Рішення

від 12.01.2024 по справі 927/1277/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

12 січня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1277/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

За позовом: Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 00015622;

вул. Городецького, 13 м. Київ, 01001; ел. пошта: vdmk@minjust.gov.ua

До відповідача-1: Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", код ЄДРПОУ 35087436;

вул. Ванди Василевської, 7, м. Київ, 03055;

До відповідача-2: Комуністичної партії України, код ЄДРПОУ 00049147;

вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070; ел.пошта: CK-KPU@KPU.KIEV.UA

предмет спору: про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно,

За участю представників:

від позивача: Глазова-Конащук А.В.

від відповідача-1: не прибув

від відповідача-2: не прибув

Міністерством юстиції України подано позов до Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" та Комуністичної партії України про:

- визнання недійсним договору дарування нерухомого майна, квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 30,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 677138274206, укладений 10.07.2015 між Комуністичною партією України (код ЄДРПОУ: 00049147, м. Київ, вул. Борисоглібська, 7) та Благодійною організацією «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення (код ЄДРПОУ: 35087436, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М. та зареєстрований за № 2438;

- скасування державної реєстрації прав Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» (код ЄДРПОУ: 35087436, зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7) на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 677138274206.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.07.2015 між відповідачами був укладений договір дарування нерухомого майна, за яким відповідачем-2 було відчужено відповідачу-1 спірне майно. Позивач вважає, що укладений договір дарування нерухомого майна, за своїм змістом суперечить вимогам Закону та не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, що є порушенням частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про витребування доказів, в якому позивач просить суд витребувати оригінал договору дарування нерухомого майна від 10.07.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М. та зареєстрований за № 2438, від: Київського державного нотаріального архіву (код ЄДРПОУ 43030363); Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» (код ЄДРПОУ 35087436),Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ 00049147).

До подачі позовної заяви, Міністерством юстиції України було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 31.08.2023 задоволено заяву Міністерства юстиції України про вжиття заходів забезпечення позову; накладено арешт на нерухоме майно - квартиру загальною площею 30,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 677138274206; заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування/припинення реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі в володіння та користування третім особам та інше) щодо зазначеного вище об`єкта нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, витребувано від Київського державного нотаріального архіву оригінал або належним чином засвідчену копію договору дарування нерухомого майна, квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 30,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 677138274206, укладений 10.07.2015 між Комуністичною партією України та Благодійною організацією «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М. та зареєстрований за № 2438; встановлено Київському державному нотаріальному архіву строк для направлення до суду запитуваних документів до 11.10.2023; підготовче засідання призначено на 12.10.2023; встановлено учасникам процесу строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Позивач та відповідач-1 були належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого засідання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №1400057786479, №1400057786495.

Ухвала суду від 18.09.2023 про відкриття провадження у справі, надіслана відповідачу-2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 1400057786509) на адресу відповідача-2 (вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070), вказану в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута відділенням зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В силу пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Беручи до уваги вищевказане суд зауважує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі № 921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

У той же час, сторона не була позбавлена можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу приписів статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Чернігівської області по даній справі.

Отже, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача-2 про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов.

06.10.2023, позивачем заявлене клопотання про витребування додаткових доказів у справі та поновлення процесуальних строків на вчинення цих дій. Просив витребувати з Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витяги з Реєстру про народження дітей, батьком яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивуючи заявлене клопотання, позивач зазначив, що набувачем спірного майна стала Благодійна організація «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» (відповідач 1), засновником та керівником якого був і є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - син колишнього народного депутата України від Комуністичної партії України ОСОБА_1 , який був одночасно засновником та керівником Комуністичної партії України (відповідача-2).

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон) інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

Частиною 1 статті 11 цього Закону визначено, що Державний реєстр актів цивільного стану громадян (далі - Реєстр) - це державна електронна інформаційна система, яка містить відомості про акти цивільного стану, зміни, що вносяться до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання та відомості про видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і про видачу витягів з нього.

Реєстр ведеться відділами державної реєстрації актів цивільного стану.

На підставі письмового запиту суду (судді) відділами державної реєстрації актів цивільного стану видаються витяги з Реєстру, а також копії актових записів цивільного стану (п. 16 Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою КМУ від 22.08.2007 № 1064, п. 19 розділу IV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом МЮУ від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим у МЮУ 18.10.2000 за № 719/4940).

Позивач вважає, що запитуваний документ необхідний для доведення обставин в обґрунтування правової позиції в справі, зокрема, для встановлення родинних зв`язків необхідно витребувати з Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витяги з Реєстру про народження дітей, батьком яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повідомив, що встановлений законом процесуальний строк для подання клопотання про витребування доказів пропущений позивачем, у зв`язку з значним поточним навантаженням у роботі.

12.10.2023, у підготовчому засіданні представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів у справі.

За частиною 1 статті 81 ГПК України, учасник справи в разі неможливості самостійно надати доказ вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, визначений частинами 2 та 3 статті 80 цього Кодексу. За частиною 2 наведеної норми позивач, особи, яким законом надане право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України, суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлена неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 2 статті 81 ГПК України в клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом (частина 3 статті 13 ГПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 14 ГПК України).

Частиною 4 статті 81 ГПК України встановлено, що в разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Виходячи з обставин, заявлених позивачем в обґрунтування позову (пов`язаність керівників відповідачів у справі), суд, у порядку частини 1 статті 119 ГПК України поновив позивачу строк на подачу клопотання про витребування доказів, та в порядку статті 81 ГПК України, витребував від Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витяги з Реєстру про народження дітей, батьком яких є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що постановив ухвалу від 12.10.2023.

Враховуючи необхідність витребування додаткових доказів у справі, відповідно до частини 5 статті 183 ГПК України, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 09.11.2023, про що повідомив позивача під розписку, а відповідачів ухвалою суду від 12.10.2023.

23.10.2023, на виконання вимог ухвали суду від 18.09.2023, від Київського державного нотаріального архіву надійшли запитувані судом документи.

30.10.2023, на виконання вимог ухвали суду від 12.10.2023, від Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшли запитувані судом документи.

09.11.2023, за результатами підготовчого засідання, суд, у порядку п. 3 частини 2 статті 185 ГПК України, постановив закрити підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 13.12.2023, про що повідомив позивача під розписку, а відповідачів ухвалою суду від 09.11.2023.

13.12.2023, у судове засідання прибула повноважний представник позивача; відповідачі 1 та 2 до суду не прибули, повноважних представників не направили, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись неодноразово, засобами поштового зв`язку, за адресами реєстрації, про що свідчать наявні матеріали справи.

23.11.2023, від відповідача-1 надійшов відзив на позов.

Позивач, у свою чергу, скористався правом на подачу письмової відповіді на відзив.

Враховуючи, що відповідач-1, як юридична особа, свій обов`язок (у силу вимог частини 6 статті 6 ГПК України щодо реєстрації Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі) не виконав, тому, відповідно до частини 4 статті 170 ГПК України, суд залишив без розгляду відзив на позов.

Крім того, відзив на позов відповідача-1 надійшов на адресу суду з порушенням строку, встановленого при відкритті провадження (ухвала від 18.09.2023 отримана відповідачем 25.09.2023, поштове відправлення: 1400057786495).

Клопотання про продовження процесуального строку на вчинення відповідних дій, з обґрунтуванням поважності причин відповідач-1 до суду не заявив, що є самостійною підставою для залишення змісту вказаних документів без розгляду, в силу частини 2 статті 207 ГПК України.

За частиною 2 статті 178 ГПК України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив поданий особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати Електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

За частиною 1 та п.1 частини 3 статті 202 цього Кодексу неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи в разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За умовами частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи при розгляді справи, з огляду на зміст статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за необхідне зазначити, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язку добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини в справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

За приписами статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд врахував, що відкладення справи є його правом та прерогативою, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення наявного спору в відповідному судовому засіданні.

Враховуючи, що відповідачі 1 та 2 неодноразово, засобами поштового зв`язку, були повідомлені про призначені судові засідання в справі, однак до суду не прибули без пояснення причин, відзиви на позов в установлений строк не надали, суд, керуючись приписами частини 2 статті 178 та частин 1, 3 статті 202 ГПК України, вважає за можливе вирішити спір за наявними матеріалами справи.

13.12.2023, суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав повноважного представника позивача, яка заявлений позов підтримала в повному обсязі.

12.01.2024, після оголошеної перерви в судовому засіданні, керуючись ч.1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд ВСТАНОВИВ:

У 2014 році Міністерство юстиції України звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про заборону діяльності Комуністичної партії України в зв`язку з порушенням статті 5 Закону України "Про політичні партії в Україні" (чинної на час звернення з відповідним позовом).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2014 відкрите провадження в справі № 826/9751/14 за позовом Міністерства юстиції України та Державної реєстраційної служби України до Комуністичної партії України про заборону діяльності політичної партії.

05.07.2022 Восьмим апеляційним адміністративним судом ухвалене рішення в справі № 826/9751/14, що набрало законної сили 27.07.2022. Зазначеним рішенням задоволено позов Міністерства юстиції України та Державної реєстраційної служби України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання "Свобода", Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації "Воля-Громада-Козацтво", Української республіканської партії, ОСОБА_3 , за участю Офісу Генерального прокурора; заборонено діяльність Комуністичної партії України; у власність держави передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень.

Розгляд справи № 826/9751/14 тривав майже вісім років (з 2014 року).

За частинами 2, 4 статті 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.

У разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається в рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За пунктами 2, 3 Порядку переходу в власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 № 896, далі - Порядок) відбувається після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії, в резолютивній частині якого зазначено про передачу майна політичної партії у власність держави (далі - рішення суду), Мін`юст вживає заходів до розшуку майна політичної партії, зокрема за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін`юст.

За результатами заходів із розшуку майна політичної партії Мін`юст складає та затверджує перелік майна політичної партії, переданого в власність держави.

Міністерством юстиції України видано наказ "Про затвердження переліку майна, коштів та інших активів забороненої судом Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ 00049147) № 4964/5 від 07.11.2022, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передається у власність держави".

Під час опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Мін`юст установив, що після відкриття провадження в адміністративній справі №826/9751/14 - 11.07.2014, про заборону діяльності Комуністичної партії України, останньою, відчужено майно - квартиру площею 30,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке відчужено на підставі договору дарування від 10.07.2015 № 2438, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М.

За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна, витяг № 342938805 від 15.08.2023, набувачем нерухомого майна: квартири площею 30,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі спірного договору дарування квартири, серія та номер 2438, виданого 10.07.2015, став відповідач-1 - Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення".

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково комерційна фірма "Контур" (код ЄДРПОУ 32735812), керівником - ОСОБА_2. Водночас, засновниками (учасниками) ТОВ «Науково комерційна фірма «Контур» є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Перелічені особи згідно з відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян (витяги № 00041906062, № 00041905091 від 18.10.2023) є синами керівника Комуністичної партії України ОСОБА_1.

З урахуванням наведених обставин, позивач вважає, що в даному випадку сторони правочину знали заздалегідь, що такий договір не буде виконаний, що він має інші цілі, ніж передбачені цим договором. Тобто відповідачами умисно укладений фіктивний правочин. За доводами позивача, укладення оспорюваного правочину спрямоване не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна в державну власність.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст.53 Господарського процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

Позивач не є стороною оспорюваного правочину.

Однак, вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

На Міністерство юстиції України покладені повноваження щодо вжиття заходів стосовно розшуку майна забороненої політичної партії, складення та затвердження переліку її майна, переданого у власність держави, відтак Міністерство юстиції України, за висновком суду, є заінтересованою особою у спірних правовідносинах щодо визнання спірного договору недійсним, скасування державної реєстрації прав на спірне майно для подальшого забезпечення передачі цього майна у власність держави, а отже, є належним позивачем у справі.

Предметом позову є визнання недійсним договору дарування нерухомого майна та скасування державної реєстрації права власності Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" на нерухоме майно.

Підставами позову є обставини з яких слідує, що оспорюваний правочин був укладений сторонами не для настання правових наслідків, що ним обумовлені, а з метою уникнення передачі нерухомого майна в державну власність.

З наведеного слідує, що предметом доказування є обставини, що відповідно до закону є підставою для визнання оспорюваного договору дарування недійсним: виконання сторонами умов договору, форма вчинення (дотримання вимог щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації), мета укладення, правові наслідки, порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями статті 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися в формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу приписів статті 215 Цивільного кодексу України, недодержання особою при вчиненні правочину наведених вимог є правовою підставою для визнання його недійсним у судовому порядку. За частиною 3 цієї статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За статтею 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При його вчиненні сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. При цьому, такі цілі можуть бути протизаконними (наприклад, укладення договору дарування з метою приховання майна від конфіскації), або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/7547/17 від 07.12.2018 (п. 35)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц міститься висновок, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 стаття 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина 3 статті 13 ЦК України), послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України (фіктивний правочин, який вчинений без наміру створення правових наслідків які обумовлювалися цим правочином), так і інша.

У свою чергу, в постанові Верховного Суду у справі № 405/1820/17 від 24.07.2019 зазначено про те, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

За частинами 2 та 3 статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільно-правовий договір, у тому числі й договір дарування, не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі вироку). Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Наявність умислу в сторін угоди означає, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, та сторони прагнули або свідомо допускали ненастання правових наслідків, обумовлених договором.

Суд взяв до уваги, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій" від 03.05.2022 № 2243-ІХ, який набрав чинності 18.05.2022, внесені зміни, зокрема до Закону України "Про політичні партії в Україні".

Зокрема, стаття 21 Закону доповнена частиною 4, за якою в разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається в рішенні суду.

Наслідки прийняття судового рішення про заборону діяльності Партії варто розуміти як позбавлення права власності на майно, що є санкцією за вчинення правопорушення, що передбачена законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2015 року відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір дарування квартири, який зареєстрований за номером 2438, посвідчений нотаріусом Пашинською О.М.

За договором дарування квартири Комуністична партія України передала безоплатно у власність, а Благодійна організація "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" прийняла нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.

Зазначений правочин укладено відповідачами після відкриття провадження в справі № 826/9751/14 - 11.07.2014, за яким нерухоме майно відчужене Комуністичною партією України безоплатно на користь Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", як пов`язаної особи, оскільки між керівником Партії та засновниками Благодійної організації простежується родинний зв`язок (батько та сини).

Наведене, за висновком суду, свідчить, що волевиявлення обох сторін оскаржуваного правочину направлене на свідоме зловживання правом на шкоду іншій особі, державі, оскільки діючи недобросовісно та зловживаючи правами на шкоду іншій особі, сторони мали спільний умисел на використання правочину виключно з метою уникнення звернення стягнення на майно Партії в майбутньому, внаслідок заборони її діяльності за рішенням суду.

За таких обставин спірний договір кваліфікований судом як правочин, який не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, тобто, як фіктивний правочин.

Враховуючи встановлені обставини в своїй сукупності, договір дарування квартири, укладений 10.07.2015 між Комуністичною партією України та Благодійною організацією "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М., зареєстрований за № 2438 підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

За частиною 3 статті 105 Цивільного кодексу України" (в редакції чинній на момент відкриття провадження в адміністративній справі), суд або орган, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

За змістом п. 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав проводиться шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 3 статті 26 цього Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання в випадку, передбаченому п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведена державна реєстрація прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання в випадку, передбаченому п. 1 частини 7 статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведена державна реєстрація прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення вимог в частині визнання договору дарування квартири недійсним, у силу статті 216 Цивільного кодексу України, вказаний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За таких обставин, вимоги позивача про скасування державної реєстрації прав Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 30,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 677138274206, підлягають задоволенню.

Заяви про застосування наслідків спливу позовної давності в даній справі відповідачами до суду не подано.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На переконання суду, позивач, на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів у їх сукупності, довів наявність порушеного права держави, що підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання недійсним оспорюваного правочину та скасування державної реєстрації речових прав відповідача 1 на спірне нерухоме майно.

При ухваленні рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат (п. 5 частина 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України).

За статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, за рахунок відповідачів позивачу має бути відшкодований судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 5368,00 грн (в рівних частинах по 2684,00 грн з кожного).

Керуючись статтями 42, 46, 47, 73, 74, 76 - 80, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір дарування нерухомого майна, квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 30,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 677138274206, укладений 10.07.2015 між Комуністичною партією України (код ЄДРПОУ: 00049147, м. Київ, вул. Борисоглібська, 7) та Благодійною організацією «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення (код ЄДРПОУ: 35087436, м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашинською О.М. та зареєстрований за № 2438.

3. Скасувати державну реєстрацію прав Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» (код ЄДРПОУ: 35087436, зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Ванди Василевської, 7) на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 677138274206.

4. Стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (код ЄДРПОУ 35087436, вул. Ванди Василевської, буд. 7, м. Київ, 03055) на користь Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001) 2684,00 грн витрат на сплату судового збору.

5. Стягнути з Комуністичної партії України (код ЄДРПОУ 25622375, вул. Леніна, буд. 51, кв.9, смт. Срібне, Чернігівська область, 17300) на користь Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ 00049147; вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070) 2684,00 грн витрат на сплату судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2024.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор