ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
УХВАЛА
"15" січня 2024 р. Справа № 924/83/24
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбаза" про забезпечення позову у справі № 924/83/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбаза" м. Хмельницький
до Хмельницької міської ради, м. Хмельницький
Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький
про визнання недійсним та скасування рішення Хмельницької міської ради №92 від 02.06.2023р. в частині земельної ділянки по. вул. М.Кропивницького площею 0,3082 та скасування державної реєстрації
ВСТАНОВИВ:
Позивачем 10.01.2024 року подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони Хмельницькій міській раді та державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно здійснювати реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,3082 га., кадастровий номер 6810100000:16:007:0835 по вул. М.Кропивницького в м. Хмельницькому.
- заборони Хмельницькій міській раді вчиняти будь-які дії щодо формування земельної ділянки площею 0,3082 га., кадастровий номер 6810100000:16:007:0835 по вул. М.Кропивницького в м. Хмельницькому з метою підготовки земельної ділянки (лоту) до проведення земельних торгів у формі електронного аукціону.
В поданій до суду заяві про забезпечення позову заявник вказує, що в лютому 2023 року ТОВ "Трансбаза" звернулася до Хмельницької міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для обслуговування нежитлового приміщення) площею 0,3400 га., що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. М.Кропивницького, 6/7, з метою подальшої передачі її в оренду.
Протоколом № 49 від 01.03.2023р. засідання комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища було вирішено відкласти звернення ТОВ "Трансбаза" щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3400 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. М.Кропивницького, 6/7, з цільовим призначенням "11.02." з метою передачі її в оренду.
ТОВ "Трансбаза" отримало відповідь з управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 28.03.2023р. в якій зазначено, що: "За результатами перевірки матеріалів відділом інформації та кадастрів управління встановлено необхідність уточнення площі та конфігурації земельної ділянки, оскільки площа земельної ділянки, яку бажаєте отримати в оренду становить 3400 кв.м., а площа нежитлового приміщення (складу) на цій земельній ділянці становить 56,1 кв.м. (згідно з витягом з Державного реєстру речових прав та договором купівлі-продажу від 03.02.2023 р. №217). Тому документацію було повернуто виконавцю на доопрацювання. Після усунення зауважень ТОВ "Трансбаза" необхідно повторно надати документацію до управління адміністративних послуг (вул. Соборна, 16)".
В липні 2023р. ТОВ "Трансбаза" повторно звернулася із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для обслуговування нежитлового приміщення) площею 0,3400 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. М.Кропивницького, 6/7, з метою подальшої передачі її в оренду.
30.08.2023р. земельна комісія відклала розгляд клопотання з виїздом на місцевість та надання інформації на розгляд комісії (протокол № 66 від 30.08.2023p.). 20.09.2023р. земельна комісія відмовила ТОВ "Трансбаза" в задоволенні клопотання.
В жовтні 2023р. ТОВ "Трансбаза" звернулася до Хмельницької міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (для обслуговування нежитлового приміщення) площею 0,1980 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. М. Кропивницького, 6/7, з метою подальшої передачі її в оренду. З врахуванням пропозиції земельної комісії, розмір земельної ділянки було зменшено.
Рішенням земельної - комісії оформленим протоколом № 72 від 06.11.2023р. відмовлено ТОВ "Трансбаза" у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1980 га, що розташована за адресою: м. Хмельницький, вул. М. Кропивницького, 6/7, з цільовим призначенням "11.02." з метою передачі її в оренду.
14.11.2023р. ТОВ "Трансбаза" звернувся до ПП "Діоріт Плюс 1" для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. М. Кропивницького, 6/7, площею 0,1980 га.
Листом від 15.11.2023р. вих. №272/1, ТОВ "Трансбаза" було відмовлено в зв`язку з тим, що ПП "Діоріт Плюс 1" не має можливості розробити проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. М. Кропивницького, 6/7, площею 0,1980, оскільки Хмельницькою міською радою не прийнято рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1980 га.
Рішенням позачергової сесії 29-ої сесії Хмельницької міської ради від 02.06.2023 р. № 92 затверджений перелік земельних ділянок, які формуються з метою підготовки лотів до проведення земельних торгів у формі електронного аукціону, а саме земельні ділянки по вул. М.Кропивницького площею 0,3082 га та площею 0,1032 га під будівництво виробничо- складських приміщень.
Вищевказані земельні ділянки сформовані згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України та зареєстровані у Державному земельному кадастрі.
Згідно інформації з Державного земельного кадастру:
- земельна ділянка площею 0,1032 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0836, дата реєстрації,-26.10.2023p.
- земельна ділянка площею 0,3082 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0835.
Розглянувши подану заяву з доданими документами, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з врахуванням наступного.
За приписами частини 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 р. у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 р. у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову. (Такі висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 905/491/19).
Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 138 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Відповідно до частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення.
Положення статей 136, 137 ГПК України пов`язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.08.2019 у справі №910/16586/18).
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 17.08.2021 у справі № 914/649/20, від 16.05.2023 у справі № 910/2281/22).
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. (Така правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. При цьому законодавством не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності. (Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 914/3316/22, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22).
Позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, або позбавить позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Позивач з урахуванням приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України не довів наявність підстав для застосування вказаного виду забезпечення.
Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбаза" м. Хмельницький про забезпечення позову відмовити.
Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили 15.01.2024р. може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали господарського суду Хмельницької області.
СуддяІ.В. Заярнюк
Віддрук. 1 прим.:
1- до справи;
2 - представнику позивача Бейлику М.Б. - lawyer_beylik@ukr.net
3 - Хмельницька міська рада - rada@khm.gov.ua
4- Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області - khmelnytskyi@land.gov.ua
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2024 |
Оприлюднено | 18.01.2024 |
Номер документу | 116321109 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Заярнюк І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні