Ухвала

від 17.01.2024 по справі 922/3491/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

17 січня 2024 року м. Харків Справа №922/3491/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В., суддя Склярук О.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Успіх» (вх.№2786Х від 18.12.2023) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2023 у справі №922/3491/23 (м. Харків, суддя Аюпова Р.М., повний текст рішення складено 30.10.2023),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК-Торгагротранс», м. Мерефа, Харківський район, Харківська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Успіх», с. Лозова, Харківський район, Харківська область,

про стягнення грошових коштів у розмірі 1 653 079, 07 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «АСК-Торгагротранс», м.Мерефа, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Успіх», с. Лозова, про стягнення заборгованості за договором на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів № 16062022 від 16.05.2022. Також просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.10.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Успіх» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК-Торгагротранс» заборгованість за надані послуги з перевезення в розмірі 1 531 625,27 грн, інфляційні втрати в розмірі 89 972,23 грн, 3% річних в розмірі 31 481,57 грн, судовий збір в розмірі 24 796,19 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 600,00 грн. Ухвалено видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Успіх» з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2023 по справі №922/3491/23 скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК-Торгагротранс» у повному обсязі.

Разом з апеляційною скаргою ТОВ «Агро-Успіх» подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (вх.№15676 від 18.12.2023). В обґрунтування вказаного клопотання скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення отримано останнім 07.12.2023.

Від апелянта надійшло клопотання (вх.№15724ел.14581 від 18.12.2023), в якому просить долучити до апеляціи?ноі? скарги платіжний документ з відміткою банку.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК-Торгагротранс» надійшло заперечення на клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження (вх.№15891 від 21.12.2023), в якому просить визнати наведені в клопотанні відповідача підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2023 у справі №922/3491/23 неповажними; залишити апеляційну скаргу відповідача без руху.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Успіх» (вх.№2786Х від 18.12.2023) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2023 у справі №922/3491/23 залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи з використанням програми «Електронний суд». Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/ Повідомлено апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 174, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України. Звернуто увагу скаржника, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.

В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№16343 від 29.12.2023) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 22.12.2023. Зокрема, апелянтом надано докази реєстрації Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Успіх» електронного кабінету.

Також від апелянта надійшло клопотання (вх.№64 від 03.01.2023), в якому просить долучити до матеріалів справи квитанцію АТ «Укрпошта» як доказ направлення заяви про усунення недоліків з додатками на адресу позивача.

Станом на дату надходження вищезазначених клопотань до суду суддя-доповідач Гетьман Р.А. згідно затвердженого графіку відпусток знаходився у відпустці по 15.01.2024 включно.

На підставі п.5.4 Рішення зборів суддів Східного апеляційного господарського суду №3 від 15.02.2019, зазначені клопотання передані судді-доповідачу після виходу його з відпустки 16.01.2024.

Щодо клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, колегія суддів зазначає наступне.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилається на те, що ТОВ «Агро-успіх» дізналося про оскаржуване судове рішення з огляду на наявність виконавчого провадження, відкритого на підставі наказу Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 №922/3491/23, виданого на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2023 у справі №922/3491/23. Поштова кореспонденція по даній справі відповідачу не вручалась. Оскаржуване рішення суду за заявою представника відповідача про видачу копії судового рішення отримано представником ТОВ «Агро-успіх» 07.12.2023.

Судом встановлено, що повний текст оскаржуваного рішення суду складено 30.10.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2023 по справі №922/3491/23 отримано представником відповідача Леоновою Т.О. нарочно 07.12.2023. Апеляційна скарга подана до Східного апеляційного господарського суду через систему Електронний суд 18.12.2023.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 119 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. У частині 3 цієї ж статті вказано, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: зокрема, подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: »право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.».

Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі Волчлі проти Франції (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992).

При цьому, надмірний формалізм під час відмови у розгляді заяви скаржника, суттєво обмежує його право на звернення до суду, що є порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.12.2016 у справі «ТОВ «ФРІДА» проти України»).

Тобто, суд має дотримуватися розумного ступеня пропорційності, уникати надмірного формалізму та непропорційності між застосованими засобами та поставленою метою.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває дотепер.

Відповідно до п. 6 Рекомендацій Ради судді України від 02.03.2022 рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що пропуск строку на апеляційне оскарження у даному випадку є незначним, а тому, за вказаних обставин справи та поточних умов здійснення правосуддя, поновлення зазначеного строку не порушує принципу правової визначеності та остаточності судового рішення. Таким чином, з метою дотримання прав особи на доступ до правосуддя, визначених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 129 Конституції України, статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на ознайомлення представника скаржника зі змістом оскаржуваного судового рішення 07.12.2023, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку подання скарги є поважними, а тому клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги підлягає задоволенню.

Розглянувши подане заперечення представника ТОВ «АСК-Торгагротранс» (вх.№15891 від 21.12.2023), колегія суддів дійшла висновку про залишення його без розгляду з огляду на наступне.

29.06.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон №3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України передбачені права та обов`язки учасників справи, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частинами п`ятою та шостою вищевказаної норми встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За змістом розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом №3200-IX чинності.

Згідно з частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до абзацу 1 частини п`ятої та частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Законів України від 29.06.2023 №3200-IX та від 19.10.2023 №3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи») суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю «АСК-Торгагротранс» як юридична особа згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України зобов`язано зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

Статтею 170 Господарського процесуального кодексу України передбачені загальні вимоги до форми і змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.

За змістом пункту 1 частини першої статті 170 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 29.06.2023 №3200-IX) будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до частини другої вказаної норми письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Згідно з частиною четвертою вказаної норми суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Судом встановлено, що у поданому запереченні в порушення вимог пункту 1 частини першої статті 170 Господарського процесуального кодексу України, відсутні відомості щодо наявності або відсутності електронного кабінету у Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК-Торгагротранс».

При цьому як вбачається із відомостей системи Діловодство спеціалізованого суду Товариство з обмеженою відповідальністю «АСК-Торгагротранс» (код ЄДРПОУ: 39247469) не має зареєстрованого кабінету в системі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Заперечення подано через підсистему «Електронний суд» адвокатом ТОВ «АСК-Торгагротранс», який має зареєстрований електронний кабінет, однак, як зазначалося вище, процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Зважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АСК-Торгагротранс» в порушення вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України в обов`язковому порядку не зареєструвало електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, керуючись приписами частини четвертої статті 170 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про повернення без розгляду заперечення представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК-Торгагротранс» - адвоката Скабука Ю.М.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 09.01.2024 у справі №917/1286/22, від 19.12.2023 у справі №910/8680/20, від 18.12.2023 у справі №910/7987/22, постанові від 29.11.2023 у справі №922/21/23.

З огляду на усунення скаржником недоліків, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною третьою статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та третьої статті 262 Господарського процесуального кодексу України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу. Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.

Судова колегія дійшла висновку про відкриття апеляційного провадження у справі.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи №922/3491/23, апеляційний господарський суд, відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, вважає за необхідне витребувати матеріали даної справи з суду першої інстанції.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 261, 262, 263, п.17.10 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Успіх» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження у справі №922/3491/23.

2.Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Успіх» (вх.№2786Х від 18.12.2023) на рішення Господарського суду Харківської області від 19.10.2023 у справі №922/3491/23.

3.Витребувати з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3491/23.

4.Встановити позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

5.Східним апеляційним господарським судом в умовах воєнного стану, зважаючи на утруднення реалізації учасниками справи прав, наданих їм Господарським процесуальним кодексом України рекомендовано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (відзиви, заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд».

Реєстрація в електронному кабінеті можлива за посиланням https://id.court.gov.ua/rt.gov.ua/sud4875/

6.Учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень.

7.Звернути увагу учасників судового провадження, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою https://court.gov.ua/sud4875

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя Е.В. Сгара

Суддя О.І. Склярук