Ухвала

від 12.01.2024 по справі 554/10075/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/10075/22 Номер провадження 11-кп/814/1174/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

12 січня 2024 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2022 року,

в с т а н о в и в:

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 26.09.2022 затверджено угоду про визнання винуватості від 15.09.2022 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62023000000000711 від 12.09.2022, укладену між прокурором ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 визнано винуватим та призначено за ч. 2 ст. 205-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Не погодившись з вироком суду, захисник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок місцевого суду та призначити новий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 205-1 КК України у суді першої інстанції.

Перевіривши апеляційну скаргу та матеріали провадження, вважаю за необхідне повернути апеляційну скаргу, виходячи з такого.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений :

1)обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно зчастиною четвертою статті 469цього Кодексу угода не може бути укладена.

З цього приводу також слід звернути увагу на висновки, викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18.05.2020 (справа № 639/2837/19, провадження № 51-5394кмо19), де серед іншого зазначено, що суддя-доповідач суду апеляційної інстанції, вирішуючи відповідно до вимог ст. 398 КПК питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою іншої особи (захисника чи представника іншої особи) на вирок на підставі угоди, має впевнитися, що у тексті вироку зазначено такі дані, які прямо вказують на дану конкретну особу, або визнані встановленими такі обставини, які дозволяють апеляційному суду (судді-доповідачеві) з впевненістю ідентифікувати іншу особу; крім того, вирок має стосуватися прав, свобод та інтересів цієї іншої особи. Поряд із цим, дані, які містяться у процесуальних документах, складених слідчим або прокурором (обвинувальний акт, повідомлення про підозру, тощо), не можуть слугувати підставою для визнання вироку на підставі угоди про визнання винуватості однієї особи таким, що стосується прав, свобод та інтересів інших осіб.

Окрім того, відповідно до роз`яснень, які містяться в абзаці 2, 3 пункту 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №13 від 11 грудня 2015 року «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», у разі якщо кримінальне провадження здійснюється стосовно кількох осіб, які підозрюються/обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згоди щодо укладення угоди досягнуто не з усіма підозрюваними/обвинуваченими, відповідно до вимог абз. 1 ч. 8 ст. 469 КПК угоду може бути укладено з одним (кількома) із підозрюваних/обвинувачених. Кримінальне провадження стосовно особи (осіб), з якими досягнуто згоду щодо укладення угоди про визнання винуватості, на підставі постанови прокурора або ухвали суду підлягає виділенню в окреме провадження залежно від того, на якій із стадій кримінального провадження сторонами було ініційовано укладення угоди. Вирок ухвалений на підставі угоди у такому випадку (стосовно однієї із декількох осіб) не має преюдиційного значення для кримінального провадження відносно інших осіб, а визнання винуватості першою не є доказом вини останніх.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргуподала особа,яка немає праваїї подавати.

Враховуючи, що ОСОБА_4 , в інтересах якого захисник подав апеляційну скаргу не є підозрюваним, обвинуваченим чи прокурором у даному кримінальному провадженні, і прізвище ОСОБА_4 у вироку не згадується, та з тексту вироку вказану особу неможливо ідентифікувати, тобто цей вирок не стосується інтересів ОСОБА_4 , приходжу до висновку про необхідність повернення апеляційної скарги захисника адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , оскільки дана особа не має права оскаржувати вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 26.09.2022.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 394, 399 КПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу захисника адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2022 року повернути захиснику ОСОБА_3 .

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги, разом з апеляційною скаргою та всіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати апелянту.

Ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту її ухвалення.

Суддя ОСОБА_2