Рішення

від 16.01.2024 по справі 320/941/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року місто Київ №320/941/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України доТовариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Транс Груп»простягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі позивач або ГУ ДПС у м. Києві) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Транс Груп» (далі відповідач або ТОВ «Оіл Транс Груп»), в якому просить суд стягнути кошти платника податків ТОВ «Оіл Транс Груп», з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 290 864,01 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до відомостей інформаційної комунікаційної системи Державної податкової служби «Податковий блок», за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 290864,01 грн., з якої 248289,06 грн з податку на додану вартість, в тому числі пеня 382,83 грн та з податку на прибуток на суму 42 604,95 грн. Позивач стверджує, що зазначені суми грошових зобов`язань добровільно відповідачем не сплачено, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2023 (суддя Журавель В.О.) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 03.10.2023 за №949/0/15-23 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Згідно з пунктами 2.3.3, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, підпункту 3.3.2 пункту 3.3 частини третьої Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Київського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справ на підставі Розпорядження від 30.10.2023 №231-р/ка.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №320/941/23 передано до розгляду судді Київського окружного адміністративного суду Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 прийнято до провадження адміністративну справу. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Частинами 5 та 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач правом надати суду відзив на позовну заяву не скористався.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до детального розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується податковий борг на суму 290 864,01 грн зі сплати податку на додану вартість, пені та з податку на прибуток, який виник на підставі наступних документів:

- податкової декларації по ПДВ від 01.03.2019 №9026893829 на суму 59645,32 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 02.06.2021 №426310416 на загальну суму 1020,00 грн;

- податкової декларації по ПДВ від 20.02.2019 №9026893829 на суму 193,19 грн;

- податкової декларації по ПДВ від 20.02.2019 №9026893829 на суму 189,64 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 18.05.2021 №373550416 на суму 340,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення від від 21.11.2019 №029303411 на суму 669,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 21.11.2019 №029303411 на суму 10272,80 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 27.05.2019 №0435451207 на суму 175 959,11 грн;

- податкової декларації по податку на прибуток від 25.02.2019 №9310827199 на суму 2119,39 грн;

- податкової декларації по податку на прибуток від 08.05.2019 №9092855779 на суму 16782,00 грн;

- податкової декларації по податку на прибуток від 09.08.2019 №91775716415 на суму 1463,00 грн;

- податкової декларації по податку на прибуток від 11.11.2019 №9310827199 на суму 1771,00 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 22.11.2019 №030114410 на суму 1336,22 грн;

- податкового повідомлення-рішення від 22.11.2019 №030114410 на суму 317,34 грн;

- податкової декларації по податку на прибуток від 10.02.2019 №9334181162 на суму 19416,00 грн.

Позивач зазначив, що у зв`язку з частиною самостійно сплачених податкових зобов`язань, загальна сума податкового боргу, що заявлена до стягнення в судовому порядку, становить 290864,01 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі - ПК України) передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Таким чином, визначені податкові зобов`язання, які самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях є узгодженими.

Відповідно до 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Пунктом 57.3. Податкового кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Оіл Транс Груп» зареєстроване за адресою: 02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8, код ЄДРПОУ 39912926

Матеріали справи містять докази направлення відповідачу податкових-повідомлень рішень у відповідності до вимог п.42.2 ст. 42 ПК України, за місцем чинної реєстрації відповідача, які отримано уповноваженим відповідача.

Відомості щодо оскарження відповідачем у судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень, відсутні, доказів щодо оскарження цих податкових повідомлень-рішень суду надано не було. Таким чином, суд доходить висновку щодо узгодженості заборгованості, визначених відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із п. 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання, ГУ ДПС у м. Києві сформована податкова вимога форми форми «Ю» від 08.04.2019 №114074-17 на суму 66764,71 грн. Вказану вимогу також направлено у відповідності до вимог п.42.2 ст. 42 ПК України, за місцем чинної реєстрації відповідача.

Суд також зазначає про відсутність відомостей та жодних доказів, що містяться у матеріалах справи, щодо оскарження відповідачем у судовому порядку податкової вимоги форми «Ю» від 08.04.2019 №114074-17.

Таким чином, суд доходить висновку щодо узгодженості заборгованості, що виникла на підставі вищевказаних ППР та вимоги.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідач має відкриті рахунки у АТ «Альфа-Банк», Казначействі України (ел. адм. подат.), що підтверджується довідкою, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 28).

Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, у розмірі 290 864,01 грн., суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у заявленому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки, наявних у матеріалах справи доказів, в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у

місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл Транс Груп» з рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника, податковий борг у сумі 290 864,01 грн (двісті дев`яносто тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні одна копійка).

Позивач: Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (ідентифікаційний код: 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оіл Транс Груп» (ідентифікаційний код: 39912926, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 8).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Білоноженко М.А.