Ухвала

від 11.01.2024 по справі 910/20381/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про зміну способу виконання рішення суду

м. Київ

11.01.2024Справа № 910/20381/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Публічного акціонерного товариства "Техводсервіс"

про стягнення грошових коштів

Щодо розгляду заяви № 3487/12/12/02-23 від 23.11.2023 року «Про зміну способу та порядку виконання рішення суду» Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

Суддя Котков О.В.

Представники учасників справи:

від позивача (заявника) не з`явилися;

від відповідача (боржника) не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року у справі № 910/20381/14 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Техводсервіс" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" грошові кошти: основного боргу - 32 844,68 грн. та судові витрати - 1827,00 грн.

01.12.2014 року на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

04.12.2023 року через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" надійшла заява № 3487/12/12/02-23 від 23.11.2023 року «Про зміну способу та порядку виконання рішення суду», в якому заявник просить змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року у справі № 910/20381/14 замість: стягнути з Публічного акціонерного товариства "Техводсервіс" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (ідентифікаційний код 03327664, адреса: 01015, Київ-15, вул. Лейпцизька, буд. 1-А, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 ЦВ КБ "Хрещатик" у м. Київ, МФО 300670), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 32 844,68 грн. та судові витрати - 1827,00 грн., на: стягнути з Публічного акціонерного товариства "Техводсервіс" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" грошові кошти: основного боргу - 32 844,68 грн. та судові витрати - 1827,00 грн.

Крім того, у поданій заяві заявник повідомляє, що Наказом від 28.04.2017 року № 159 змінено найменування підприємства з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 року розгляд заяви № 3487/12/12/02-23 від 23.11.2023 року «Про зміну способу та порядку виконання рішення суду» Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" у справі № 910/20381/14 призначено на 14.12.2023 року.

У зв`язку з сигналом "Повітряна тривога", судове засідання, призначене на 14.12.2023 року о 12:20 не відбулося, судове засідання призначено на 11.01.2024 року.

Судом встановлено, що Наказом від 28.04.2017 року № 159 змінено найменування підприємства з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу; усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Тобто, назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи може зазнавати змін. Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції та тягне лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною назви. Сама лише зміна до найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при ньому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

Таким чином, зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва в зв`язку з відсутністю правонаступника нового учасника цивільних відносин, якому мають перейти права та обов`язки особи, яка вибула та юридичної незмінності правопопередника учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни найменування позивача у справі з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ідентифікаційний код 03327664) на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ідентифікаційний код 03327664).

У відповідності до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року N 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ч. 1 ст. 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. У рішенні від 17 травня 2005 року по справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України, заява N 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК України, ця стаття не вимагає.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

У частині третій статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Отже, під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Зокрема, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання (грошової чи майнової), тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Зміна способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу виконання рішення, ухвали, постанови, вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом на гарантування виконання рішення (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2015 №11-рп/2012).

Суд зазначає, що зміна способу виконання рішення, здійснена судом в порядку, визначеному статтею 331 ГПК України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.

Необхідність у зміні способу виконання рішення суду обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року у справі № 910/20381/14 позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Техводсервіс" з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" грошові кошти: основного боргу - 32 844,68 грн. та судові витрати - 1827,00 грн.

01.12.2014 року на виконання вищезазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

02.10.2015 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 року № 910/20381/14.

06.05.2016 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про арешт коштів боржника.

21.02.2022 року Головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернуто стягнення.

07.07.2023 року державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.12.2014 року № 910/20381/14.

07.07.2023 року державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено запит № 167995257 до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи.

Згідно наданої Державною фіскальною службою України відповіді у боржника відсутні рахунки на які можливо звернути стягнення.

22.09.2023 року державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника рахунків в фінансових установах та майна на яке може бути звернуто стягнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Враховуючи викладене, заявник просить суд змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року у справі № 910/20381/14 зі стягнення коштів з боржника на користь стягувача з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду - на стягнення коштів з боржника на користь стягувача.

Проаналізувавши подану заяву Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про зміну способу виконання рішення суду у справі № 910/20381/14, суд дійшов висновку, що наявність підстав для її задоволення, оскільки зміна способу виконання рішення у даному випадку не змінює рішення суду по суті та відповідно не є наслідком зміни обраного позивачем при зверненні з позовом до суду способу захисту, передбаченого статтею 16 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 7 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Керуючись ст. 52, 232, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Змінити найменування позивача у справі з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ідентифікаційний код 03327664) на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (ідентифікаційний код 03327664).

2. Заяву № 3487/12/12/02-23 від 23.11.2023 року «Про зміну способу та порядку виконання рішення суду» Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" у справі № 910/20381/14 - задовольнити.

3. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.11.2014 року у справі № 910/20381/14 таким чином:

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Техводсервіс" (ідентифікаційний код 24727304, адреса: 04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, буд. 1-А) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (ідентифікаційний код 03327664, адреса: 01015, Київ-15, вул. Лейпцизька, буд. 1-А) грошові кошти: основного боргу - 32 844,68 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот сорок чотири гривні 68 копійок) та судові витрати - 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 16 січня 2024 року.

Суддя О.В. Котков