Рішення

від 16.01.2024 по справі 345/5604/23

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/5604/23

Провадження № 2/345/61/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2024 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіКалуші справуза позовом ОСОБА_1 ,представника позивача:адвоката ДолинкиОреста Антоновичадо ОСОБА_2 про змінурозміру,або звільненнявід сплатиаліментів,-

встановив:

представник позивача ОСОБА_1 адвокат Долинка О.А. звернувся до суду з позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/7 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Свої вимоги мотивує тим, що 26 травня 2023 року Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області у справі №345/2386/23 виданий судовий наказ про стягнення з еползивача на користь відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 24.05.2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Зазначений судовий наказ перебуває на примусовому виконанні у Калуському відділі державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

03.07.2023 року рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області у справі №345/2448/23 шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 розірваний.

Про факт видачі судом судового наказу про стягнення з Позивача аліментів, він дізнався лише наприкінці серпня 2023 року від сина ОСОБА_3 , перебуваючи у короткостроковій відпустці з місця проходження військової служби. Ні від органу державної виконавчої служби, ні від самої Відповідачки Позивач з приводу наявності боргу зі сплати аліментів не отримував ні в письмовому, ні в усному вигляді. З того часу, на виконання судового наказу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.05.2023 року №345/2386/23 Позивачем 21.09.2023 року сплачені 5000,00 грн. аліментів і 28.09.2023 року 15 000,00 грн. Крім того, у жовтні 2023 року із заробітної плати Позивача в рахунок сплати аліментів двічі були відраховані кошти в сумі 10 000,00 грн. і 14 000,00 грн. Відтак, станом на день подання позову сума сплачених Позивачем аліментів становить орієнтовно 44 000,00 грн., що становить більше як 15-тикратний розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Представник позивача зазначає, що при вирішенні питання про визначення розміру аліментів суд має врахувати факт працевлаштування Відповідача і, відповідно, отримання нею заробітної плати. За наявною у Позивача інформацією, Відповідач працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Дельта-98".

Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання. Розмір стягуваних аліментів повинен служити задоволенню актуальних життєвих потреб, відповідати життєвому стандарту в місці проживання, а не призводити до збагачення та бути джерелом інших нецільових витрат. Також така ситуація дає Відповідачу можливість повністю уникати виконання обов`язку з утримання неповнолітнього сина сторін по справі і приводить до висновків про використання отриманих коштів не за цільовим призначенням тобто не виключно для задоволення потреб дитини. Враховуючи визначений законом мінімальний прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, то щомісячні витрати на неповнолітню дитину повинні становити орієнтовно 5600,00-6000,00 грн. А враховуючи солідарний обов`язок батьків утримувати дитину то сума таких витрат має бути орієнтовно по 3000,00 грн. кожного.

Крім того, представник позивача зазначає, що необхідність зменшення розміру аліментів додатково обумовлюється ще і об`єктивною необхідністю часткового задоволення життєво необхідних потреб Позивача через використання зароблених під час військової служби коштів для придбання військової амуніції, виробів медичного призначення, а також медикаментів, адже загальновідомим є факт придбання військовослужбовцями таких речей власним коштом. Також зазначає, що позивач готовий надавати додаткову матеріальну допомогу дитині поза межами стягуваних аліментів.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.11.2023 було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 04.12.2023, та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 04.12.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явився, однак представник позивача адвокат Долинка О.А. подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задовольнити.

В судове засідання відповідач не з`явилася, однак подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, проти позову заперечує, просить відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що 26 травня 2023 року Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області у справі №345/2386/23 виданий судовий наказ про стягнення з позивача на користь відповідача аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 24.05.2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Зазначений судовий наказ перебуває на примусовому виконанні у Калуському відділі державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.32)

Згідно з довідкою №360-М від 09.08.2023 року Боржнику за травень 2023 року нарахована заробітна плата становила 110 150,10 грн. (а.с.7).

Відповідно до довідки про доходи від 27.09.2023 року Боржнику заробітна плата нарахована: за червень 2023 року 20 150,10 грн.; за липень 2023 року 20 150,10 грн.; за серпень 2023 року 20 864,29 грн; за вересень 2023 року 38 389,46 грн. (а.с.8).

На праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину (номер 1760, виданого 11.07.2023 року приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу Івано-Франківської області) Позивачу належить домоволодіння АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку загальною площею 69,6 кв.м і земельної ділянки площею 0,063 га для обслуговування цього будинку (а.с.12-13).

Згідно розрахунку зі сплати аліментів згідно судового наказу №345/2386/23 від 26.05.2023, наданого старшим державним виконавцем Калуського В ДВС: сума коштів, яка підлягала стягненню станом на 01.12.2023 25755,93 грн., сума сплачених та стягнутих аліментів станом на 01.12.2023 70709,85 грн., переплата станом на 01.12.2023 44953,92 грн. (а.с.32).

Згідно листа ТзОВ «Дельта-98» від 19.12.2023 № 228/04, ОСОБА_2 на підприємстві не працює і раніше не працювала (а.с.42).

Таким чином, між сторонами виник спір щодо участі батька в утриманні їхнього малолітнього сина та розміру стягуваних з нього аліментів.

Статтею 8Закону України«Про охоронудитинства» передбачається, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно зі ст.180СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положеньст.181СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Стаття 182СК України встановлює, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ст.192СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом збільшено або зменшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось з них.

Згідно з п. 23 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від15травня 2006року №3«Про застосуваннясудами окремихнорм Сімейногокодексу Українипри розглядісправи щодобатьківства,материнства тастягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому, суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст.191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Ураховуючи положення ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.7 ст.7СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована постановою ВерховноїРади України№ 789-ХІІвід 27.02.1991року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 141 СК України, батьки мають рівні права і обов`язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

Згідно до § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олссон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (п.п. 3, 17 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від15травня 2006року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України).

При вирішенні даної справи суд не враховує посилання позивача на те, що він несе значні витрати для придбання військової амуніції, виробів медичного призначення, оскільки відповідно до ч.1 ст.43 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» фінансове забезпечення заходів, пов`язаних з організацією військової служби і виконанням військового обов`язку, здійснюється за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України. Додаткове фінансування цих заходів може відбуватися за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Таким чином, чинним законодавством не передбачено обов`язок військовослужбовців витрачати кошти на військові потреби, тим більше за рахунок зменшення аліментів на дитину.

Крім того, судом встановлено, що з моменту постановлення судового рішення про стягнення аліментів майнове становище позивача не погіршилася: позивачу за травень 2023 року нарахована заробітна плата становила 110 150,10 грн., за червень 2023 року - 20 150,10 грн.; за липень 2023 року - 20 150,10 грн.; за серпень 2023 року - 20 864,29 грн.; за вересень 2023 року - 38 389,46 грн.

Суд також звертає увагу, що обоє батьків несуть рівний обов`язок щодо утримання дитини, і факт працевлаштування відповідача не може бути самостійною підставою для зменшення розміру аліментів.

Таким чином, суд не погоджується з позицією позивача щодо підстав зменшення розміру аліментів. Позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів суттєвої зміни обставин в сторону погіршення з часу ухвалення рішення суду від 26.05.2023 про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_3 .

Позивач є особою працездатного віку, проходить військову службу, отримує грошову забезпечення та інші види виплат, має задовільний стан здоров`я, будь-яких інших належних доказів про погіршення його матеріального стану з моменту стягнення аліментів не надав, інших утриманців не має, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів.

Розмір стягуваних аліментів за судовим рішенням не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України.

Приймаючи до уваги, що сплата аліментів у визначеному судом розмірі не є надмірним тягарем для позивача, а їх зменшення не відповідає інтересам дитини, враховуючи баланс інтересів дитини та матеріальних можливостей батька, суд приходить висновку про недоведеність позивачем неспроможності сплачувати щомісячно аліменти на утримання дитини у розмірі, раніше визначеному судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Керуючись ст.ст.12, 76-81, 89, 263 - 265, 273, 354, 355 ЦПК, ст.ст. 180, 184, 192 СК України, суд -

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 ,представника позивача:адвоката ДолинкиОреста Антоновичадо ОСОБА_2 про змінурозміру,або звільненнявід сплатиаліментів - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Головуючий: