Ухвала

від 16.01.2024 по справі 757/2136/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2136/24-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва судове провадження за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42021110350000027 від 03.03.2021, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

16.01.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 42021110350000027 від 03.03.2021, про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

16 січня 2024 року, до початку розгляду клопотання, стороною кримінального провадження, якою подано вказане клопотання, подала заява про розгляд клопотання у його відсутність, також, прокурор у заяві зазначено, що клопотання підтримує в повному обсязі, із підстав, наведених у ньому та просить слідчого суддю задовольнити вказане клопотання.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021110350000027 від 03.03.2021 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що відповідно до наказу директора ТОВ «Вогняна Варта» № 4К від 14.08.2017 ОСОБА_5 призначений на посаду технічного директора вказаного підприємства.

Окрім того у період з 20.05.2005 до 17.09.2020 керівником ТОВ «Фірма «Катана» була ОСОБА_6 .

Наказом Міністерства оборони України від 23.11.2018 № 598 на озброєння Збройних Сил України прийнято 60 мм постріли з осколковою міною UB60, які виготовлені за робочою конструкторською документацією А631J.P01.307241 BC, розроблені ТОВ «Українська Бронетехніка» та відповідно до акту випробувань затвердженого рішенням від 01.11.2018 №12990/3/6-201 успішно пройшли державні випробування.

У подальшому, Міністерством оборони України 18.12.2018 укладено державний контракт на поставку (закупівлю) продукції за державним оборонним замовленням № 403/1/18/96 з ТОВ «Українська Бронетехніка» (код 31410901), за умовами якого зазначене товариство зобов`язалося поставити мінометні постріли калібру 60 мм з осколковою міною UB60 на адресу Міністерства оборони України у строк до 20.12.2019.

На виконання вказаного державного контракту Міністерство оборони України в період з 21.10.2019 до 24.12.2019 перерахувало ТОВ «Українська Бронетехніка» грошові кошти в сумі 268 432 073,92 грн.

У подальшому, ТОВ «Українська Бронетехніка» уклала відповідні договори з низкою субпідрядників, у тому числі договір поставки № 10122018/01-М60 від 10.12.2018 з ТОВ «Вогняна Варта» (код 41411770), на підставі якого останнє було зобов`язане у строк до 20.12.2019 поставити 300630 шт. (100210 комплектів) додаткових зарядів до мінометного пострілу калібру 60 мм, у яких згідно з робочою конструкторською документацією А631J.P01.307241.000 та кресленням на додатковий заряд А631J.P01.301111.000 міг використовуватися порох СП 09/01 згідно з ТУ У 20.5-32054434-001:2016 «Порох спеціальний СП» від 26.05.2016, розробником якого є ОСОБА_5 .

При цьому, згідно з ТУ У 20.5-32054434-001:2016 «Порох спеціальний СП» від 26.05.2016, ТОВ «Фірма «Катана» на адресу ТОВ «Вогняна Варта» мала поставити порох балістичним, який мав відповідати наступним вимогам до сировини: порох балістичний РСИ-12К; порох балістичний марки РСИ-12К утилізований; порох балістичний марки НБ, НБЛ, НБПЛ; селітра калієва подрібнена ГОСТ 19790; графіт марки П згідно з ГОСТ 8295.

На виконання вищевказаного договору та додаткових угод до нього ТОВ «Українська Бронетехніка» у період з 19.02.2019 до 12.12.2019 перерахувало ТОВ «Вогняна Варта» грошові кошти в сумі 2 886 048 грн.

У цей же час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння частиною виділених за вказаним договором та перерахованими з ТОВ «Українська Бронетехніка» грошових коштів, шляхом зловживання своїм службовим становищем.

З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 вступив у злочинну змову зі своєю дружиною ОСОБА_6 директором ТОВ «Фірма «Катана», яке відповідно до ліцензії, виданої згідно з положеннями наказу МВС України від 30.05.2017 № 454 «Про видачу ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та розширення видів діяльності» та наказу МВС України від 08.08.2019 № 658 «Про видачу ліцензії та звуження провадження виду господарської діяльності» є виробником пороху СП 09/01, що відповідає ТУ У 20.5-32054434-001:2016 «Порох спеціальний СП» від 26.05.2016.

При цьому, ТОВ «Фірма «Катана» за їх спільним задумом після укладення відповідної угоди з ТОВ «Вогняна Варта» поставить не балістичний, а піроксиліновий порох, який не відповідає вимогам ТУ У 20.5-32054434-001:2016 «Порох спеціальний СП» від 26.05.2016, та знаходиться у ТОВ «Фірма «Катана» поза обліком, походження якого досудовим розслідуванням не встановлено.

З метою досягнення злочинного умислу між ТОВ «Вогняна Варта» та ТОВ «Фірма «Катана» укладено договір № 02-2019/1 від 04.02.2019 та додаткову угоду № 1 від 14.05.2019 щодо поставки пороху СП 09/01 у кількості 4372 кг, який мав бути використаний при виконанні договору № 10122018/01-М60 від 10.12.2018.

Вказаний порох ТОВ «Фірма «Катана» поставила на адресу ТОВ «Вогняна Варта» на підставі наступних облікових документів: видаткової накладної №РН-0000015 від 15.04.2019 вагою 500 кг. на суму 275000,00 грн.; видаткової накладної №РН-0000019 від 24.06.2019 вагою 414 кг. на суму 227698, 34 грн.; видаткової накладної №РН-0000022 від 02.07.2019 вагою 380 кг. на суму 209000,00 грн.; видаткової накладної №РН-0000029 від 02.09.2019 вагою 695 кг. на суму 382250,00 грн.; видаткової накладної №РН-0000036 від 01.11.2019 вагою 420 кг. на суму 231000,00 грн., загальною вагою 2409 кг на суму 1 324 948, 34 грн. (з ПДВ).

На виконання договору № 02-2019/1 від 04.02.2019 ТОВ «Вогняна Варта» (код 41411770) з рахунку № НОМЕР_1 у період з 22.02.2019 до 25.11.2019 здійснено перерахунок грошових коштів на рахунок ТОВ «Фірма «Катана» (код 32054434) № НОМЕР_2 згідно з платіжними дорученнями:

- № 516 від 22.02.2019 на суму 251350 грн.;

- № 528 від 27.02.2019 на суму 251350 грн.;

- № 696 від 03.07.2019 на суму 35000 грн.;

- № 726 від 18.07.2019 на суму 87000 грн.;

- № 778 від 16.09.2019 на суму 90000 грн.;

- № 787 від 18.09.2019 на суму 150000 грн.;

- № 811 від 25.09.2019 на суму 142000 грн.;

- № 860 від 14.11.2019 на суму 38500 грн.;

- № 863 від 15.11.2019 на суму 192500 грн.;

- № 886 від 25.11.2019 на суму 87000 грн., на загальну суму 1 324 700,00 грн. (з ПДВ).

У подальшому, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Фірма «Катана» та ОСОБА_5 , обіймаючи посаду технічного директора ТОВ «Вогняна Варта», будучи у зв`язку з цим, відповідно до ст. 18 КК України, службовими особами, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисливі мотиви з метою незаконного збагачення, зловживаючи своїм службовим становищем, забезпечили поставку у період з 15.04.2019 до 01.11.2019 від ТОВ «Фірма «Катана» до ТОВ «Вогняна Варта», а останнє в свою чергу до ТОВ «Українська Бронетехніка» та Міністерства оборони України невідповідного вимогам ТУ У 20.5-32054434-001:2016 «Порох спеціальний СП» від 26.05.2016 та непридатного для використання за призначенням у мінометних пострілах калібру 60 мм, піроксилінового пороху, заволодівши у вказаний спосіб грошовими коштами, виділеними для потреб оборони на суму 1 324 700,00 грн (з ПДВ), чим завдали майнової шкоди державі в особі Міністерства оборони України в особливо великому розмірі.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

10.08.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

03.01.2024 ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підозрюваній ОСОБА_6 на праві власності належать об`єкти нерухомого майна, а саме:

- квартира АДРЕСА_1 ,

- 31/100 квартири АДРЕСА_2 .

Слідчий вказує, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що суд може призначити ОСОБА_6 покарання у виді конфіскації майна, оскільки за ч. 5 ст. 191 КК України передбачена безальтернативна міра покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або доходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Також санкціямич.5ст.191 КК України передбачена конфіскація майна.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно підлягає задоволенню з метою конфіскації майна, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 42021110350000027 від 03.03.2021, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на нерухоме майно, а саме:

- квартира АДРЕСА_1 ,

- 31/100 квартири АДРЕСА_2 , які на праві власності належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , заборонивши розпоряджатися ним будь-яким шляхом, в тому числі відчужувати, окрім користування.

Заборонити державним реєстраторам та особам, уповноваженим на функції державних реєстраторів, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо набуття або припинення права власності, зміни власників, зміни форми власності нерухомого майна, а саме:

- квартира АДРЕСА_1 ,

- 31/100 квартири АДРЕСА_2 , які на праві власності належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1