Рішення

від 15.01.2024 по справі 160/21078/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 рокуСправа №160/21078/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОГРАНІТСЕРВІС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «ПС» №0044150702 від 14.03.2023р., -

УСТАНОВИВ:

21.08.2023р. через систему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОГРАНІТСЕРВІС» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0044150702 від 14.03.2023 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 2040 грн. за не надання позивачем на запити відповідача від 20.02.2023р. №1, від 23.02.2023р. №4, від 23.02.2023р. №5 зазначених у них документів у повному обсязі про що було складено акт від 28.02.2023р. за №564/04-36-07-02/31780911. Позивач вважає, що зазначене оспорюване податкове повідомлення-рішення є неправомірним, підлягає скасуванню посилаючись на те, що п. 85.2 ст.85, п.121.1 ст. 121 ПК України відповідальність передбачена лише за не надання платником податків контролюючому органу документів, а не за надання документів в не повному обсязі. Окрім того, позивачем зазначає, що відповідачеві було надано перелік документів, які були вказані у запитах від 20.02.2023р. №1, від 23.02.2023р. №4, від 23.02.2023р. №5, що підтверджується листом-відповіддю позивача та листом позивача (б/н, б/д) на вказані запити, прийняті відповідачем 28.02.2023р., що підтверджується як змістом оспорюваного податкового повідомлення-рішення, так і вищенаведеним актом від 28.02.2023р., а відповідно, позивач вважає, що акт від 28.02.2023р. про відмову платника податків від надання затребуваних під час перевірки первинних документів містить недостовірну інформацію та не свідчить про допущення позивачем порушень вимог ст.85 ПК України. Також, позивач вказує і на те, що у запитах від 20.02.2023р. №1, від 23.02.2023р. №4, від 23.02.2023р. №5 про надання копій документів не було зазначено посилань на відповідні документи, у яких зафіксовані факти приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів та інших платежів, контроль за якими покладено на контролюючі органи, а також і був відсутній взагалі перелік документів, копії яких необхідно було надати, із зазначенням їх дат, номерів та інших реквізитів, тоді як забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених Кодексом згідно п.85.1 ст.85 ПК України (а.с.1-5).

Ухвалою суду 18.08.2023р. було відкрито адміністративне провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 17.10.2023р. та, зокрема, запропоновано відповідачеві протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст.162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.73).

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду, 09.10.2023р. відповідачем засобами поштового зв`язку до канцелярії суду було подано відзив на позов, у якому відповідач просив у задоволенні адміністративного позову позивачеві відмовити повністю посилаючись на те, що посадовими особами відповідача на підставі наказу від 17.02.2023р. №779-п у період з 20.02.2023р. по 03.03.2023р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка у ході якої позивачеві були направлені запити про надання до перевірки переліку наведених у них первинних бухгалтерських документів №1/07-02 від 20.02.2023р., №2/07-02 від 20.02.2023р., №3/07-02 від 20.02.2023р. зі строком їх надання до 22.02.2023р. до 09.30 год., які були отримані представником позивача головним бухгалтером підприємства 21.02.2023р., а також запити №4 від 23.02.2023р., №5 від 23.02.2023р. зі строком надання первинних документів до 27.02.2023р. до 09.30 год., які були отримані останнім 24.02.2023р. Згідно до абз. 2 п.121.1 ст.121 ПК України було складено акт від 28.02.2023р. №564/04-36-07-02/31780911 про не надання документів/їх копій до перевірки позивачем, в якому зафіксовано не надання до перевірки станом на 16.00 год. 28.02.2023р. первинних документів та пояснень, а саме: наказів про призначення посадових осіб; наказу про облікову політику підприємства; пояснення відсутності реєстрації ПН у ЄРПН по взаємовідносинах з ТОВ «ПМ Граніт Груп» (по запиту №1/07); не зазначено перелік замовників, об`єкти на яких здійснюються роботи, суми та перелік переданих матеріалів на об`єкти замовника станом на дату інвентаризації (по запиту №3/07); документів по запитах №4, №5 не надано. В той же час, 28.02.2023р. через канцелярію відповідача позивачем було надано лист-відповідь з додатками (вх. ДПС від 28.02.2023р. №21998/6) на запити від 20.02.2023р. №1/07-02, №2/07-2, №3/07-02, від 23.02.2023р. №4/07-02, №5/07-02, але первинні документи та пояснення були надані не в повному обсязі, у зв`язку із чим на підставі згаданого вище акту від 28.02.2023р. було винесене оспорюване податкове повідомлення-рішення на загальну суму 2040 грн. з урахуванням того, що до підприємства протягом року виносилось відповідне рішення форми «ПС» на підставі п.121. ст.121 ПК України. Також представник відповідача у відзиві на позов вказує і на те, що, у даних правовідносинах, позивач скористався адміністративним оскарженням спірного податкового повідомлення-рішення до ДПС України, проте, не зазначає про це у позові, та рішенням про результати розгляду скарги від 15.06.2023р. позивачеві було відмовлено у її задоволенні, оспорюване податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а відповідно, відповідач вважає, що оскільки позивачем пропущений місячний строк звернення до суду, встановлений п.56.19 ст.56 ПК України, даний позов не підлягає розгляду у зв`язку із пропущенням строку звернення до суду (а.с.78-81).

Ухвалою суду від 17.11.2023р. було продовжено строк розгляду даної справи до 20.12.2023р., даний адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачеві надати заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із наведенням у ній підстав поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом, а також і надати відповідні докази поважності причин його пропуску на підтвердження такої заяви, виходячи з вимог ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.105-107).

Зазначена ухвала суду була отримана представником позивача через систему «Електронний суд» 19.11.2023р. 15:52 год., що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа до його електронного кабінету (а.с.109).

На виконання вимог згаданої вище ухвали, представником позивача 24.11.2023р. через систему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків, у якій позивач вказує, що з урахуванням того, що рішення про результати розгляду скарги ДПС України від 15.06.2023р. було отримане позивачем засобами поштового зв`язку 21.07.2023р. та подано даний позов 18.08.2023р., а відповідно, даний позов було подано у межах місячного строку з моменту його отримання, тому позивачем не допущено пропуску строку звернення до суду з цим позовом (а.с.111-113).

У ході дослідження судом обставин щодо дотримання позивачем місячного строку звернення до суду з даним позовом, передбаченого п.56.19 ст.56 ПК України, судом встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено в адміністративному порядку шляхом подання відповідної скарги до ДПС України за результатами розгляду якої було прийнято рішення №15422/6/99-00-06-03-01-06 від 15.06.2023р., що підтверджується його копією (а.с.10-11, 99-103).

Згідно роздруківки із офіційного сайту пошти про відстеження відправлення трекінгу з номером направлення 0405353360973 від 18.08.2023р. видно, що вказане рішення було направлено відповідачем позивачеві 15.06.2023р. та отримано позивачем 21.07.2023р. (а.с.12).

А отже, із наведених обставин слідує, що позивач отримав рішення про результати розгляду скарги від 15.06.2023р. 21.07.2023р.

У відповідності до вимог п.59.19 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводиться процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в сумі податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

А згідно до п.п.56.17.3 п.56.17 ПК України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Таким чином, із аналізу вищенаведених встановлених обставин та норм чинного податкового законодавства у їх сукупності, можна дійти висновку, що у даному випадку, початок перебігу місячного строку звернення до суду з даним позовом розпочинається 22.07.2023р. (на наступний день після отримання рішення про результати розгляду скарги), який закінчується 21.08.2023р. включно.

Так, як вбачається із матеріалів справи, позивачем даний позов поданий 18.08.2023р., тобто, у межах місячного строку для подання даного позову, встановленого п.56.19 ст.56 ПК України, а саме: у період з 22.07.2023р. по 21.08.2023р., а відповідно, суд приходить до висновку, що наведений строк звернення до суду з даним позовом позивачем не пропущений з урахуванням наданням позивачем вище досліджених судом доказів про отримання рішення ДПС від 15.06.2023р. 21.07.2023р.

З огляду на наведене аргументи відповідача про пропуск позивачем місячного строку звернення до суду з даним позовом до суду, наведені у відзиві на позов, є неспроможними та спростовуються вищенаведеними судом дослідженими доказами та згаданими вище чинними приписами податкового законодавства.

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно довідок відділу управління персоналом суду №267 від 12.12.2023р. та №270 від 14.12.2023р. у період з 18.12.2023р. по 12.01.2024р. суддя Конєва С.О. перебувала у щорічній відпустці, відповідно, рішення у даній справі приймається у перший робочий день після виходу судді з відпустки 15.01.2024р.

Враховуючи викладене, дана справа вирішується 15.01.2024р., тобто у межах строку, визначеного ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із наданих учасниками справи документів, судом встановлені наступні обставини у даній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОГРАНІТСЕРВІС» 04.12.2001р. зареєстроване як юридична особа за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 24 кв.61, перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується інформацією наведеною у копіях актів перевірок від 27.01.2023р. №264/04-36-07-02/31780911, від 10.03.2023р. №994/04-36-07-02/31780911 (а.с.23-42,46-62).

У період з 20.02.2023р. по 03.03.2023р. на підставі направлень №947 від 20.02.2023р., №994 від 22.02.2023р. посадовими особами контролюючого органу у рамках розгляду заперечень на акт від 27.01.2022р. №264/04-36-07-02/31780911 була проведена документальна позапланова виїзна перевірки позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2022 року від`ємного значення з ПДВ, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з ПДВ задекларованого у попередніх звітних періодах та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої був складений акт від 10.03.2023р. №994/04-36-07-02/31780911 за висновками якого було встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.1, п.198.2, п.198.5, п.198.6 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 657653 грн. ( за жовтень 2021р. 26007 грн.; за листопад 2021р. 42527 грн.; за жовтень 2022р. 589119 грн.) завищення від`ємного значення з ПДВ у жовтні 2022 року, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 4684504 грн., що підтверджується змістом його копії, наявної у справі (а.с.46-62).

При цьому, у рамках вищенаведеної позапланової виїзної перевірки, посадовими особами контролюючого органу також був складений акт №564/04-36-07-02/31780911 від 28.02.2023р. «Про не надання документів/їх копій до перевірки платником ТОВ «ДНІПРОГРАНІТСЕРВІС» при проведення позапланової виїзної документальної перевірки» за яким встановлено, що станом на 16 годин 00 хвилин 28.02.2023р. на запити №4,5 від 23.02.2023р. до перевірки позивачем документів не надано, при цьому, у акті зазначено, що 24.02.2023р. підприємством були надані письмові пояснення щодо матеріалів, що обліковуються по рахунку 23, проте, у наданій відповіді не зазначено перелік замовників, об`єкти на яких здійснюються роботи, суми та перелік переданих матеріалів на об`єкти замовника станом на дату інвентаризації, відповідно, згідно до п.85.2 ст.85, абз.2 п.121.1 ст.121 ПК України складений даний акт про не надання документів/їх копій до перевірки позивачем при проведенні позапланової документальної виїзної перевірки, що підтверджується копією наведеного акту (а.с.14-15, 93-96).

На підставі вказаного вище акту від 28.02.2023р. посадовою особою контролюючого органу 14.03.2023р. було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «ПС» за №0044150702 за яким за порушення п.44.1 ст.44, п.85.2 ст.85 ПК України на підставі абз.2 п.121.1 ст.121 ПК України (за не надання на запити від 20.02.2023р. №1, від 23.02.2023р. №4, від 23.02.2023р. № 5 зазначених у них документів у повному обсязі) до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 2040 грн., що підтверджується копією відповідного податкового повідомлення-рішення та копією розрахунку до нього (а.с.6-7, 97).

Правомірність прийняття відповідачем вищезазначеного податкового повідомлення-рішення форми «ПС» №0044150702 від 14.03.2023р. є предметом спору у цій справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі-ПК України).

У відповідності до вимог п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України (на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що контролюючі органи мають право, зокрема, запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п.п.16.1.5п.16.1ст.16 ПК Українивстановлено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Відповідно до п.85.2ст.85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний надавати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому, згідно п.85.5ст.85 ПК Українизабороняється вилучення оригіналів фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів з винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальних законодавством.

Ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за приписами п.121.1ст.121 ПК України.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень абз.2 п.121 ст.121 ПК України.

В той же час, згідно до п.73.3 ст.73 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

- підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

- перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

- печатку контролюючого органу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеномустаттею 42цього Кодексу п.п.73.3.3 згаданого Кодексу.

У відповідності до приписів п.п.73.3.4 ПК України визначено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначенихабзацами першим - п`ятимпункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит.

Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що направлення (вручення) відповідного запиту щодо витребування копій первинних бухгалтерських документів доплатника податків відбуваєтьсяодин раз до початку проведення перевірки, з оформленням такого запиту контролюючим органом, який повинен містити перелік документів, які запитуються, а також підстави для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує, такий запит повинен бути підписаний керівником контролюючого органу або його заступником (уповноваженою особою) та скріплений печаткою контролюючого органу.

При цьому, платник податківзобов`язаний подати на такий запит контролюючого органу витребувані копії документів протягом 15 робочих днів з наступного за днем отримання запиту, якщо запит складений з дотриманням п.73.3 ст.73 ПК України,

В свою чергу, податкове законодавство, зокрема, норма п.121 ст.121 ПК України передбачає відповідальність платника податку за не надання таких документів контролюючому органу на його запит у повному обсязі взагалі, а за не надання таких документів частково (не у повному обсязі).

Так, як встановлено судом із матеріалів справи, у ході проведення посадовими особами відповідача позапланової виїзної перевірки позивача у період з 20.02.2023р. по 03.03.2023р. представнику позивача були вручені наступні запити про надання документів та регістрів бухгалтерського обліку, зокрема:

- №1 від 20.02.2023р., у якому було запропоновано надати накази про призначення посадових осіб; наказ про облікову політику підприємства; штатний розпис; порядок формування вартості імпортних запасів при оприбуткуванні їх по рахунку 28 «ТОВАРИ»; надати пояснення відсутності реєстрації ПН у ЄРПН по взаємовідносинах з ТОВ «ПМ ГРАНІТ ГРУП» у термін до 22.02.2023р. до 09:30 години, даний запит підписаний головним державним інспектором відділу перевірок І.Кузнецовою, про що свідчить зміст копії наведеного запиту №1 (а.с.16);

- №4 від 23.02.2023р., у якому зазначено, що у рамках розгляду заперечень позивачем надані фінансово-господарські документи, але у наданих документах відсутні документи 2021 реалізація (рахунок 36) ТОВ «ІКОМ» видаткові накладні (акти виконаних робіт), документи підтверджуючі транспортування (ТТН); ФОП ОСОБА_1 документи підтверджуючі транспортування (ТТН); ТОВ «ЕСКАЛЬЄ» документи підтверджуючі транспортування (ТТН); придбання (63 рахунок) ТОВ «АКТИВ-ПРОФІТ ПЛЮС» документи підтверджуючі транспортування (ТТН); ТОВ «АТРІУМ СОЛЮШН» сертифікати якості або відповідності, документи підтверджуючі транспортування (ТТН); ТОВ «ПМ ГРАНІТ ГРУП» сертифікати якості або відповідності, документи підтверджуючі транспортування (ТТН) у вересня 2021; ТОВ «ЕСКАЛЬЄ» сертифікати якості або відповідності, документи підтверджуючі транспортування (ТТН); 2022 реалізація (рахунок 36) ТОВ «АТРІУМ СОЛЮШН», ФОП ОСОБА_1 , ТВ «ЕСКАЛЬЄ» - видаткові накладні (акти виконаних робіт), документи підтверджуючі транспортування (ТТН); придбання (63 рахунок) ТОВ «АТРІУМ СОЛЮШН» сертифікати якості або відповідності, документи підтверджуючі транспортування (ТТН). Пояснення невідповідності між даними ЄРПН та видатковими накладними. Товар якої номенклатури було оприбутковано згідно видаткових накладних №84 від 30.06.2022р. та №82 від 30.05.2022р. Сертифікати якості або відповідності, документи підтверджуючі транспортування (ТТН) по підприємствам ТОВ «АНТАЛЛ», ТОВ «КМД ФАСАД СОЛЮШЕНС», ТОВ «АВ метал груп», ТОВ «ТОРНАДО-А», ТОВ «ЛАМІТЕК ПЛЮС», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ ПАРИТЕТ», Приватне підприємство «РЕНТАЛ СТІЛ»; ТОВ «СКЛОДИЗАЙН», ТОВ «ВИРОБНИЧО-КОМЕРЦІЙНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТЕХНОЛОГІЇ КОМФОРТУ» видаткові накладні (акти виконаних робіт), документи підтверджуючі транспортування (ТТН), у вказаному запиті зазначено, що інформацію слід надати у термін до 27.02.2023р. до 09:30 години, даний запит підписаний головним державним інспектором відділу перевірок І.Кузнецовою, про що свідчить зміст копії наведеного запиту №4 (а.с.17);

- №5 від 23.02.2023р. у якому зазначено, що у рамках розгляду заперечень позивачем надані фінансово-господарські документи, але у наданих документах відсутні:

- первинні документи (акти прийому передачі матеріалів на об`єкти замовника, ТТН) на підставі яких сформовано рах. 23 «Виробництво» у сумі 13476798,00 грн.;

- ТОВ «ЗОДЧИЙ И К» у актах відсутні обсяги здійснених робіт у кількісному виразі, будь-які документи щодо розрахунків вартості послуг, які визначаються на підставі обґрунтованих трудовитрат, вартості одного людино-дня, авто-години. За документами наданими до перевірки, неможливо дослідити на яких об`єктах залучались підрядники;

- ТОВ «АТРІУМ СОЛЮШН» в акті відсутній перелік переданих матеріалів (акти прийому передачі), документи підтверджуючі транспортування (ТТН). Крім того, надати облікову кількість штатних працівників, табеля обліку робочого часу працівників, накази підприємства про розподіл працівників по об`єктах. Договори оренди офісних та складських приміщень, зазначену інформацію запропоновано надати у термін до 27.02.2023р. до 09:30 години, даний запит підписаний головним державним інспектором відділу перевірок І.Кузнецовою, про що свідчить зміст копії наведеного запиту №5 (а.с.18).

Отже, аналіз змісту наведених запитів №1 від 20.02.2023р., №4, №5 від 23.02.2023р. не містять підстав для надіслання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує, не містять печатки контролюючого органу, у вказаних запитах відповідачем позивачеві надані строки їх виконання два дні (запит №1), три дні (запити №4, №5), відповідно, що не відповідає строку, встановленому п.73.3 ст.73 ПК України (15 робочих днів з наступного за днем отримання запиту) (а.с.16-18).

З огляду на наведені порушення, суд приходить до висновку, що позивач як платник податків був звільнений від обов`язку надавати відповідь на згадані вище запитиконтролюючого органу, які були оформлені посадовою особою контролюючого органу ОСОБА_2 з порушенням порядку щодо оформлення таких запитів, встановленого нормами п.73.3 ст.73 ПК України.

Між тим, як вбачається із наданих до позову копії документів та не спростовано відповідачем жодними іншими доказами, незважаючи на оформлення контролюючим органом запитів №1 від 20.02.2023р., №4, №5 від 23.02.2023р. з порушенням п.73.3 ст.73 ПК України, позивачем все ж таки надавалися до перевірки первинні бухгалтерські документи на підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності позивача, що підтверджується, як змістом акту перевірки від 10.03.2023р. №994/04-36-07-02/31780911, у якому тим же інспектором Кузнецовою І. зазначено про те, що первинні документи для перевірки надавалися підприємством на запити відповідача, яких було складено аж 8 запитів (уже під час проведення перевірки, а не до її початку), при цьому, зазначено перелік наданих таких документів (а.с.47-50).

Окрім того, факт надання позивачем до перевірки первинних бухгалтерських документів на запити відповідача, у тому числі і на запити №1 від 20.02.2023р., №4 та №5 від 23.02.2023р. підтверджується і наданими копіями пояснень позивача, листів-відповідей позивача, зареєстрованих відповідачем у його канцелярії за №21998/6 від 28.02.2023р., про що зазначив представник відповідача і у відзиві на позов та надав наведені копії відповідей та пояснень (а.с.19-20, 86-87,89, 91).

Надання позивачем письмових пояснень та копій первинних документів бухгалтерського обліку на запити посадових осіб контролюючого органу у ході проведення перевірки позивача у період з 20.02.2023р. по 03.03.2023р. підтверджено і змістом акту №564/04-36-07-02/31780911 від 28.02.2023р. «Про не надання документів/їх копій до перевірки платником податків ТОВ «ДНІПРОГРАНІТСЕРВІС при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки», у якому міститься інформація про надання підприємством пояснень 24.02.2023р. (а.с.14-15,93-96).

Встановлені судом вище досліджені факти надання позивачем на вищенаведені запити посадової особи контролюючого органу копій первинних документів у ході проведення перевірки позивача не спростовані відповідачем жодними іншими доказами.

Отже, із наведених встановлених судом обставин та аналізу норм чинного податкового законодавства, слід дійти висновку, що застосування до позивача штрафу в сумі 2040 грн. за не надання зазначених у запитах №1 від 20.02.2023р., №4, №5 від 23.02.2023р. документів у повному обсязіза оспорюваним податковим повідомленням-рішенням, є безпідставним, необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам вищенаведених норм п.73.3 ст.73 та п.121.1 ст.121 ПК України.

З огляду на викладене, та враховуючи, що із вищенаведених документів судом встановлено, що позивачем було виконано свій обов`язок по наданню контролюючому органу копій первинних документів до початку проведення перевірки, а запити за №1 від 20.02.2013р., за №4, №5 від 23.02.2023р. були оформлені посадовою особою відповідача без дотримання вимог п.73.3 ст.73 ПК України, що звільняє позивача від обов`язку щодо їх виконання, суд приходить до висновку, що застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій у розмірі 2040 грн. на підставі абз.2 п.121.1 ст.121 ПК України за вищенаведеним оспорюваним податковим повідомленням-рішенням є протиправним.

При цьому судом враховується і те, що аналіз норм п.121.1 ст.121 ПК України свідчить про те, що наведені норми передбачають відповідальність платника податків за не надання контролюючому органу оригіналів чи копій документів взагалі.

Вказані норми не передбачають відповідальності у разі не надання платником податків у повному обсязі (надання їх частково).

У відповідності до вимог ч.1, ч.4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання ст.76 наведеного Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2ст. 77 КАС Українивизначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем у ході судового розгляду справи не було доведено жодними належними, достатніми та достовірними доказами правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням аналізу обставин встановлених судом та норм податкового законодавства у відповідності до вимог ст.72-77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом критично також надається оцінка аргументам представника відповідача у відзиві на позов з приводу того, що позивачем не були надані первинні бухгалтерські документи до перевірки на запити посадової особи контролюючого органу за №1/07-02 від 20.02.2023р., №2/07-02 від 20.02.2023р., №3/07-02 від 20.02.2023р., №4/07-02 від 23.02.2023р. (а.с.78-79), з огляду на те, що копії таких запитів з відповідною нумерацією до відзиву на позов не додано у порушення вимог п.5,п.6 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, тому вони не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів у даній справі.

Навпаки, як представником відповідача до відзиву, так і позивачем до позову, додані копії запитів з іншими номерами, зокрема, за №1 від 20.02.2023р., №4, №5 від 23.02.2023р., які також зазначені і у акті від 28.02.2023р. та у оспорюваному податковому повідомленні-рішенні (а.с.14-15,16-18, 78-81,85,90,92,93-97).

Не можуть бути покладені в основу даного судового рішення і доводи представника відповідача про те, що 28.02.2023р. позивачем до канцелярії ГУ ДПС у Дніпропетровській області було надано лист-відповідь з додатками (вх. ДПС від 28.02.2023р. №21998/6) на запити від 20.02.2023р. №1, №2, №3, від 23.02.2023р. №4, №5, але первинні документи та пояснення були надані не в повному обсязі, з огляду на те, що як уже зазначалося вище, відповідальності платника податків за надання документів до перевірки не в повному обсязі приписами п.121.1 ст.121 ПК України не передбачено.

Відповідно дост.19 Конституції Україниоргани державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно до ч.2ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарженнярішень,дійчибездіяльностісуб`єктіввладнихповноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши у відповідності до вимог ч.2 ст.2 наведеного Кодексу правомірність прийняттявідповідачем як суб`єктом владних повноважень оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 14.03.2023р., суд приходить до висновку, щовстановлені судом обставини, які слугували підставами дляприйняттяспірного рішення, є протиправними та не обґрунтованими, спростовуються вищенаведеними доказами, а томуоспорюване рішення є таким, що прийнятене у спосіб, що передбаченийКонституцієюта законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 14.03.2023р. були порушені права та інтереси позивача, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасуваннятакого податкового повідомлення-рішення.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Приймаючи до уваги все вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачаслід задовольнити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи з наведеного, наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову у повному обсязі, слід стягнути з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноваженьГоловного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь позивача понесені ним згідноплатіжної інструкції №2433 від 11.09.2023р. судові витрати по сплаті судового збору у розмірі2684 грн. 00 коп.(а.с.72).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 229, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОГРАНІТСЕРВІС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «ПС» №0044150702 від 14.03.2023р. задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «ПС» №0044150702 від 14.03.2023р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області(49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська,17-а, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОГРАНІТСЕРВІС» (49009, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, буд. 24, кв. 61, код ЄДРПОУ 31780911) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва