Рішення

від 11.01.2024 по справі 908/3501/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/298/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.2024 Справа № 908/3501/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3501/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Запоріжжяелектропостачання (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, код ЄДРПОУ 42093239)

до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Степненський центр первинної медико-санітарної допомоги» Степненської сільської ради (70432, Запорізька область, село Степне, вул. Нагорна, буд. 12, ЄДРПОУ 44482540)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926)

про стягнення грошової суми

за участі представників сторін:

від позивача: Аксарін Р.М., довіреність № 8 від 02.01.2024

від відповідача: не прибув

від третьої особи: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до Комунального некомерційного підприємства «Степненський центр первинної медико-санітарної допомоги» Степненської сільської ради про стягнення заборгованість за спожиту електричну енергію за договором № 1071 від 11.07.2023 в розмірі 732366,65 грн., яка складається з 731284,75 грн. основного боргу за вересень 2023 року та 1081,90 грн. 3% річних за період з 14.10.2023 по 31.10.2023.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», 69035, м. Запоріжжя, вул.Сталеварів, буд. 14, код ЄДРПОУ 00130926.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 24.11.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3501/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 1071 від 11.07.2023 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг щодо оплати спожитої електричної енергії за вересень 2023 року на суму 731284,75 грн. За прострочення оплати позивач нарахував 3% річних за період з 14.10.2023 по 31.10.2023 в сумі 1081,90 грн., які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу. Позовні вимоги заявлено на підставі ст. ст. 193, 230 ГК України, ст.ст. 16, 526, 530, 625, 610, 611, 612, 629 ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП України від 14.03.2018 № 312.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3501/23 за правилами спощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/298/23. Судове засідання призначено на 22.12.2023. Також, вказаною ухвалою суду, в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго».

13.12.2023 відповідачем подана суду заява про відкладення розгляду справи.

19.12.2023 Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» через систему «Електронний суд» подана суду заява, в якій пояснено, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» підтверджує, що в період з 01.09.2023 по 30.09.2023 фактично спожитий відповідачем обсяг електричної енергії становить кВт/год. Просить суд розляд справи здійснювати за відсутністю представника ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Ухвалою суду від 22.12.2023 відкладено розгляд справи на 11.01.2024.

10.01.2024 на ектронну пошту суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній визнав позовні вимоги уповному обсязі. Просить суд розгляд справи здійснювати за відсутністю преставника.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 11.01.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не прибув, надав суду заяву про здійснення розгляду справи за відсутністю свого преставника.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Наявні матеріали справи дозволяють здійснити її розгляд по суті за відсутності представника відповідача.

В засіданні 11.01.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» є постачальником електричної енергії на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 31.07.2018 № 807 та постачальником універсальної послуги на території Запорізької області відповідно до постанови НКРЕКП № 1268 від 26.10.2018.

На постачальників універсальної послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Постановою від 05.06.2019 № 483 покладене спеціальний обов`язок забезпечувати загальносуспільний інтерес у процесі функціонування ринку електричної енергії, а саме забезпечувати побутових та малих непобутових споживачів електричною енергією.

11.07.2023 між ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та Комунальним некомерційним підприємством "Степненський центр первинної медико-санітарної допомоги" Степненської сільської ради укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1071, шляхом подання 01.07.2023 електропостачальнику Заяви-приєднання з початком постачання електричної енергії 01.07.2023 та на умовах комерційної пропозиції Постачальника «Універсальна бюджет».

Відповідачем у Додатку № 1 до Договору - Заява-приєднання, зазначено інформації про те, що у Споживача укладено договір на розподіл (передачу) електричної енергії з ПАТ «Запоріжжяобленерго» (код 00130926).

ПАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі постанови НКРЕКП № 1415 від 13.11.2018 отримано ліцензії з розподілу електричної енергії та відповідно до якої виконує функції Оператора системи розподілу на території Запорізької області.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Згідно з п. 4.12. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.13 ПРРЕЕ, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Функції адміністратора комерційного обліку у Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго», що передбачено п. 10 ПРРЕЕ, а саме: до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку, функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

Згідно пункту 1.1.2. ПРРЕЕ, оператор системи - оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу.

Згідно пункту 1.2.1. ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Згідно пункту 1.2.1. Кодексу комерційного обліку електроенергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311,

- комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Саме ОСР адмініструє комерційний облік електроенергії та визначає обсяги спожитої електроенергії усіма споживачами та визначає які саме споживачі входять до групи споживання електропостачальника.

Спожитий/використаний обсяг електричної енергії Степненський ЦПМСД за вересень 2023 підтверджується повідомленням/листом від АКО (ОСР) за № 007-66/5194 від 23.10.2023, в додатку до листа зазначена інформація про фактичний обсяг спожитої електричної енергії з розбивкою за ЕІС - кодом точки комерційного обліку.

Загальний обсяг спожитої/використаної електричної енергії за ЕІС - кодом точок комерційного обліку відповідача складає 116.138 кВт.год.

Споживачем особисто отримано рахунок та акт прийняття-передавання товарної продукції, та підписано акти звіряння взаєморозрахунків.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, Постачальник продає електричну енергію в кількості 28.459,00 кВт.год., найменування предмету закупівлі згідно ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснюєінші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

На адресу позивача не надходила інформація від ПАТ «Запоріжжяобленерго» щодо припинення дії договору на розподіл між Степненський ЦПМСД та ОСР.

У відповідності до пункту 3.1. Договору, встановлено, що умови надання універсальних послуг Споживачу повинні передбачати наступне:

ціни на електроенергію для Споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися Постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором;

споживач має право змінювати Постачальника без сплати будь-яких штрафих санкцій на користь такого Постачальника у разі дострокового розірвання цього Договору.

Пунктом 3.3. Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої оплати за спожиту електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього Договору.

Згідно пункту 5.1. Договору, Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Пунктом 5.2. Договору, спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Пунктом 4 Додатку 3 до Договору, визначено спосіб та термін оплати рахунків за спожиту електричну енергію.

Розрахунковий період для обсягу спожитої електричної енергії становить один місяць, а саме: з 01 числа розрахункового місяця по останній день розрахункового місяця.

Платежі за спожиту електричну енергію здійснюються у наступному порядку:

- 1 платіж до 20 числа розрахункового місяця у розмірі 50% вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії за відповідний розрахунковий період на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електричну енергію;

- 2 платіж за електричну енергію у розмірі різниці суми першого платежу та вартості спожитої в розрахунковому періоді електричної енергії в строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за спожиту електричну енергію.

Відповідно до пункту 5.10. Договору, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Таким чином в порушення умов Договору в частині розрахунків за фактично спожиту/використану електричну енергію за вересень 2023 та п. 4.12 ПРРЕЕ у відповідача - Степненський ЦПМСД виник борг в сумі 731284,75 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялись вимога № 5840 від 17.10.2023 щодо погашення боргу за спожиту електричну енергію та рахунок на оплату.

Проте, вказана вимога залишена відповідачем без реагування, сума заборгованості не погашена.

На підставі вищевикладених обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Степненський центр первинної медико-санітарної допомоги» Степненської сільської ради заборгованість за спожиту електричну енергію за договором № 1071 від 11.07.2023 в розмірі 732366,65 грн., яка складається з 731284,75 грн. основного боргу за вересень 2023 року та 1081,90 грн. 3% річних за період з 14.10.2023 по 31.10.2023 є предметом позовних вимог у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, разом з тим, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами тощо, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір умовами якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних їх формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання електричними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбаченні договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Отже, між позивачем та відповідачем відбулось укладення договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом подання 01.07.2023 електропостачальнику Заяви-приєднання з початком постачання електричної енергії 01.07.2023 та на умовах комерційної пропозиції Постачальника «Універсальна бюджет».

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спожиті відповідачем обсяги електричної енергії за спірний період підтверджені ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення на адресу відповідача вимоги щодо погашення боргу за спожиту електричну енергію та рахунку на сплату заборгованості. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без уваги, сума заборгованості не погашена.

Відповідачем доказів сплати заборгованості за отриману електричну енергію суду не надано.

За таких обставин суд визнав обґрунтованими, правомірними та доведеними позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за спожиту електричну енергію в сумі 731284,75 грн за вересень 2023 року.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем за порушення строків розрахунків за постачання спожитої електричної енергії заявлені вимоги про стягнення 3% річних за період з 14.10.2023 по 31.10.2023 в сумі 1081,90 грн.

Судом перевірений за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» розрахунок 3 % річних, та встановлено, що даний розрахунок виконаний правильно.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1081,90 грн. 3 % річних.

Як зазначалося судом вище, 10.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив, згідно якого останнім визнано позов в повному обсязі.

Відповідно ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 191 ГПК).

Згідно ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Представник відповідача, підписавши відзив, в якому зазначено про визнання позову, має повноваження на вчинення цих дій і його дії не суперечать інтересам відповідача. Внаслідок цього суд дійшов до висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У прохальній частині позовної заяви позивач просив суд зазначити у рішенні про нарахування 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 731284,75 грн починаючи з 01.11.2023 до моменту остаточного виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно з частинами 11, 12 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд визнав за можливе зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), що буде здійснювати примусове виконання рішення, 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 731284,75 грн починаючи з 01.11.2023 до моменту остаточного виконання рішення суду, з урахуванням приписів законодавства України.

Нарахування 3 % річних має здійснюватися за наступною формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду 731284,75 грн.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

При цьому, суд визнав за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу, 3 % річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, за визначеною вище формулою.

Згідно з ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, позивачеві (за відповідним його клопотанням, яке належить подати до суду) підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача, відповідно до ст.ст. 123, 129, 130 ГПК України, стягується 5492,75 грн судового збору. Судовий збір у сумі 5492,75 грн повертається позивачу з державного бюджету ухвалою суду.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Степненський центр первинної медико-санітарної допомоги» Степненської сільської ради (70432, Запорізька область, село Степне, вул. Нагорна, буд. 12, ЄДРПОУ 44482540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код 42093239) 731284 (сімсот тридцять одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн 75 коп. основного боргу за фактично спожиту/використану електричну енергію у вересні 2023 року, 1081 (одна тисяча вісімдесят одна) грн 90 коп. 3% річних та 5492 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто дві) грн. 75 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 11.01.2024 у справі № 908/3501/23 здійснювати нарахування 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 731284,75 грн починаючи з 01.11.2023 до моменту остаточного виконання рішення суду. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду 731284,75 грн.); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

Після отримання відповідного клопотання ухвалою суду повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код юридичної особи 42093239) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 5492,75 грн у зв`язку із визнанням позовних вимог відповідачем у справі № 908/3501/23.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.01.2024.

СуддяТ.А. Азізбекян