Постанова

від 15.01.2024 по справі 916/1251/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/1251/23м. Одеса, проспект Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Разюк Г.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 03 серпня 2023 року (повний текст складено 04.08.2023)

у справі №916/1251/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг"

до відповідача: Приватного підприємства "Стелс-Ойл"

про стягнення 209 177,96 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Демешин О.А.,

місце прийняття рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Бест Лізинг" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства (ПП) "Стелс-Ойл" (далі - Відповідач), в які просило стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 209 177,96 грн., з якої: 139 267,21 грн. - прострочена заборгованість за лізинговими платежами, 22 858,88 грн. - пені, 22 858,88 грн. - річні, 4 760,99 грн. - інфляційне збільшення, 19 432,00 грн. - штраф за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Бест Лізинг" посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної сплати лізингових платежів за Договором №210422-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 22.04.2021 у строк, встановлений погодженим сторонами графіком сплати лізингових платежів, внаслідок чого з 20.07.2022 по 20.01.2023 у ПП "Стелс-Ойл" виникла заборгованість у розмірі 139 267,21 грн., на яку на підставі п.7.1.1 Договору нараховано пеню, річні та інфляційні втрати на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 2.7 Договору. Крім того, Позивач зазначає про ненадання Відповідачем звітності про стан та адресу базування предмету лізингу, у зв`язку з чим Позивачем застосовано штраф на підставі п. 7.1.3 Договору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.08.2023 у справі №916/1251/23 (суддя О.А. Демешин) у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" до Приватного підприємства "Стелс-Ойл" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Господарський суд Одеської області встановив, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується насильницьке заволодіння предметом лізингу - автомобілем Renault Duster, держномер НОМЕР_1 , через розбійний напад на директора Відповідача. У зв`язку з цим, місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки з 02.04.2022 року надання Позивачем послуги з користування автомобілем стало неможливим, то відповідно до ст. 607, ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України зобов`язання Позивача за Договором лізингу припинилось з 02.04.2022 року через неможливість його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, а відтак, припинилось і зобов`язання Відповідача.

Крім того, суд першої інстанції врахував, що Позивач не позбавлений можливості на отримання виплат у вигляді страхового відшкодування вартості предмету лізингу, оскільки Додатком "Страхування" до Договору №210422-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 22.04.2021 передбачено такий страховий випадок як є втрата або знищення предмета лізингу, спричинені, зокрема, протиправними діями третіх осіб, викраденням або іншим незаконним заволодінням предметом лізингу. При цьому, страхування предмету лізингу здійснюється лізингодавцем (Позивачем), яким також визначається страхова компанія, яка буде здійснювати страхування предмету лізингу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2023 у справі №916/1251/23 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача 139 267,21 грн. простроченої заборгованості за лізинговими платежами, 22 858,88 грн. пені, 22 858,88 грн. процентів річних, 4 760,99 грн. інфляційних втрат, 19 432,00 грн. штрафу за неподання відомостей про стан та місцезнаходження майна.

Крім того, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача судові витрати зі сплати судового збору, а саме: 3 137,67 грн. - за подачу позовної заяви та 4 706,51 грн. - за подачу апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ТОВ "Бест Лізинг" зазначає, що оскаржуване рішення є необґрунтованим та незаконним, оскільки винесено з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, й поверхневим встановленням обставин справи.

Зокрема, апелянт вказує, що судом не взято до уваги, що відповідно до положень ч. 1 ст. 22 Закону України «Про фінансовий лізинг», з моменту передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу ризик випадкового знищення, втрати або випадкового пошкодження об`єкта фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача. Таким чином, на переконання апелянта, з моменту підписання акту приймання-передачі на Відповідача перейшла вся повнота відповідальності за збереження об`єкту лізингу від втрати або випадкового пошкодження.

ТОВ "Бест Лізинг" зауважує, що Позивач виконав свої зобов`язання щодо передачі предмету лізингу ПП «Стелс-Ойл» в користування (фінансовий лізинг) у повному обсязі, що підтверджується Актом прийому-передачі предмета лізингу в користування за Договором №210422-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 22.04.2021 року, який був підписаний сторонами 29.04.2021 року у м. Херсоні.

Посилаючись на п.6.6.4 Договору №210422-4/ФЛ-Ю-А, позивач наголошує, що вилучення предмета лізингу, припинення або розірвання Договору не звільняє лізингоодержувача від сплати всіх нарахованих та несплачених платежів, передбачених Договором.

Стосовно обставин вилучення об`єкту лізингу у Відповідача 02.04.2022 у м. Херсон, то апелянт зазначає, що не зважаючи на те, що м. Херсон 02.03.2022 окупували збройні сили Російської Федерації, директор ПП «Стелс-Ойл» продовжував експлуатацію транспортного засобу, не вживаючи достатніх та належних заходів до його збереження та не брав до уваги протягом місяця окупації підвищенні ризики вчинення неправомірних дій з боку окупаційних військових, що, в свою чергу, призвело до того, що предметом лізингу 02.04.2022 заволоділи озброєні особи у формі армії Російської Федерації.

При цьому, апелянт вказує, що судом першої інстанції не враховано ст. 8 Договору №210422-4/ФЛ-Ю-А щодо звільнення сторін від відповідальності. Разом з цим, доказів факту звернення Відповідача до правоохоронних органів відразу після вчинення злочину щодо незаконного заволодіння транспортним засобом суду не надано, а неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності.

Відповідачем не долучено до матеріалів справи сертифікату ТПП України, виданого саме ПП «Стелс-Ойл», який засвідчує наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов`язань за Договором. Також, всупереч умовам Договору, у матеріалах справи відсутні докази повідомлення Відповідачем Позивача про настання страхового випадку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2023 у справі №916/1251/23; вирішено розглянути справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачам строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

25.09.2023 від Приватного підприємства "Стелс-Ойл" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач не погоджується з доводами останньої, вважає її необґрунтованої та безпідставної, у зв`язку з чим просить залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін.

Зокрема, Відповідач вказує, що одразу після вчинення злочину з вилучення предмету лізингу озброєними особами, про це директором ПП "Стелс-Ойл" невідкладно було повідомлено, зокрема, представника Позивача засобами телефонного зв`язку. Наступного дня - 03.04.2022 директор ПП "Стелс-Ойл" та свідки зазначеного злочину були допитані по телефону слідчим прокуратури Херсонської області. Тому, твердження Позивача про своє неповідомлення Відповідачем про настання страхового випадку є хибним.

Водночас, ПП "Стелс-Ойл" звертає увагу на те, що суть правил про ризик випадкового знищення або пошкодження майна (ст. 809 Цивільного кодексу України, ст. 22 Закону України "Про фінансовий лізинг") викладена у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі 207/3254/18 (на яку посилається апелянт), згідно з якою: (а) коли майнові втрати (знищення чи пошкодження) настають за відсутності вини наймача або наймодавця, то за загальним правилом, вони покладаються на власника (наймодавця); (б) при розподілі ризику в договорі найму таким чином, що він перекладений на наймача, то у разі випадкового знищення або пошкодження предмета найму наймач зобов`язаний компенсувати наймодавцю як власнику його майнові втрати. Це пов`язано з тим, що на наймача покладено ризик випадкового знищення або пошкодження. Таким чином, за будь-якого розподілу зазначеного ризику, застосування цих правил пов`язано виключно з відшкодуванням майнових втрат від знищення або пошкодження предмету найму. В той же час, предметом дослідження у цій справі є визначення правових наслідків для укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору фінансового лізингу, які настали після насильницького заволодіння предметом лізингу, насильницького позбавлення Відповідача володіння та користування предметом лізингу. Тобто, з`ясування правових наслідків для договірних відносин між сторонами, саме для договірних відносин та зобов`язань сторін у цих відносинах, а не для майнових втрат.

На переконання Відповідача, місцевий господарський суд правильно встановив, що зобов`язання сторін за спірним Договором припинились з 02.04.2022 на підставі ст. 607, ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України через неможливість його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. З цієї дати припинилось право Позивача на отримання лізингових платежів за Договором лізингу, а для Відповідача - зобов`язання їх сплачувати (ст. 509 Цивільного кодексу України). На підставі викладеного суд відмовив у позові, оскільки Позивачем були заявлені вимоги про стягнення платежів, право на які у останнього не виникло через припинення зобов`язань, за Договором.

Виходячи з викладеного, звернення Позивача до правил про ризик випадкового, знищення або пошкодження майна для обґрунтування своїх апеляційних вимог є, на думку Відповідача, недоречним.

Відповідно, посилання апелянта на п. 6.6. Загальних умов (який визначає порядок зміни умов Договору, його виконання та припинення; порядок реалізації Позивачем свого права на односторонню відмову від Договору (розірвання Договору) та права Позивача на вилучення предмета лізингу у Відповідача; визначає наслідки заборгованості Лізингоодержувача перед Лізингодавцем, у випадку вилучення предмета лізингу саме Лвингодавцем та односторонньої відмови Лізингодавця від Договору (розірвання Договору), є помилковим, оскільки у даному випадку цей пункт не надає і не може надавати Позивачу права на нарахування будь-яких платежів після припинення зобов`язань сторін за Договором лізингу, тобто, припинення підстав для нарахування цих платежів.

Також ПП «Стелс-Ойл» наголошує на тому, що ні законодавство у сфері фінансового лізингу, ні Договір №210422-4/ФЛ-Ю-А не визначають "достатні та належні заходи", які б безумовно уберегли предмет лізингу в умовах використання його на території, яка окупована ворогом. Тому, безпідставними є звинувачення Позивача в тому, що директор Відповідача продовжував експлуатацію транспортного засобу, не дивлячись на те, що м Херсон з 02.03.2022 було окуповане збройними силами Російської Федерації, не вживав достатніх та належних заходів до його збереження, що "призвело до того, що предметом Лізингу 02.04.2022 заволоділи озброєні особи у формі армії РФ".

Крім того, Відповідач зауважує, що така позиція Позивача суперечить основоположним засадам цивільного законодавства та принципам взаємності договірних відносин, оскільки за подібною логікою останнього, Відповідач мав припинити користуватися предметом лізингу, але продовжувати платити за послугу, яку він фактично не отримує.

09.10.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" надійшла відповідь на відзив Приватного підприємства "Стелс-Ойл", суть якої зводиться до того, що відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Апеляційний суд зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційної скарги, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану та приймаючи до уваги навантаження суду, перебування апеляційної колегії у відпустках, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, апеляційна скарга ТОВ "Бест Лізинг" на рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2023 у справі №916/1251/23 розглядається поза межами строку, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, але, у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наступне.

З огляду на матеріали справи вбачається, що 22.04.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (Лізингодавець) та Приватним підприємством "Стелс-Ойл" (Лізингоодержувач) було укладено Договір №210422-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу (далі - Договір), на виконання якого, згідно акту прийому-передачі предмета лізингу в користування від 29.04.2021, Лізингодавець передав, а Лізингоодержувач прийняв у користування предмет лізингу, а саме: новий Renault, моделі Duster, 2021 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_2 ; державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , загальною вартістю 485 800,00 грн. з ПДВ.

Строк лізингу - 30 місяців; максимальний термін передачі, з врахуванням положень Додатку "Загальні умови" - 31.05.2021 р.; місце передачі - м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 54; мінімальний термін для дострокового придбання - 12 місяців; адреса базування (зберігання) - Україна, смт. Наддніпрянське, Херсонська обл.; гранична дата сплати авансового лізингового платежу: 06.05.2021.

За вказаним Договором, з урахуванням положень Додатку «Страхування» (а.с. 16 зворотн. стор.), страхування здійснює Лізингодавець на період з моменту підписання Акту до спливу строку, зазначеного Сторонами в пункті 5.1. Договору самостійно та на власний рахунок за наступними страховими випадками: ДТП - 1, стихійні лиха - 1, протиправні дії третіх осіб - 1, незаконне заволодіння - 5.

Лізингоодержувач здійснює платежі згідно додатку "Графік сплати лізингових платежів" та інших умов Договору та чинного законодавства.

Валюта договору - українська гривня.

Додатком до Договору фінансового лізингу "Специфікація", сторони погодили предмет лізингу та його вартість, згідно з яким предметом лізингу є автомобіль Renault Duster life 1 598 см3, 1,6 л, 115 к.с. (115 hp), МТ5 4х2, 2021 року випуску вартістю 485800,00 грн. з ПДВ.

Додатком до Договору №210422-4/ФЛ-Ю-А фінансового лізингу від 22.04.2021 сторони узгодили загальні умови Договору , які не обмежують та доповнюють Договір.

Відповідно до п.1.1. Загальних умов Лізингодавець передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування об`єкт лізингу, а Лізингоодержувач зобов`язується прийняти об`єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до Лізингоодержувача переходить право власності на об`єкт лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків, передбачених договором та/або законодавством).

Згідно з п. 1.2. Загальних умов, строк користування Лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в Додатку "Графік сплати лізингових платежів" до Договору та починається з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року.

Відповідно до п. 2.1.7.1. Загальних умов, числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання Акту. (Наприклад: дата підписання сторонами Акту - 25 липня 2017 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 14 серпня 2017 року. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 14 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця.

Згідно з п. 2.4. Загальних умов, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.

Додатком до Договору фінансового лізингу "Графік сплати лізингових платежів", сторони погодили період лізингу, розмір авансового та чергові лізингових платежів.

Зі змісту даного Графіку вбачається, що зважаючи на порядок, визначений п. 2.1.7.1 Загальних умов щодо встановлення дати сплати лізингового платежу та враховуючи підписання Акту прийому-передачі предмета лізингу в користування 29.04.2021, Лізингоодержувач зобов`язаний був сплачувати лізингові платежі кожного 19 числа місяця, починаючи з 19.05.2021 в розмірі, визначеному в Графіку сплати лізингових платежів (за виключенням випадку, коли строк оплати припадає на неробочий день, що передбачено п. 2.4 Загальних умов).

Пунктом 2.1.8. Загальних умов визначено, що період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання Акту.

Усі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до Графіку та Загальних умов, а також інших положень цього Договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця (п.2.2. Загальних умов).

Пунктом 2.7. Загальних умов передбачено, що у разі якщо, Лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що Лізингодавець має право нарахувати, а Лізингоодержувач зобов`язується сплачувати проценти річних в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.

У відповідності до п. 3.4. Загальних умов, приймання Лізингоодержувачем предмета лізингу в лізинг оформлюється шляхом складання Акту. Підписання Лізингоодержувачем Акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність, справність предмета лізингу і відповідність предмета лізингу вимогам Лізингоодержувача та умовам Договору. З моменту підписання сторонами Акту до Лізингоодержувача переходять усі ризики, пов`язані з користуванням та володінням предметом лізингу (в тому числі, зокрема, ризики, випадкового знищення чи пошкодження предмета лізингу).

У випадку зміни адреси базування предмета лізингу, Лізингоодержувач зобов`язаний повідомити про це Лізингодавця протягом трьох робочих днів (п. 4.4.1. Загальних умов).

Згідно з п. 5.2.1. Загальних умов, Лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) інформувати Лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення звіту у формі встановленою в додатку "Довідка" до Договору.

В разі настання з предметом лізингу подій, які мають ознаки страхового випадку, Лізингоодержувач зобов`язаний негайно, але в будь-якому випадку не пізніше 24 годин з моменту настання таких подій, письмово та засобами електронного зв`язку інформувати про це Лізингодавця шляхом направлення йому звіту у формі, встановленій додатком "Довідка" до Договору.

Положеннями п. 5.3. Загальних умов передбачено, що підписуючи цей Договір, Лізингоодержувач підтверджує, що Лізингодавець попередив його про те, що з метою забезпечення прав та законних інтересів сторін цього Договору, фінансуючої установи, страховика (страховиків), які будуть здійснювати страхування майнових інтересів за ризиками, пов`язаними з предметом лізингу - на предмет лізингу може бути встановлено та використовуватися (як протягом усього строку лізингу, так і протягом окремих частин строку лізингу) пристрої спостереження за рухомими об`єктами системи стільникового зв`язку GSM-900/1800 (в т.ч. з радіомодулем з GPS-приймачем тощо) в т.ч. за типом навігаційної системи GPS+LBS - надалі обладнання. Підписанням цього Договору Лізингоодержувач надає на це Лізингодавцю свою безвідкличну згоду та дозвіл.

Відповідно до п.7.1.1. Загальних умов, за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів передбачених даним Договором та/або чинним законодавством України - Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України, припиняється через дванадцять місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Згідно з п.7.1.3. Загальних умов, Лізингоодержувач, за порушення п.5.2. Загальних умов, сплачує Лізингодавцю договірну санкцію (штраф) у розмірі 1 (один) відсоток остаточної загальної вартості предмета лізингу. Сторони погодили, що даний штраф є визначеною грошовою сумою, яка не змінюється (після встановлення остаточної загальної вартості предмета лізингу) протягом строку дії Договору, та для зручності сторін визначається як 1 (один) відсоток від розміру остаточної загальної вартості предмета лізингу.

Умовами статті 8 Загальних умов сторони визначили свої права, обов`язки та алгоритм дій, у разі настання обставин непереборної сили.

Так, за п. 8.1. Загальних умов сторони звільняються від відповідальності у разі затримки виконання зобов`язання або невиконання своїх обов`язків за Договором, якщо вказані затримки чи невиконання виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). До обставин непереборної сили належать: війна, страйки, пожежі, вибухи, повені чи інші стихійні лиха, які безпосередньо впливають на виконання сторонами їх обов`язків за Договором.

Відповідно до п. 8.2. Загальних умов, сторони зобов`язані письмово, не пізніше 10 (десяти) діб з моменту настання обставин непереборної сили, повідомити одна одну про настання таких обставин, якщо вони перешкоджають належному виконанню цього Договору. Підтвердженням настання обставин непереборної сили є виключно офіційне підтвердження таких обставин Торгово-промисловою палатою України.

Згідно з п. 8.3. Загальних умов, якщо обставини, вказані в п. 8.1. Загальних умов, продовжують діяти протягом 30 (тридцяти) днів з дати їх виникнення, то сторони проводять переговори з метою визначення заходів, яких слід вжити.

Як передбачено п.10.1. Загальних умов, даний Договір лізингу набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (в т.ч. обов`язкового підписання сторонами Додатків "Загальні умови договору", "Специфікація", "Довідка", "Страхування", "Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на об`єкт лізингу", "Графік сплати лізингових платежів", "Технічний асістанс", "Поняття нормального зносу" до Договору).

Згідно Акту приймання-передачі від 29.04.2021 предмета лізингу в користування за Договором фінансового лізингу №210422-4/ФЛ-Ю-А від 22.04.2021, ТОВ "Бест Лізинг" передало, а ПП "Стелс-Ойл" прийняло у користування (фінансовий лізинг) предмет лізингу, а саме: новий Renault, моделі Duster, 2021 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 ; державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Судом першої інстанції встановлено, що Відповідачем зобов`язання щодо сплати лізингових платежів виконані не у повному обсязі, внаслідок чого у останнього з 20.07.2022 по 20.01.2023 виникла заборгованість у розмірі 139 267,21 грн., а саме:

- з 19.07.2022 (15-й період лізингу) виникла заборгованість у розмірі 19 661,65 грн.;

- з 19.08.2022 (16-й період лізингу) виникла заборгованість у розмірі 19 934,26 грн.;

- з 19.09.2022 (17-й період лізингу) виникла заборгованість у розмірі 19 934,26 грн.;

- з 19.10.2022 (18-й період лізингу) виникла заборгованість у розмірі 19 934,26 грн.;

- з 18.11.2022 (оскільки 19.11.2022 - вихідний день) (19-й період лізингу) виникла заборгованість у розмірі 19 934,26 грн.;

- з 19.12.2022 (20-й період лізингу) виникла заборгованість у розмірі 19 934,26 грн.;

- з 19.01.2023 (21-й період лізингу) виникла заборгованість у розмірі 19 934,26 грн.

Як зазначено вище, неналежне виконання Відповідачем умов Договору фінансового лізингу в частині сплати лізингових платежів в повному обсязі відповідно до Графіку та невиконання обов`язку з надання звітності про стан та адресу базування об`єкта лізингу, стало підставою для подання позову у даній справі, предметом якого є стягнення з ПП "Стелс-Ойл" суми основного боргу, нарахованих неустойки, річних та інфляційних втрат.

Водночас, Відповідач наполягає на тому, що з 02.04.2022 право на отримання Позивачем лізингових платежів припинилось на підставі ст. 607 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим право останнього на застосування санкцій до Відповідача, передбачених Договором лізингу, не виникло.

На підтвердження своєї позиції Відповідачем до матеріалів справи надано:

- копію листа Херсонської окружної прокуратури Херсонської області від 20.06.2023 №55-4974-23, відповідно до якого проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022230000000519 з правовою кваліфікацією за ч. 1ст. 438 КК України, за фактом заволодіння військовими РФ автомобілем "Рено Дастер". д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ТОВ "Бест Лізинг", здійснюється СВ УСБУ в Херсонській області за процесуального керівництва Херсонської обласної прокуратури;

- копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12022230000000519, яке зареєстровано 02.04.2022 року;

- копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 18.01.2023 директор ПП "Стелс-Ойл" звернувся до начальника ВП №1 Херсонського РУП із зая- копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 18.01.2023 вою про скоєння військовослужбовцями російської армії під час окупації злочинних діянь щодо його підприємств, де Відповідач, серед іншого вказав, що 02.04.2022 у м. Херсон, Бериславське шосе, 10, близько 15-00, він знаходився в автомобілі Рено Дастер, держ. номер НОМЕР_1 , та його зупинили невідомі озброєні люди у формі армії РФ, які наказали залишити автомобіль та забирають його на потреби армії. Після чого поїхали автомобілем у невідомому мені напрямку, про що Відповідач подав заяву про крадіжку за телефоном 102. За даним повідомленням директора ПП "Стелс-Ойл" 19.01.2023 відділом поліції №1 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області зареєстроване кримінальне провадження за №12023231030000129 вбачається (Т. 1 а.с. 53).

- копію повідомлення від 12.04.2022 вих. № 12/04/-1, яким директор ПП "Стелс-Ойл" повідомив ТОВ "Бест Лізинг" про те, що 02.04.2022 р. в м. Херсон, Бериславське шосе, 10, близько 15:00 він знаходився в автомобілі Renault Duster, держ. номер НОМЕР_1 ; його зупинили невідомі озброєні люди у формі армії РФ, сказавши, що є військовослужбовцями корпусу ДНР, та наказали залишити автомобіль, забравши його, за їх словами, на потреби армії, після чого поїхали автомобілем у невідомому напрямку. У вказаному повідомленні директор зазначив, що подав заяву про крадіжку по телефону 102 та 03.04.2022 він та свідки події були допитані в телефонному режимі прокурором Херсонської обласної прокуратури.

Беручи до уваги межі розгляду апеляційної скарги, проаналізувавши її доводи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11, ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини, які є обов`язковими для виконання сторонами.

За вимогами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. ст. 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як було встановлено судом, між ТОВ "Бест Лізинг" та ПП "Стелс-Ойл" виникли правовідносини на підставі Договору №210422-4/ФЛ-Ю-А від 22.04.2021, який за своєю юридичною природою є договором фінансового лізингу.

Статтею 806 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні визначено Законом України "Про фінансовий лізинг".

Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 5 цього Закону.

Лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу (ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Умовами Договору передбачено, що сплата лізингових платежів відбувається відповідно до Графіку, виходячи з дати підписання Акту приймання-передачі предмету лізингу (автомобіль Renault Duster, держ. номер НОМЕР_1 ), у зв`язку з чим, у даному випадку відповідні платежі ПП "Стелс-Ойл" повинні здійснюватись 19 числа кожного місяця, починаючи з травня 2021.

Однак, як вже зазначалось вище, Відповідачем вказані зобов`язання були виконані не у повному обсязі, внаслідок чого у останнього з 20.07.2022 по 20.01.2023 виникла заборгованість у розмірі 139 267,21 грн., оскільки ПП "Стелс-Ойл" не здійснило 19.07.2022 платіж у розмірі 19 661,65 грн. за 15-й період лізингу, а також - щомісячні платежі у розмірі 19 934,26 грн. кожний за 16-21 періоди лізингу, які потрібно було здійснити 19.08.2022, 19.09.2022, 19.10.2022, 18.11.2022 (оскільки 19.11.2022 - вихідний день), 19.12.2022 та 19.01.2023.

Господарським судом Одеської області було відмовлено Лізингодавцю у стягненні з Лізингоодержувача вищевказаних лізингових оплат та відшкодування нарахованих на них штрафних, інфляційних та річних, з посиланням на припинення зобов`язань сторін за Договором на підставі ст. 607, ч.6 ст. 762 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За загальним правилом, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Разом з цим, у статті 607 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст. 205 Господарського кодексу України, встановлено, що зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Обставини, які викликають неможливість виконання, можуть бути як юридичними (заборона певної діяльності), так і фактичними (загибель індивідуально визначеної речі, яка мала б бути об`єктом виконання). Головна умова полягає в тому, що за такі обставини не буде відповідати жодна із сторін зобов`язання (такий висновок наведено у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 11.10.2019 у справі №910/3319/18).

Однак, у даному випадку зобов`язання Відповідача по Договору є грошовим, а тому на них не поширюється дія ст. 607 Цивільного кодексу України, оскільки до них незастосовне поняття неможливості виконання в натурі.

Проте, суд першої інстанції не врахував наведене та не взяв до уваги те, що Відповідач має договірні зобов`язання щодо сплати коштів за користування предметом лізингу, а не передавання його Позивачу.

Крім того, за умовами ст. 22 Закону України "Про фінансовий лізинг" з моменту передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу ризик випадкового знищення, втрати або випадкового пошкодження об`єкта фінансового лізингу переходить до лізингоодержувача.

Таким чином, за вищенаведеними законодавчими нормами та умовами Договору (п. 3.4. Загальних умов) встановлена відповідальність Лізингоодержувача за схоронність об`єкту лізингу.

З огляду на викладене, апеляційна колегія зазначає, що судом першої інстанції неправомірно застосовано до спірних правовідносин положення ст. 607 Цивільного кодексу України.

Щодо застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положення ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 14 Цивільного кодексу України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Підставою звільнення від зобов`язання сплачувати лізингові платежі ця норма визначає об`єктивну неможливість використовувати передане в лізинг майно через обставини, за які лізингоодержувач не відповідає.

Оскільки до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду), судова колгія вважає за можливе звернутись до правових висновків Верховного Суду, які викладені у пункті 31.4 постанови від 27.08.2019 у справі №914/2264/17 та відповідно до яких для застосування ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном (орендної плати) визначальною умовою є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені.

При цьому, незалежними від волі орендаря обставинами є, зокрема, незаконне захоплення майна іншою особою. При настанні таких обставин вже після укладення договору оренди доказами на підтвердження неможливості використання майна можуть бути, зокрема, сертифікат торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин, документально оформлені результати розгляду заяв та скарг до правоохоронних органів, висновок судової експертизи про аварійний стан об`єкта оренди, рішення компетентного державного органу про початок його реконструкції, реставрації чи капітального ремонту тощо. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №910/10657/19 та від 05.06.2018 у справі №905/1601/17.

Апеляційна колегія звертає увагу на те, що правова позиція стосовно застосування приписів ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України є сталою і послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у справах: №910/7495/16, №914/2264/17, №914/2264/17, №914/1248/18, №915/1046/19, №910/10657/19, №910/8040/20, №616/41/20, №910/14244/20, №910/13158/20, №914/2857/20, №911/1064/21.

При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16 вказано, що відсутність у ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

При цьому, апеляційна колегія звертає увагу на те, що обставини, зазначені у нормі ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з ч. 6 ст. 762 ЦК України можуть включати як обставини непереборної сили, так і випадку, втім не обмежуються ними.

Отже, враховуючи, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що предметом лізингу за Договором №210422-4/ФЛ-Ю-А від 22.04.2021 заволоділи невідоми озброєні особи, одягнуті у військову форму РФ, і за цим фактом були зареєстровані кримінальні провадження, в яких триває досудове розслідування (копія Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12022230000000519, яке зареєстровано 02.04.2022 року; копія Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо кримінального провадження №12023231030000129, яке зареєстровано 18.01.2023 за повторним зверненням директора ПП "Стелс-Ойл" до Національної поліції в Херсонській області; копія листа Херсонської окружної прокуратури Херсонської області від 20.06.2023 №55-4974-23), місцевим господарським судом правильно розглянуто умови та обставини звільнення ПП "Стейлс-Ойл" від сплати лізингових платежів, передбачені положеннями ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України та надано відповідну оцінку зазначеним обставинам, оскільки під час вирішення справи №916/1251/23 встановлені обставини, які свідчать про неможливість використання ПП "Стелс-Ойл" предмету лізингу у заявлений Позивачем період: з 20.07.2022 по 20.01.2023.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Бест Лізинг" про стягнення з ПП "Стелс-Ойл" 139 267,21 грн. простроченої заборгованості за лізинговими платежами.

В той же час, решта заявлених до стягнення з Відповідача сум за своєю правовою природою належить до відповідальності у виді неустойки, а також інфляційних втрат Позивача та річних, які ТОВ "Бест Лізинг" просить суд застосовувати до Відповідача за несвоєчасне виконання Відповідачем договірних зобов`язань.

Однак, судова колегія звертає увагу на те, що згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вищенаведені документи щодо існуючих кримінальних проваджень за фактом втрати Відповідачем предмету лізингу в результаті його незаконного заволодіння третіми особами, одягнутими у військову форму РФ, є належними у розумінні процесуального закону доказами підтвердження згаданого випадку.

При цьому достовірність вищенаведених документів Позивачем за допомогою належних та допустимих доказів не спростована.

Беручи до уваги, що прострочення виконання Відповідачем спірного зобов`язання перед Позивачем сталося внаслідок випадку (протиправні дії третіх осіб відносно Відповідача, які позбавили останнього можливості користуватись предметом лізингу за Договором), який унеможливив виконання Договору в зазначений Позивачем термін: 20.07.2022 по 20.01.2023, апеляційна колегія, керуючись вищенаведеними нормами права, вважає, що Відповідач у даній справі довів суду обставину про відсутність підстав для покладення на нього відповідальності щодо сплати 22 858,88 грн. пені, 22 858,88 грн. річних та 4 760,99 грн. інфляційних втрат.

Посилання апелянта на неподання Відповідачем відомостей про стан та місцезнаходження майна колегією суддів до уваги не приймається, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що при розгляді даної справи в суді першої інстанції Позивач заперечував проти факту повідомлення директором ПП "Стелс-Ойл" лізингодавця про обставини здійснення відповідних протиправних дій третіми особами відносно предмету лізингу.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1 та 2 ст. 74 ГПК України).

Водночас всебічність та повнота, зокрема, передбачають з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у будь-якого доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, який відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України належить до фундаментальних засад господарського судочинства, передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "Домбо Бехеер проти Нідерландів").

При розгляді справи не можна оцінювати окрему дію, правочин, без урахування ситуації в цілому, для правильного вирішення спору необхідно дослідити дійсні підстави та мотиви звернення до суду позивача та для досягнення якого результату подано позов.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.06.2023 у справі №922/44/22.

Таким чином, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2023 у справі №916/1251/23 слід залишити без змін з мотивів, викладених у даній постанові суду апеляційної інстанції, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" - без задоволення.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 03.08.2023 у справі №916/1251/23 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Дана постанова складена та підписана 15.01.2024 у зв`язку із перебуванням у відпустках з 01.01.2024 по 12.01.2024 головуючого судді Савицького Я.Ф. та судді-члена колегії Колоколова С.І.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Колоколов С.І.

Суддя Разюк Г.П.