Рішення

від 16.01.2024 по справі 161/19646/23

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/19646/23

Провадження № 2/161/782/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 січня 2024 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі:

головуючого судді Рудської С.М.

при секретарі Коржик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

09.11.2023 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою на обгрунтування якої зазначила, що 21.12.1999 року її мати ОСОБА_3 набула у власність земельну ділянку площею 0,0301 га для обслуговування житлового будинку та погосподарських будівель, яка розташована у АДРЕСА_1 (далі земельна ділянка). Після смерті матері, 07.05.2009 року вона успадкувала квартири АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , а також земельну ділянку, на якій таке майно розташоване. Поряд з цим, 17.10.2008 року ОСОБА_4 , як власнику квартири АДРЕСА_4 , було видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 330133, яким останньому передано у власність земельну ділянку площею 0,0102 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та погосподарських будівель, яка розташована у АДРЕСА_1 . Надалі, належні ОСОБА_4 квартира та земельна ділянка були відчужені ним на користь ОСОБА_5 на підставі відповідного договору купівлі-продажу від 27.10.2011 року. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.03.2017 року у справі № 161/4887/14-ц Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 330133 від 17.10.2008 року визнано недійсним. Проте, як їй стало відомо згодом, ОСОБА_5 , використовуючи вказаний Державний акт та договір купівлі-продажу від 27.10.2011 року, зареєстрував за собою спірну земельну ділянку та подарував її своєму внуку відповідачу ОСОБА_2 . Однак, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.02.2021 року у справі № 161/19341/19 договір дарування від 04.09.2018 року, на підставі якого відповідач набув право власності на земельну ділянку площею 0,0102 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та погосподарських будівель, яка розташована у АДРЕСА_1 , було визнано недійсним. Як наслідок, вона виготовила технічну документацію на своє нерухоме майно, проте присвоєння такому кадастрового номеру не виявляється за можливе, оскільки згідно відомостей, внесених до Державного земельного кадастру, належна їй земельна ділянка перетинається із земельною ділянкою, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 із присвоєнням їй кадастрового номеру 0710100000:11:088:0011. Просить суд: скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку 0,0102 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та погосподарських будівель, яка розташована у АДРЕСА_5 , кадастровий номер 0710100000:11:088:0011, проведену на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Панасюк Я.С. за № 42732825 від 28.08.2018 року; скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки 0,0102 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та погосподарських будівель, яка розташована у АДРЕСА_5 , кадастровий номер 0710100000:11:088:0011, із її виключенням з публічної кадастрової карти.

До початку судового засідання представник позивача подав до суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності, позов підтримує, просить його задовольнити та щодо постановлення заочного рішення не заперечує (а.с. 51).

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином (а.с. 42, 50), клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від нього на адресу суду не надходили.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 та після її смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшли квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_6 та земельна ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд площею 0,0301 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 (а.с. 10-11).

Вказана земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ № 2038 від 21.12.1999 року.

Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_3 отримала відповідні свідоцтва про право на спадщину від 07.05.2009 року на усе перелічене вище майно (а.с. 10-11).

На підставі договору купівлі-продажу від 21.12.2007 року, ОСОБА_4 набув право приватної власності на квартиру АДРЕСА_8 , а також на земельну ділянку площею 0,0102 га, в тому числі 5,3 кв.м. під приміщеннями, які перебувають в спільному користуванні з власником квартири АДРЕСА_2 .

Рішенням Луцької міської Ради № 29/34 від 23.07.2008 року «Про передачу у власність громадянам міста земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, та надання в оренду» ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку площею 0,0102 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд, в томі числі 5,3 м під приміщеннями, які перебувають у спільному користуванні з квартирою АДРЕСА_9 та видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 330133 від 17.10.2008 року (а.с. 12-13).

На підставі договору купівлі-продажу від 27.10.2011 року ОСОБА_5 набув права приватної власності на квартиру АДРЕСА_8 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.03.2017 року в цивільній справі № 161/4887/14-ц, яке набрало законної сили 07.06.2017 року, було визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №330133 від 17.10.2008 року щодо передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0102 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд по АДРЕСА_5 (а.с. 8-9).

Попри зазначене, 04.09.2018 року між ОСОБА_5 (дарувальник, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 якого спадкоємцем є ОСОБА_6 ) та ОСОБА_2 (обдарований) було укладено договір дарування земельної ділянки, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_2 прийняв у дар земельну ділянку площею 0,0102 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_5 .

Зі змісту вищевказаного правочину також слідує, що земельна ділянка належала дарувальнику на підставі договору купівлі-продажу від 27.10.2011 року та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 330133 від 17.10.2008 року.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав (інформаційна довідка № 352541116 від 31.10.2023 року) земельній ділянці площею 0,0102 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_5 , було присвоєно кадастровий номер 0710100000:11:088:0011 із внесенням відповідного запису до Державного земельного кадастру (а.с. 32-34)

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08.02.2021 року в цивільній справі № 161/19341/19 було визнано недійсним договір дарування земельної ділянки площею 0,0102 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_5 , укладений 04.09.2018 року між ОСОБА_5 (після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 якого спадкоємцем є ОСОБА_6 ) та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Куртою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 936 (а.с. 8-9).

Варто наголосити, що усі вищевказані обставини були встановлені при розгляді цивільної справи № 161/19341/19, судове рішення в якій набрало законної сили 11.03.2021 року, а тому такі, в силу положення ч. 4 ст. 82 ЦПК України, мають преюдиційне значення при розгляді даного спору.

Судом також встановлено, що на замовлення ОСОБА_1 від 21.03.2021 року ТзОВ «ГЦНТП-Плюс» було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_7 , що належить на праві власності позивачці (а.с. 17-30).

Як наслідок, 28.07.2023 року ОСОБА_1 до державного реєстратора Держгеокадастру із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

Проте, своїм рішенням № РВ-6300109012023 від 10.08.2023 року державний кадастровий реєстратор Відділу № 9 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Харківській області відмовив у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру щодо належної ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_7 , оскільки така має перетин 1,8642 % із земельною ділянкою з кадастровим номером 0710100000:11:088:0011 (а.с. 31).

Статтею 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права полягає у позбавленні його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно ст. 152 ЗУ України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у ч. 1 ст. 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Нормами ч. 1 ст. 81 ЗК України визначено способи набуття права власності на земельні ділянки, а саме: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України (в редакції Закону № 2768-III від 25.10.2001 року) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Судом беззаперечно встановлено, що успадкована ОСОБА_1 після смерті її матері ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,0301 га для обслуговування житлового будинку та погосподарських будівель, яка розташована у АДРЕСА_7 належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ВЛ № 2038 від 21.12.1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою» (із відповідними змінами) встановлено, що раніше видані (до набрання чинності цією постановою) державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Отже, державні акти на право приватної власності на землю, видані у період дії Постанови ВРУ № 2201 (з 23.06.1992 року по 08.01.2004 року), є чинними правовстановлювальними документами, що підтверджують права власності на земельні ділянки.

Тобто, право власності ОСОБА_3 , спадкоємцем якої є позивач ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0301 га для обслуговування житлового будинку та погосподарських будівель, яка розташована у АДРЕСА_7 , виникло 21.12.1999 року.

У свою чергу, державна реєстрація права власності на земельну ділянку 0,0102 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та погосподарських будівель, яка розташована у АДРЕСА_5 , кадастровий номер 0710100000:11:088:0011, проведена 04.09.2018 року на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 330133 від 17.10.2008 року та договору дарування земельної ділянки від 04.09.2018 року, які судовими рішеннями у справах № 161/4887/14-ц та № 161/19341/19 визнані недійсними.

Таким чином, рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Панасюк Я.С. за № 42732825 від 28.08.2018 року є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

За змістом ч. ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

У відповідності до положень ст. 16 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Структура кадастрових номерів земельної ділянки визначається Кабінетом Міністрів України.

Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Оскільки суд прийшов до переконання про наявності правових підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав, тому позовні вимоги про скасування державної реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки 0,0102 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та погосподарських будівель, яка розташована у АДРЕСА_5 , кадастровий номер 0710100000:11:088:0011, із її виключенням з публічної кадастрової карти також підлягають задоволенню.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки в повному обсязі.

Крім того, на підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77-81, 141, 247, 263-265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку 0,0102 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та погосподарських будівель, яка розташована у АДРЕСА_5 , кадастровий номер 0710100000:11:088:0011, проведену на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Луцької міської ради Панасюк Я.С. № 42732825 від 28.08.2018 року.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки 0,0102 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та погосподарських будівель, яка розташована у АДРЕСА_5 , кадастровий номер 0710100000:11:088:0011, із її виключенням з публічної кадастрової карти.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_11 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 17 січня 2024 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська