Постанова

від 16.01.2024 по справі 520/28873/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 р. Справа № 520/28873/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Керівника Київської окружної прокуратури м.Харкова на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2023, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/28873/23

за позовом Керівника Київської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Приватного акціонерного товариства "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань"

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань», в якому просив:

1. Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» (код ЄДРПОУ 14309534) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту № 76220, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, а саме:

- відновити гідроізоляцію захисної споруди;

- провести перевірку фільтрів-поглиначів.

2. Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань» (код ЄДРПОУ 14309534) привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту № 76568, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 271, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, а саме:

- відновити гідроізоляцію захисної споруди;

- провести перевірку фільтрів-поглиначів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 позовну заяву повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційних вимог, позивач зазначає, що ГУ ДСНС у Харківській області, як спеціально уповноважений державою орган, знаючи про триваюче порушення відповідачем щодо ігнорування вимог по приведенню захисних споруд цивільного захисту №№ 76220, 76568, у відповідність до наказу МВС України №579, відповідних заходів для усунення порушення, не вживає. А тому, позивач вказує, що у прокуратури виникло право і обов`язок вжити заходи з представництва інтересів держави у суді, враховуючи обізнаність позивача про порушення інтересів держави, а також беручи до уваги характер наданих на запити прокуратури відповідей, наявний виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжуються неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові).

Таким чином, оскаржувана ухвала входить до переліку ухвал суду першої інстанції, визначеного ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на які підлягають розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у позовній заяві інших законодавчих актів, які б надавали повноваження на звернення до суду із пред`явленими позовними вимогами у якості позивача, не зазначено, відповідно, у керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова не має права на звернення до суду з такими вимогами, а тому наявні підстави, передбачені п. 7 ч. 4 ст. 169 КАС України для повернення позовної заяви позивачеві.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Отже, прокурор може здійснювати представництво, якщо: 1) суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту чи здійснює його неналежно; 2) відсутній орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом, а саме приписами статей 67 та 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

В позовній заяві зазначено, що окружною прокуратурою на адресу ГУ ДСНС у Харківській області 28.08.2023 направлено повідомлення про виявлені прокуратурою порушення, наявність підстав для звернення із позовом до суду та запитано чи будуть вживатися Управлінням відповідні заходи з цього приводу.

ГУ ДСНС у Харківській області Листом від 06.09.2023 р. на адресу прокуратури направлено відповідь, відповідно до якої згідно вимог діючого законодавства у Головного управління відсутні повноваження для звернення до суду щодо приведення захисних споруд цивільного захисту №76220, 76568 у належний стан та готовність до укриття населення. В зв`язку з чим, Головне управління відповідні позови до адміністративного суду не подавало та не буде подавати у зв`язку із відсутністю повноважень.

Тобто, керівник Київської окружної прокуратури м. Харкова право на звернення до суду з цим позовом обґрунтовує бездіяльністю ГУ ДСНС у Харківській області, яка полягає у невжитті уповноваженим органом належних заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання, тому з вказаним позовом звертається саме прокурор в інтересах ГУ ДСНС у Харківській області як позивача у цій справі.

У контексті наведеного необхідно з`ясувати, чи наділене Головне управління ДСНС у Харківській області належним обсягом компетенції, щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Також, потрібно враховувати висновок Верховного Суду викладений у постанові від 20.01.2022 у справі №0440/6277/18 (провадження №К/9901/32920/20), відповідно до якого: "48. Представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб`єкта виконання владних управлінських функцій, а - спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб`єктом владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень у належний спосіб, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону, не здійснює захисту або робить це неналежно, або такий орган взагалі відсутній.

З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2019 року в справі № 320/1724/19, від 09 жовтня 2019 року в справі № 0440/4892/18, від 04 жовтня 2019 року в справі № 804/4728/18, від 30 липня 2019 року в справі № 0440/6927/18, від 26 лютого 2020 року в справі № 804/4458/18, від 27 квітня 2020 року в справі № 826/10807/16, від 20 травня 2020 року в справі №580/17/20 і суд апеляційної інстанції не вбачає підстав відступу від нього у цій справі.

Крім того, позовна заява не містить посилань, на якій підставі і якого Закону Головне управління ДСНС у Харківській області має право звернення до адміністративного суду з позовними вимогами щодо зобов`язання товариства привести у стан готовності захисну споруду цивільного захисту у відповідності до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Враховуючи те, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Харківській області на звернення до суду із пред`явленими позовними вимогами у якості позивача, керівником Київської окружної прокуратури м. Харкова у позовній заяві інших законодавчих актів, які б надавали такі повноваження, також не зазначено, відповідно, у керівника Київської окружної прокуратури м. Харкова також не має права на звернення до суду з такими вимогами.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11 серпня 2023 року у справі №560/10015/22, котрі апеляційний суд враховує відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

При цьому відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.

Відповідно до пункту 7 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

З огляду на вищенаведені обставини та правові норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо наявності підстав для повернення адміністративного позову позивачу.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування спірної ухвали.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в заяві аргументи заявника, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно з положеннями ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому підстав для скасування судового рішення суд апеляційної інстанції не вбачає.

За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Керівника Київської окружної прокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 по справі №520/28873/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич