Рішення

від 15.01.2024 по справі 640/19180/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року № 640/19180/22

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженої відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД»;

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Донецькій області податкове повідомлення-рішення №1368/05-99-07-13 від 09 лютого 2022 року про збільшення суми грошового зобов`язання товариства з обмеженої відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» за платежем «податок на прибуток підприємств» на суму 10 645 853, 00 грн, з них: за податковими зобов`язання та/або іншими зобов`язаннями - 8 778 247, 00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 867 616, 00 грн;

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Донецькій області податкове повідомлення-рішення №1367/05-99-07-13 від 09 лютого 2022 року про збільшення грошового зобов`язання Товариства з обмеженої відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» за платежем «податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 12 399 258,75 грн з них: за податковими зобов`язання та/або іншими зобов`язаннями - 9 919 407,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 479 851,75 грн;

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Донецькій області податкове повідомлення-рішення №1364/05-99-07-13 від 09 лютого 2022 року про застосування до товариства з обмеженої відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1 020,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Донецькій області податкове повідомлення-рішення №1369/05-99-07-13 від 09 лютого 2022 року про застосування до товариства з обмеженої відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1 020,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголошує на тому, що контролюючим органом були порушені норми п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, у зв`язку з чим перевірка позивача була проведена всупереч дії установленого на період дії мораторію, що в свою чергу свідчить про протиправність проведеної перевірки та нівелює правові наслідки такої. При цьому, хоча постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 вирішено скоротити строк дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, проте така постанова не є законом та не може змінювати положення Податкового кодексу України. У зв`язку з викладеним, позивач вважає висновки акта перевірки необґрунтованими, а прийняті на їх основі податкові повідомлення-рішення протиправними і по суті, і по процедурі їх прийняття, а отже такими, що підлягають скасуванню. Окрім того, позивач зазначив, що не погоджується із висновками акту перевірки та вважає, що вони базуються виключно на припущеннях податкового органу без належного підтвердження.

Керуючись викладеними вище обставинами, на підставі зазначених аргументів про протиправність прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою

Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ, адміністративну справу було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2023 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

29.11.2023 у підготовчому засіданні суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити до судового розгляду на 10.01.2024 на 15:00.

В заперечення до позову у відзиві представник податкового органу зазначив, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», податковий орган був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки. Крім того, вказана постанова на час прийняття наказу на проведення перевірки була чинною та не скасована, а тому податковий орган як орган державної влади дотримувався положення цієї постанови. Підстави проведення перевірки визначені Податковим кодексом України та не ставляться під сумнів позивачем та судом, а також враховуючи той факт, що у даному випадку проведення перевірки жодним чином не порушило прав позивача та мало цілком легітимну мету: виконання функцій держави та подальша мобілізація коштів.

10.01.2024 заслухавши пояснення сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази судом ухвалено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Виходячи з аргументів викладених позивачем у позовній заяві, а також невірне трактування норм права позивачем, можна зробити висновок, що вимоги позивача в цілому є безпідставними та повністю не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач як висновок зазначив, що позивач в позовній заяві жодним чином не спростовує висновок податкового органу про порушення ним вимог податкового законодавства та не наводить обґрунтованих доказів та посилань на підтвердження неправомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладених обставин представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що у період з 20.12.2021 до 12.01.2022 відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20, п.п.75.1.2. п.75.1. ст.75, п.77.1., 77.4. ст.77, п.82.1. ст.82 ПК України уповноваженими особами Головного управління ДПС у Донецькій області проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженої відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2018 до 30.09.2021, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2018 до 30.09.2021.

За результатами перевірки 19.01.2022 уповноваженими особами Головного управління ДПС у Донецькій області складено Акт №621/05-99-07-13/36652075.

Згідно з висновками цього Акту Позивачем нібито допущено порушення:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.138.3.1. п.138.1, ст.138 ПК України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ПсБо №7 «Основні засоби», ПсБО №16 «Витрати», ПсБО №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», у результаті чого нібито занижено податок на прибуток підприємств усього у сумі 8 778 247 грн 00 коп, у тому числі за 2019 рік занижено у сумі 7 470 464 грн 00 коп., за 2020 рік - 1 409 945 грн 00 коп., а також за 3 (три) квартали 2021 завищено у сумі 102 162 грн 00 коп.;

- п.п.»а» п.198.2., п.198.3. ст..198, абз.2, 3 п.201.101 ст.201 ПК України, у результаті чого нібито занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 9 919 427 грн 00 коп., у тому числі за серпень 2019 року у сумі 785 599 грн 00 коп., за вересень 2019 року у сумі 1 344 973 грн 00 коп., за жовтень 2019 року у сумі 541 300 грн 00 коп., за грудень 2019 року у сумі 4 106 601 грн 00 коп., за квітень 2020 року у сумі 666 675 грн 00 коп., за серпень 2020 року у сумі 5 544 грн 00 коп., за вересень 2020 року у сумі 105 746 грн 00 коп., за грудень 2020 року у сумі 2 362 989 грн. 00 коп., а також завищено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 20 грн 00 коп., у тому числі за січень 2020 року на суму 20 грн 00 коп.

- п.51.1. ст.51, п.70.16. ст..70, п.п. «г» п.176.2. ст.176 ПК України, п.3.1., 3.3. розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556, а саме: надано не у повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ, а саме: у 4 (четвертому) кварталі 2019 року не відображені відомості про суми наданої зворотно-фінансової допомоги 1 фізичній особі за ознакою 153; у 1 (першому), 3 (третьому) кварталах 2021 року про суми повернутої зворотно-фінансової допомоги 1 фізичній особі за ознакою 153; у 1 (першому), 2 (другому) кварталах 2019 року при заповненні графи 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» з помилкою відображений реєстраційний номер облікової картки платника податків по 1 фізичній особі; за 1 (перший) квартал 2020 року з недостовірними відомостями відображені суми виплаченого доходу по 2 фізичним особам за ознакою 157.

- п.63.1. ст.63, п.117.1 ст.117 ПК України в частині неподання повідомлення про об`єкти оподаткування.

09.02.2022 на підставі Акту №621/05-99-07-13/36652075 від 19.01.2022 уповноваженими особами Головного управління ДПС у Донецькій області прийнято податкові повідомлення рішення:

- №1368/05-99-07-13 про збільшення суми грошового зобов`язання позивача за платежем «податок на прибуток підприємств» на суму 10 645 853 грн 00 коп., з них: за податковими зобов`язання та/або іншими зобов`язаннями - 8 778 247 грн 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 867 616 грн 00 коп.;

- №1367/05-99-07-13 про збільшення грошового зобов`язання товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» за платежем «податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 12 399 258 грн 75 коп. з них: за податковими зобов`язання та/або іншими зобов`язаннями - 9 919 407 грн 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 479 851 грн 75 коп.;

- №1364/05-99-07-13 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1 020 грн 00 коп.;

- №1369/05-99-07-13 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1 020 грн 00 коп.

Вказані податкові повідомлення-рішення Позивач отримав 22.02.2022 поштовими відправленнями №8752300620311 та №8752300636323.

Не погоджуючись з прийнятим податковим органом податковим повідомленням-рішенням, вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України).

Згідно з п.1.1 ст.1 ПК України зазначений Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним п.п.41.1.2 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Положеннями ст.77 ПК України врегульовано порядок проведення документальних планових перевірок.

Згідно з п.77.1, 77.2 ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування, затвердження плану-графіка та внесення змін до нього, а також перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно з абз.1 п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України (у редакції Закону України від 17.03.2020 №533-ІХ та Закону України від 13.05.2020 №591-ІХ) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених п.п.78.1.7 та 78.1.8 п.78.1 ст.78 цього Кодексу;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених п.п.80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п.80.2 ст.80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст.102 цього Кодексу.

Дію карантину введено з 12.03.2020 на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) з 19.122020 до 31.12.2022 з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19) на території України встановлено карантин.

Як вже було зазначено вище, Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» відповідно до затвердженого плану-графіка документальних перевірок, згідно зі ст.ст.20, 75, 77, 82 ПК України, на підставі наказу від 18.11.2021 №2024-п.

Акт перевірки складений 19.01.2022 за №621/05-99-07-13/36652075.

З огляду на викладені обставини суд приходить до висновку що документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» була проведена уповноваженими особами в час дії мораторію встановленого постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 №1236.

Суд звертає увагу, що доводи відповідача щодо правомірності проведеної перевірки, що він мав право на проведення документальної планової перевірки на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», однак, такі доводи суд визнає необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, суд звертає увагу, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки», якою скорочено строк дії обмежень, встановлених п.52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб, у тому числі: документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог п.77.4 ст.77 Кодексу.

Як вбачається зі змісту цієї постанови, вона прийнята на підставі п.4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 17.09.2020 №909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», відповідно до якого визначено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Водночас, мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений п.52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Відповідно до п.2.1 ст.2 ПК України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Норма п.52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України в частині обмежень на проведення планових перевірок є чинною, жодних змін до неї законодавцем не вносилось.

Відповідно до п.5.2 ст.5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбачених ч.3 ст.7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, беручи до уваги те, що п.52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України є нормою вищої юридичної сили, ніж постанова Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89, то за загальним правилом вирішення колізій застосуванню підлягає правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України, а тому у даному випадку, підлягають застосуванню саме норми Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №640/18314/21, визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».

Розглянувши вказану адміністративну справу, суди зазначили, що Кабінет Міністрів України не наділений повноваженнями щодо відновлення проведення податкових перевірок або скорочення строку дії обмежень, встановлених п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, позаяк мораторій встановлено нормативно-правовим актом, який має вищу юридичну силу та зміни до якого вносяться виключно шляхом внесення змін саме до цього Кодексу (ст.2 ПК України).

З огляду на викладене, суд зауважує, що незважаючи на прийняття постанови Кабінетом Міністрів України від 03.02.2021 №89 у контролюючого органу були відсутні повноваження здійснювати проведення документальної планової перевірки з дотриманням вимог п.77.4 ст.77 ПК України за наявності чинної спеціальної норми Податкового кодексу України щодо дії мораторію на проведення таких перевірок.

Більш того, постанова Кабінетом Міністрів України від 03.02.2021 №89, на яку посилався контролюючий орган, як на підставу проведення перевірки, визнано нечинною в судовому порядку.

Вказане порушення має наслідком протиправності рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, оскільки за умови дотримання податковим органом мораторію перевірка не повинна бути проведена та, відповідно, були б відсутні рішення за наслідками перевірки.

Суд зауважує, що оскільки проведена перевірка щодо товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» відбулась всупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, у зв`язку з чим відсутня необхідність переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Крім того, акт перевірки не може слугувати підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень як доказ, що одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, у розумінні ст.74 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі від 22.02.2022 у справі №420/12859/21, від 17.05.2022 у справі №520/592/21, від 15.04.2022 у справі №160/5267/21, від 27.04.2022 у справі №140/1846/21, від 06.07.2022 у справі №360/1182/21, від 01.09.2022 у справі №640/16093/21.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).

Згідно з ч.1 ст.9, ст.72, ч.1, 2, 5 ст.77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 57 063,00 грн. Відтак, враховуючи, розмір задоволених позовних вимог позивача, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 57 063,00 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженої відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД».

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Донецькій області податкове повідомлення-рішення №1368/05-99-07-13 від 09 лютого 2022 року про збільшення суми грошового зобов`язання товариства з обмеженої відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» за платежем «податок на прибуток підприємств» на суму 10 645 853, 00 грн, з них: за податковими зобов`язання та/або іншими зобов`язаннями - 8 778 247, 00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 867 616, 00 грн.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Донецькій області податкове повідомлення-рішення №1367/05-99-07-13 від 09 лютого 2022 року про збільшення грошового зобов`язання Товариства з обмеженої відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» за платежем «податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» на суму 12 399 258,75 грн з них: за податковими зобов`язання та/або іншими зобов`язаннями - 9 919 407,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 479 851,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Донецькій області податкове повідомлення-рішення №1364/05-99-07-13 від 09 лютого 2022 року про застосування до товариства з обмеженої відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1 020,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Донецькій області податкове повідомлення-рішення №1369/05-99-07-13 від 09 лютого 2022 року про застосування до товариства з обмеженої відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1 020,00 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АБЗ ПРОМБУД» (адреса: 01013, місто Київ, вулиця Баренбойма, будинок 8-Р, код ЄДРПОУ 36652075) судовий збір у розмірі 57 063,00 грн (п`ятдесят сім тисяч шістдесят три гривні нуль копійок), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (адреса: 87526, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 59, код ЄДРПОУ 44070187).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.