Рішення

від 16.01.2024 по справі 910/17077/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.01.2024Справа № 910/17077/23Суддя Господарського суду міста Києва Алєєва І.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед»

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Балатон»

про стягнення 297 582, 87 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення 297 582, 87 грн.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2023 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2020 року між Іноземним підприємством «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (далі - Позивач/Постачальник) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Балатон» (далі - Відповідач/Покупець) був укладений договір поставки № 2205003083 (далі за текстом - Договір).

Відповідно до п. 2.1 договору Постачальник зобов`язався передавати у власність Покупцю, а Покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором та Додатками до нього, Товар в асортименті та за цінами, вказаними у специфікації, яка підписана та скріплена печатками Сторін та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п.п. 3.2, 3.3 Договору товар поставляється окремими партіями, партією товару вважається його кількість, вказана в одній товарно-транспортній накладній.

У відповідності до п. 5.5 договору здача товару постачальником та його приймання покупцем по найменуванню та кількості проводиться на підставі видаткової накладної і тільки відповідно до погодженого сторонами замовлення.

Як зазначає позивач за період з 08.12.2020 року по 01.05.2022 року ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 842 264,28 грн. Відповідачем сплачено за поставлений товар частково, а саме - 640 660,92 грн. В результаті цього у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість в розмірі 201 603,36 грн., а саме:

- за видатковою накладною № 2208569903 від 08.02.2022 року на суму 29 402,64 грн.

- за видатковою накладною № 2208563227 від 02.02.2022 року на суму 7 236,00 грн.

- за видатковою накладною № 2208575700 від 11.02.2022 року на суму 9 164,88 грн.

- за видатковою накладною № 2208569900 від 08.02.2022 року на суму 7 062,36 грн.

- за видатковою накладною № 2208579511 від 15.02.2022 року на суму 40 872,24 грн.

- за видатковою накладною № 2208585255 від 18.02.2022 року на суму 14 467,68 грн.

- за видатковою накладною № 2208579509 від 15.02.2022 року на суму 15 356,88 грн.

- за видатковою накладною № 2208591783 від 03.04.2022 року на суму 24 907,68 грн.

- за видатковою накладною № 2208591780 від 03.04.2022 року на суму 53 133,00 грн.

Згідно з п. 11.2 договору поставки передбачено, що оплата за отриманий товар здійснюється:

- категорії «безалкогольні напої» та «соки» - не пізніше 21 календарного дня з моменту отримання товару;

- категорія «алкогольні напої» - не пізніше 28 календарних днів з моменту отримання товару.

Таким чином, останнім днем оплати за посталений товар є:

- за видатковою накладною № 2208569903 від 08.02.2022 року (відстрочка 21 день) - останній день оплати 01.03.2022 року;

- за видатковою накладною № 2208563227 від 02.02.2022 року (відстрочка 28 днів) - останній день оплати 02.03.2022 року;

- за видатковою накладною № 2208575700 від 11.02.2022 року (відстрочка 21 день) - останній день оплати 04.03.2022 року;

- за видатковою накладною № 2208569900 від 08.02.2022 року (відстрочка 28 днів) - останній день оплати 08.03.2022 року;

- за видатковою накладною № 2208579511 від 15.02.2022 року (відстрочка 21 день) - останній день оплати 08.03.2022 року;

- за видатковою накладною № 2208585255 від 18.02.2022 року (відстрочка 21 день) - останній день оплати 11.03.2022 року;

- за видатковою накладною № 2208579509 від 15.02.2022 року (відстрочка 28 днів) - останній день оплати 15.03.2022 року;

- за видатковою накладною № 2208591783 від 03.04.2022 року (відстрочка 21 день) - останній день оплати 24.04.2022 року;

- за видатковою накладною № 2208591780 від 03.04.2022 року (відстрочка 28 днів) - останній день оплати 01.05.2022 року.

Згідно з пунктом 8.1 договору у випадку порушення покупцем строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення боргу, від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 11.2 договору поставки передбачено, що оплата за отриманий товар здійснюється:

- категорії «безалкогольні напої» та «соки» - не пізніше 21 календарного дня з моменту отримання товару;

- категорія «алкогольні напої» - не пізніше 28 календарних днів з моменту отримання товару.

Судом було встановлено, що на виконання Договору Позивачем було поставлено, а Відповідачем прийнято товар на вказану суму згідно вищезазначених видаткових накладних.

Отже, виходячи з умов укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк оплати товару, який було поставлено відповідно до перелічених вище накладних, настав.

За таких обставин, виходячи з вище викладеного позовні вимоги про стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 39 574, 42 грн., інфляційних втрат в сумі 46 750, 81 грн. та 3 % річних в розмірі 9 654, 28 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з пунктом 8.1 договору у випадку порушення покупцем строків оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент виникнення боргу, від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України ) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Нарахування на суму боргу 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

З огляду на порушення відповідачем строків оплати товару за Договором позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 39 574, 42 грн., інфляційних втрат в сумі 46 750, 81 грн. та 3 % річних в розмірі 9 654, 28 грн.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку, суд дійшов висновку, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА «БАЛАТОН» (Україна, 02175, місто Київ, Харківське шосе, будинок 56; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23763367) на користь ІНОЗЕМНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД» (Україна, 07442, Київська обл., Броварський р-н, селище міського типу Велика Димерка, вул. Українська, будинок 1; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21651322) основний борг в сумі 201 603 (двісті одна тисяча шістсот три) грн. 36 коп., 39 574 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) грн. 42 коп. - пені, 46 750 (сорок шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 81 коп. інфляційних втрат та 9 654 (дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн. 28 коп. 3 % річних та судовий збір 4 463 (чотири тисячі чотириста шістдесят три) грн. 74 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Алєєва