Постанова

від 12.01.2024 по справі 160/13124/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/13124/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року в адміністративній справі №160/13124/23 (головуючий суддя І-ї інстанції - Златін С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод рейкових скріплень» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 13.06.2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській області №7704321/39712739 від 24.11.2022 року про відмову Товариству в реєстрації податкової накладної №85 від 24.05.2022;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №85 від 24.05.2022 року, виписаної позивачем, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання, тобто 01.11.2022 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №7704321/39712739 від 24.11.2022 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЗАВОД РЕЙКОВИХ СКРІПЛЕНЬ» в реєстрації податкової накладної № 85 від 24.05.2022 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 12672 грн. 00 коп.

Зобов`язано Державну податкову службу України здійснити реєстрацію податкової накладної №85 від 24.05.2022 року виписаної Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД РЕЙКОВИХ СКРІПЛЕНЬ» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою первинного подання цієї податкової накладної, тобто 01.11.2022 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ГУ ДПС у Дніпропетровській області подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини у справі, оскільки Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відмовлено у реєстрації ПН/РК у зв`язку з не наданням платником податків копій первинних документів та недоведеністю реальності проведеної господарської операції. Посилається на дискреційність повноважень. Зобов`язання ДПС України зареєструвати вищезазначену податкову накладну є необґрунтованими та передчасними, без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД РЕЙКОВИХ СКРІПЛЕНЬ» є суб`єктом господарювання (ЄДРПОУ 39712739) та зареєстрований платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер платника ПДВ №397127304635. Основним видом діяльності є виробництво кріпильних і гвинтонарізних виробів (код 25.94) (а.с.12, 31-32).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримав замовлення від ТОВ «ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ» на поставку товару Болт фундаментний 1.1М24х1120 Ст.З БП в зборі у кількості 16 шт. У відповідності до замовлення позивачем виставлено покупцю рахунок на оплату №177 від 06.05.2022 року на загальну суму 12672 грн. 00 коп..

24.05.2022 року позивач отримав від ТОВ «ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ» передоплату у розмірі 12672 грн. 00 коп. згідно платіжного доручення №4930 від 24.05.2022 року.

26.05.2022 року позивач відвантажив на адресу ТОВ «ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ» товар Болт фундаментний 1.1М24х1120 Ст.З БП в зборі у кількості 16 шт. на суму 12672 грн. 00 коп. згідно видаткової накладної №79 від 26.05.2022 року. Відвантаження товару було здійснено перевізником ТОВ «Нова пошта», згідно транспортної декларації №59000823300289, що затверджується актом надання послуг №НП-007600786 від 10.06.2022 року та специфікацією акту наданих послуг від 10.06.2022 року №НП-007600786. Оплату за доставку товару спланувало ТОВ «ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ».

Отримавши 24.05.2022 року оплату від ТОВ «ЕЛЕКТРОСЕРВІС-ПІВДЕНЬ», позивач склав податкову накладну №85 та направив її на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних.

Відповідно до квитанції від 01.11.2022 року документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог вказаних у квитанції позивачем направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо спірної ПН.

Однак, рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №7704321/39712739 від 24.11.2022 року відмовлено у реєстрації податкової накладної від 24.05.2022 року №85.

Не погодившись із рішенням контролюючого органу, позивач оскаржив таке рішення до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до пункту 185.1 статті185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку зокрема: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються, та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема і наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 року (далі по тексту - Порядок №1165).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165 у разі, коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Втім, наявність повноважень на здійснення моніторингу податкових накладних, зупинення їх реєстрації та прийняття подальшого рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

З огляду на вказане, первинним об`єктом судового дослідження у цій справі є законність дій відповідача щодо зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки наслідком саме цих дій є обов`язок позивача надати пояснення та документи на підтвердження інформації, яка міститься в податкових накладних.

Крім того, податковий орган, як суб`єкт владних повноважень, передусім повинен довести наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Як вказувалось вище, реєстрацію спірних податкових накладних позивача зупинено з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені у додатку 1 до Порядку №1165, відповідно до пункту 8 якого таким критерієм є: «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Отже, за змістом п.6 Порядку №1165 з урахуванням положень п.8 Критеріїв ризиковості платника податку для зупинення реєстрації податкової накладної у контролюючого органу має бути наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданій для реєстрації податковій накладній.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, що в квитанції, якою реєстрацію поданою позивачем податкової накладної зупинено, відсутня інформація, щодо того, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних та яка податкова інформація наявна у контролюючого органу, що визначає ризиковість здійснення господарської операції,.

Позивачем було надано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, які складені із дотриманням вимог чинного законодавства.

Вказані обставини відповідачем в апеляційній скарзі не спростовані.

Незважаючи на надані позивачем пояснення, документи, Комісією прийнято Рішення №7704321/39712739 від 24.11.2022 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 85 від 24.05.2022 року.

Так, в Рішенні зазначено, що підставами відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів.

Отже, форма Рішення передбачає чітке зазначення документів, які не були надані платником податків (відповідні документи необхідно підкреслити), проте, в Рішенні не було підкреслено жодного документу.

Таким чином, Колегія суддів вважає, що рішення №7704321/39712739 від 24.11.2022 року є необґрунтованим та таким, що прийнято без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Доводи апелянта стосовно відповідності позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості колегія суддів вважає безпідставними, зазначені твердження не підтвердженні жодними доказами.

З огляду на вказане апеляційний суд вважає, що податковим органом не доведено наявність підстав для зупинення реєстрації податкової накладної згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості, як правильно зазначено і судом першої інстанції. У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку, що реєстрацію спірної податкової накладної зупинено протиправно без наявності визначених для цього правових підстав

З урахуванням наведеного Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 24.05.2022 року №85 датою її фактичного подання.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року в адміністративній справі №160/13124/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року в адміністративній справі №160/13124/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко