Ухвала

від 16.01.2024 по справі 200/2894/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

16 січня 2024 року справа №200/2894/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д., Сіваченка І.В., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року у справі № 200/2894/22 за позовом Приватного підприємства «Приватне сільськогоподарське підприємство» до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби Українипро визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Першого апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Копію ухвали від 26 грудня 2023 року апелянтом отримано 26 грудня 2023 року.

05 січня 2024 року Головне управління ДПС у Донецькій області подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на своєчасне подання первинної апеляційної скаргу, яку повернуто у зв`язку з несплатою судового збору. Посилався на неможливість своєчасної сплати судового збору через неналежне фінансування та введення воєнного стану в Україні.

Заявник зазначив, що приміщення ГУДПС у Донецькій області знаходиться у м. Маріуполі Донецької області, яке перебуває в тимчасовій окупації через що відкрито кримінальне провадження. Через бойові дії жоден з працівників ГУДПС у Донецькій області не має доступу до офіційної поштової скриньки з 24 лютого 2022 року по теперішній час. У зв`язку з продовженням строку дії воєнного стану в Україні, наказом ДПС України від 28 липня 2022 року № 490 виконання окремих повноважень ГУДПС у Донецькій області щодо самопредставництва покладено на ГУДПС у Львівській області. Однак, з дати винесення зазначеного наказу ГУДПС у Львівській області автоматично не стало обізнаним про наявність всіх проваджень у справах ГУДПС у Донецькій області, поступово опрацьовувало справи, тому не було можливості своєчасно додати апеляційні та касаційні скарги по всіх наявних справах, стороною в яких є ГУДПС у Донецькій області.

Проте, суд відмовляє у задоволенні вказаної заяви виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Суд зазначає, що ухвалою апеляційного суду від 31 січня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року у справі № 200/2894/22 - повернуто апелянту у зв`язку з несплатою судового збору.

Апелянтом вдруге 15 грудня 2023 року (зареєстрована 18 грудня 2023 року) подано апеляційну скаргу на рішення суду від 19 грудня 2022 року, майже через рік після ухвалення рішення, тобто з грубим порушенням строку, встановленого ст. 295 КАС України.

Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Строк на апеляційне оскарження передбачений статтею 295 КАС України, і цей строк не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.

Суд вважає за доцільне звернути увагу, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Також, є безпідставними доводи, що строк пропущений з поважних причин через відсутність коштів для сплати судового збору при первинному зверненні з апеляційною скаргою, через те, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Судом враховано висновки в постанові Верховного суду від 03 листопада 2022 року у справі № 560/15534/21.

Суд зазначає, що воєнний стан запроваджено 24 лютого 2022 року, тобто майже через 2 місяці після ухвалення рішення суду у справі, тому посилання на воєнний стан, як на поважну підставу пропущення строку, є безпідставними.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Доводи апеляційної скарги не виправдовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення (процесуальна поведінка), та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Щодо доводів заявника про те, що у зв`язку з продовженням строку дії воєнного стану в Україні, наказом ДПС України від 28 липня 2022 року № 490 виконання окремих повноважень ГУДПС у Донецькій області щодо самопредставництва покладено на ГУДПС у Львівській області.

Суд зазначає, що з дати видання відповідного наказу щодо виконання ГУДПС у Львівській області окремих повноважень ГУДПС у Донецькій області до дати подання апеляційної скарги пройшло більше 5 місяців, а поступове опрацювання справ свідчить про неналежну організацію роботи суб`єкта владних повноважень.Апеляційний суд зазначає, що вся необхідна інформація щодо оскаржених судових рішень, сторонами в яких є податкова служба, наявна у внутрішній комп`ютерній програмі АІС «Суди» ІТС «Податковий блок», тому вищезазначені доводи суд не бере до уваги.

Таким чином, проаналізував причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду, на які посилається апелянт, суд дійшов висновку про визнання зазначених причин неповажними.

Крім того, апелянтом подано апеляційну скаргу майже через рік після ухвалення рішення суду у справі, тобто з грубим порушенням строку оскарження.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з пропущенням строку на подання апеляційної скарги на спірне рішення суду першої інстанції, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі на виконання приписів п.4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 296, 299, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2022 року у справі № 200/2894/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді А.В. Гайдар

І.Д. Компанієць

І.В. Сіваченко