Рішення

від 06.11.2007 по справі 02/5017

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------                                

Р І Ш Е Н Н

Я           

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          "06" листопада 2007 р.                                                                                

Справа №  02/5017

          Господарський суд Черкаської області

в складі   головуючого судді  Пащенко А.Д.,

із

секретарем судового засідання Давиденко В.Г., за участю представників:

позивач: ОСОБА_2 -за довіреністю,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні у м. Черкаси  справу

за позовом

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до

закритого акціонерного товариства „АВВ”

про 

стягнення 15 650 грн., 

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з

відповідача 15 650 грн. боргу за виконанні роботи по реконструкції  складу сировини ЗАТ „АВВ” відповідно до

укладеного між позивачем та відповідачем договору  підряду.

Представник позивача у судовому

засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити та

прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Відповідач належним чином

повідомлений про час і місце розгляду справи,  

однак, відзив на позов суду не подав, не подав  заперечень проти позову, не направив свого

представника у судове засідання, не повідомив поважних причин його неявки. Суд

вважає можливим розглянути справу за відсутності представника  відповідача, за наявними в ній матеріалами,

відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із того, що стороною у даному спорі

є підприємство -юридична особа, 

представником підприємства може бути будь-яка особа, визначена

керівником, чи керівник особисто, неявка представника відповідача у судове

засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а направляти свого

представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом

сторони,  а не обов'язком.

Оцінивши докази у справі в їх

сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив

наступне.

 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (як

підрядник) та закрите акціонерне товариство „АВВ” (замовник) уклали договір

підряду, за умовами  якого  замовник доручає, а підрядник зобов'язується

виконати роботи по реконструкції з'їзду складу сировини,  а 

відповідач  зобов'язався прийняти

по акту роботу та оплатити її.

Відповідно п.п.3.1, 3.2  даного договору вартість робіт становить 27

650 грн. і є договірною, замовник протягом 5 днів з моменту підписання даного

договору  зобов'язався сплатити аванс в

сумі 12 000 грн. для закупівлі матеріалів, 

остаточний розрахунок провести в 5-денний термін після підпису акту

прийомки-здачі виконаних робіт. 

Як вбачається із матеріалів справи,

08.08.2006 року відповідач перерахував на рахунок позивача кошти  в сумі 12 000 грн. як оплату за  ремонтно-будівельні роботи відповідно до

рахунку № 12 від 01.08.2006 року.

          Відповідно до п.п.4.1 п. 4 даного

договору підрядник зобов'язався приступити до виконання робіт через два дні з

моменту отримання коштів на придбання матеріалів і виконати всю роботу на

протязі 25 робочих днів.

          Позивач  виконав 

і здав відповідачу, а останній прийняв роботи  по реконструкції складу сировини ЗАТ “АВВ” на

загальну суму  27 650 грн., про що  сторони підписали акт приймання виконаних

підрядних  робіт та  довідку про 

вартість виконаних підрядних робіт 

за  серпень 2006 року. Поряд із

підписом  відповідача (як замовника)

проставлена дата  - 1  вересня 2006 року.   

          Виходячи із умови пункту п.п.3.3  договору 

відповідач повинен повністю розрахуватися із позивачем   не пізніше 

06.09.2006 року.

Як вбачається, відповідач не провів остаточного розрахунку з позивачем

за виконані роботи по вказаному договору. Заборгованість відповідача перед

позивачем становить            15 650

грн.   

В  силу частини 1 статті 173

Господарського кодексу України (далі -ГК України) зобов'язання,  що виникає між  суб'єктами господарювання, в силу якого один

суб'єкт  зобов'язаний вчинити певну дію

господарського чи управлінсько-господарського 

характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися  від певних дій, а інший суб'єкт  має право вимагати від зобов'язаної

сторони  виконання її обов'язку, є господарським

зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання

можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом,

а також з угод, не передбачених законом, але таких,  які йому не суперечать.       

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України  господарські договори укладаються за

правилами,  встановленими ЦК України з

урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими

актами щодо окремих видів договорів.

В частині 1 статті 317 ГК України

вказано, що загальні умови договорів підряду 

визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про

договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 

             Згідно  статті 837 ЦК України за договором підряду

одна сторона (підрядник)  зобов'язується

на свій ризик  виконати певну роботу за

завданням  другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та

оплатити виконану роботу. 

      Відповідно до статей  193, 202 Господарського кодексу України та

статей 525, 526, 530  Цивільного кодексу

України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в

установлений строк  відповідно до умов

договору та вимог чинного законодавства; 

одностороння відмова від зобов'язання 

не допускається,  якщо інше не

передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу

України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,

проведеним належним чином.   

Як вбачається із матеріалів справи і не спростовано  відповідачем, 

останній не виконав свої зобов'язання за договором,  не перерахував позивачу кошти в установлений

договором строк.   Вимогу позивача про

сплату суми заборгованості, надіслану на адресу відповідача в претензії від

31.08.2007 року відповідач також залишив без задоволення.  З огляду на викладене, суд вважає

обгрунтованою і законною вимогу позивача про стягнення із відповідача залишку

боргу в сумі 15 650 грн.

На підставі ст. 49 ГПК України  з відповідача підлягають відшкодуванню

позивачу понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 156 грн. 50

коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного,  керуючись ст. ст. 49,  82-85 ГПК України, суд 

В И Р І Ш И В :

1. 

Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути із закритого

акціонерного товариства „ АВВ” (18000, м. Черкаси, вул. Громова, 146,

ідентифікаційний код 31352066) на користь фізичної-особи підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,  ідентифікаційний номер НОМЕР_1) борг в сумі

15 650 грн. 00 коп., 156 грн. 50 коп. витрат на сплату державного мита, 118

грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до

Київського міжобласного апеляційного господарського суду.              

            Суддя                                                                                               А.Д.Пащенко

          Рішення

підписане суддею 12.11.2007 року.