Ухвала

від 15.01.2024 по справі 227/23/24

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.01.2024

227/23/24

2-з/227/4/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М., розглянувши заяву заступника керівника Покровської окружної прокуратури Романа Калько про забезпечення позову у справі за позовом заступника керівника Покровської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , про конфіскацію земельної ділянки, -

в с т а н о в и в:

заступник керівника Покровської окружної прокуратури Роман Калько звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , про конфіскацію земельної ділянки.

Одночасно з позовною заявою заступник керівника Покровської окружної прокуратури подав заяву про забезпечення позову. Вказана заява обґрунтована тим, що Покровською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності у сфері розпорядження земельними ділянками, розташованими в межах Покровського району, встановлено порушення ОСОБА_1 вимог земельного законодавства. ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі 29.11.2021 за № 428, ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку площею 3,05 га, кадастровий номер 1422084400:06:000:0542, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Криворізької сільської ради Покровського (колишнього Добропільського) району Донецької області. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.11.2021 за № 45338918. Однак упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку товарного сільськогосподарського виробництва, в порушення ч. 4 ст. 81, ст. 145 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 не відчужила її, тому наявні підстави для конфіскації земельної ділянки у власність держави.

На підставі викладеного, прокурор просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1422084400:06:000:0542 площею 3,05 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 45195214220), власником якої є громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), та яка підлягає конфіскації на користь держави шляхом припинення права власності ОСОБА_1 та визнання права власності держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, Полтавська обл., поштовий індекс: 36039, ЄДРПОУ 39767332).

Розглянувши заяву про забезпечення позову та матеріали додані до неї, суддя доходить такого висновку.

Частиною 1 статті 153 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Отже заява розглядається без повідомлення сторін, на підставі наданих позивачем документів, яких достатньо для вирішення заяви про забезпечення позову.

Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч. 1 ст. 149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом пунктів 1, 2, 4 частини 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150 ЦПК України).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що предметом позову є конфіскація у власність держави земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1422084400:06:000:0542 площею 3,05 га, розташованої на території Криворізької сільської ради Покровського (колишнього Добропільського) району Донецької області, власником якої є громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосовування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 4 вказаної постанови унормовано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак, поняття арешту майна, про застосування якого зазначено заявником у заяві про забезпечення позову, включає в себе не лише володіння та розпорядження власністю, а і безпосередньо стосується позбавлення особи можливості користуватися своєю власністю.

Основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини (наприклад, рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Новоселецький проти України» від 11 березня 2003 року, «Федоренко проти України» від 01 червня 2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображена в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в разі задоволення позовних вимог, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, тому заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149-153, 157, 260, 261, 354, 355 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Заяву заступника керівника Покровської окружної прокуратури Романа Калько про забезпечення позову задовольнити частково.

Забезпечити позов заступника керівника Покровської окружної прокуратури Романа Калько в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , про конфіскацію земельної ділянки та накласти арешт на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1422084400:06:000:0542 площею 3,05 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 45195214220), власником якої є громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони державним реєстраторам та будь-яким особам вчиняти будь-які дії по відчуженню іншим особам нерухомого майна.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала підлягає до негайного виконання. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя В.М. Любчик

15.01.24