Рішення

від 15.01.2024 по справі 580/6285/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2024 року справа № 580/6285/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, 1 Державного пожежно-рятувального загону з охорони об`єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - відповідач-1), 1 Державного пожежно-рятувального загону з охорони об`єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - відповідач-2), 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - відповідач-3), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу, з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 сернпя 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням у період з 29.01.2020 по 12.05.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача-1 провести перерахунок грошового забезпечення позивачу відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 сернпя 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із застосуванням у період з 29.01.2020 по 31.12.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, а з 01.01.2021 до 12.05.2021 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення;

- визнати протиправними дії відповідача-2 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу, з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 сернпя 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням у період з 13.05.2021 по 10.03.2023 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача-2 провести перерахунок грошового забезпечення позивачу відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 сернпя 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із застосуванням у період з 13.05.2021 по 31.12.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, з 01.01.2022 до 31.12.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, у період з 01.01.2023 по 10.03.2023 - показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення;

- визнати протиправними дії відповідача-3 щодо нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу, з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням у період з 11.03.2023 по 30.04.2023 включно, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року для визначення розмірів складових грошового забезпечення;

- зобов`язати відповідача-3 провести перерахунок грошового забезпечення позивачу відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного сулу від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із застосуванням у період з 11.03.2023 по 30.04.2023 включно показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, а також перерахунок інших виплат у зв`язку зі звільненням зі служби, а саме: одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393; компенсації за невикористану відпустку 49 днів; додаткової винагороди за березень 2023, додаткової винагороди за квітень 2023, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення та інших виплат у зв`язку із звільненням зі служби.

В обґрунтування позову зазначено, що з моменту набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, починаючи з 29.01.2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу повинні визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 постанови Кабінету міністрів України №704. На підставі вищевикладених обставин позивач вважає, що відповідачі зобов`язані застосувати пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб при нарахуванні позивачу грошового забезпечення за спірні періоди в редакції, яка втратила чинність згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 01.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач 2 та 3 позов не визнали, надали до суду письмові відзиви, у яких зазначили, що скасування судом пункту 6 постанови №103 не відновлює раніше діючий порядок, оскільки чинне законодавство України не передбачає жодних випадків порядку відновлення правових норм які в установленому порядку втратили чинність, тому відповідач діяв правомірно, застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням позивача таку розрахункову величину як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом станом саме на 01.01.2018. Крім того, вказано, що при тлумаченні Постанови № 704 не можна не зважати на редакцію п. 4 цієї постанови в Єдиному державному реєстрі нормативно-правових актів України і офіційному сайті Верховної ради України.

Крім того, відповідачем 2 та 3 у відзиві заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, з підстав пропуску тримісячного строку звернення до суду встановленого ст. 233 КЗпП, який почав перебіг із дати повного розрахунку із позивачем при звільненні (20.05.2022).

Стосовно доводів відповідачів щодо пропуску позивачем строку звернення до суду із даним позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України (у чинній редакції станом на дату розгляду справи) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, слід зазначити, що ч. 1 ст. 233 КЗпП України у вказаній редакції набрала чинності - 19.07.2022 згідно із Законом № 2352-IX.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1/99-рп зазначено, що частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, до спірних правовідносин слід застосувати редакцію ст. 233 КЗпП України чинної станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (станом на дату виникнення спірних правовідносин та чинної до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, до 19.07.2022 строк звернення із позовом про стягнення належної йому заробітної плати не обмежувався будь-яким строком, у зв`язку із чим у спірних правовідносинах тримісячний строк звернення до суду із даним позовом не застосовується, оскільки ст. 233 КЗпП України не має зворотної дії в часі.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду із даним позовом, у зв`язку із чим у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду належить відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Суд встановив, що проходив службу в органах цивільного захисту на посаді командира відділення - водія 19 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного рятувального загону Головного управління ДСНС України у Черкаській області, який діяв у складі Головного управління ДСНС України в Черкаській області, як структурний підрозділ.

На підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Черкаській області від 12.05.2021 №21 ОСОБА_1 Командира відділення-водія 19 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного рятувального загону Головного управління ДСНС України у Черкаській області, було звільнено у зв`язку з призначенням на посаду командира відділення-водія 19 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону з охорони об`єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області.

На підставі Наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Черкаській області від 10.03.2023 №41 ОСОБА_1 , командира відділення 19 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно -рятувального загону з охорони об`єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, було звільнено у зв`язку з призначенням на посаду командира відділення 4 Державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно - рятувального загону головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області.

На підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Черкаській області від 11.04.2023 № 65 ОСОБА_1 було звільнено з посади командира відділення 4 Державної пожежно-рятувальної частини 3 державного пожежно-рятувального загону головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (Відповідач - 3), 30.04.2023.

14.06.2023 позивач звернувся до ГУ ДСНС України у Черкаській області із заявою про надання копії наказу про звільнення зі служби, копію грошового атестату, та довідок про розмір нарахованого грошового забезпечення.

У відповідь на запит позивача ГУ ДСНС України у Черкаській області направило лист від 27.06.2023 № 6801-3839/6802 до якого додало копії запитуваних документів та повідомило, що посадовий оклад позивача та оклад за спеціальним званням визначався управлінням відповідно до п. 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 шляхом застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01.01.2018, а саме 1762,00 грн.

Вважаючи дії відповідачів щодо нарахування та виплати грошового забезпечення із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року протиправними, позивач звернувся з даним позовом в суд.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (далі Постанова № 704), якою збільшено розмір грошового забезпечення відповідних категорій службовців.

Відповідно до п. 10 Постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01.03.2018.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (далі - Постанова № 103).

Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 в редакції, чинній до прийняття Постанови № 103, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з п. 6 Постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до Постанови № 704 були внесені зміни, внаслідок яких п. 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14..

Отже, з лютого 2018 року було змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме - замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Пункт 6 постанови КМУ № 103 втратив чинність у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18.

Тобто, саме з 29.01.2020 була відновлена дія п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.

Таким чином, з 29.01.2020 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникли підстави для встановлення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

Суд також враховує, що згідно з п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом (01 січня 2017 року) не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

Під час розгляду і вирішення цієї справи суд виходить із того, що положення п. 4 Постанови № 704 та п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України підлягають солідарному застосуванню.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що з 29 січня 2020 року розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

Натомість розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 01 січня 2020 року, на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями не впливає.

Зазначені висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудні 2019 року у справі № 240/4946/18, щодо застосування п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України.

Відповідач у даній справі не заперечує, що після 29 січня 2020 року продовжував нараховувати позивачу грошове забезпечення виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Таким чином за період з 29.01.2020 року і до дня звільнення зі служби 30.04.2023 відповідачі здійснювали нарахування і виплату грошового забезпечення позивачу із застосуванням неправильної розрахункової величини.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що грошове забезпечення позивача за спірний період має бути перераховане в сторону збільшення шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт. Крім того, виплачені позивачу при звільненні: одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за 49 днів невикористаної щорічної основної відпустки, додаткова винагорода за березень 2023 та квітень 2023 роки, що були нараховані під час звільнення мають бути перераховані в сторону збільшення шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт.

Натомість позовні вимоги про зобов`язання відповідача провести виплату інших недоотриманих сум, що були виплачені у зв`язку зі звільненням зі служби, не є чіткими і не ґрунтуються на письмових доказах, які приєднані до матеріалів справи.

Так, позивач не зазначив перелік виплат, здійснених при звільненні зі служби, які на його думку розраховані не вірно. Також позивач не надав доказів, які підтверджують нарахування таких виплат і їх розмір.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням у період з 29.01.2020 по 12.05.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із застосуванням у період з 29.01.2020 по 31.12.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, а з 01.01.2021 до 12.05.2021 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.

Визнати протиправними дії 1 Державного пожежно-рятувального загону з охорони об`єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням у період з 13.05.2021 по 10.03.2023 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення.

Зобов`язати 1 Державний пожежно-рятувальний загін з охорони об`єкта Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок грошового забезпечення позивачу відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із застосуванням у період з 13.05.2021 по 31.12.2021 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, з 01.01.2022 до 31.12.2022 - із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, у період з 01.01.2023 по 10.03.2023 - показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.

Визнати протиправними дії 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із безпідставним застосуванням у період з 11.03.2023 по 30.04.2023 включно, показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року для визначення розмірів складових грошового забезпечення.

Зобов`язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок грошового забезпечення позивачу відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (з врахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного сулу від 29 січня 2020 року, яка прийнята у справі № 826/6453/18), а саме із застосуванням у період з 11.03.2023 по 30.04.2023 включно показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, а також перерахунок інших виплат у зв`язку зі звільненням зі служби, а саме: одноразової грошової допомоги при звільненні, передбаченої пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393; компенсації за невикористану відпустку 49 днів; додаткової винагороди за березень 2023, додаткової винагороди за квітень 2023, а також виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн 20 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ