Рішення

від 15.01.2024 по справі 913/406/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року м.Харків Справа №913/406/23

Провадження №16/913/406/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ

до Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Луганський регіональний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», смт. Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області

про стягнення 111549,69 грн,

Суддя Шеліхіна Р.М.

без виклику (повідомлення) учасників справи,

в с т а н о в и в:

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Луганський регіональний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за природний газ, поставлений згідно з Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2501 у сумі 74387,36 грн за період з 01.11.2021 по 24.12.2021, а також 3% річних у сумі 3338,26 грн за період з 01.02.2022 по 31.07.2023, інфляційні втрати у сумі 22839,20 грн за період з 01.02.2022 по 30.06.2023 та пеню у сумі 10984,87 грн за період з 01.02.2022 по 31.07.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання в частині своєчасної оплати поставленого природного газу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2023 справа передана на розгляд судді Шеліхіній Р.М.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.11.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням - відповідача у справі є: 93310, смт. Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, вул.Зелена, буд.11.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», встановлено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі Перелік).

Згідно вказаного Переліку, Лисичанська територіальна громада Сєвєродонецького району Луганської області, до якої належить смт.Білогорівка, є територією на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), відділення в смт. Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області тимчасово не функціонує, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаного населеного пункту наразі є неможливим.

В позовній заяві відповідач зазначив про відому адресу електронної пошти відповідача - lug.emergency.center@ukr.net та надав докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на вказану адресу. Крім цього, позивач у позовній заяві, посилаючись на портал «Держзакупівлі.Онлайн», вказав про наявність у відповідача фактичної поштової адреси: 49000, м. Дніпро, вул. Якова Самарського,8.

Суд також з`ясував про наявність у відповідача зареєстрованого «Електронного кабінету» у підсистемі «Електронний суд» за електронною адресою -lug.emergency.center@ukr.net.

У зв`язку із наявністю у обох сторін спору «Електронних кабінетів» у підсистемі «Електронний суд», ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена до цих кабінетів.

Від ТОВ "ГК "Нафтогаз України" 22.11.2023 через систему "Електронний суд", на виконання вимог ухвали від 15.11.2023, надійшли пояснення у справі, в яких позивач вказав наступне.

Позивач, з посиланням на умови Типового договору, зазначає, що об`єм постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ на інформаційній платформі до якої має доступ відповідач.

Разом з цим, за твердженням позивача, він направляв на адресу відповідача рахунок №2111 на оплату поставленого природного газу, який останнім було проігноровано.

Позивач вважає, що обов`язок оформлення та надсилання акту приймання-передачі покладено саме на відповідача на підставі фактичних показань свого комерційного вузла обліку. Однак за твердженням позивача, відповідний акт за грудень 2021 року відповідач не направив, тому він відсутній.

Від відповідача 11.12.2023 через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається наступне.

Відповідач вказує, що на його юридичну адресу: 93113, м.Лисичанськ Луганської області, вул.Сосюри, 430 жодного платіжного документа за спірний період не надходило.

Разом із цим, у відзиві відповідач визнає заборгованість у сумі 74387,36 грн та просить задовольнити позов на цю суму.

У відзиві відповідач також зазначає, що він направив листа позивачу про врегулювання спору шляхом добровільного погашення заборгованості.

Від позивача через систему "Електронний суд" 19.12.2023 надійшла відповідь на відзив, в якій ТОВ "ГК "Нафтогаз України" зазначає, що відповідач не надав доказів про настання для нього форс-мажорних обставин та обставин непереборної сили, як того вимагають приписи закону.

Крім цього, на думку позивача, з огляду на наявність у відповідача доступу до Інформаційної платформи та необхідності контролю власного споживання газу, останній мав можливість здійснити оплату поставленого природного газу, не очікуючи надходження рахунку на оплату.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач, постачальник, постачальник «останньої надії») відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник останньої надії - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26 жовтня 2021 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №809 від 9 грудня 2020 року № 1236" (далі - Постанова КМУ №1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ №1102 визначено зобов`язання Акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Комунальне некомерційне підприємство Луганської обласної ради «Луганський регіональний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» - є бюджетною установою (в значенні Бюджетного кодексу України).

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем, об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 29.10.2021, автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» позивача, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015р. (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника останньої надії та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник «останньої надії» зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником «останньої надії».

В якості доказів включення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії», позивач надає:

-лист ТОВ «Оператора газотранспортної системи України» від 11.09.2023 №ТОВВИХ-23-12554, в якому міститься інформація, про те, що споживача з ЕІС-кодом 56XS00001RF3O00C (відповідача у справі) закріплено за постачальником «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у період з 29.10.2021 по 30.11.2021 та з 02.12.2021 по 24.12.2021;

-інформацію щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00001RF3O00C;

-відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00001RF3O00C(надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС) та інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10).

Таким чином, договір між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - постачальник), яке виконує функції постачальника "останньої надії" відповідно до п.26 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" та Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Луганський регіональний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»(далі - споживач) вважається укладеним з 29.10.2021 - дати внесення відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії».

При виконанні своїх зобов`язань, сторони використовують умови Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - договір), затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Згідно з п. 2.1 Договору постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 4.2. розділу IV договору, об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Згідно п. 4.3. договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. Договору).

За умовами пп. 1 п. 5.1 та пп. 1 п. 5.2 Договору споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з 29.10.2021 по 24.12.2021 поставив відповідачу природний газ в об`ємі - 1,30710 тис. куб.м на загальну суму 96227,36 грн (з урахуванням вартості транспортування).

Позивач оформив рахунки за розрахунковий період з 01.11.2021 по 30.11.2021 №34009 від 11.02.2022 на суму 21840 грн та за період з 01.12.2021 по 24.12.2021 №2111 від 11.03.2022 на суму 74387,36 грн.

В порушення своїх зобов`язань, відповідач здійснив оплату вартості отриманого за період з 01.11.2021 по 24.12.2021 природного газу частково - на суму 21480 грн, заборгованість у сумі 74387,36 залишається непогашеною.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням своїх зобов`язань з оплати природного газу на суму 74387,36 грн, позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 3338,26 грн за період з 01.02.2022 по 31.07.2023, інфляційні втрати у сумі 22839,20 грн за період з 01.02.2022 по 30.06.2023 та пеню у сумі 10984,87 грн за період з 01.02.2022 по 31.07.2022.

Відповідач основну заборгованість у сумі 74387,36 грн визнав та просив задовольнити позов в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, враховуючи визнання основної суми боргу відповідачем, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю за таких підстав.

Зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають з підстав закону або умов договору (ст.ст.173,193 ГК України).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до договору, так як одностороння відмові від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

В даному спорі правовідносини сторін врегульовані нормами Закону України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015, Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, та іншими законодавчими актами.

За своєю правовою природою договір, який укладено між сторонами, є договором постачання природного газу.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Матеріалами справи, належними та допустимими доказами підтверджено факт поставки природного газу позивачем відповідачу, як постачальником «останньої надії», за період з 01.11.2021 по 24.12.2021 в об`ємі 1,30710 тис. куб.м на загальну суму 96227,36 грн.

Вказані факти підтверджуються поданими позивачем письмовими доказами (завіреними копіями документів):

-довідкою ТОВ «Оператора газотранспортної системи України» від 13.12.2022 №ТОВВИХ-22-13588, про те, що споживача з ЕІС-кодом 56XS00001RF3O00C; (відповідача у справі) закріплено за постачальником «останньої надії» - ТОВ «ГК «Нафтогаз України» - у період з 01.11.2021 по 24.12.2021;

-інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS00001RF3O00C;

-інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма №10);

-відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS00001RF3O00C; відповідача (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС);

-Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії»;

-заявою відповідача, викладеною у відзиві про визнання основної суми заборгованості - 74387,36 грн.

Відповідно до п.1 розділу 6 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496 договір постачання природного газу постачальником останньої надії укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу 6, з урахуванням вимог ст.ст. 205,633,634,641,642 ЦК України, шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір між постачальником «останньої надії» та споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи, і є днем початку постачання газу споживачу. Споживач зареєстрований в Реєстрі постачальника «останньої надії», як передбачено кодексом газотранспортної системи. Об`єм спожитого газу передається оператором газорозподільчої мережі в інформаційну платформу оператора газотранспортної системи та використовується постачальником (позивачем) для розрахунку вартості спожитого газу, а споживач (відповідач) має об`єктивну можливість і суб`єктивний обов`язок отримувати показники обсягу спожитого газу та дотримуватись умов договору щодо строків оплати спожитого газу за ціною, встановленою на день оплати. Порядок здійснення оплати визначений в п.4.4 договору - до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Аналізуючи умови договору та законодавчі акти, що регулюють правовідносини сторін спору, суд дійшов висновку, що позивач виконав умови договору та приписи закону у повному обсязі, а відповідач свої зобов`язання виконав частково - на суму 21480 грн, залишок заборгованості у сумі 74387,36 грн визнає.

З огляду на викладене, суд вирішив задовольнити позов в частині основної заборгованості у сумі 74387,36 грн.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 3338,26 грн за період з 01.02.2022 по 31.07.2023 та інфляційні втрати у сумі 22839,20 грн за період з 01.02.2022 по 30.06.2023.

Здійснивши перевірку наданих розрахунків, суд дійшов висновку, що розрахунок відсотків річних та інфляційних втрат здійснено позивачем арифметично правильно, відповідно до фактичних правовідносин сторін та приписів діючого законодавства, у зв`язку з чим такі вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимог про стягнення пені у сумі 10984,87 грн за період з 01.02.2022 по 31.07.2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зіьст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Пунктом 4.5. договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У зв`язку з порушенням строків оплати відповідачем, на підставі пункту 4.5 договору, позивач нарахував та пред`явив до стягнення пеню в сумі 10984,87 грн, згідно з наданим позивачем розрахунком.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про його правильність. Отже, вимога про стягнення пені у сумі 10984,87 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд, при винесенні рішення, надавши оцінку документам у справі, в тому числі відзиву, відповіді на відзив, дійшов висновку про таке: відповідач не звертався до суду із заявою про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, не заявляв про відстрочення або розстрочення виконання рішення, доказів в підтвердження обставин, які б надали права суду зменшувати неустойку або розстрочувати рішення, відповідач до справи не надав.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню повністю на суму 111549,69 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати на судовий збір в сумі 2684 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 191, 232-233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради «Луганський регіональний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (93310, Луганська область, смт. Білогорівка Сєвєродонецького району Луганської області, вул. Зелена, буд. 11, код ЄДРПОУ 01987132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ 40121452) основний борг в розмірі 74387,36 грн, інфляційні втрати у сумі 22839,20 грн за період з 01.02.2022 по 30.06.2023, 3% річних у сумі 3338,26 грн за період з 01.02.2022 по 31.07.2023, пеню у сумі 10984,87 грн за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 та витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн, видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено і підписано 15.01.2024.

Суддя Ріта ШЕЛІХІНА

вих. №

15.01.2024

Надр. 1 прим.

1- до справи;

2- позивачу - до електронного кабінету;

3- відповідачу - до електронного кабінету.

Внесено до ЄДРСР

15.01.2024 Анастасія ПАВЛОВА