість сам по собі договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, оскільки останній свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, у той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг (виконання робіт, передачі товару тощо).

Водночас колегія суддів наголошує на тому, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а тому суду у розгляді даної справи, окрім обставин оформлення первинних документів, необхідно дослідити факт наявності або відсутності реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту поставки спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити цей факт іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення такої поставки, зокрема, доказами, які свідчать про відображення здійснення спірних господарських операцій з поставки та отримання товару в податковому обліку господарських товариств.

Зазначений висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03.02.2020 у справі №909/1073/17, від 04.11.2019 у справі №905/49/15 та від 04.07.2018 у справі №908/733/16.

Згідно зі статтею 15 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

В силу підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За умовами пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегія суддів вбачає, що позивач поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ" товар на загальну суму 172554,48 грн, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії первинного документа (товарно-транспортної накладної №21931-2 від 16.02.2022, яка підписана без зауважень) та податкової накладної №800 від 08.02.2022, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних за господарською операцією з поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" відповідачу товару на підставі вищенаведеної накладної.

При цьому товарно-транспортна накладна є належним доказом, що свідчить про виконання продавцем (постачальником) свого обов`язку відповідно до умов договору поставки.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.03.2019 у справі №920/417/18.

Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що товарно-транспортна накладна №21931-2 від 16.02.2022 оформлена належним чином, адже містить всі необхідні реквізити первинного документа, передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положенням. Відсутність відбитку печатки відповідача на вказаній товарно-транспортній накладній жодним чином не свідчить про наявність дефектів даного первинного документа та не спростовує її доказового значення, оскільки в силу статті 581 Господарського кодексу України використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим, у зв`язку з чим наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків, що безпідставно залишилось поза увагою місцевого господарського суду при ухваленні оскаржуваного рішення.

Крім того, відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження того, що відповідач уповноважив комірника ОСОБА_1 на отримання товару, поставленого згідно з товарно-транспортною накладною №21931-2 від 16.02.2022, не зумовлює недоведеності позивачем факту здійснення останнім відповідної поставки, тому що дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ" у вигляді прийняття податкової накладної №800 від 08.02.2022 та, відповідно, її реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних свідчать про схвалення відповідачем отримання товару вказаною особою.

Сам по собі факт того, що товарно-транспортна накладна №21931-2 від 16.02.2022 не містить жодних посилань на договір №027/22-ХР від 08.02.2022, беручи до уваги також і відсутність у матеріалах справи доказів існування між сторонами правовідносин щодо поставки товару на підставі будь-яких інших правочинів, не звільняє відповідача від виконання обов`язку з оплати вартості товару, поставленого йому за цієї накладною.

Висновок суду першої інстанції про те, що не подання позивачем видаткової накладної, складеної на виконання договору №027/22-ХР від 08.02.2022, зумовлює недоведеність Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" факту поставки товару є необґрунтованим з огляду на наявність у матеріалах справи іншого первинного документа - товарно-транспортної накладної №21931-2 від 16.02.2022, оформленої належним чином, та зареєстрованої у встановленому законом порядку податкової накладної №800 від 08.02.2022, а також те, що в силу узгоджених сторонами умов пункту 4.2 цього договору факт передачі товару покупцю може підтверджуватися не лише видатковою накладною, але також й іншими документами, що посвідчують факт передачі товару.

У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.

Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.

Колегія суддів зауважує на тому, що докази проведення відповідачем оплати вартості товару, поставленого відповідно до товарно-транспортної накладної №21931-2 від 16.02.2022, у матеріалах справи відсутні та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ" до суду першої інстанції не подані.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги не подання до місцевого господарського суду доказів проведення оплати вартості товару, поставленого позивачем відповідачу згідно з товарно-транспортною накладною №21931-2 від 16.02.2022, що зумовлює наявність у останнього відповідного боргу, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та, як наслідок, для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" 172554,48 грн заборгованості за поставлений товар.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2023 у справі №916/690/23 не відповідає вказаним вище вимогам у зв`язку з невідповідністю викладених у ньому висновків обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 08.08.2023 у справі №916/690/23 скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "БАСМАТІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТР-АГРО" 172554,48 грн заборгованості за поставлений товар, 2684 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 3220,80 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та у строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.01.2024.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук