Ухвала

від 16.01.2024 по справі 420/10869/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 січня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/10869/23

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Лук`янчук О.В., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Отто Трейдинг до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.07.2023 року позов ТОВ Отто Трейдинг задоволено.

На зазначене рішення суду Одеська митниця подала апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2023 року було залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення вказаної ухвали.

Станом на 17.10.2023 року ухвала про залишення апеляційної скарги без руху виконана не була, судовий збір у визначеному законом розмірі не сплачено, тому ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 року апеляційну скаргу повернуто апелянту.

11.01.2024 року Одеською митницею вдруге подано апеляційну скаргу.

При цьому, до апеляційної скарги долучено докази сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого скаржник зазначає, що на дату повернення апеляційної скарги в Одеській митниці були відсутні бюджетні надходження коштів на оплату судового збору. Окрім того, первісне звернення з апеляційною скаргою відбулось в межах процесуального строку, а при повторній подачі апеляційної скарги дотримано принципу розумності.

Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вказану ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2023 року було отримано апелянтом 17.10.2023 о 20:10 год у системі Електронний суд, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Згідно з п.2 ч.6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, оскільки ухвала про повернення апеляційної скарги надіслана до електронного кабінету особи пізніше 17 години 17.10.2023 р. судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, тобто 18.10.2023 р.

Однак з повторною апеляційною скаргою Одеська митниця, звернулась до суду апеляційної інстанції лише 11.01.2024 року, тобто більше ніж через два місяці після повернення первинно поданої апеляційної скарги.

У клопотанні про поновлення строку апелянт посилається на те, що вперше апеляційну скаргу було подано в межах ви значеного законодавством строку.

Відповідно, при вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

При цьому, як неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема у постанові від 10.12.2020 року у справі № 826/1402/17, та обставина, що суб`єкт владних повноважень звертається з первинною апеляційною скаргою у строк (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є таким, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропущення строку. При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин пропущення строку звернення з апеляційною скаргою суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли скаржник дізнався про відповідне рішення суду, характер його процесуальної поведінки щодо виконання своїх обов`язків тощо.

Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Порушуючи питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції представник апелянта посилався на відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору.

Однак, відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Суб`єкт владних повноважень, який діє від імені держави, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання у реалізації ним своїх процесуальних прав, зокрема, права на звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відтак, органи влади (у тому числі й митні), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.

Однак, як вбачається в даному випадку відповідач повторно з апеляційною скаргою звернувся до суду апеляційної інстанції більше ніж через два місяці після повернення первинно поданої апеляційної скарги, про що йому було достеменно відомо, перевищивши встановлений ст. 295 КАС України тридцятиденний строк звернення з апеляційною скаргою, тобто допустив невиправдане зволікання у реалізації свого права на повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на висновок Верховного Суду щодо застосування норм права, викладений у постанові від 03.11.2022 у справі №560/15534/21, згідно з яким строк на апеляційне оскарження, передбачений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, не зупиняється у зв`язку із залишенням без руху, поверненням апеляційної скарги, а також його відлік не підлягає обрахуванню від дати вручення копій ухвал про залишення без руху та повернення первинної апеляційної скарги.

Колегія суддів у вищевказаній постанові вважала за доцільне звернути увагу й на те, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Водночас, слід зазначити, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку скаржника є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

У постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 Верховний Суд дійшов висновку, що перешкоди для поширення такої правозастосовчої практики Верховного Суду й у випадку про поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні, оскільки норми процесуального закону, якими це питання регламентовано на стадії апеляційного чи касаційного оскарження судових рішень є близькими за змістом і однаково врегульовують це питання.

Зважаючи на зміст викладених у цій постанові Верховного Суду норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, Верховний Суд дійшов висновку, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

У справі, яка розглядається, Одеська митниця при повторному поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції посилалось лише на те, що строк апеляційного оскарження та строк, встановлений апеляційним судом для усунення недоліків первісної скарги, було пропущено у зв`язку з затримкою фінансування. При цьому скаржник не посилався на існування інших причин пропуску такого строку, не повідомив апеляційний суд про тривалість і характер обставин, які унеможливлювали виконання вимог процесуального закону щодо оформлення апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору, не надав жодних доказів на підтвердження наведених ним аргументів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку (10 днів з моменту отримання ухвали суду) для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням причин такого пропуску та наданням на підтвердження цього відповідних доказів.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно із підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу Перехідні положення КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В інших випадках - до суду апеляційної або касаційної інстанції передаються копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності суд апеляційної або касаційної інстанції може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Беручи до уваги відсутність матеріалів справи в суді апеляційної інстанції суд вважає за необхідне витребувати справу №420/10869/23 з Одеського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 296, 298, 299 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити апелянту, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 299 КАС судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №420/10869/23, необхідні для розгляду апеляційної скарги.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Лук`янчук