Ухвала

від 15.01.2024 по справі 440/296/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 січня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/296/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ДИЗОЙЛ" до Головного управління ДПС України в Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

08 січня 2024 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ДИЗОЙЛ" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, у якій позивач просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8085883/43861066 від 16.01.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №23 від 09.11.2022, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ДИЗОЙЛ», датою її фактичного подання;

2) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8085882/43861066 від 16.01.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №24 від 10.11.2022, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ДИЗОЙЛ», датою її фактичного подання;

3) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8085880/43861066 від 16.01.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №25 від 11.11.2022, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ДИЗОЙЛ», датою її фактичного подання;

4) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8085881/43861066 від 16.01.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №26 від 12.11.2022, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ДИЗОЙЛ», датою її фактичного подання;

5) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8109882/43861066 від 18.01.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №27 від 13.11.2022, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ДИЗОЙЛ», датою її фактичного подання;

6) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8112970/43861066 від 19.01.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №28 від 14.11.2022, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ДИЗОЙЛ», датою її фактичного подання;

7) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8112971/43861066 від 19.01.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №29 від 15.11.2022, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ДИЗОЙЛ», датою її фактичного подання.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 1 січня - 3028 гривні.

Відповідно до приписів частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на викладене вище, позивач повинен сплатити за подання позовної заяви, у якій об`єднано сім позовних вимог немайнового характеру про визнання протиправним та скасування семи рішень комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, судовий збір у розмірі 16956 грн. 80 грн.= (3028 грн. * 7)*0,8).

До позовної заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору в розмірі 16956 грн. 80 грн. за подання позову або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Предметом оскарження у цій справі є сім рішень комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №8085883/43861066 від 16.01.2023, №8085882/43861066 від 16.01.2023, №8085880/43861066 від 16.01.2023, №8085881/43861066 від 16.01.2023, №8109882/43861066 від 18.01.2023, №8112970/43861066 від 19.01.2023, №8112971/43861066 від 19.01.2023.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Податковий кодекс України не встановлює, зокрема спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючого органу, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак до позовів про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН застосовується загальний строк звернення до суду, визначений нормою частини другої статті 122 КАС України.

Такий висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 420/3744/20.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 08.01.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку на звернення до суду, встановленого частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, який розпочав свій перебіг відповідно з 17 січня 2023 року, з 19 січня 2023 року та з 20 січня 2023 року.

До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої позивач посилається на запровадження на території України з 12.03.2020 по 30.06.2023 режиму карантину, запровадження на території України з 24.02.2022 правового режиму воєнного стану, які, за його твердженням, вплинули на фінансовий та податковий стан Товариства. Позивач посилається на відключення реєстру податкових накладних у період з 24.02.2022 по 27.05.2022, систематичні дії відповідача щодо відмови у реєстрації податкових накладних та вимагання ним документів, нестабільність податкового законодавства, наявність у позивача одного бухгалтера, який, маючи великий об`єм роботи, фізично не мав можливості своєчасно слідкувати та вживати заходів на подальше оскарження дій відповідачів у суді, особливий режим роботи Товариства внаслідок запровадження воєнного стану, скрутне фінансове становище позивача та неможливість найняти юриста, а також на відсутність можливості звернутися до суду через те, що позивач мав статус ризикового платника податків до 08.08.2023.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, строк, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Розумні строки в адміністративному судочинстві це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22.

Карантин в Україні, пов`язаний з COVID-19, діяв в Україні з 12 березня 2020 року (постанова Уряду від 11 березня 2020 року № 211) та закінчився 30 червня 2023 року (постанова Уряду від 27 червня 2023 року № 651).

Пунктом 3 Прикінцевих положень (в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020) передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Отже впроваджений карантин, який закінчився 30 червня 2023 року, автоматично не зупиняв строк звернення до адміністративного суду. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду під час дії карантину є такі причини, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з таким карантином.

Позивач у своїй заяві не конкретизував причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, які б були зумовлені саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, дія якого закінчилася 30 червня 2023 року.

Законом України №2102-IX від 24 лютого 2022 року затверджено Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законами України неодноразово затверджувалися Укази Президента України, якими продовжувався строк дії воєнного стану в Україні.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі Закон № 389-VIII) воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частинами першою та четвертою статті 26 Закону № 389-VIII встановлено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається. У період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність (частина перша статті 10 Закону № 389-VIII).

Полтавський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював своє діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу, можливість реалізації права на судовий захист у межах режиму роботи суду.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 зазначила, що запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ДИЗОЙЛ" є м. Полтава, тобто місто, в якому знаходиться й Полтавський окружний адміністративний суд, тому позивач міг безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду з даним позовом у межах встановленого законом шестимісячного строку звернення. Позивач не мав обмежень для пересування, руху автотранспорту, роботи поштового зв`язку, які б унеможливили чи ускладнили звернення позивача з даним позовом.

Позивачем не надано до суду доказів перебування юридичної особи у простої або у дистанційному режимі, про який він зазначає у своїй заяві.

Натомість, згідно відомостей ЄДРСР позивач неодноразово протягом 2023 року звертався до Полтавського окружного адміністративного суду в інших адміністративних справах: №440/4010/23, №440/13378/23, №440/17128/23, №440/17130/23, тобто позивач вчиняв активні дії щодо захисту своїх порушених прав та інтересів, незважаючи на ті обставини (карантин, введення військового режиму, дистанційна робота співробітників та їх недостатність), про які він вказує у заяві про поновлення строку при поданні позову у цій справі.

Твердження позивача про безпідставне зупинення реєстрації податкових накладних та вимагання податковими органами документів є абстрактним та не конкретизує поважності причин пропуску суду з позовом про оскарження семи рішень комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №8085883/43861066 від 16.01.2023, №8085882/43861066 від 16.01.2023, №8085880/43861066 від 16.01.2023, №8085881/43861066 від 16.01.2023, №8109882/43861066 від 18.01.2023, №8112970/43861066 від 19.01.2023, №8112971/43861066 від 19.01.2023.

Статус ризикового платника податків до 08.08.2023, про який зазначає позивач, та доводи про відключення реєстру податкових накладних у період з 24.02.2022 по 27.05.2022 не мають наслідком неможливості звернення до суду з позовом про оскарження Товариством семи рішень комісії Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: №8085883/43861066 від 16.01.2023, №8085882/43861066 від 16.01.2023, №8085880/43861066 від 16.01.2023, №8085881/43861066 від 16.01.2023, №8109882/43861066 від 18.01.2023, №8112970/43861066 від 19.01.2023, №8112971/43861066 від 19.01.2023.

Зазначаючи про нестабільність податкового законодавства, позивачем не вказано, які саме норми права неоднозначно, суперечливо чи неясно тлумачили питання застосування строків звернення до адміністративного суду із зазначеною категорією спорів протягом 2023 року.

Вказуючи про скрутне фінансове становище позивача, позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження незадовільного матеріального стану Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ДИЗОЙЛ", а також доказів на підтвердження звернення позивачем до суду з аналогічним позовом у межах встановленого законом строку звернення до суду та не прийняття такого позову судом до розгляду з підстав несплати судового збору.

Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 04.10.2019 у справі №820/4188/18.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду протягом встановленого законом строку, а також після його закінчення, а наведені позивачем у заяві обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, тому підстави для поновлення строку, вказані Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ДИЗОЙЛ" у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави, вказані Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ДИЗОЙЛ" у заяві від 05 січня 2024 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАЛИВНА КОМПАНІЯ ДИЗОЙЛ" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- документа про сплату судового збору в розмірі 16956 грн. 80 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень вісімдесят копійок) (номер рахунку - UA078999980313191206084016719, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу : Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Роз`яснити позивачу, якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С.С. Сич