Вирок

від 17.01.2024 по справі 601/3308/23

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/3308/23

Провадження № 1-кп/601/56/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2024 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Кременець кримінальне провадження, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023211010000566 від 29.07.2023 року про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Білокриниця Кременецького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, працюючого водієм в ТОВ «Кременецьке молоко», з середньою освітою, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2023 року біля 11 год. 12 хв., водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «АЦ ГАЗ 5312 ЦИСТЕРНА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , (належить на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 виданого 12.02.2011 року МРЕВ ДАІ м. Кременець, належить ТОВ «Кременецьке молоко», а останній ним керував на підставі наявного в нього свідоцтва про його реєстрацію), без пасажирів, з вантажем, рухався автомобільною дорогою М-19 сполученням «Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече», в межах вул.Київська (стара назва - 107 Кременецької Дивізії), м. Кременець, Кременецької ТГ, Кременецького району, Тернопільської області, в напрямку від м.Почаїв, Почаївської ТГ, Кременецького району, Тернопільської області до вул. Дубенська, м.Кременець, Кременецької ТГ, Кременецького району, Тернопільської області.

Під час руху вказаною ділянкою автодороги, водій ОСОБА_5 не був достатньо уважним, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами та відповідно не реагував на їх зміну, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч. 1, 1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», і виконання їх вимог), 2.3 (б,д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (надалі ПДР), а також вимоги, які наведені у пунктах 1, 2 абзацу 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-XII від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями (надалі ЗУ «Про дорожній рух»), які зобов`язували його своїми діями не створювати загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

При наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, що встановлений на автодорозі М-19 сполученням «Доманово-Ковель-Чернівці- Тереблече», в межах вул. Київська, м. Кременець, Кременецької ТГ, Кременецького району, Тернопільської області, водій ОСОБА_5 , маючи об`єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_6 , яка переходила проїзну частину дороги вул. Київська, м. Кременець, по нерегульованому пішохідному переході, в напрямку з ліва-направо по ходу руху автомобіля «АЦ ГАЗ 5312 ЦИСТЕРНА», відповідно до вимог пунктів 1.10 «пішохідний перехід», 18.1 Правил дорожнього руху, не зменшив швидкість руху керованого автомобіля та не зупинився перед нерегульованим пішохідним переходом, щоб дати дорогу пішоходу, хоча мав таку технічну можливість шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування, а продовжив рух у вказаному напрямку.

Внаслідок порушення вказаних пунктів Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_5 не забезпечив безпеку дорожнього руху та шляхом несвоєчасного застосування гальмування позбавив себе технічної можливості зупинити керований ним автомобіль перед нерегульованим пішохідним переходом та в процесі руху, виїхавши на пішохідний перехід, скоїв наїзд лівою частиною автомобіля «АЦ ГАЗ 5312 ЦИСТЕРНА», р.н. НОМЕР_1 на пішохода ОСОБА_6 , яка в момент наїзду переходила нерегульований пішохідний перехід вул. Київська, м. Кременець з ліва - на право.

Внаслідок наїзду громадянка ОСОБА_6 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: закрито черепно-мозкової травми у виді перелому потиличної кістки, струсу головного мозку, «різано-рваної рани потиличної ділянки голови», «множинних забоїв та саден голови», закритої травми грудей у виді переломів 7,11,12 лівих ребер, забою легень, ловобічного малого гемотораксу (накопичення незначної кількості крові в лівій плевральній порожнині, «множинних забоїв та саден тулуба», травма хребта у виді переломів 2,3,4,5,6 і 12 грудних, 1,2,3,4 і 5 поперекових хребців (без порушень функції спинного мозку), «обширної різано-рваної рани» поперекового відділу хребта, травма верхніх і нижніх кінцівок у виді перелому правої ключиці, «різано-рваної рани правого ліктьового суглобу», «множинні забої та садна обох верхніх та нижніх кінцівок». Виявлені тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відносяться до тяжких - п.п. 2.1., 2.1.1 (а), 2.1.2, 2.1.3 (б) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).

Порушення водієм ОСОБА_5 вимог пунктів: 1.5 ч. 1,1.10, (в частині визначення понять: «дорожні умови», «дорожня обстановка», «пішохідний перехід» і виконання їх вимог), 2.3 (б, д), 18.1, Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями, а також вимог, які наведенні у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-ХІІ від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями, перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_6 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК Українивизнав в повному обсязі та пояснив, що 29 липня 2023 року вдень їхав в місті Кременець автомобілем марки «Газ» і на нерегульованому пішохідному переході не помітив ОСОБА_6 та не встиг завчасно загальмувати, порушивши Правила дорожнього руху. Щиро розкаюється у вчиненому.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, подавши до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, будь яких претензій майнового чи немайнового характеру до ОСОБА_5 немає. Просить його сурово не карати та призначити найменш сувору міру покарання та не позбавляти його прав керування, оскільки таке покарання позбавить його засобів до існування.

Крім повного визнання вини обвинувачений повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в ході досудового слідства і підтверджували його винність у вчиненні кримінального правопорушення згідно пред`явленого обвинувального акту, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.

Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з`ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд приходить до висновку, що на підставі ч. 3ст. 349 КПК Українислід визнати за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежитись допитом обвинуваченого, дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, яке слід кваліфікувати за ч. 2ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості, характер та наслідки вчиненого злочину, його ставлення до нього та поведінку після його вчинення, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікарів психіатра чи нарколога, думку потерпілої, яка просить суворо не карати обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання - визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, відшкодування завданої шкоди. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено. Підстав для застосуванняст. 69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 , йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Вирішуючи питаннящодо незастосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 додаткового покаранняу видіпозбавлення правакерування транспортнимизасобами,суд враховує,що основнимджерелом йогодоходу єробота,яка безпосередньопов`язанаіз наявністюправа керуватитранспортним засобом,оскільки вінпрацює водіємв ТОВ«Кременецьке молоко».Згідно клопотаннядиректора ТОВ«Кременецьке молоко»дане підприємствоу військовийчас належитькритичної інфраструктурита має критичну нестачуу водіях.Позбавлення водійськихправ ОСОБА_5 поставить підсумнів виконаннядоведеного мобілізаційногозавдання та зменшитьнадходження податківв державу. Стан здоров`яобвинуваченого та йогодружини ОСОБА_7 ,яка єінвалідом 2групи потребує постійнихвитрат налікування тавідвідування лікарів.Єдиним хтоможе доставитидружину долікарні є ОСОБА_5 ,оскільки їхнійсин призванийдо Збройнихсил Україниі незможе цьогоробити. Застосування до ОСОБА_5 додаткового покаранняпризведе довтрати основногоджерела йогодоходу танегативно вплинена забезпеченняйого життєдіяльності,а також унеможливить подальше відшкодування шкоди державі та подальшій допомозі потерпілій. Окрім цього, в матеріалах справи відсутні відомості щодо інших притягнень обвинуваченого до відповідальності за порушенняПравил дорожнього руху, що дає суду підстави зробити висновок про загалом законослухняну поведінку обвинуваченого та можливість досягнення мети виправлення його та попередження вчинення ним нових злочинів без застосування додаткового покарання.

Аналізуючи вищенаведене, суд, прийшов до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без відбування покарання, а тому вважає за можливе застосуватист.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк.

Приймаючи рішення про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням йому іспитового строку, у порядку визначеномуст. 75 КК України, суд взяв до уваги те, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував завдану шкоду, думку потерпілої щодо призначення покарання обвинуваченому, із врахуванням його характеризуючих даних, ступеня тяжкості вчиненого злочину. Зазначене, із врахуванням його характеризуючих даних, на думку суду, вказує на можливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_5 в період дії іспитового строку, відповідно до ч. 1ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

У даному кримінальному провадженні прокурором Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України та Кременецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Комунальне некомерційне підприємство «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради пред`явлений цивільний позов до ОСОБА_5 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в розмірі 49549,28 гривень,

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав заявлений цивільний позов.

Положеннями ч.1ст.1206 ЦК Українивизначено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від злочину.

Частиною 3статті 1206 ЦК Українипередбачено, якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

У пункті 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат»роз`яснено, що витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно довідки №5921-23 від 14.12.2023 та повідомлення №1450 від 14.12.2023 КНП «Кременецької опорної лікарні» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 29.07.2023 по 21.08.2023 знаходилась на стаціонарному лікуванні у ВАІТ. Витрати лікарні на лікування: 49549,28 грн., з яких витрати на заробітну плату та пов`язані з нею нарахування становили 36683,98, грн.., витрати на харчування 474,16 грн., витрати на комунальні послуги та енергоносії 4402,13 грн. та витрати на медикаменти 7989,01 грн.

Таким чином, заявлені прокурором у позові вимоги підлягають до задоволення та з обвинуваченого ОСОБА_5 підлягають стягненню в користь держави в особі Національної служби здоров`я України грошові кошти в розмірі 45147 гривень 15 копійок на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину , а також в користь держави в особі Кременецької міської ради грошові кошти в розмірі 4402 гривні 13 копійок на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимогст. 100 КПК України.

Згідно з положеннямист. 124 КПК України, з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати за проведення судових експертиз.

Також, підлягає скасуванню арешт, накладений на автомобіль марки «АЦ ГАЗ 5312 ЦИСТЕРНА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ТОВ «Кременецьке молоко», згідно ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 03.08.2023 року, який частково скасований ухвалою Кременецького районного суду №601/2024/23 від 15.08.2023 року .

Керуючись наведеним, а також ст.ст.370,373,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2ст. 286 КК Україниі призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно дост. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік іспитового строку.

Зобов`язати ОСОБА_5 , відповідно до ч. 1ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази по справі, а саме легковий автомобіль марки «АЦ ГАЗ 5312 ЦИСТЕРНА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який повернутий на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , залишити в розпорядженні останнього, після набрання вироком законної сили.

Арешт, накладений на автомобіль марки «АЦ ГАЗ 5312 ЦИСТЕРНА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ТОВ «Кременецьке молоко», згідно ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області від 03.08.2023 року, який частково скасований ухвалою Кременецького районного суду №601/2024/23 від 15.08.2023 року,скасувати після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави, процесуальні витрати за проведення інженерно-транспортної (судово-автотехнічної) експертизи від 18.08.2023 №СЕ-19/120-23/8620-ІТ, витрати на проведення якої становить 1912 гривень; за проведення інженерно-транспортної (судово транспортно-трасологічної) експертизи від 28.08.2023 №СЕ-19/120-23/8635-ІТ, витрати на проведення якої становить 2868 гривень, на загальну суму 4780 (чотири тисячі сімсот вісімдесят) гривень.

Цивільний позов прокурора Кременецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, та Кременецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Комунальне некомерційне підприємство «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину - задовольнити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в користь держави в особі Національної служби здоров`я України грошові кошти в розмірі 45147 (сорок п`ять тисяч сто сорок сім) гривень 15 (п`ятнадцять) копійок на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перерахувати в дохід державного бюджету на рахунок №UA978999980313080115000026011; код ЄДРПОУ 37993783, отримувач ГУК у м.Києві/Шевченківський р-н/24060300, банк отримувач Казначейство України, код класифікації доходів бюджету «Інші надходження», витрати на лікування ОСОБА_6 .

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 в користь держави в особі Кременецької міської ради грошові кошти в розмірі 4402 (чотири тисячі чотириста дві) гривні 13 (тринадцять) копійок на відшкодування витрат на стаціонарне лікування в КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської ради потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перерахувати в дохід місцевого бюджету на рахунок №UA638999980314000544000019775; Державна казначейська служба України, ГУК у Тернопільській області/тг м.Кременець/ 24060300, код ЄДРПОУ 37766394, призначення платежу: інші призначення.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбаченихст. 394 КПК Українидо Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбаченоКПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: