Рішення

від 15.01.2024 по справі 120/13479/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 січня 2024 р. Справа № 120/13479/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом головного управління ДПС у Вінницькій області до фермерського господарства "Околиця" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулося до адміністративного суду із заявою про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують фермерське господарство "Околиця" за податковим боргом.

Вимоги обґрунтовано наявністю у відповідача податкового боргу в сумі 2489265,56 грн.

Ухвалою суду від 06.09.2023 року було відкрито провадження в цій справі та, зокрема встановлено час на подання відзиву.

Вказану ухвалу було направлено поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення. Рекомендоване повідомлення повернулося до суду із відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Суд також бере до уваги, що на виконання Закону України "Про доступ до судових рішень", ухвалу суду було оприлюднено також і в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Разом з тим, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФГ "Околиця" зареєстрований суб`єктом підприємницької діяльності 02.12.2010 року.

Відповідач є платником податків і зборів, передбачених податковим законодавством України.

Згідно з картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 2489265,56 грн, яка складається з податку на додану вартість 1091902 грн - основний платіж, 545951 - штрафна санкція, 8951414,56 грн.

Зазначена заборгованість підтверджується податковими повідомленням-рішенням № 0000331406 від 25.01.2017 року, розрахунком фінансових санкцій за період з 01.01.2015 року по 25.07.2016 року.

На момент звернення головного управління ДПС у Вінницькій області до суду податковий борг у повному обсязі погашено не було.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом п. 41.2 ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 41.1 цієї ж статті, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.5 ст. 54 ПК України регламентовано, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня (п. 56.1 ст. 56 ПК України).

Відповідно до матеріалів справи штрафні санкції були нараховані відповідачеві згідно ст. 113 ПК України.

Суд встановив, що податкове-повідомлення рішення № 0000331406 від 25.01.2017 року направлялося відповідачу за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача, а саме м-н Незалежності, буд. 5, м. Буськ, Львівська обл. Вказане повідомлення було повернуто з відміткою на рекомендованому листі "за закінченням терміну зберігання".

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося відповідачем у судовому порядку.

Так, Постановою Верховного Суду від 17.11.2020 у справі №813/4421/16 (адміністративне провадження №К/9901/41279/19/18) касаційну скаргу головного управління ДФС у Львівській області задоволено частково, зокрема постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 скасовано в частині щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2017 року №0000331406, а справу №813/4421/16 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.

Надалі, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 року у цій справі позовну заяву фермерського господарства "Околиця" до головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду.

Відтак, зазначена сума заборгованості по сплаті ПДВ з урахуванням штрафних санкцій є узгодженою.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень законодавства, ГУ ДПС у Вінницькій області направив податкову вимогу від 03.01.2019 року № 16-58 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою. Вказана податкова вимога була повернута за закінченням терміну зберігання.

Судом враховано, що до 26.12.2019 року податковою адреса відповідача була наступна: м-н Незалежності, буд. 5, м. Буськ, Львівська обл., що підтверджується витягом з реєстраційних та облікових даних АІС Податковий блок.

Суд наголошує, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п. 42.4 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Між тим, 24.01.2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 826/14361/16 вказав, що для встановлення факту направлення (вручення) фізичній особі податкового повідомлення-рішення поштою у встановленому законодавством порядку, дослідженню підлягають: відповідність адреси одержувача у поштовому відправленні місцю проживання або останньому відомому місцезнаходженню фізичної особи; повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, в якому зазначено дату вручення або причини невручення тощо.

З огляду на положення п. 58.3 ст. 58, п. 42.2 ст. 42 ПК України та той факт, що конверт, направлений відповідачеві за чинною на той час податковою адресою і при цьому, у матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем та скасування вищезазначених податкових повідомлень-рішень, то у відповідача виникає кореспондуючий обов`язок зі сплати узгодженого податкового боргу.

До того ж Верховний Суд у постанові від 04.06.2020 року у справі № 826/11455/15 дійшов висновку про те, що не виконання платником податків обов`язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв`язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми п. 42.2 статті 42 ПК України. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.

Суд зазначає, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою проживання. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 10.02.2023 року по справі № 160/5278/19.

Окрім того, головним управлінням ДПС у Вінницькій області було нараховано пеню у розмірі 851412,56 грн.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України , надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи, зазначені позивачем вказують, що з моменту направлення/вручення податкової вимоги, борг відповідачем не погашався.

Принагідно, суд зазначає, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 та інших.

При цьому суд наголошує, що межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги головного управління ДПС у Вінницькій області щодо стягнення податкового боргу з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують є доведеними та підтверджуються необхідними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150) до фермерського господарства "Околиця" (вул. Соборна, 3, смт Тростянець, Вінницька обл., код ЄДРПОУ 31859373) про стягнення податкового боргу, задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують фермерське господарство "Околиця" податковий борг у розмірі 2489265,56 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяАльчук Максим Петрович