Рішення

від 27.12.2023 по справі 916/4150/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/4150/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

за участі секретаря судового засідання Кафланової А.С.

розглянувши справу № 916/4105/23 за правилами спрощеного позовного провадження

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Дельфін Трейд" /ЄДРПОУ 43194020, адреса - 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літ. "Б", адреса листування - 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 13, секц. 1, оф. 1, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Опт" /ЄДРПОУ 43331493, адреса - 65482, Одеська обл., м. Южне, вул. Іванова, 9, e-mail: tools@electro.kherson.ua, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1/

про стягнення заборгованості у розмірі 67 079,54 грн

за участі представників сторін:

від позивача: адвокат Берьозкіна Ю.В. на підставі ордеру АІ № 1421654 від 06.07.2023;

від відповідача: адвокат Чайка О.Ю. на підставі ордеру ВН № 1264606 від 10.07.2023.

ВСТАНОВИВ:

22.09.2023 товариство з обмеженою відповідальністю "Дельфін Трейд" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 4702/23/ до товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Опт" про стягнення заборгованості за договором поставки № 270 від 14.06.2021 у розмірі 67 079,54 грн, з яких: 66 530,91 грн - основний борг, 34,63 грн - пеня, 514,00 грн - проценти за користування чужими грошовими коштами.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 270 від 14.06.2021.

Позов пред`явлено на підставі ст.ст. 193, 216, 217, 230, 231-232, 265 ГК України, ст.ст. 212, 526, 536, 610, 625, 692, 712 ЦК України.

Ухвалою суду від 27.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4150/23; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

06.10.2023 на адресу суду надійшло клопотання відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Опт" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін /вх. № 35249/23/ у справі № 916/4150/23. Клопотання сформовано в системі «Електронний суд» 05.10.2023.

Ухвалою суду від 09.10.2023 судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін по справі № 916/4150/23 призначено на 22.11.2023 об 11:00 год.

10.10.2023 на адресу суду надійшла заява позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду /вх. № 35786/23/ у справі № 916/4150/23.

Ухвалою суду від 13.10.2023 постановлено здійснити проведення судового засідання 22.11.2023 об 11:00 год. в режимі відеоконференції через Електронний кабінет Електронного суду (http://cabinet.court.gov.ua).

13.10.2023 на адресу суду надійшов відзив /вх. № 36215/23/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач вказує, що під час укладення договору поставки № 270 від 14.06.2021 сторони погодили між собою інший порядок розрахунків, а саме оплата за реалізований товар щотижня, тому у відповідача виникає обов`язок сплатити за поставлений товар виключно після його реалізації, яка підтверджується звітом.

Відповідач вказує, що позивач невірно тлумачить пункт 3.7 договору поставки, відповідно до якого після спливу 90 -денного строку з моменту поставки товару, у покупця виникає не обмежене у часі право повернути нереалізований товар, а не обов`язок сплатити за нього кошти. Оскільки даний пункт надає право відповідачу повернути постачальнику товар, що був нереалізований протягом 90 календарних днів з дати поставки. Пункт 3.7 договору не визначає обов`язок оплати за товар, що був нереалізований протягом 90 днів з дати поставки товару як помилково вважає позивач.

Відповідач вважає, що зобов`язання відповідача по оплаті за реалізований товар згідно пункту 7.3 договору поставки ще не наступили, тому вимоги заявлені позивачем щодо стягнення заборгованості є передвчасними, оскільки позивач не направляв вимогу відповідачу оплатити за поставлений товар, а тест договору поставки в пункті 7.3. визначає моментом виникнення зобов`язання оплатити за товар факт його реалізації, який ще не наступив.

При цьому посилання позивача на недобросовісність відповідача, останній вважає некоректним, враховуючи факт окупації міста Херсон, факт заволодінням збройними формуваннями російської федерації майном підприємства та документацією, факт пожеж в результаті потрапляння боєприпасів 14.12.2022, 03.02.2023 та 18.05.2023 в складське приміщення відповідача за адресою місто Херсон, вулиця Кольцова, 57.

Відповідач звертає увагу, що видаткова накладна № 26 від 01.03.2023 на суму 14 063,00 грн, копія якої долучена позивачем, не містить підпису особи представника відповідача про отримання товару. Отже, не є належним доказом поставки товару відповідачу, оскільки складена із порушенням вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерську облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідач посилаючись на форс-мажорні обставини вказує, що нарахування позивачем пені, збитків від інфляції та 3 % річних за період окупації міста Херсон з 24 лютого 2022 року по 11 листопада 2022 року є необґрунтованим та таким, що порушує права відповідача. Зобов`язання відповідача оплатити за поставлений товар не виникло на момент звернення позивача до суду у зв`язку із відсутністю вимоги позивача оплатити за поставлений товар.

19.10.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив /вх. № 37235/23/, в якій позивач наголошує на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивач вказує, що з огляду на положення п. 7.3 договору, враховуючи те, що перша поставка товару на суму 69 208,86 грн відбулася 10.09.2021 у відповідності до видаткової накладної № 99, в той час як перша оплата здійснена майже через місяць - 05.10.2021 і тільки в сумі 1 800,00 грн, відповідач протягом всього строку дії не виконував умови щотижневої оплати. При цьому у позивача відсутній доступ до даних відповідача щодо реалізації ним товару, а також відсутній доступ до даних щодо продукції, що зберігається на складі відповідача, тому визначити момент, з якого у відповідача настає строк щотижневого розрахунку за реалізований товар неможливо.

Так як відповідач не скористався правом повернути товар у передбачені договором строки, позивач вважає, що відповідач зволікав зі здійсненням розрахунків за отриманий та реалізований товар та використовував умови договору з вигодою для себе всупереч інтересів позивача та у відсутність можливостей з боку останнього перевірити строки реалізації або наявності/відсутності товару на складі відповідача.

Позивач вважає, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

17.11.2023 на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача /вх. № 42011/23/, в яких позивач просить врахувати постанову Верховного Суду від 15.03.2017 у справі № 911/4620/15. Позивач вказує, що оскільки договором поставки передбачена можливість оплати товару після його реалізації та одночасно встановлений 90-то денний строк для повернення нереалізованого товару, зі спливом цього строку у відповідача виник обов`язок оплати товару, при цьому цей 90-денний строк і є граничним строком для виконання покупцем своїх прав шляхом повернення товару або його оплати і відповідно надсилання додаткової вимоги не є обов`язковим.

У судовому засіданні 22.11.2023 судом за участі представників сторін оголошено перерву на 12.12.2023 о 10:45 год.

08.12.2023 на адресу суду надійшло клопотання позивача /вх. 43903/23 та вх. № 44533/23 від 11.12.2023/ про здійснення огляду оригіналу видаткової накладної № 26 від 08.03.2023.

12.12.2023 о 10:45 год судове засідання не відбулося через несанкціоноване втручання внаслідок хакерської атаки в роботу інформаційних (автоматизованих) електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду. Було відключенно користувачів суду від Комп"ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" та інших мереж суду /наказ керівника апарату суду від 30.11.2023 № 56/.

З 08.12.2023 на підставі наказу Голови суду № 46 від 07.12.2023 "Про введення особливого режиму роботи Господарського суду Одеської області" відновлено роботу в КП "ДСС" та електронній комп`ютерній мережі суду. Відновлено розгляд справ у судових засіданнях з 15.12.2023.

Ухвалою суду від 12.12.2023 призначено судове засідання для розгляду справи по суті по справі № 916/4150/23 на 27.12.2023 о 10:45 год.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Судом за участі представників сторін у судовому засіданні оглянуто оригінал видаткової накладної № 26 від 08.03.2023 на суму 84 378,00 грн, який містить підписи та печатки сторін.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 14.06.2021 між ТОВ «Дельфін Трейд» (постачальник) та ТОВ «Авангард-ОПТ» (покупець) укладено договір поставки № 270, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах, визначених цим договором /п. 1.1 договору/.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що найменування (асортимент) Товару, його кількість, ціна та загальна вартість, строки поставки узгоджуються Сторонами окремо. Підставою для бухгалтерського обліку господарської операції з поставки товару є первинний документ, а саме - видаткова накладна. Сторони домовилися, що первинний документ підтверджує здійснення господарської операції.

Згідно з п.3.1 договору прийняття товару за асортиментом, кількістю і якістю відбувається покупцем згідно з супроводжувальними документами (видаткові накладні, а також документи, що засвідчують якість товару) на момент одержання товару від постачальника. Оригінали супроводжувальних документів постачальник передає покупцю разом із товаром.

Положеннями п.3.7 договору визначено, що у випадку, коли частина товару не була реалізована протягом 90 днів з моменту отримання товару, покупець має право повернути його. Постачальник зобов?язаний протягом 14 календарних днів з моменту пред?явлення покупцем письмової вимоги, прийняти цей товар та/або замінити його. Постачальник зобов?язаний прийняти такий товар з одночасним оформленням відповідних товарно-супровідних документів.

У відповідності до п.4.1 договору обов?язок постачальника по передачі товару вважається виконаним в момент передачі товару покупцю, який визначається датою накладної. Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження товару, переходить до покупця з моменту одержання товару, що підтверджується підписами на видатковій накладній /п. 4.2 договору/.

Згідно з п.п. 7.1, 7.3, 7.4, 7.6 договору ціна товару визначається згідно специфікації (видаткової накладної) постачальника. Загальна вартість кожної партії товару вказується в видаткових накладних постачальником. Покупець зобов?язаний оплачувати реалізований ним товар щотижня. Оплата товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у розділі 12 даного договору. Датою оплати вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника або інший рахунок, вказаний постачальником.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що у випадку невиконання або невідповідного виконання покупцем зобов`язань по оплаті поставленого товару постачальник має право стягнути з покупця штрафну неустойку у розмір 0,2 % від вартості неоплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За п.11.5 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 14.06.2022. Договір підлягає автоматичній пролонгації на кожний наступний календарний рік у випадку, якщо жодна із сторін не відмовиться письмово від пролонгації не менше ніж за 14 (чотирнадцять) днів до дати закінчення договору.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки № 270 від 14.06.2021, ТОВ «Дельфін Трейд» поставив ТОВ «Авангард-ОПТ» товар на загальну суму 184 716,82 гривень, що підтверджується дослідженими судом видатковими накладними:

- № 99 від 10.09.2021 на суму 69 208,86 грн;

- № 111 віл 11.10.2021 на суму 24 560,00 грн;

- № 118 від 08.11.2021 на суму 6 569,96 грн;

- № 26 від 08.03.2023 на суму 84 378,00 грн.

Відповідач здійснив часткове повернення товару, а саме на суму 7002,99 грн, що вбачається із досліджених судом накладних на повернення товару:

- № 231002/01980 від 22.05.2023 на суму 240,00 грн;

- № 231002/02011 від 22.05.2023 на суму 170,00 грн;

- № 231002/01990 від 22.05.2023 на суму 60,00 грн;

- № 231002/02004 від 22.05.2023 на суму 85,00 грн;

- № 231002/01993 від 22.05.2023 на суму 60,00 грн;

- № 231002/02024 від 22.05.2023 на суму 4237,99 грн;

- № 231002/01982 від 22.05.2023 на суму 1015,00 грн;

- № 231002/02038 від 22.05.2023 на суму 60,00 грн;

- № 231002/01984 від 22.05.2023 на суму 1075,00 грн.

Також судом встановлено, що відповідач частково здійснив оплату поставленого товару, а саме на суму 111 185,92, що підтверджується дослідженими судом платіжними інструкціями, а саме:

- № 4941 від 14.03.2023 на суму 84378,00 грн;

- № 2613 від 18.01.2022 на суму 6413,98 грн;

- № 21 від 21.12.2021 на суму 7190,94 грн;

- № 22 від 30.11.2021 на суму 3800,00 грн;

- № 233 від 02.11.2021 на суму 3200,00 грн;

- № 260 від 26.10.2021 на суму 4400,00 грн;

- № 25 від 05.10.2021 на суму 1800,00 грн.

У зв`язку із чим, за словами позивача, заборгованість відповідача за договором поставки № 270 від 14.06.2021 становить 66 530,91 грн = 184 716,82 грн - 7002,99 грн (повернення) - 111 185,92 грн (оплата).

23.05.2023 позивач направив відповідачу вимогу вих. № 23/05-01 про проведення оплати, в якій вимагав провести повну оплату реалізованого товару та надати постачальнику звіт із зазначенням кількості реалізованого товару, починаючи з 01.01.2022, та вказати товарні залишки на дату формування звіту.

Суд не приймає до уваги акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.01.2021 по 23.08.203 по договору поставки № 270 від 14.06.2021, оскільки вказаний акт підписано одноособово позивачем.

Господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договором поставки № 270 від 14.06.2021 у розмірі 67 079,54 грн, з яких: 66 530,91 грн - основний борг, 34,63 грн - пеня, 514,00 грн - проценти за користування чужими грошовими коштами.

За положеннями пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких письмовий Договір поставки.

Згідно з частинами 1, 2 ст.712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо не встановлено інше.

Згідно зі ст. 662 ЦК продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 664 ЦК товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Згідно з ст.689 ЦК покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд зауважує, що строк виконання грошових зобов`язань згідно ч.2 ст.530 та ч.1 ст.692 ЦК України настав негайно після прийняття товару, з огляду на наступне.

З наведених в п.п.41-45 постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 04.04.2023 р. по справі № 916/1349/21 правових висновків, які за правилами ч.4 ст.236 ГПК України є обов`язковими до врахування судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин та які зводяться до того, що:

- ,,згідно з абз.2 ч.1 ст.530 ЦК України зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;

- цю норму необхідно застосовувати (тлумачити) у взаємозв`язку з загальними положеннями ч.2 ст.251, ч.2 ст.252 ЦК України, які визначають, що терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати;

- те, що при визначенні строку (терміну) виконання зобов`язання судам необхідно враховувати загальні положення ЦК України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов`язання, вказувала також об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 р. у справі № 910/13071/19;

- відповідно до лексичного значення словосполучення ,,неминуче має настати" означає як те, що обов`язково та безумовно має відбутися;

- за змістом норми ч.1 ст.530 ЦК України у взаємозв`язку з ч.2 ст.251, ч.2 ст.252 ЦК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у разі визначення терміну виконання зобов`язання з вказівкою на майбутню подію нею може бути визнана лише та подія, неминучість якої є безумовна. Якщо юридичні наслідки мають певну ступінь вірогідності настання, то має місце не існування часової категорії у вигляді терміну, а умова".

В контексті обставин господарської справи № 916/4150/23 наведені висновки Верховного Суду означають, що слід перевірити, чи є визначена сторонами в.7.3 Договору вказівка на певні обставини подією, яка неминуче має настати, а також те, які правові наслідки погодження сторонами такої умови у Договорі.

Провівши відповідну перевірку, господарський суд зауважує, що в Договорі термін виконання Покупцем обов`язку оплатити Товар слід визнати не встановленим сторонами, оскільки здійснення чергового платежу в п.7.3 Договору обумовлено реалізацією прийнятого Товару, яка не є подією, яка неминуче має настати, адже Товар може бути взагалі нереалізованим, у т.ч. з вини Покупця та з причин, незалежних від Постачальника. При цьому наявність п.7.3 Договору породжує для Постачальника наслідок у вигляді неотримання коштів за переданий Товар, а Покупцю надає можливість не перераховувати за нього кошти протягом тривалого часу, який в межах даної справи становить вже більше двох років (перша поставка відбулась у вересні 2023 року), що є явно несправедливим.

Приймаючи до уваги наведене, господарський суд вважає, що положення п.7.3 Договору не підлягають застосуванню при визначенні строку оплати Товару, в зв`язку з чим останній мав бути оплаченим негайно після його прийняття згідно ч.2 ст.530 та ч.1 ст.692 ЦК України.

Окремо потрібно зауважити, що саме відповідач як особа, яка намагається довести нереалізацію Товару та фізичну можливість його повернення, повинен надати належні та допустимі докази цього. Відповідно до п.7.3 Договору таким доказом являється звіт Покупця із зазначенням кількості реалізованого товару та товарних залишків на дату формування звіту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не представлено названий в п.7.3 Договору звіт або інші документальні підтвердження того, що Товар вартістю у розмірі ціни позову наявний та може бути повернутий Постачальнику згідно п.3.7 Договору.

Суд зазначає, що за умовами укладеного договору у відповідача виник обов`язок оплати товару, і відповідачем не спростовано факт отримання ним товару, а також не надано доказів сплати його вартості у повному обсязі, а положення п.7.3 договору стосовно того, що покупець зобов`язаний оплачувати реалізований ним товар щотижня, не створює підстав вважати, що обов`язковою умовою оплати отриманого товару є його реалізація відповідачем. Вказаний висновок узгоджується і позицією, викладеною у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.06.2023 у справі № 916/2727/22.

З огляду на викладені обставини, господарський суд відхиляє заперечення відповідача в цій частині.

Як встановлено судом, позивачем здійснено поставку товару зад договором поставки № 270 від 14.06.2021 на суму 184 716,82 грн, натомість, відповідачем лише частково здійснено оплату за отриманий товар за договором на суму 111 185,92 грн, та здійснено повернення товару на суму 7002,99 грн. У зв`язку із чим у відповідача виникла заборгованість за договором поставки № 270 від 14.06.2021 у розмірі 66 530,91 грн. Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем за отриманий товар в матеріалах справи відсутні.

Господарський суд відхиляє доводи відповідача з посиланням на настання форс-мажорних обставин, оскільки форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання. Відповідних доказів у цій частині відповідачем не надано. При цьому суд враховує, що поставка товару мала місце і у 2021 році, тобто до введення воєнного стану у державі, так і у 2023 році, тобто під час дії воєнного стану.

З урахуванням вказаних обставин, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Стосовно вимог про стягнення пені у розмірі 34,63 грн та процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 514,00 грн, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем та встановлено його вірність. Так, 3 % річних за період з 16.06.2023 по 18.09.2023 становить 514,00 грн.

Відповідно до ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов`язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, строк позовної давності для стягнення пені становить 1 рік (ст. 258 ЦК України).

Однак пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX (далі - Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX), який набрав чинності з 2 квітня 2020 року і дія вказаного Закону фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що у випадку невиконання або невідповідного виконання покупцем зобов`язань по оплаті поставленого товару постачальник має право стягнути з покупця штрафну неустойку у розмір 0,2 % від вартості неоплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Судом перевірено розрахунок пені, здійснений позивачем та встановлено його вірність. Так, пеня за період з 16.06.2023 по 18.09.2023 становить 34,63 грн.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Дельфін Трейд" підлягають задоволенню у повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що належний розмір судового збору становить 2684,00 грн.

Судом встановлено, що позивач при пред`явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2 415,6 грн, що вбачається із платіжної інструкції № 1200 від 19.09.2023.

Судом встановлено, що 02.08.2023 Господарським судом Одеської області було видно судовий наказ №916/3335/23 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Опт" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дельфін Трейд" заборгованості у розмірі 67656,40 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 268,40 грн. Ухвалою суду від 17.08.2023 у справі № 916/3335/23 скасовано судовий наказ від 02.08.2023 у справі №916/3335/23.

В рамках справи № 916/3335/23 ТОВ "Дельфін Трейд" сплатило судовий збір у розмірі 268,40 грн, що вбачається із квитанції від 26.07.2023.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2684,00 грн /2415,6 грн + 268,4 грн/ підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74, 126, 129, 237-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Дельфін Трейд" - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Опт" /ЄДРПОУ 43331493, адреса - 65482, Одеська обл., м. Южне, вул. Іванова, 9, e-mail: tools@electro.kherson.ua, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дельфін Трейд" /ЄДРПОУ 43194020, адреса - 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літ. "Б", адреса листування - 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, 13, секц. 1, оф. 1, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3/ заборгованість за договором поставки № 270 від 14.06.2021 року у розмірі 67 079,54 грн /шістдесят сім тисяч сімдесят дев`ять гривень 54 копійки/, з яких: 66 530,91 грн - основний борг, 34,63 грн - пеня, 514,00 грн - проценти за користування чужими грошовими коштами; та судовий збір у розмірі 2 684,00 грн /дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З 01.01.2024 року по 12.01.2024 року суддя Петренко Н.Д. перебувала у відпустці.

Повний текст рішення складено у перший робочий день після виходу судді з відпустки - 15 січня 2024 р.

Суддя Н.Д. Петренко