Ухвала

від 02.01.2024 по справі 160/34504/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 січня 2024 року Справа №160/34504/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» до Дніпровської митниці, поданий представником позивача адвокатом Хозяїновим Володимиром Валерійовичем, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.09.2023 року №UA110130/2023/000169/1, від 12.10.2023 року №UA110130/2023/000177/1.

Згідно з положеннями частини 8 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою-шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).

Згідно із частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною 1 статті 21 КАС України.

Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.06.2021 у справі № 640/27758/20 та від 29.12.2021 у справі №752/20709/21.

Водночас слід враховувати, що у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Наведеної правової позиції також дотримався Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 у справі № 640/23353/21.

Згідно з частиною 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд також звертає увагу, що інститут об`єднання/роз`єднання позовів, в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи. Водночас, об`єднання в одне позовне провадження вищезазначених справ може призвести до сповільнення їх розгляду, що не відповідає принципам адміністративного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем в позовній заяві об`єднано дві позовні вимоги про оскарження рішень Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.09.2023 року №UA110130/2023/000169/1 та від 12.10.2023 року №UA110130/2023/000177/1, які прийняті Дніпровською митницею щодо двох різних митних декларацій №23UA110130019910U1 та №23UA110130020853U9 відповідно, поданих ТОВ «ФРУТАЛІЯ» до митного оформлення.

Проте, суд зазначає, що в тексті позовної заяви позивачем не було наведено жодних обґрунтуваньдоцільності об`єднання позовних вимог.

При цьому, суд наголошує, що в силу вимог частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.1 ст.45 КАС України).

Ототожнення позивачем «наявності різних рішень про коригування митної вартості, скориговано митну вартість різних товарів за окремими митними деклараціями, навіть якщо такі товари поставлені одним контрагентом-продавцем, проте різними поставками» з поняттям «пов`язаності позовних вимог між собою підставами виникнення або поданими доказами» суд вважає помилковими, оскільки в заявленому до розгляду спорі щодо правомірність кожного з вищеозначених рішень про коригування митної вартості має підтверджуватись різними доказами, що містять інформацію щодо предмету доказування.

При цьому, суд звертає увагу, що в тексті позовної заяви самостійно вказано, що «загальний розмір митних платежів, які підлягали до донарахування з різниці між задекларованою і скоригованою митницею митної вартості товарів за Рішеннями-1-2 складає 173220,38 грн. Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн. за подання адміністративного позову майнового характеру, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією, яка додається до цієї позовної заяви».

Тобто, суд вважає, що таке об`єднання позивачем позовних вимог без наявності законодавчо передбачених підстав в одній позовній заяві свідчить лише про спробу ухилення від сплати судового збору за подання позову щодо оскарження кожного рішення про коригування митної вартості окремо, тобто, сплату судового збору в меншому розмірі із розрахунку загальної ціни позову, що не може вважатися добросовісним користуванням позивачем своїми процесуальними правами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачем пояснень щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності дочастини 1статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути наступні недоліки шляхом надання до суду:

- пояснення щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності дочастини 1статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності.

Керуючись статтями 20, 21, 45, 160, 161, 169, 172, 248, 256 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФРУТАЛІЯ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити, що за приписами частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Юхно