Рішення

від 11.01.2024 по справі 926/767-б/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 січня 2024 року Справа № 926/767-б/15

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою засновника банкрута, власника майна ОСОБА_1 , м. Чернівці,

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім Меркурій, м. Київ,

2) ОСОБА_2 , м. Славута Хмельницької області,

3) Приватної фірми Інтервал, м. Чернівці,

кредитори:

1. ПАТ Піреус Банк МКБ,

2. ПАТ ЕК Чернівціобленерго,

3. Головне управління Державної податкової служби України в Чернівецькій області,

4. ДК Газ України НАК Нафтогаз України,

5. Управління пенсійного фонду в Чернівцях,

6. ПАТ Фортуна банк,

7. ПАТ Дельта банк,

8. АТ Альфа банк,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності Лот № 4

у справі за заявою Публічного акціонерного товариства ПІРЕУС БАНК МКБ, м. Київ,

до Приватної фірми Інтервал, м. Чернівці,

про банкрутство,

за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.,

представників сторін:

позивач ОСОБА_1 не з`явився,

відповідачів:

1) не з`явився,

2) не з`явився,

3) Лозовський В.М., адвокат, дов. від 02.01.2024 (у режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Чернівецької області розглядається справа № 926/7670-б/15 про банкрутство Приватної фірми Інтервал, провадження в якій порушено ухвалою від 27.05.2015. Постановою від 31.08.2016 ПФ Інтервал визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПФ Інтервал призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича. Ухвалою від 19.02.2020 припинено повноваження ліквідатора ПФ Інтервал арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф., новим ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гусара Івана Олексійовича.

04 вересня 2023 року засновник Приватної фірми Інтервал ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернівецької області в межах справи про банкрутство ПФ Інтервал із позовною заявою від 28.08.2023 (вхідний № 3776 від 04.09.2023) до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім Меркурій, ОСОБА_2 та Приватної фірми Інтервал, в якій просить:

1) визнати недійсним аукціон в процедурі банкрутства, що відбувся 22.02.2018 p., протокол про проведення аукціону № 01-09/80 від 22.02.2018 р., за результатами якого укладено договір купівлі-продажу майна (Лот № 4) (об`єкт купівлі - продажу рухоме майно відеоекран LED, місцезнаходження: Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Філармонії);

2) визнати недійсним укладений між Приватною фірмою Інтервал і ОСОБА_2 договір купівлі-продажу майна (Лот № 4) (об`єкт купівлі- продажу рухоме майно відеоекран LED, місцезнаходження: Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Філармонії);

3) витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Приватної фірми Інтервал об`єкт рухомого майна Лот № 4 (об`єкт купівлі- продажу рухоме майно відеоекран LED, місцезнаходження: Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Філармонії);

4) визнати за приватною фірмою Інтервал права власності на Лот № 4 (об`єкт купівлі- продажу рухоме майно відеоекран LED, місцезнаходження: Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Філармонії).

В обгрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що відповідач ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій був не вправі проводити призначений на 22.02.2018 аукціон з продажу майна ПФ Інтервал Лот № 4, оскільки директор ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій ОСОБА_3 та ліквідатор ПФ Інтервал ОСОБА_4 є заінтересованими особами, що встановлено постановою Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/24994/15 від 10.04.2017 та рішенням Господарського суду Чернівецької області від 25.05.2023 у справі № 926/767-б/15. З огляду на вказане порушення договір купівлі-продажу майна (Лот № 4) між ПФ Інтервал і ОСОБА_2 є недійсним, майно перебуває в незаконному володінні останнього, тому наявні підстави для витребування майна і визнання права власності на нього за ПФ Інтервал.

Одночасно з позовною заявою позивач ОСОБА_1 подав заяву від 30.06.2023 про витребування доказів, а саме витребувати у ліквідатора ПФ Інтервал Гусара І.О. укладений між приватною фірмою Інтервал і ОСОБА_2 за результатами аукціону договір купівлі-продажу майна (Лот № 4) (об`єкт купівлі-продажу рухоме майно відеоекран LED, місцезнаходження: Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Філармонії).

Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 04.09.2023 зазначену позовну заяву ОСОБА_1 від 28.08.2023 (вхідний № 3776 від 04.09.2023) передано до провадження судді Ковальчук Т.І.

Ухвалою від 08.09.2023 відкрито провадження у справі за позовною заявою засновника ПФ Інтервал ОСОБА_1 від 28.08.2023 (вхідний № 3776 від 04.09.2023), розгляд справи в судовому засіданні призначено на 03.10.2023 з повідомленням сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 , витребувано у ліквідатора ПФ Інтервал Гусара І.О. засвідчену належним чином копію укладеного між Приватною фірмою Інтервал і ОСОБА_2 за результатами аукціону договору купівлі-продажу майна (Лот № 4) (об`єкт купівлі-продажу рухоме майно відеоекран LED, місцезнаходження: Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Філармонії).

Відзиву на позов відповідачі до суду не подали.

Процесуальні заяви сторін:

- клопотання позивача ОСОБА_1 від 20.09.2023 про відкладення розгляду справи;

- клопотання ліквідатора ПФ Інтервал Гусара І.О. від 28.09.2023 про долучення документів до матеріалів справи (на виконання ухвали від 08.09.2023);

- заява представника ПФ Інтервал Лозовського В.М. від 02.10.2023 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції;

- телефонограма позивача ОСОБА_1 від 14.11.2023 про відкладення розгляду справи;

- клопотання ОСОБА_1 від 30.11.2023 про розгляд справи за відсутності позивача;

- заява позивача ОСОБА_1 від 14.12.2023 про залишення позову без розгляду;

- клопотання позивача ОСОБА_1 від 10.01.2024 про розгляд справи за відсутності позивача, в якому також просить вважати не поданою заяву від 14.12.2023 про залишення позову без розгляду.

Рух справи:

- ухвалою від 03.10.2023 розгляд справи відкладено на 19.10.2023, задоволено заяву представника відповідача ПФ Інтервал Лозовського В.М. від 02.10.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів;

- ухвалою від 19.10.2023 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 14.11.2023 у зв`язку з відсутністю доказів вручення ухвали від 03.10.2023 відповідачеві ОСОБА_2 ;

- ухвалою від 14.11.2023 розгляд справи відкладено на 07.12.2023 у зв`язку з оголошенням на всій території України повітряної тривоги (https://war.ukrzen.in.ua/alerts/), телефонограмою позивача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, відсутністю відомостей про вручення ухвали від 19.10.2023 відповідачеві ОСОБА_2 , вирішено повідомити відповідача ОСОБА_2 про дату, час і місце наступного судового засідання також шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті судової влади України на веб-сторінці Господарського суду Чернівецької області в порядку частини 4 статті 122 ГПК України;

- у судовому засіданні 07.12.2023 суд розпочав розгляд справи та в подальшому оголосив перерву в засіданні до 26.12.2023;

- ухвалою від 26.12.2023 у зв`язку з несправністю мережевого обладнання та, як наслідок, неможливістю провести відеоконференцію з представником ПФ Інтервал розгляд справи відкладено на 11.01.2024, вирішено повідомити відповідача ОСОБА_2 про дату, час і місце судового засідання 11.01.2024 також шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному сайті судової влади України на веб-сторінці Господарського суду Чернівецької області в порядку частини 4 статті 122 ГПК України;

- у судовому засіданні 11.01.2024 постановлено ухвалу про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.12.2023 про залишення позову без розгляду та вирішено справу по суті з виходом до нарадчої кімнати.

При цьому, з урахуванням положень Указу Президента України від 06.11.2023 № 734/2023 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні (від 08.11.2023 № 3429-IX), суд розглянув справу № 926/767-б/15 за позовною заявою ОСОБА_1 (вхідний № 3780 від 04.09.2023) у розумний строк, тобто такий, що був об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні 07.12.2023 у зв`язку з відсутністю позивача у відповідності до частини 6 статті 202 ГПК України суд оголосив зміст позовної заяви ОСОБА_1 заслухав пояснення представника відповідача ПФ Інтервал Лозовського В.М., дослідив докази у справі, після чого оголосив перерву до 26.12.2023.

Представник ПФ Інтервал у судовому засіданні 07.12.2023 проти позовних вимог ОСОБА_1 заперечив, пояснив, що:

- у справі відсутні особи, права яких порушено проведенням спірного аукціону;

- саме по собі порушення не впливає на результати аукціону, адже необхідно встановити причинно-наслідковий зв`язок між порушенням і результатами аукціону;

- початкова вартість майна не впливає на ціну продажу, оскільки така визначається з урахуванням попиту і пропозиції саме на аукціоні;

- обставини заінтересованості між ліквідатором і організатором аукціону встановлювалися в інших справах на підставі інших обставин та щодо іншого аукціону, який відбувся в 2017 році, крім того, за участю іншого відповідача, тому не мають преюдиційного характеру для даної справи;

- з моменту припинення трудових відносин між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до дати проведення спірного аукціону пройшло більше три роки, заінтересованість між ними щодо цього аукціону позивачем не доведена, ані кредитори, ані учасники аукціону, чи особи, яка бажали взяти в ньому участь, не заперечують проти результатів аукціону, тому вважає позов необгрунтованим.

У судове засідання 11.01.2024 позивач ОСОБА_1 , представник ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій і ОСОБА_2 не з`явилися.

ОСОБА_1 подав клопотання від 10.01.2024 про розгляд справи за відсутності позивача, з якого вбачається його обізнаність щодо дати судового засідання 11.01.2024.

Надіслана на адресу ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій ухвала від 26.12.2023 повернулася без вручення з причини відсутності адресата за вказаною адресою (т.с. 60, а.с. 182-186-а), доказів вручення цієї ухвали відповідачеві ОСОБА_2 у матеріалах справи немає, однак на офіційному веб-сайті судової влади України розміщене оголошення від 27.12.2023 з повідомленням ОСОБА_2 про дату, час і місце судового засідання 11.01.2024 (т.с. 60, а.с. 181).

Заслухавши думку представника ПФ Інтервал, який не заперечував проти розгляду справи за неявки представників інших сторін, суд бере до уваги, що відповідач ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій не повідомляв господарський суд про зміну свого місцезнаходження, відтак, відповідно до положень частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України надіслана йому ухвала від 26.12.2023 вважається врученою. З опублікуванням оголошення від 27.12.2023 на офіційному веб-сайті судової влади України відповідач ОСОБА_2 вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи в засіданні 11.01.2024 (ч. 4 ст. 122 ГПК України).

Відтак, суд дійшов до висновку про можливість завершення розгляду справи в засіданні 11.01.2024.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача ПФ Інтервал, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Як зазначалося вище, постановою Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 у справі № 926/767-б/15 Приватну фірму Інтервал визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ПФ Інтервал призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.

У ліквідаційній процедурі ліквідатором ОСОБА_4 на аукціонах продано майно банкрута ПФ Інтервал, у тому числі Лот № 4 об`єкт купівлі продажу: рухоме майно відеоекран LED, місцезнаходження: Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Філармонії.

Аукціон з продажу зазначеного нерухомого майна відбувся 22.02.2018, його результати оформлені протоколом № 01-09/80 про проведення аукціону від 22 лютого 2018 року (т.с. 60, а.с. 24-25). Згідно з протоколом переможцем аукціону визнано учасника № 1 ОСОБА_2 (м. Славута Хмельницької області), який запропонував найвищу ціну за майно 39680,00 грн. без ПДВ.

У ході провадження у справі про банкрутство ПФ Інтервал засновник банкрута ОСОБА_1 звертався з низкою позовних заяв про оскарження результатів аукціонів з продажу майна ПФ Інтервал у ліквідаційній процедурі, які (позовні заяви) були розглянуті по суті та рішення по яких набули остаточного характеру.

У цих рішеннях встановлені певні обставини, які мають характер преюдиційних та не підлягають повторному доказуванню у спорі за позовною заявою ОСОБА_1 від 04.09.2023 (вхідний № 3776 від 04.09.2023) відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідні преюдиційні обставини встановлені в таких судових рішеннях:

1) у постанові Західного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі № 926/767-б/15 за результатами розгляду апеляційних скарг ОСОБА_1 і ОСОБА_5 на рішення Господарського суду Чернівецької області від 18.11.2021 у справі № 926/767-б/15.

Так, у названій постанові встановлено, що 27.12.2016 ліквідатор ПФ Інтервал Кучак Ю.Ф. провів конкурс для визначення кандидатури організатора аукціону з продажу майна банкрута, на участь у конкурсі надійшло дві заяви: від Товарної Біржі Київська універсальна та від ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій, рішенням від 10.01.2017 визначено організатора аукціону з продажу майна банкрута ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій, укладено з ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій договір № 01-08/34 від 01.02.2017 про проведення аукціону з продажу майна Приватної фірми Інтервал.

На сайті Вищого господарського суду України були розміщені оголошення про аукціон з продажу цілісного майнового комплексу боржника 06.03.2017, 16.03.2017. Перший аукціон не відбувся у зв`язку із допущеною помилкою в оголошенні, а наступний у зв`язку із відсутністю зареєстрованих учасників такого аукціону.

В подальшому між ліквідатором Кучаком Ю.Ф. і ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій були укладені додаткові угоди, зокрема додаткова угода № 1 від 14.02.2017, якою встановлено початкову вартість майна лоту № 1 цілісний майновий комплекс ПФ Інтервал (далі ЦМК) у сумі 39165545,87 грн. без можливості зниження початкової вартості майна.

Надалі ЦМК банкрута було поділено на окремі лоти, в тому числі лот № 4 відеоекран LED, місцезнаходження: Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Філармонії.

Західний апеляційний господарський суд у постанові від 18.11.2011 встановив, що обґрунтованими були дії ліквідатора щодо поділу ЦМК на лоти для наступних аукціонів в залежності від нерухомого майна, що перебуває у іпотеці різних банків як заставних кредиторів;

2) у рішенні Господарського суду Чернівецької області від 08.11.2022 у справі за позовною заявою № 8 ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім Меркурій, ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватна фірма Інтервал про визнання недійсними результатів аукціону та стягнення штрафу у розмірі гарантійного внеску в сумі 7936,00 грн. (рішення залишено в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023).

У рішенні Господарського суду Чернівецької області від 08.11.2022 і постанові Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 встановлено такі обставини:

- 24.01.2018 організатор аукціону ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій здійснив публікацію оголошення про проведення повторного аукціону з продажу майна ПФ Інтервал по лотах №№ 4, 5 за номером публікації 48802 на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України;

- оголошення містить всю необхідну інформацію про Лот № 4: Рухоме майно, відеоекран LED. Стан: не працює, місцезнаходження: Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Філармонії, а також всі необхідні відомості про продавця та умови проведення аукціону, зокрема, що аукціон призначено на 22 лютого 2018 р. об 11:00 год. за адресою м. Київ, вул. Мстислава Скрипника патриарха, буд. 40, прим. 1001, оф. 24; початкова вартість лоту № 4: 79360,00 грн. без ПДВ; крок аукціону 1% від встановленої початкової вартості лоту; аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50% початкової вартості, вказаної в оголошенні;

- про проведення аукціону організатор аукціону ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій письмово повідомило замовника ліквідатора ПФ Інтервал Кучака Ю.Ф., а вимоги про повідомлення засновника ПФ Інтервал ОСОБА_1 про проведення аукціону чинне законодавство не містить;

- повторний аукціон з продажу майна банкрута ПФ Інтервал Лот № 4: Рухоме майно, відеоекран LED. Стан: не працює, місцезнаходження: Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Філармонії, відбувся 22 лютого 2018 року, про що складено протокол № 01-09/80 про проведення аукціону від 22 лютого 2018 року, переможець аукціону ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), ціна, за яку продано Лот № 4 39680,00 грн. без ПДВ;

3) у рішенні Господарського суду Чернівецької області від 25.05.2023 у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ліквідатора Приватної фірми Інтервал Гусара Івана Олексійовича, Приватної фірми Інтервал, Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім Меркурій, ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ПФ Інтервал арбітражний керуючий Кучак Юрій Федорович, про визнання недійсними результатів аукціону, скасування протоколів, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування актів здачі-прийняття робіт лот № 1, 2, 3, зобов`язання надати виписки у розгорнутому вигляді щодо руху коштів (рішення залишено в силі постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023).

У рішенні від 25.05.2023 і постанові Західного апеляційного господарського суду від 08.11.2023 встановлено, що керівник ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій ОСОБА_3 була засновником юридичної особи ТОВ Омега-Автосервіс (код ЄДРПОУ 35892456) до дати державної реєстрації припинення цього Товариства 25.05.2015, а керівником/ліквідатором ТОВ Омега-Автосервіс в період з 28.06.2014 до 25.05.2015 був ОСОБА_4 .

Указана інформація підтверджується також наявними у справі за позовною заявою ОСОБА_1 від 28.08.2023 (вхідний № 3776 від 04.09.2023) витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.с. 60, а.с. 11-20).

За результатами аукціону, що оформлені протоколом № 01-09/80 про проведення аукціону від 22 лютого 2018 року, між продавцем Приватною фірмою Інтервал в особі ліквідатора Кучака Ю.Ф. і покупцем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу майна від 22.02.2018 (т.с. 60, а.с. 24-25, 104 на звороті-105).

Згідно з пунктом 1 цього договору на підставі протоколу про проведення аукціону № 01-09/80 від 22 лютого 2018 року продавець ПФ Інтервал передає, а покупець ОСОБА_2 приймає у власність рухоме майно, відеоекран LED. Стан: не працює, місцезнаходження: Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Філармонії. Вартість майна 39680,00 грн. без ПДВ (пункт 3 Договору купівлі-продажу майна від 22.02.2018).

Позивач ОСОБА_1 стверджує у позовній заяві, що аукціон 22 лютого 2018 року з продажу майна ПФ Інтервал відеоекрану LED, було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а саме організатор аукціону Товариство з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім Меркурій і ліквідатор ПФ Інтервал Кучак Ю.Ф. є заінтересованими особами, що з огляду на положення частини 6 статті 49 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надає підстави для визнання недійсними аукціону і укладеного за його результатами договору купівлі-продажу, витребування відеоекрану LED з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 та визнання права власності ПФ Інтервал на це майно за позовом засновника і власника майна банкрута, яким є сам позивач.

При вирішенні справи суд застосовує наступні норми законодавства України.

Провадження у справі № 926/767-б/15 про банкрутство Приватної фірми Інтервал було порушено ухвалою від 27.05.2015 і здійснювалося відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі Закон про банкрутство) до набрання 21.10.2019 чинності Кодексом України з процедур банкрутства.

Частиною 8 статті 44 Закону про банкрутство передбачено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

21 жовтня 2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ, Кодекс). Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу втратив чинність Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Засновник ПФ Інтервал ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою від 28.08.2023 (вхідний № 3776 від 04.09.2023) у період дії Кодексу України з процедур банкрутства.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Отже, виходячи з викладеного вище, враховуючи, що спірний аукціон відбувся, а оскаржуваний договір купівлі-продажу укладений до дня введення в дію КУзПБ, суд ототожнює застосування вказаної норми до заяв, в яких оскаржуються результати аукціонів, що проведені до дня введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України (ст.ст. 4, 41, 45, 48, 49, 50 ГПК України суд).

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

За змістом статті 49 Закону про банкрутство продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Продажу підлягають всі види майна боржника, призначеного для здійснення господарської діяльності, за винятком прав і обов`язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Суб`єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Організатор аукціону визначається замовником за конкурсом, що проводиться у визначеному замовником порядку, основними критеріями якого вважаються наявність ліцензії, достатній, але не менш як три роки, досвід проведення аукціонів, запропонована найменша сума винагороди. Організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону.

Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону.

Замовнику та організатору забороняється встановлювати вимоги, вчиняти дії чи виявляти бездіяльність, що будь-яким чином порушують рівність учасників аукціону або допускають їх дискримінацію. Усім учасникам аукціону гарантується рівний доступ до будь-якої інформації про майно, виставлене для продажу, а також про хід підготовки та проведення аукціону.

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 1 Закону про банкрутство заінтересовані особи стосовно боржника це юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Аналогічну норму містить абзац 6 частини 1 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною 1 статті 50 Закону про банкрутство передбачено, що продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Частиною 3 статті 55 Закону України про банкрутство унормовано, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Відповідно до статті 73 КУзПБ в редакції, чинній на день звернення позивача до господарського суду з позовною заявою від 28.08.2023 (вх. № 3776 від 04.09.2023), правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.

У справі № 910/24994/15 Київським апеляційним господарським судом встановлено, що ОСОБА_3 , яка з 25.11.2016 призначена на посаду директора ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій, була засновником юридичної особи ТОВ Омега-Автосервіс (код ЄДРПОУ 35892456) до дати державної реєстрації припинення цього Товариства 25.05.2015. При цьому, в період з 28.06.2014 до 25.05.2015 керівником, а згодом ліквідатором ТОВ Омега-Автосервіс був ОСОБА_4 .

Частиною 1 статті 58 Закону України Про господарські товариства (в редакції станом на 14.05.2015) унормовано, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. До виключної компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, зокрема, належить утворення і відкликання виконавчого органу товариства (п. г ч. 5, ч. 6 ст. 41, ч. 1 ст. 59 Закону України Про господарські товариства).

За змістом статті 62 названого Закону у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень.

У постанові Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2017 у справі № 910/24994/15 також встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ Омега-Автосервіс на загальну суму 88676,69 грн., серед яких, крім інших, ТОВ Світ каміння 21500,00 грн., правонаступником якого є ТОВ УТД Меркурій.

Таким чином, установлено, що між ОСОБА_3 (як засновником (учасником) ТОВ Омега-Автосервіс) і ОСОБА_4 (як керівником і ліквідатором ТОВ Омега-Автосервіс) у період з 28.06.2014 по 25.05.2015 року існували трудові відносини та відносини організаційної залежності, а саме: засновник названого товариства ОСОБА_3 (вищий орган управління) прийняла на посаду керівника і здійснювала контроль за діяльністю керівника (виконавчого органу) цього товариства ОСОБА_4 .

Обставини наявності трудових відносин та відносин організаційної залежності між ТОВ Омега-Автосервіс, засновником якого є ОСОБА_3 , і арбітражним керуючим ОСОБА_4 у період до 25.05.2017 року, підтверджуються також матеріалами справи № 926/767-б/15, зокрема витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.с. 60, а.с. 11-20).

При цьому, у справі про банкрутство ПФ Інтервал ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. за результатами конкурсу визначив організатором аукціону з продажу майна банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім Меркурій, директором якого є ОСОБА_3 .

З наведеного суд робить висновок, що станом на 25.05.2015 дату державної реєстрації припинення ТОВ Омега-Автосервіс, ОСОБА_3 була заінтересованою особою стосовно ОСОБА_4 і з вказаної дати до:

- 27.05.2015 року дня порушення провадження у справі № 926/767-б/15 про банкрутство ПФ Інтервал,

- 10.01.2017 дати прийняття рішення ліквідатором ПФ Інтервал Кучаком Ю.Ф. про визначення організатора аукціону ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій та

- 22.02.2018 дати проведення оскаржуваного аукціону, не сплив зазначений в абзаці 6 частини 1 статті 1 Закону про банкрутство трирічний строк стосовно періоду, коли особи вважаються заінтересованими, в тому числі щодо організатора аукціону, який у відповідності до третього речення частини 6 статті 49 названого Закону не може бути заінтересованою особою стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону (в даному випадку ліквідатора суд).

Наданим в абзаці 6 частини 1 статті 1 та частині 6 статті 49 Закону про банкрутство визначенням заінтересованих осіб стосовно боржника, кредиторів та замовника аукціону (ліквідатора) законодавець окреслює коло юридичних і фізичних осіб, до відносин яких з боржником в період до порушення справи про банкрутство та в період провадження у справі про банкрутство застосовується особливий правовий режим. Термін заінтересованість походить від слова інтерес. Закон про банкрутство, а також Цивільний кодекс України чи інші акти законодавства не дають визначення терміну інтересу, а тому його поняття слід визначати виходячи з характеру правових зв`язків між боржником та особами, які в Законі вказані як заінтересовані стосовно боржника. Інтереси особи щодо боржника завжди мають матеріальну основу та ґрунтуються на особистих немайнових або майнових правах.

Заінтересованість особи, відповідно до Закону про банкрутство, це стан юридичних зв`язків будь-якої особи, яка має з боржником, арбітражним керуючим чи кредитором спільні майнові та особисті немайнові права, або економічно та/або організаційно залежать одна від іншої, або які пов`язані з боржником трудовими відносинами чи родинними стосунками. Зазначені особи вважаються заінтересованими гіпотетично, таке припущення не є фактом, але відповідна законодавча заборона спрямована на попередження можливої недобросовісної поведінки організатора аукціону, замовника аукціону, боржника та його кредиторів. При цьому, за наявності такого роду юридичних зв`язків потенційний стан заінтересованості вважається існуючим протягом трьох років до дня відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що станом на момент проведення 10.01.2017 ліквідатором Кучаком Ю.Ф. конкурсу з визначення організатора аукціону та проведення 22.02.2018 аукціону з продажу майна ПФ Інтервал Лот № 4 відеоекран LED, організатор аукціону в особі директора ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій Тритяченко О.В. був заінтересованою особою стосовно замовника аукціону ліквідатора ПФ Інтервал ОСОБА_4 у розумінні статті 1 Закону про банкрутство.

При цьому, саме на ліквідатора покладено обов`язок дотримуватися вимог закону щодо визначення організатора аукціону на конкурсній основі шляхом дослідження поданих заяв на участь у проведенні аукціону на предмет відповідності фізичних або юридичних осіб учасників конкурсу, вимогам чинного законодавства.

Суд відхиляє заперечення представника ПФ Інтервал про те, що за відсутності причинно-наслідкового зв`язку між порушенням і результатами аукціону саме по собі порушення не впливає на результати аукціону, і що з моменту припинення трудових відносин між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до дати проведення спірного аукціону пройшло більше ніж три роки.

Вище судом встановлено, що зазначений в абзаці 6 частини 1 статті 1 Закону про банкрутство трирічний строк, коли особи вважаються заінтересованими, не сплив на дату відкриття провадження у справі про банкрутство ПФ Інтервал, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону і проведення власне аукціону та укладення договору купівлі-продажу майна, які оспорює позивач ОСОБА_1 .

Стосовно доводів представника ПФ Інтервал, що порушення не вплинуло на результати аукціону, оскільки ціна продажу майна формувалася на аукціоні і на неї ніяким чином не впливало те, що керівник організатора аукціону і ліквідатор банкрута свого часу перебували у трудових відносинах, суд зазначає наступне.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі № 11/19, від 18.08.2020 у справі №5023/4363/12).

Разом з тим, законодавча заборона на участь у справі про банкрутство організатора аукціону, який є заінтересованою особою стосовно ліквідатора банкрута, є імперативною і наслідки її порушення не ставляться у залежність від результатів проведеного аукціону.

З огляду на встановлені обставини у суду немає сумнівів, що визначаючи за результатами конкурсу організатора аукціону з продажу майна ПФ Інтервал Товариство з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім Меркурій, ліквідатор Кучак Ю.Ф. мав розуміти, що назване Товариство є заінтересованою стосовно нього особою у розумінні абзацу 6 частини 1 статті 1, третього речення частини 6 статті 49 Закону про банкрутство, що в свою чергу мало стати підставою для відхилення ліквідатором кандидатури ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій.

Однак під час підготовки до проведення аукціону з продажу майна боржника ліквідатор ОСОБА_4 певним чином знехтував зазначеними вимогами Закону, що призвело до визначення організатором аукціону особи, яка не мала права проводити продаж майна банкрута ПФ Інтервал у справі про банкрутство.

Суд зауважує, що указане порушення ліквідатором правил підготовки проведення аукціону з продажу майна банкрута, а саме визначення організатором аукціону особи, яка є заінтересованою стосовно ліквідатора, а тому не має права проводити аукціон, є самостійною підставою для визнання результатів аукціону недійсним на підставі норм Закону про банкрутство.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, дана стаття визначає визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Визначаючи, чи порушені права позивача результатами спірного аукціону, суд виходить з наступного.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду (зокрема, постанова ВС від 20.05.2021 у справі № 910/24368/14) уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника є заінтересованою в аукціоні з продажу майна боржника у справі про банкрутство, адже порушення встановленого порядку його підготовки чи проведення може перешкодити продажу майна банкрута за найвищою ціною, що матиме наслідком недостатність отриманих коштів для покриття всіх вимог кредиторів, а отже, унеможливить відновлення підприємницької діяльності боржника або отримання власниками корпоративних прав залишку активів після його ліквідації. За частиною 5 статті 41 Закону про банкрутство (ч. 2 ст. 61 КУзПБ з 21.10.2019) на засновників (учасників, акціонерів) боржника в разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями, а розмір таких вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою (абз. 1 ч. 5 ст. 41 Закону про банкрутство, абз. 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ з 21.10.2019). Набуття уповноваженою особою засновників (учасників, акціонерів) статусу учасника справи про банкрутство має ґрунтуватися на ухвалі суду про залучення такої особи до участі у справі, постановленій в порядку ст. 234 ГПК України. З набранням такою ухвалою законної сили уповноважена особа, окрім належних їй спеціальних прав брати участь з правом дорадчого голосу у зборах кредиторів та роботі комітету кредиторів боржника, наділяється процесуальними правомочностями учасника справи за ст. 42 ГПК України.

Позивач ОСОБА_1 є одноосібним засновником Приватної фірми Інтервал, відповідно, набув статусу учасника провадження у справі про банкрутство в силу закону у розумінні абзацу 16 частини 1 статті 1 Закону про банкрутство, а саме як уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника з правом дорадчого голосу, оскільки 100 % частка позивача у статутному фонді ПФ Інтервал не потребує від цієї особи окремого рішення учасників щодо уповноваженої особи для представлення їх інтересів у цій справі (з цього приводу див. постанову Верховного Суду від 05.11.2019 у справі № 926/767-б/15).

Отже, суд доходить до висновку, що позивач як засновник банкрута і власник 100% часток у статутному капіталі Приватної фірми Інтервал, має майновий інтерес щодо продажу належного банкруту майна в ліквідаційній процедурі на аукціоні з дотриманням установленого Законом про банкрутство порядку, а тому порушення ліквідатором правил підготовки проведення аукціону, зокрема, визначення організатором аукціону особу, яка є заінтересованою стосовно замовника аукціону ліквідатора, порушує права позивача ОСОБА_1 .

У свою чергу, ані Закон про банкрутство, ані Кодекс України з процедур банкрутства не містить такого способу захисту порушеного права як визнання недійсним аукціону, тому позовна вимога ОСОБА_1 визнати недійсним аукціон в процедурі банкрутства, що відбувся 22.02.2018, задоволенню не підлягає.

Правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів. Отже, особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

З набранням чинності Кодексом України з процедур банкрутства статтею 73 цього Кодексу унормовано, що правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.

Отже, передбаченим законом способом захисту прав особи, які порушені укладенням правочину купівлі-продажу на аукціоні, що проведений з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, є визнання такого правочину недійсним.

У постановах Верховного Суду України у справі № 6-370цс16 від 29.06.2016, у справі № 904/9284/14 від 14.12.2016, у справі № 910/12787/17 від 16.10.2020 викладено правову позицію, що правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства.

Зі змісту частини третьої статті 215 ЦК України слідує, що оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття заінтересована особа такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

За частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Стаття 204 Цивільного кодексу визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Встановивши, що аукціон з продажу майна банкрута Лот № 4, відеоекран LED, проведений з порушенням порядку його підготовки, яке призвело до визначення організатором аукціону заінтересованої стосовно ліквідатора особи (відповідач ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій), що заборонено законом, суд доходить до висновку, про обгрунтованість позовних вимог засновника ПФ Інтервал ОСОБА_1 у відповідній частині та наявність підстав для визнання недійсним укладеного за результатами такого аукціону договору купівлі-продажу майна від 22 лютого 2018 року між ПФ Інтервал і ОСОБА_2 .

Суду не подано доказів на підтвердження фактичної передачі ліквідатором ОСОБА_4 покупцю ОСОБА_2 відеоекрану LED за договором купівлі-продажу майна від 22.02.2018.

Разом з тим, на запитання суду представник відповідача ПФ Інтервал повідомив, що спірний договір фактично виконаний обома його сторонами і спору щодо цього питання між ними немає. З урахуванням наведеного та відповідно до частини 1 статті 75 ГПК України суд робить висновок, що спірний договір сторонами виконаний: покупець оплатив майно, а продавець передав йому це майно. Отже, за відсутності інших встановлених обставин суд виходить з того, що на дату вирішення справи спірне майно відеоекран LED, перебуває у власності і володінні відповідача ОСОБА_2 .

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України унормовано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Надаючи правове обгрунтування вимоги про витребування з чужого незаконного володіння відповідача ОСОБА_2 відеоекрану LED, позивач ОСОБА_1 покликається на норму статті 216 ЦК України, якою визначено наслідки недійсного правочину у вигляді реституції, та статті 388 ЦК України, якою унормовано порядок і підстави витребування майна у добросовісного набувача (віндикаційний позов), що є суть різними правовими механізмами захисту порушеного права.

Зокрема, на підставі статті 388 Цивільного кодексу України з позовом про витребування майна від добросовісного набувача може звернутися власник такого майна, а позивач ОСОБА_1 не є (не був) власником відеоекрану LED, проданого на аукціоні 22.02.2018. Разом з тим, витребування відеоекрану LED у відповідача ОСОБА_2 як покупця за договором, що визнаний недійсним, охоплюється змістом реституції, яка застосовується судом на підставі статті 216 ЦК України.

Відтак, виходячи з принципу суд знає закони (Jura novit curia), суд доходить до висновку, що позовні вимоги про витребування спірного майна у відповідача ОСОБА_2 на користь Приватної фірми Інтервал підлягають задоволенню на підставі статті 216 Цивільного кодексу України в порядку застосування наслідків недійсного правочину.

Щодо позовних вимог про визнання за Приватною фірмою Інтервал права власності на Лот № 4 (об`єкт купівлі-продажу рухоме майно відеоекран LED, місцезнаходження: Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Філармонії), суд зазначає, що захист права власності здійснюється в порядку, встановленому законом.

Зокрема, відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Однак, як зазначено вище, позивач ОСОБА_1 не був та не є власником відеоекрану LED, не є також керівником Приватної фірми Інтервал.

Відповідно до частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

За частиною 5 статті 65 Господарського кодексу України саме керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

З матеріалів справи № 926/767-б/15 відомо, що ухвалою суду від 01.06.2016 за результатами розгляду клопотання розпорядника майна Кучака Ю.Ф. припинено повноваження керівника Приватної фірми Інтервал ОСОБА_1 , виконання обов`язків керівника ПФ Інтервал тимчасово покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.

У подальшому постановою від 31.08.2016 ПФ Інтервал визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора арбітражного керуючого Кучака В.В.

Отже, позивач з 01.06.2016 не є органом управління ПФ Інтервал, який реалізує її цивільні права та обов`язки як юридичної особи, зокрема й щодо належного фірмі на праві власності майна, а захищає свої права як фізичної особи засновника банкрута.

Таким чином, не будучи ані керівником ПФ Інтервал, ані власником спірного майна, позивач не володіє матеріальним правом пред`явити позов про визнання права власності на відеоекран LED ані на користь ПФ Інтервал, ані на свою користь.

Крім того, відеоекран LED є рухомим майном, право власності на яке не підлягає державній реєстрації, тому саме судове рішення про витребування цього майна на користь його продавця в порядку реституції є підтвердженням права власності останнього на нього.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 13, частин 1, 2 статті 14 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 76, 77 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно норми статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатами розгляду справи суд дійшов до висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується порушення відповідачами ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій і ПФ Інтервал в особі ліквідатора Кучака Ю.Ф. положень статті 49 Закону про банкрутство у тій частині, що організатором аукціону не може бути заінтересована особа стосовно замовника аукціону, що в свою чергу порушує матеріальне право позивача, як засновника банкрута ПФ Інтервал, на продаж майна банкрута у відповідності до встановленого законодавством порядку.

При цьому, позивач, серед іншого, обрав належний спосіб захисту свого порушеного права, а саме: шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу майна на аукціоні, що проведений з порушенням вимог закону, та витребування цього майна у покупця відповідача ОСОБА_2 , у власність ПФ Інтервал з метою повернення в ліквідаційну масу банкрута (як наслідок, передбачений статтею 216 ЦК України).

Заперечення представника ПФ Інтервал проти позову спростовуються матеріалами справи, тому відхиляються судом.

Відтак, суд доходить до висновку, що у частині вимог про визнання недійсним договору-купівлі майна від 22.02.2018 та витребування відеоекрану LED у відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

Позовна вимога про визнання недійсним аукціону є способом захисту, який не передбачений законом (ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство, ст. 73 КУзПБ), а вимога про визнання права власності на Лот № 4 (відеоекран LED) за банкрутом є неналежним способом захисту, тому у задоволенні позову в частині цих вимог належить відмовити.

Згідно усталеної практики Великої Палати Верховного Суду обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови ВП ВС від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується відповідними положеннями Господарського процесуального кодексу України.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до господарського суду:

позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону).

позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону), тобто 2684,00 грн. (ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік).

Частиною 3 статті 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 163 ГПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Враховуючи, що у позовній заяві ОСОБА_1 об`єднано 4 позовних вимоги, з яких дві мають немайновий характер (визнання недійсним аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу), а дві є майновими (витребування майна, визнання права власності на майно) за загальним правилом позивач мав сплатити судовий збір у сумі 10736,00 грн. (2684,00 грн. х 2 (за немайнові вимоги) + 2684,00 грн. х 2 (за дві майнові вимоги, кожна розміром 39680,00 грн. (вартість проданого майна) (39680,00 грн. х 1,5% = 595,20 грн., що менше встановленого законом мінімального розміру судового збору).

При зверненні з позовною заявою до господарського суду ОСОБА_1 судовий збір не сплачував, зазначив у позовній заяві, що він звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю ІІ групи, та додав копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 від 31.01.2019 серія НОМЕР_3 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком і має 2 групу інвалідності за загальним захворюванням (т.с. 60, а.с. 8).

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Таким чином, позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України Про судовий збір як особа з інвалідністю ІІ групи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України передбачено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною 2 цієї статті ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Отже, враховуючи, що за результатами розгляду справи суд дійшов до висновку про задоволення позову в частині двох позовних вимог немайнового характеру (визнання недійсним договору купівлі-продажу) і майнового характеру (витребування майна) судовий збір у сумі 5368,00 грн. (2684,00 грн. х 2) підлягає стягненню з відповідачів у доход Державного бюджету України.

Вирішуючи, на кого з трьох належних відповідачів слід покласти судовий збір, суд керується положеннями частини 9 статті 129 ГПК України про те, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом установлено, що порушення порядку визначення організатора аукціону, який виявився заінтересованою особою стосовно ліквідатора банкрута, що в свою чергу призвело до визнання недійсним укладеного на аукціоні договору купівлі-продажу і витребування майна, мало місце з боку відповідачів ТОВ Універсальний торговий дім Меркурій та ПФ Інтервал в особі ліквідатора ОСОБА_4 .

Відтак, витрати по сплаті судового збору до бюджету належить покласти на цих відповідачів порівну по 2684,00 грн. з кожного, а відповідача ОСОБА_2 від витрат по сплаті судового збору звільнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 3, 4, ч. 6 ст. 12, ст.ст. 20, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ :

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім Меркурій, ОСОБА_2 , Приватної фірми Інтервал про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності Лот № 4 задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу майна (лот № 4, об`єкт купівлі-продажу рухоме майно відеоекран LED, місцезнаходження: Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Філармонії), укладений 22 лютого 2018 року між Приватною фірмою Інтервал (вул. Яремчука, 4, м. Чернівці, 58002, код ЄДРПОУ 21431690) і ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

3. Витребувати у ОСОБА_2 (боржник, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Приватної фірми Інтервал (стягувач ПФ Інтервал в особі ліквідатора Гусара Івана Олексійовича, код ЄДРПОУ 21431690, юридична адреса: вул. Яремчука, 4, м. Чернівці, 58002, адреса офісу: 03035, м. Київ, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 40, офіс 1005) рухоме майно відеоекран LED.

4. У решті позовних вимог до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім Меркурій, ОСОБА_2 , Приватної фірми Інтервал, а саме:

- визнати недійсним аукціон в процедурі банкрутства, що відбувся 22.02.2018 p., протокол про проведення аукціону № 01-09/80 від 22.02.2018 р., за результатами якого укладено договір купівлі-продажу майна (Лот № 4) (об`єкт купівлі - продажу рухоме майно відеоекран LED, місцезнаходження: Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Філармонії);

- визнати за приватною фірмою Інтервал права власності на Лот № 4 (об`єкт купівлі- продажу рухоме майно відеоекран LED, місцезнаходження: Чернівецька обл., м. Чернівці, площа Філармонії) у задоволенні позову відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Універсальний торговий дім Меркурій (код ЄДРПОУ 37567049, бульвар Дружби народів, буд. 20, офіс 33, м. Київ, 01103) 2684,00 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ 26255795, вулиця Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01021, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

6. Стягнути з Приватної фірми Інтервал (код ЄДРПОУ 21431690, вул. Яремчука, 4, м. Чернівці, 58002) 2684,00 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України (стягувач Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ 26255795, вулиця Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01021, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).

У судовому засіданні 11 січня 2024 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст підписано 16 січня 2024 року.

Суддя Т.І. Ковальчук

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.