Рішення

від 16.01.2024 по справі 217/372/23

АВДІЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 217/372/23

Провадження № 2/217/4/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2024 року Авдіївський міський суд Донецької області в складі:

головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю секретаря Гордієнко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, Житлово-будівельного кооперативу «Маяк», про визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення Виконавчого комітету Авдіївської міської ради № 80 від 11.04.1975 він отримав ордер № 001607 на право зайняття двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказав, що згідно довідки ЖБК «Маяк» № б/н від 23 квітня 1993 року пайовий внесок за вказану квартиру ним було сплачено у повному обсязі у сумі 5004,05 рублів, після чого на підставі вказаної довідки він зареєстрував право власності на квартиру у Державному КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» та 04 червня 1993 року отримав технічний паспорт. 31.10.2023, позивач, з метою реєстрації права власності на вказану квартиру в Державному реєстрі прав на нерухоме майно звернувся до державного реєстратора, проте у здійсненні реєстрації його права власності було відмовлено з тих підстав, що подана позивачем довідка ЖБК «Маяк» б/н від 23 квітня 1993 року не дає змоги встановити набуття позивачем речових прав на вищевказану квартиру, оскільки в ній не вказано про членство позивача у кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі. У зв`язку з чим, позивач просить визнати за ним право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, згідно якої просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача Житлово-будівельного кооперативу «Маяк» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ордеру № 001607, виданого Виконавчим комітетом Ради депутатів трудящих м. Авдіївка на підставі рішення Виконкому Ради депутатів трудящих м. Авдіївка № 80 від 11 квітня 1975 року, ОСОБА_1 вселився до двокімнатної квартири АДРЕСА_2 .

Як вбачається з довідки ЦНАП м. Авдіївка № 07-29д/3426 від 15.07.2021 та витягу з реєстру територіальної громади № 2023/009986768 від 05.12.2023, позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 09 липня 1975 року.

Згідно технічного паспорта на квартиру від 04 червня 1993 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , має загальну площу 41,7 кв.м., житлову 26,4 кв.м. належить ОСОБА_1 на підставі довідки ЖБК «Маяк» № б/н від 23.04.1993. Технічний паспорт виготовлений Державним КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька».

Згідно технічного паспорта на квартиру від 15 липня 2021 року, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , має загальну площу 41,7 кв.м., житлову 26,4 кв.м. Технічний паспорт виготовлений ФОП ОСОБА_2 , інвентаризаційна справа № 312-21, за замовленням позивача ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки ЖБК «Маяк» № б/н від 23 квітня 1993 року, ОСОБА_1 мешкає у ЖБК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість кооперативної квартири в сумі 5004,05 рублів сплачена. Будинок введено в експлуатацію у квітні 1975 року.

Згідно рішення державного реєстратора Одеської міської ради Панфілової О.І. № 70067451 від 06.11.2023, щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , відмовлено ОСОБА_1 у реєстрації права власності на вказану квартиру, з тих підстав, що подана заявником довідка ЖБК «Маяк» б/н від 23 квітня 1993 року не дає змоги встановити набуття позивачем речових прав на вищевказану квартиру, оскільки в ній не вказано про членство позивача у кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та станом на дату розгляду справи триває.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (у редакції станом на час розгляду справи), м. Авдіївка, що відноситься до Авдіївської міської територіальної громади Донецької області, включено до території активних бойових дій, а місто Донецьк, яке входить до Донецького району Донецької області віднесено до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права. Позивачами у позові про визнання права власності є особи, які вже є власниками. Вказана стаття не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно приписів ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 січня 2013 року), державна реєстрація прав є обов`язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України (в редакції 1993 року), передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Наймач жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду та члени йог сім`ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України.

Вказані норми дублюються у ч. 3 ст. 384 ЦК України (2003 року), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.

Згідно п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» вбачається, що судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.

Суд зауважує, що виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 2004 року.

Водночас, суд звертає увагу, що лише на підставі «Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, передбачалось оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.

Враховуючи вказані вимоги Закону, суд дійшов висновку, що на момент набуття права власності позивачем на кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов`язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням визнання позову відповідачами, аналізуючи надані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки позивач правомірно свого часу набув право користування спірною кооперативною квартирою, а у подальшому позивачем, було проведено повну виплату пайових внесків за зазначену квартиру у сумі 5004,05 рублів, зареєстровано право власності у Державному КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька», отримано технічний паспорт, внаслідок чого він набув право власності на дану квартиру. Втім, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо зареєстрованого права власності позивача на вказану квартиру відсутні, а отримати вказану інформацію у БТІ з тимчасово окупованої території України (м. Донецьк) на даний час неможливо, та враховуючи, що державний реєстратор відмовив позивачу у реєстрації речових прав, позивач позбавлений можливості розпоряджатися своїм майном, що порушує його право власності, у зв`язку з чим, заявлені ним позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 182, 321, 328, 334, 384, 392 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,7 кв.м., житловою площею 26,4 кв.м.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16 січня 2024 року.

Суддя Авдіївського міського

суду Донецької області С.Г. Пронін