Ухвала

від 16.01.2024 по справі 300/243/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

"16" січня 2024 р.справа № 300/243/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства «Косів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Косівська міська рада Косівського району Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Міського комунального підприємства «Косів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Косівська міська рада Косівського району Івано-Франківської області про зобов`язання відповідача демонтувати встановлену дерев`яну споруду (лавку) біля могили батька позивача ОСОБА_2 , що знаходиться на цвинтарі у с. Пістинь Косівського району.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Надавши оцінку, правовим підставам позову у сукупності із заявленими підставами позовних вимог, суд доходить висновку про доцільність відмови у відкритті провадження з наступних підстав.

Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Вирішуючи питання, чи є відповідач суб`єктом владних повноважень, суд виходить з наступного.

Пунктом 30 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Господарського кодексу України, господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із пп. 3.1.6 п. 3.1 розділу 3 Державного класифікатора України «Класифікація організаційно-правових форм господарювання», комунальне підприємство - підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади. Комунальна організація (установа, заклад) утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

З огляду на викладене, у правовідносинах комунальні підприємства, установи чи організації не є суб`єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, а діяльність таких підприємств, установ чи організацій не належить до владних управлінських функції, делегованих державою.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №826/25099/15.

Крім того, під час визначення предметної юрисдикції справ, необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Так, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом із тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що спір виник з приводу нездійснення Міським комунальним підприємством «Косів» демонтажу дерев`яної споруди (лавки) біля могили батька позивача ОСОБА_2 , що знаходиться на цвинтарі у с. Пістинь Косівського району.

З урахуванням зазначеного, правовідносини, що виникли між сторонами не носять публічно-правового характеру.

Сторони зазначених відносин є рівними у своїх правах, статус кожного з учасників таких відносин не передбачає обов`язку субординації та підпорядкування, з огляду на що такі відносини за своєю суттю є приватно-правовими.

Отже, оскільки суть спірних правовідносин не пов`язана із захистом порушених прав у сфері публічно-правових відносин, суд прийшов до висновку, що цей спір не є публічно-правовим, не належить до юрисдикції адміністративних судів.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд роз`яснює позивачу, що вказаний спір підлягає вирішенню місцевим загальним судом відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

Вказане є обставиною, визначеною пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» для повернення судового збору.

Судом перевірено та встановлено, що кошти в сумі 1 211,20 грн., сплачені згідно квитанції від 09.01.2024 №8304-2762-8692-8664, зараховані до спеціального фонду Державного бюджету України «Судовий збір» за подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду адміністративного позову ОСОБА_1 .

Як передбачено абзацами першим, шостим, сьомим пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (з наступними змінами та доповненнями), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) за ухвалою суду, яка набрала законної сили. У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду. Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).

На підставі вищенаведеного, статті 19, 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства «Косів», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Косівська міська рада Косівського району Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

2. Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, сплачений згідно квитанції від 09.01.2024 №8304-2762-8692-8664.

3. Роз`яснити, що даний спір підвідомчий місцевому загальному суду відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України.

4. Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

5. Копію цієї ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/Кафарський В.В.