Постанова

від 09.01.2024 по справі 910/13301/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2024 р. Справа№ 910/13301/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю секретаря судового засідання: Прокопенко О.В.

за участю учасників справи:

від позивача: ЗАГУРСЬКА АЛІНА ВАЛЕРІЇВНА

від відповідача: Заболотний А.М.

від третьої особи 1: не з`явився

від третьої особи 2: Валько Ігор Вікторович

від третьої особи 3: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2023

у справі №910/13301/23 (суддя Людмила Шкурдова)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-сервісна компанія"

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк"

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтокомплект ЛТД"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Торговий дім "Маз Україна"

про стягнення 500 801,33 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісна компанія» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення 500 801,33 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі №910/13301/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-сервісна компанія" 492000 (чотириста дев`яносто дві тисячі) грн 00 коп. збитків та 7380 (сім тисяч триста вісімдесят) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що факт порушення позивачем умов договору № 21Т-115 від 24.09.2021, тобто порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією - настання гарантійного випадку, судом не встановлений. Відтак місцевий господарський суд дійшов висновку, що грошові кошти у сумі 492000,00 грн, сплачені позивачем на виконання умов Банківської гарантії № BGV/U/03-2-12608 від 22.09.2021, знаходяться у відповідача безпідставно.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 в частині задоволення позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-сервісна компанія" відмовити у повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. За твердженням апелянта гарантія не є мірою цивільно-правової відповідальності та для настання гарантійного випадку наявність вини боржника не має значення, достатньо лише факту порушення останнім забезпеченого зобов`язання. Також відповідач вказує, що позивачем не було своєчасно повідомлено про виникнення форс-мажорних обставин.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі № 910/13301/23, розгляд справи призначено на 29.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 оголошено перерву у судовому засіданні до 13.12.2023, ухвалою від 13.12.2023 - до 09.01.2024.

Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу у якому просив суд рішення місцевого господарського суду залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, установила наступне.

24.09.2021 між Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісна компанія» (постачальник) укладено Договір поставки № 21Т-115 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві Паливозаправник UАКАПЗ-5М1 (надалі - товар), зазначений в специфікації/-ях, що додається/ються до договору і є його невід`ємною/-ими частиною/-ами), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Пунктом 1.2. договору визначено, що найменування / асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації/-ях (надалі - Специфікація / -її), яка є додатком № 1 до договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається Графіком поставки товару, який є додатком № 3 до договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 5.1 договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Спеціфікації/-ях та Графіку поставки до цього договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього договору, і діє до 31.12.2022 (п. 10.1 договору).

Специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору) сторони погодили найменування товару, що поставляється - Паливозаправник UАКАПЗ-5М1, його кількість 4 шт., ціну за одиницю та загальну його вартість - 9840000,00 грн (з ПДВ).

Графіком поставки товару (додаток № 3 до договору) встановлений наступний строк поставки товару: згідно графіка поставки 150 календарних днів після укладання договору, але не пізніше 31.03.2022 з можливістю дострокової поставки.

Отже, Графіком поставки установлений граничний строк поставки товару - не пізніше 31.03.2022.

Забезпечення виконання зобов`язань по договору здійснюється до укладання договору, зокрема у спосіб надання банківської гарантії або стендбай акредитиву виконання зобов`язань по договору (п. 10.2 договору).

На виконання п. 10.2 договору відповідно до договору № BGV/U/03-2-12608 про надання гарантії від 22.09.2021 АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» (гарант) з дорученням ТОВ «Торгівельно-сервісна компанія» (принципал) 22.09.2021 надав банківську гарантію № BGV/U/03-2-12608 бенефіціару - АТ «Укргазвидобування», у сумі 492000,00 грн, строком дії з дати видачі до 31.12.2022 включно.

Позивачем не було поставлено відповідачеві обумовлений договором товар.

Факт невиконання позивачем зобов`язання з поставки товару відповідачу сторонами справи визнається, а відтак відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню.

В зв`язку з невиконанням ТОВ «Торгівельно-сервісна компанія» зобов`язань з поставки товару, 21.12.2022 АТ «Укргазвидобування» направлено свіфт-повідомлення АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» з вимогою № 44.2.2-011-4710 від 23.12.2022 сплатити 492000,00 грн у зв`язку з настанням гарантійного випадку згідно умов Банківської гарантії №BGV/U/03-2-12608 від 22.09.2021.

Вимога була задоволена Гарантом, що підтверджується платіжною інструкцією № 96218595 від 02.01.2023.

Листом від 26.12.2022 № 300/937 АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» повідомив ТОВ «Торгівельно-сервісна компанія» про отримання від АТ «Укргазвидобування» свіфт-повідомлення від 21.12.2022 із вимогою про сплату 492000,00 грн у зв`язку з настанням гарантійного випадку згідно з умовами Гарантії № BGV/U/03-2-12608 від 22.09.2021, наданої відповідно до Договору № BGV/U/03-2-12608 від 22.09.2021.

25.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-сервісна компанія" сплатив на користь АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» суму гарантії у розмірі 492000,00 грн за банківською гарантією № BGV/U/03-2-12608 від 22.09.2021 та відсотки у розмірі 8801,33 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 11890 та № 11891 від 25.01.2023.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-сервісна компанія" 492000,00 грн збитків, місцевий господарський суд послався на те, що факт порушення позивачем умов договору № 21Т-115 від 24.09.2021, тобто порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією - настання гарантійного випадку, судом не встановлений. А відтак грошові кошти у сумі 492000,00 грн, сплачені позивачем на виконання умов Банківської гарантії № BGV/U/03-2-12608 від 22.09.2021, знаходяться у відповідача безпідставно.

Колегія суддів вважає такий висновок місцевого господарського суду необґрунтованим та безпідставним з огляду на наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед бенефіціаром (основне зобов`язання).

Статтею 200 ГК України установлено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004, відповідно до п. п. 2, 8, 9 ч. 3 р. І якого гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії; гарантійний випадок - це одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин; базові відносини - це відносини між принципалом та бенефіціаром, які виникають на підставі договору, інших правочинів, тендерної документації, законодавчих актів щодо зобов`язань принципала на користь бенефіціара, виконання яких забезпечує гарантія.

У цьому випадку гарантія є безумовною і безвідкличною, це гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

При цьому в частині змісту вимоги та доданих до неї документів законодавцем чітко установлено, що обов`язковим є зазначення у вимозі або у доданих до неї документах того, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Проте обов`язкового переліку документів, які мають бути додані до вимоги по гарантії, закон не містить, тобто законодавець залишив на розсуд особи, яка складає гарантію, визначення у тексті гарантії певного переліку документів, які повинні бути додані до вимоги за гарантією (аналогічний висновок міститься у п. 8.4 постанови Верховного Суду від 18.08.2022 у справі № 910/1674/20).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не установлено інше.

За ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Колегія суддів відзначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-сервісна компанія" добробівльно, на виконання умов договору № BGV/U/03-2-12608 про надання гарантії від 22.09.2021, сплатило на користь АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» суму гарантії у розмірі 492000,00 грн за банківською гарантією № BGV/U/03-2-12608 від 22.09.2021 та відсотки у розмірі 8801,33 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 11890 та № 11891 від 25.01.2023.

Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про стягнення з Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісна компанія» підлягає 492000,00 грн неправомірно отриманих грошових коштів за банківською гарантією, сплачених позивачем банку-гаранту на виконання вимоги Акціонерного товариства «Укргазвидобування» щодо виконання гарантійних зобов`язань відповідно до Банківської гарантії № BGV/U/03-2-12608 від 22.09.2021, яка видана на підставі договору № BGV/U/03-2-12608 про надання гарантії від 22.09.2021.

При цьому судом береться до уваги наступне.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна (подібні правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18) та від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18)).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Аналогічна правова позиція міститься в Постанові КГС ВС від 23.02.2023 у справі № 911/2977/21.

Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним у установленому законом порядку договору № BGV/U/03-2-12608 про надання гарантії від 22.09.2021.

З огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що відповідачем за банківською гарантією було неправомірно отримано кошти у розмірі 492000,00 грн.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення Акціонерного товариства «Укргазвидобування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісна компанія» 492000,00 грн неправомірно отриманих грошових коштів за банківською гарантією, є необґрунтованими, атому задоволенню не підлягають.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення основної позовної вимоги про стягнення 492000,00 грн, відсутні підстави для задоволення похідних вимог в частині стягнення 8801,33 грн відсотків.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі статтею 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

За наведених обставин, висновки місцевого господарського суду не можна вважати такими, що відповідають приписам статей 86, 236, 261, 238 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Зважаючи на те, що місцевим господарським судом допущено порушення норм матеріального права, колегія суддів вбачає правові підстави для задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укргазвидобування" шляхом скасування оскаржуваного рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2023 у справі №910/13301/23 в частині задоволення позовних вимог. В позові належить відмовити повністю.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі №910/13301/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2023 у справі №910/13301/23 скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-сервісна компанія» (61038, м. Харків, просп. Ювілейний, 28-А, код 37091926) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код 30019775) 11268,03 грн судового збору за перегляд справи апеляційною інстанцією.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови сладено та підписано 16.01.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран