Ухвала

від 11.09.2020 по справі 405/1646/15-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/1646/15-ц

Провадження № 8/405/1/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2020 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Гершкул М.В.

за участю учасників справи:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Грицини В.І.

та представника відповідача ДП «Кіровоградський

науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» - Волосян Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2015 року у справі № 405/1646/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Кіровоградський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2015 року у справі № 405/1646/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Кіровоградський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Ленінського районногосуду м.Кіровограда від01липня 2015року відмовлено в задоволенні його ( ОСОБА_1 ) позову до Державного підприємства «Кіровоградський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, оплату за часвимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2015 року зазначене рішення залишено без змін. Поряд з цим, суд першої інстанції розглядав його позов із врахуванням лише трьох вакантних посад, про наявність яких його (позивача) повідомив відповідач, який, в свою чергу, приховав від нього ( ОСОБА_1 ) наявність ще чотирнадцять вільних посад, на день звільнення. Крім того, під час розгляду справи, суд першої інстанції відмовив в задоволенні його (позивача) клопотання про витребування відомостей про всі вільні посади станом на день звільнення, враховуючи, що відповідач не запропонував йому (позивачу) іншу роботу на тому ж підприємстві, у той час коли були вільні посади. Також, в матеріалах справи знаходяться посвідчення НОМЕР_1 , видане ОСОБА_1 . Ленінградською філією Всесоюзного інституту підвищення кваліфікації керівних та інженерних працівників в галузі стандартизації якості продукції та метрології та додаток до нього, в якому зазначено, що йому ( ОСОБА_1 ) присвоєна кваліфікація державного контролера по державному нагляду за впровадженням та дотриманням стандартів та технічних умов із якості продукції. Зазначені нововиявлені обставини є доказом того, що його (позивача) звільнення було проведено з порушенням ч.3 ст. 49-2 КЗпП України, що є підставою для визнання незаконним та скасування наказу про його звільнення та поновлення на роботі. Окрім того, позивач зазначив, що на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, він не мав можливості надати суду документальні підтвердження того, що надані відповідачем посадові інструкції вакантних чотирнадцяти посад підроблені та виготовлені під спірні правовідносини, оскільки суд посилався саме на спотворений зміст посадової інструкції інженера відділу підтвердження відповідності. З цих же підстав суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині рішення прийняв позицію відповідача, про те, що інші вакантні посади не запропоновано, оскільки на переконання роботодавця останній не відповідає їм своєю спеціальністю, кваліфікацією та досвідом роботи. При цьому, на початку квітня, 2017 року він (позивач) отримав копію дійсної посадової інструкції інженера відділу підтвердження відповідності, затвердженої 23.08.2012 року в.о. Державного підприємства «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» ОСОБА_2 , яка (інструкція) не містить вимоги про вищу освіту за напрямом стандартизації та сертифікації та який (допис) був зроблений відповідачем саме під виниклі спірні правовідносини, що має суттєве значення та є нововиявленою обставиною. В свою чергу, про наявність дійсної посадової інструкції, яка спростовує надані суду відповідачем підроблені посадові інструкції та дає йому (позивачу) право займати посаду інженера відділу підтвердження дійсності із врахуванням у нього закінченої вищої освіти, досвіду в галузі метрології та сертифікації значно більше трьох років, проходження перепідготовки та підвищення кваліфікації, про що маються в матеріалах справи відповідні докази, раніше не знав, оскільки не мав доступу до цих документів, а відповідач приховав їх від нього ( ОСОБА_1 ) та від суду.

Враховуючи викладене, просив переглянути та скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2015 року у справі № 405/1646/15-ц. Позовні вимоги до Державного підприємства «Кіровоградський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, - задовольнити.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Ухвалою суду від 27.05.2020 року відкрито провадження у справі за зазначеною заявою за правилами спрощеного позовного провадження, з призначенням судового засідання та викликом в судове засідання учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 та в його інтересах представник адвокат Грицина В.І. (діє на підставі ордеру серії КР № 98372 від 27.05.2020 року) в судовому засіданні заяву підтримали, посилаючись на обставини, викладені в ній, просили заяву задовольнити.

Представник відповідача ДП «Кіровоградський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» - Волосян Т.П. (діє на підставі довіреності від 12.03.2020 року № 166) заперечила щодо задоволення заяви, просила залишити в силі рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2015 року у справі № 405/1646/15-ц, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на заяву про перегляд рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами, в обґрунтування якого зазначено, що обставини, зазначені позивачем в заяві не є нововиявленими, оскільки були відомі позивачу на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, враховуючи, що долучена позивачем ксерокопія інструкції інженера відділу підтвердження відповідності та інженера 11 категорії відділу підтвердження відповідності, які він начебто отримав від працівників підприємства, не відповідають критеріям достовірності та допустимості доказів, встановлених ст. ст. 78-79 ЦПК України. Крім того, в своїх заявах від 23.11.2015 року, адресованих начальнику Кіровоградського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Пайлику І.І. та начальнику Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Кондрашенку С.Г. позивач ОСОБА_1 повідомляє про подачу представником ДП «Кіровоградстандартметрологія» апеляційному суду Кіровоградської області підроблених посадових інструкцій та надає їх копії. Також, на підставі заяви ОСОБА_1 від 18.12.2015 року до чергової частини Кіровоградського ВП ГУНП в Кіровоградській області про незаконну підробку документів посадовими особами «Кіровоградського науково-виробничого центру стандартизації, метрології та сертифікації», розпочато досудове розслідування та постановою від 03.03.2017 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015120020012539 з попередньою кваліфікацією за ч.1 ст.358 КК України, - закрито за відсутністю події кримінального правопорушення, при цьому, в ході проведення досудового розслідування: ухвалами слідчих суддів були надані тимчасові доступи до речей та документів, на підставі яких на ДП « Кіровоградстандартметрологія», в Ленінському районному суді м.Кіровограда (справа №405/1646/15-ц) та в Кіровському районному суді м.Кіровограда (справа №404/4335/14-ц) були вилучені вказані в заявах ОСОБА_1 посадові інструкції; допитані в якості свідків наступні працівники підприємства: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ; проведена судово-технічна експертиза документів/

За цих обставин, доводи позивача стосовно нововиявлених обставин справи спростовані вищезазначеними обставинами, а позиція позивача по справі є неправдивою. Окрім того, зазначив, що ДП «Кіровоградстандартметрологія», як державне комерційне підприємство не потребувало фахівців з відповідною освітою, кваліфікацією та досвідом, які мав ОСОБА_1 , оскільки з введенням в дію з 01.01.2016 року Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 року №1314-VII не передбачалася атестація вимірювальних лабораторій, контроль (перевірка) на відповідність лабораторій критеріям атестації, у звёязку з чим, наказом від 27.10.2015 року №250/о «Щодо змін у штатному розписі та організаційній структурі ДП «Кіровоградстандартметрологія» з 29.12.2015 року скорочені посади, а відділ, - ліквідований.

Враховуючи викладене, відповідач вважає, що зазначені позивачем обставини не можуть бути підставою для перегляду рішення суду та його скасування, заява не містить посилання на наявність юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі позивачу, подання яких до суду могло потягнути ухвалення іншого за змістом судового рішення, в зв`язку з чим, просив заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2015 року, - залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 та в його інтересах представника адвоката Грицини В.І.,представника відповідача ДП «Кіровоградський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» Волосян Т.П., дослідивши матеріали цивільної справи №405/1646/15-ц, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.

Зокрема, з матеріалів цивільної справи №405/1646/15-ц судом встановлено, що у березні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного судум. Кіровограда з позовом, в якому просив скасувати накази 302/0 від 02 грудня 2014 року та 1/К від 10 лютого 2015 року державного підприємства «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», поновити його на роботі на посаді заступника начальника відділу державних випробувань засобів вимірювальної техніки та атестації вимірювальних лабораторій державного підприємства «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 8 472,62 грн та 30 000 грн на відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування своїх вимог посилався на ті обставини, що з 08 вересня 1984 року він працював у державному підприємстві «Кіровоградський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації». 14 вересня 2011 року його ( ОСОБА_1 ) переведено на посаду заступника начальника відділу державних випробувань засобів вимірювальної техніки та атестації вимірювальних лабораторій, а 10 лютого 2015 року на підставі наказу № 1/к його звільнено із займаної посади заст. 40 КЗпП Україниу зв`язку із скороченням штату працівників. Вважав, що його звільнення проведено незаконно, з порушенням вимог чинного трудового законодавства, оскільки фактично скорочення штату працівників на підприємстві не відбулось, штатна чисельність працівників не змінилась, на підприємстві не проводилось жодної атестації робочих місць з метою перевірки та завантаженості робочого часу скорочуваних посад працівників, наказ про зміни у штатному розписі не був погоджений у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України на день ознайомлення позивача із наказом - 05 грудня 2014 року. Крім того, порушено його переважне право на залишення на роботі, оскільки він має більш високу кваліфікацію і продуктивність праці порівняно з іншими працівниками, які залишилися працювати, регулярно підвищував свій професійний рівень, поряд з цим, йому підприємством не було запропоновано жодної із двох нововведених посад (робочих місць), натомість запропоновано посади в інших структурних підрозділах за межами м. Кіровограда (Олександрія та Світловодськ).Вакантні посади на підприємстві у м. Кіровограді йому запропоновано не було.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2015 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Кіровоградський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Крім того, ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2016 рокукасаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено,рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28 жовтня2015 року,- залишено без змін.

Відповідно до ч. 1ст. 423 ЦПК Українирішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2ст. 423 ЦПК Українипідставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Позивач ОСОБА_1 в поданій до суду заяві про перегляд рішення за ново виявленими обставинами як на підставу для скасування судового рішення посилається на існування істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Зокрема, заявник посилається на те, що судом при розгляді справи було взято до уваги недостовірні докази, а саме: посадову інструкцію затвердженої в.о. директора ДП «Кіровоградстандартметрологія» Ждановим Л.М. та погодженої головою профкому Солом`янчук Т.П. на посаду інженера відділу підтвердження відповідності, яка була покладена в основу ухваленого рішення та те, що у нього (позивача) наявна кваліфікація державного контролера по державному нагляду за впровадженням та дотриманням стандартів та технічних умов із якості продукції.

Як визначено нормами процесуального закону, необхідними умовами існування нововиявлених обставин згідно п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України є те, що: вони повинні існувати на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, вони входять до предмета доказування у справі і можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №1321/1713/2012, від 27 червня 2019 року у справі №2604/29253/12, від 27 червня 2019 року у справі №2-1981/11 (8/333/2/171).

При цьому, неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, про який їй було відомо, та який підтверджує відповідні обставини, не є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

З вищенаведеного вбачається, що незалежно від того, чи мала сторона реальну можливість подати до суду докази в обґрунтування своїх заперечень, лише той факт, що на час розгляду справи, стороні були відомі обставини, які він вважає нововиявленими, вже є достатньою підставою для відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки сама по собі обізнанність сторони про обставини справи на час її розгляду судом, суперечить змісту п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, а тому такі обставини не є нововиявленими у розумінні зазначеної вище норми закону.

Щодо посилання позивача на недостовірність доказів, поданих стороною відповідача, суд не приймає їх до уваги як підставу для скасування судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, оскільки подані відповідачем докази були предметом оцінки судом апеляційної інстанції.

Що стосується посилання позивача на існування в нього кваліфікації державного контролера по державному нагляду за впровадженням та дотриманням стандартів та технічних умов із якості продукції, суд також до уваги не приймає, оскільки зазначена обставина була відома позивачу на час розгляду справи та ухвалення судом рішення по суті, відтак не є нововиявленою у розумінні ЦПК України.

Таким чином, суд вважає, що зазначені позивачем ОСОБА_1 та його представником докази не містять відомостей про нововиявлені обставини, які є істотними і мають значення для розгляду даної справи.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», роз`яснено, щопередбачений главою 4 розділу V ЦПК перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361ЦПК). Необхіднимиумовами нововиявленихобставин,визначених пунктами1,2частини другоїстатті 361ЦПК,є те,що вониіснували начас розглядусправи;ці обставинине моглибути відомізаявникові начас розглядусправи;вони входятьдо предметадоказування усправі таможуть вплинутина висновкисуду проправа таобов`язкиосіб,які берутьучасть усправі. Длявизначених пунктами3,4частини другоїстатті 361ЦПК нововиявленихобставин необхіднимиумовами єте,що вониіснували начас розглядусправи,але підставивиникли післяухвалення рішенняу справі(зокрема,шляхом скасуваннясудового рішення,яке сталопідставою дляйого ухвалення),спростовують обставини,встановлені судомна часрозгляду справи,та маютьважливе значеннядля їїрозгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питанняпро наявністьнововиявлених обставин,суд повиненрозмежовувати нововиявленіобставини танові обставини. Обставини,що обґрунтовуютьвимоги абозаперечення сторінчи маютьінше істотнезначення дляправильного вирішеннясправи,існували начас ухваленнясудового рішення,але залишаютьсяневідомими особам,які берутьучасть усправі,та сталивідомими тількипісля ухваленнясудового рішення,є нововиявленимиобставинами. Обставини,які виникличи змінилисятільки післяухвалення судовогорішення іне пов`язаніз вимогоюв ційсправі,а томуне моглибути врахованісудом приухваленні судовогорішення,є новимиобставинами іможуть бутипідставою дляпред`явленнянової вимоги(зокрема,погіршення майновогостану відповідачапісля ухваленнярішення простягнення знього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недолікирозгляду справи(зокрема,неналежне повідомленнязаявника прочас імісце розглядусправи,неповне встановленняфактичних обставинсправи,порушення порядкудослідження доказів)не вважаютьсянововиявленими обставинами,проте можутьбути підставоюдля переглядусудового рішенняв апеляційномуабо касаційномупорядку. Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог частини четвертої статті 10 ЦПК, не є нововиявлен ими обставинами. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361ЦПКпідстав,перелік якихє вичерпнимі розширеномутлумаченню непідлягає,та дотриманнязаявником умов,що містятьсяв статтях362,364ЦПК. Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Як зазначено у пункті 7 вищезазначеної Постанови питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Відповідно до частини четвертоїстатті 423 ЦПК Українине є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які відповідно до п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Подібної практики дотримується у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людинивід 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v.Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46) процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру. (Пономарьов проти України, № 3236/06 §40 ЄСПЛ, від 3 квітня 2008 року).

Разом з тим, процедура скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ у справі «PRAVEDNAYA v. RUSSIA № 69529/01, § 27, 28, від 18 листопада 2004 року).

З огляду на зазначене, суд вважає, що зазначені заявником ОСОБА_1 в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, останні (обставини) не є істотними і не впливають на висновки суду, а надані заявником до заяви докази за своєю суттю не є доказами, якими підтверджуються нововиявлені обставини.

Згідно з вимогами ст.ст.76,77,79,80ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1ст.81ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст.89ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Інші доводи, які б могли вплинути на скасування судом за нововиявленими обставинамирішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2015 рокуу даній справі заявником не наведено та судом не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст.429ЦПКУкраїни за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (ч. 4ст. 429 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене вище, суд вважає, щозаявником не наведено нововиявлених обставин, які б давали підстави скасувати чи змінити судове рішення, а доводи позивача ОСОБА_1 , на які він посилається, як на нововиявлені обставини, не відносяться до таких у розумінніст. 423 ЦПК Україниі не є підставами для перегляду і скасування рішення суду за нововиявленими обставинами, на підставі чого заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2015 року у справі № 405/1646/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Кіровоградський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,- слід залишити без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.423-429 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01 липня 2015 року у справі № 405/1646/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Кіровоградський науково виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, оплату за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,- залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, або в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова