Ухвала

від 15.01.2024 по справі 916/45/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про скасування судового наказу

"15" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/45/24

Суддя Господарського суду Одеської області Щавинська Ю.М., розглянувши заяву (вх.№2-66/24 від 12.01.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство "Наше місто 21" (65490, Одеська обл., Одеський р-н, м.Теплодар, вул.Польова, буд.1, код ЄДРПОУ 44568004) про скасування судового наказу від 08.01.2024 №916/45/24

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Іванов Борис Вікторович звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою (вх.№45/24 від 03.01.2024) про видачу судового наказу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство "Наше місто 21" заборгованості у сумі 248 500 грн, а також витрат по сплаті судового збору.

Заяву обґрунтовано невиконанням боржником укладеного між сторонами договору поставки №05-11/09 від 11.09.2022 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

08.01.2024 Господарським судом Одеської області було видано судовий наказ №916/45/24, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство "Наше місто 21" на користь Фізичної особи-підприємця Іванова Бориса Вікторовича заборгованість у сумі 248 500 грн, судовий збір у сумі 268 грн 40 коп.

12.01.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство "Наше місто 21" надійшла заява про скасування судового наказу, в обґрунтування якої останнє зазначає про відсутність між ТОВ "Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство "Наше місто 21" та ФОП Івановим Б.В. договірних правовідносин та заперечує обставину поставки на його користь товару.

Крім того, у своїй заяві Товариство просить суд стягнути зі стягувача судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та судового збору у сумі 151,40 грн.

Відповідно до ч.1,2 ст.157 ГПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі.

Відповідно до ст.158 ГПК України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу.

Враховуючи, що заява про скасування судового наказу ТОВ "Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство "Наше місто 21" подана в межах встановленого частиною першою статті 157 ГПК України строку на оскарження, з огляду на наявність спору між сторонами, суд вважає за необхідне задовольнити заяву та скасувати судовий наказ від 08.01.2024 №916/45/24.

При цьому, суд роз`яснює ФОП Іванову Борису Вікторовичу його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство "Наше місто 21" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Іванова Бориса Вікторовича витрат на професійну правничу допомогу та судового збору, суд вказує наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України).

За змістом ч.1-2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу на положення ч.1 ст.41 ГПК України, відповідно до яких сторони є учасниками у справах позовного провадження, тоді як дана справа розглядається в порядку наказного провадження, в якому, відповідно до положень ч.2 ст.41 ГПК України, учасниками є заявник та боржник.

Порядок розгляду справ за правилами наказного провадження визначено розділом ІІ ГПК України "Наказне провадження", який окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов`язаних із розглядом справи, які понесені боржником та чітко визначає, що під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. При цьому положеннями ч.1 ст. 154 ГПК України також передбачено, що розгляд заяви про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника та боржника.

Суд зауважує, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі та за правилами наказного провадження стягувач у справі буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.

При цьому, в силу принципу змагальності сторін, обов`язок доведення обставин, що мають значення для справи, і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ГПК України, покладається саме на сторони по справі.

Таким чином, оскільки зі змісту норм Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе лише у справах позовного провадження, а у справах наказного провадження питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу не врегульовано, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо покладення на ФОП Іванова Бориса Вікторовича заявлених ТОВ "Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство "Наше місто 21" витрат на правничу допомогу у сумі 10 000 грн.

Що стосується суми судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, суд зауважує, що загальний зміст розділу ІІ ГПК України "Наказне провадження" свідчить про те, що такі витрати боржника підлягають розподілу у випадку звернення стягувача до суду із позовною заявою.

Керуючись ст. 157, 158, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельне підприємство "Наше місто 21" про скасування судового наказу.

2. Скасувати судовий наказ від 08.01.2024 №916/45/24.

3. Роз`яснити Фізичній особі-підприємцю Іванову Борису Вікторовичу про його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ч.3 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили 15.01.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Щавинська