ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/6341/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Будівельний прогрес" про стягнення податкового боргу.
В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить:
стягнути з рахунків у банках платника та за рахунок готівки товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Будівельний прогрес" в рахунок погашення податкового боргу в сумі 296744,57 грн до державного бюджету;
накласти арешт на кошти та цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Будівельний прогрес", що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 296744,57 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 296744,57 грн, який виник з податку на додану вартість. Оскільки борг в добровільному порядку відповідачем не сплачений, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257 - 262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Про відкриття провадження в даній адміністративній справі та призначення її до розгляду повідомлено відповідача за адресою зазначеною позивачем в позовній заяві (вул. Кобилянської, буд. 40 А, м. Сторожинець, Чернівецький район, Чернівецька область).
Згідно довідки Укрпошти від 18.10.2023 рекомендоване поштове відправлення, адресоване відповідачу, повернуто до суду з відміткою "відсутній за зазначеною адресою".
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.11.2023 здійснено перехід із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 29.11.2023.
Про призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін повідомлено відповідача за адресою місцезнаходження (вул. Кобилянської, буд. 40 А, м. Сторожинець, Чернівецький район, Чернівецька область), що підтверджується матеріалами справи.
У судове засідання призначено на 29.11.2023 відповідач не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
У зв`язку з неприбуття відповідача в судове засідання, судом відкладено розгляд справи та призначено наступне судове засідання на 20.12.2023.
Про призначення справи до розгляду повідомлено відповідача, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення, вручено відповідачу 13.12.2023.
У судове засідання призначене на 13.12.2023 відповідач не прибув, клопотання про відкладення не надавав.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Частиною 3 ст. 194 КАС України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Частиною 2 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Враховуючи положення ст. ст. 44, 194 та 205 КАС України, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача належним чином повідомленого про дату, час і місце засідання, а також подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, не є перешкодою для розгляду даної справи по суті у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-IV (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пункт 31.1 статті 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Будівельний прогрес" (вул. Кобилянської, буд. 40 А, м. Сторожинець, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 34723458) зареєстроване як юридична особа 13.11.2006 та взяте на облік як платник податків.
Як видно з матеріалів справи, податковий борг у сумі 296744,57 грн виник у відповідача на підставі наступних податкових повідомлень-рішень за платежем податок на додану вартість, а саме:
№ 000001747/Ж10/24-13-04-07 від 13.03.2023, згідно якого контролюючим органом застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на загальну суму 148541,00 грн;
№ 000002874/Ж10/24-13-04-07 від 10.04.2023, згідно якого контролюючим органом застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на загальну суму 148541,00 грн;
№ 000004235/Ж10/24-13-04-07 від 23.05.2023, згідно якого контролюючим органом застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на загальну суму 340,00 грн.
Відповідно до п. 58.2 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Судом встановлено, що наведені вище податкові повідомлення-рішення надіслані позивачем рекомендованими поштовими відправленням на адресу відповідача, які отримано уповноваженими особами відповідача.
Згідно п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст.56 ПК України).
З матеріалів справи видно, що наведені вище податкові повідомлення рішення відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вказані вищі податкові повідомлення-рішення, є узгодженими.
Згідно розрахунку боргу по платнику податку наданим позивачем, станом на час звернення до суду з позовом, за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 296739,26 грн.
Відповідно до п.п. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки
Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України передбачає, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
При нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України).
Відповідно до п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.
Судом встановлено та підтверджується розрахунком заборгованості, інтегрованими картками платника податків (відповідача), що у зв`язку із порушенням відповідачем строків погашення податкового зобов`язання з податків і зборів, позивачем нарахована пеня на загальну суму 5,31 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 296744,57 грн (296739,26 грн + 5,31 грн).
Вказана обставина підтверджується інтегрованою карткою платника податків (відповідача) та розрахунком заборгованості.
Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми "Ю" № 0001292-1310-2413 від 15.05.2023, яка одержана особисто уповноваженою особою відповідача 26.05.2023.
Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
Оскільки після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася (зменшилася), але податковий борг не був ним погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково позивачем не надсилалася (не вручалася).
Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. п. 95.3 ст. 95 ПК України).
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.2, п. 95.3, п.95.4 ст.95 ПК України).
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідач не надав належні, допустимі та достовірні докази відсутності або погашення ним податкового боргу.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення коштів з відповідача, який має податковий борг, з рахунків платника податків у банках, що обслуговують підприємство та за рахунок готівки, на загальну суму податкового боргу 296744,57 грн є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.
Стосовно позовної вимоги позивача щодо накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться в банку, в межах суми податкового боргу в розмірі 296744,57 грн, суд зазначає наступне.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені ст. 94 ПК України.
Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в пункті ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Отже, норми ст. 94 ПК України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.
Згідно із пунктом 94.2 ст. 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 ст. 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Водночас Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу.
Так, відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Як зауважив Верховний Суд у постанові від 17.09.2019 у справі № 804/4273/13-а, норма пункту 20.1 статті 20 є імперативною і обов`язковою до виконання. Вона регулює питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.
Отже, обов`язковими підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків є наявність у цього платника податків податкового боргу та відсутність майна та/або наявність майна, балансова вартість якого менша суми податкового боргу.
Аналогічна позиція викладена в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2022 у справі № 600/2111/21-а.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що наявності нерухомого майна у відповідача не виявлено.
При цьому, відзиву на позов відповідачем надано не було, тобто відповідачем не було спростовано докази, надані контролюючим органом щодо наявності/відсутності майна, яке можливо було б реалізувати з метою погашення податкового боргу.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що доводи позивача щодо наявності обґрунтованих підстав для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача знайшли своє підтвердження та доведені в повній мірі, тому в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У зв`язку з відсутністю судових витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, суд не вирішує питання щодо їх стягнення з відповідача.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 77, 139, 241, 246, 255, 293 та 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути кошти з товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Будівельний прогрес", яке має податковий борг, з рахунків платника податків у банках, що обслуговують підприємство та за рахунок готівки, на загальну суму податкового боргу 296744,57 грн до державного бюджету.
3. Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Будівельний прогрес", що відкриті в установах банків на суму податкового боргу у розмірі 296744,57 грн.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування сторін:
позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44057187);
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Будівельний прогрес" (вул. Кобилянської, буд. 40 А, м. Сторожинець, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 34723458).
Суддя В.К. Левицький
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2024 |
Оприлюднено | 18.01.2024 |
Номер документу | 116332159 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні