Постанова

від 15.01.2024 по справі 910/6083/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2024 р. Справа№ 910/6083/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

розглянувши в письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023

у справі № 910/6083/23 (суддя - Чебикіної С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенісні корти"

про стягнення 42 962,69 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - позивач, ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", скаржник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тенісні корти" (далі - відповідач, ТОВ "Тенісні корти") про стягнення 42 962,69 грн. плати за скид стічних вод без умов на скид стічних вод за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 6 за період з 01.03.2019 по 23.02.2022 на підставі ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/6083/23 у позові відмовлено повністю.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до приписів п.3.3.6. Правил № 1879, для балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, а також для об`єктів Водоканалу Умови на скид не потрібні, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача в п`ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення за весь період відсутності Умов на скид стічних вод за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 6.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/6083/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апелянта зводяться до того, що відповідач не виконував вимоги правил №1879 та не отримував умови на скид стічних вод, а тому суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення грошових коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 42 692, 69 грн.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та письмові пояснення учасників апеляційного провадження

29.09.2023 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що відповідач не зобов`язаний отримувати Умови на скид та здійснювати оплату за скид стічних вод, тим більше в п`ятикратному розмірі, а вимога позивача щодо обов`язкового отримання відповідачем Умов на скид та нарахування коштів за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у розмірі 42 962,29 грн. є незаконними.

Всі інші додаткові письмові пояснення та заперечення, які надійшли до Північного апеляційного господарського суду 11.10.2023, 17.10.2023, 01.11.2023, 03.11.2023, 05.12.2023 та 08.12.2023 колегією суддів залишаються без розгляду, оскільки подані з пропуском процесуального строку, встановленого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 у справі №910/6083/23.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023 справу №910/6083/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Майданевича А.Г., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 витребувано матеріали справи у Господарського суду міста Києва.

04.09.2023 матеріали справи №910/6083/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2023, у зв`язку з перебуванням судді Майданевич А.Г., на лікарняному з 28.08.2023, справу №910/6083/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 відкрито провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі №910/6083/23. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 27.09.2006 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», перейменованим на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке в свою чергу перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕНІСНІ КОРТИ» (далі - Абонент) було укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі №06931/5-04.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених споживачем умов на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, а споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод.

Згідно з п. 1.5 договору споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження Дозволу на скидання стічних вод згідно із вимогами місцевих правил приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

За твердженням позивача, відповідач у порушення умов договору в період з 01.03.2019 по 23.02.2022 здійснював скид стічних вод на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 6, без одержання Умов на скид, у зв`язку з чим позивачем на підставі п. 8.1. Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва нараховано плату за скид стічних вод без умов на скид у розмірі 42 962,69 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що об`єкт який належить відповідачу відноситься до категорії об`єктів соціально-культурного призначення, а саме до об`єктів фізичної культури і спорту, а отже не потребує оформлення умов на скид по даному об`єкту.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1.5 Правил № 1879 визначено, що вони встановлюють вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.

Згідно з п. 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов`язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до ст. 19, 20 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».

Пунктом 3.3.1 Правил № 1879 передбачено, що абоненти зобов`язані отримати у водоканалі Умови на скид згідно з додатком № 2, які видаються на один рік.

Відповідно до п.п. 3.3.4, 3.3.5 п. 3.3 Правил № 1879 Умови на скид видаються на один рік. Якщо абонентом заявлено про відсутність змін у його водовідведенні Умови на скид на наступний рік подовжуються. Абонент повинен звернутися до водоканалу із письмовим запитом про подовження Умов на скид за один місяць до закінчення строку їх дії.

Судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечується сторонами, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності у відповідача Умов на скид за спірний період.

Згідно з п. 4.9 договору розділу «Відповідальність сторін» у разі порушення споживачем п.п. 1.1 та 1.5 цього договору, останній сплачує постачальнику плату за скид стічних вод без чинних Умов (дозволу) на скид стічних вод, яка нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, відповідно до вимог місцевих правил приймання.

Відповідно до п. 8.1 Правил № 1879 абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.

У той же час, я вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, відповідно до п. 1.2 Правил № 1879, останні поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб-підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження).

Відхиляючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що у п. 1.2. Правил №1879 мається уточнення, на яких саме балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення не розповсюджується дія Правил №1879 та до відповідного переліку об`єкти відповідача не відносяться, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» до об`єктів соціально-культурного призначення належать об`єкти освіти, охорони здоров`я, культури, фізичної культури та спорту, туризму, мистецтва і преси, телебачення, радіомовлення, видавничої справи; санаторно-курортні заклади, будинки і табори відпочинку, профілакторії; інші об`єкти, призначені для задоволення соціальних та культурних потреб громадян незалежно від вартості майна; об`єкти соціально-культурного призначення, що не включені до статутного капіталу господарських товариств.

У контексті вищевикладеного колегія суддів звертає увагу, що з наявного у матеріалах справи витягу з ЄДР, основним видом економічної діяльності ТОВ «ТЕНІСНІ КОРТИ» є функціонування спортивних споруд (93.11) та інша діяльність у сфері спорту (93.19).

Крім зазначеного, як доречно підмічено судом першої інстанції та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, відповідно до змісту Актів обстеження об`єкту за адресою м. Київ, вул. Андрія Малишка, 6 від 06.06.2019 та від 14.09.2021, відповідач не скидає стічні води технологічного та/або не побутового походження, не має орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, а вода використовується відповідачем на господарчо-побутові потреби працюючих та відвідувачів, а саме: в санвузлах, душових, в рукомийниках та на полив.

Водночас колегія суддів погоджується із твердженнями скаржника, що від отримання умов на скид стічних вод м. Києва залежить стан довкілля столиці та епідеміологічна безпека її мешканців, проте, у той же час, відповідно до приписів п.3.3.6. Правил № 1879, для балансоутримувачів житлового фонду та об`єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб`єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, а також для об`єктів Водоканалу Умови на скид не потрібні.

Підсумовуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів констатує про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача в п`ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення за весь період відсутності Умов на скид стічних вод за адресою: м. Київ, вул. Андрія Малишка, 6, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого та правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі № 910/6083/23, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі № 910/6083/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 у справі № 910/6083/23 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал".

4. Матеріали справи №910/6083/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім