Ухвала

від 10.01.2024 по справі 910/16845/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі про банкрутство

10.01.2024Справа № 910/16845/23За заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська,1, ідентифікаційний номер 23697280)

до Приватного акціонерного товариства "Київ-Одяг" (04073, м. Київ, вул. Куренівська,2Б, ідентифікаційний номер 01554255)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Суддя: Мандичев Д.В.

секретар судового засідання Улахли О.М.

Представники учасників:

від заявника -Хромеєв Д.С.

від боржника - Воробйова І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В жовтні 2023 Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Київ-Одяг" у зв`язку з наявною непогашеною заборгованістю..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 № 910/16845/23 заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 06.12.2023, зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Київ-Одяг" надати суду належним чином засвідчені копії правоустановчих документів, зокрема статут підприємства, відзив на заяву про порушення справи про банкрутство з додатками, складений відповідно до ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства та з урахування п. 6 ст. 39 цього Кодексу.

30.11.2023 до Господарсько суду міста Києва надійшов відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

05.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання бордника про відкладення судового засідання.

06.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ініціюючого кредитора кредитора про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 відкладено підготовче засідання на 10.01.2024.

29.12.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення ініціюючого кредитора (відповідь на відзив).

05.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення боржника.

У судове засідання, призначене на 10.01.2024 з`явився представники заявника та боржника.

Згідно з приписами ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Згідно п.2 ч.1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Київ-Одяг" зареєстровано за адресою: 04073, м. Київ, Куренівська,2Б з присвоєнням ідентифікаційного коду 01554255.

За твердженнями Заявника у Приватного акціонерного товариства "Київ-Одяг" наявна заборгованість у розмірі 1 695 979 079,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Кодексу, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

За наслідками дослідження долучених заявником документів, судом встановлено наступне.

01.10.2008 між Банком (ВАТ АБ «Укргазбанк», у подальшому перейменовано на ПАТ АБ «Укргазбанк») та ВАТ «Київ-Одяг» (надалі перейменовано на ПрАТ «Київ-Одяг»), як позичальником, укладено Кредитний договір № 82, за яким з урахуванням змін та доповнень, внесених відповідними угодами від 27.10.2008 № 1, від 31.12.2008 № 2, від 21.01.2009 № 3, від 23.02.2009 № 4, позичальнику надано кредит на суму 86 851 700,00 грн.

У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 82 між Банком та позичальником укладено Договір іпотеки без оформлення заставної від 27.10.2008, за умовами якого ПрАТ «Київ-Одяг» надано в іпотеку Банку адміністративно-виробничий комплекс, загальною площею 20732,500 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2Б. Даний договір було нотаріально посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом у реєстрі за № 9042.

03.03.2009 у Договір іпотеки від 27.10.2008 сторонами вносилися зміни та доповнення згідно договору №1.

Поряд із цим, 25.02.2009 між Банком та ВАТ «Київ-Одяг», як позичальником, укладено Кредитний договір №3, на виконання якого (з урахуванням угоди від 03.03.2009 № 1) позичальнику надано кредит на суму 150 000 000,00 грн.

Згідно з п. 1.1. кредитного договору банк надає позичальнику кредит в сумі 150 000 000, 00 (сто п`ятдесят мільйонів гривень 00 копійок).

У п. 1.2. кредитного договору зазначено, що цільове призначення (мета) кредиту: на поповнення оборотних коштів.

Відповідно до п.п. 1.3.1. п. 1.3. кредитного договору кредит надається з 25.02.2009 по 24.02.2010. Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 24.02.2010.

Підпунктом 1.3.2. п. 1.3. кредитного договору визначено, що позичальник у будь- якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі - в термін, не пізніше 24.02.2010, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін до цього договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу цього IV договору.

Згідно п.п. 1.3.3. п. 1.3. кредитного договору позичальник повинен повернути основну суму кредиту на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО (320478).

У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені дійсним договором строки суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та перераховуються на рахунки простроченої заборгованості наступного банківського дня.

Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок банку.

У п. 1.4. кредитного договору зазначено, що під терміном «плата за кредит» у даному договорі розуміються як проценти так і комісії.

Згідно п.п. 1.4.1. п. 1.4. кредитного договору за користування кредитом у межах встановленого в п. 1.3. терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 18% річних.

При цьому, за користування кредитом понад термін, визначений в п.1.3. цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 28% річних (п. 1.4.2. п. 1.4. кредитного договору).

Відповідно до п.п. 1.4.3. п. 1.4. кредитного договору, розрахунок процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці і році (факт/факт).

При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом враховується перший та не враховується останній день користування и кредитом.

Підпунктом 1.4.4. п. 1.4. кредитного договору (у редакції угоди про внесення змін №1 від 03.03.2009) визначено, що строк сплати процентів - один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Згідно п. 1.5. кредитного договору сторони встановлюють наступний порядок погашення заборгованості за цим договором за рахунок коштів отриманих від позичальника на рахунок № НОМЕР_1 ) прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення); 2) прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення); 3) прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення); 4) строкові комісії; 5) строкові проценти; 6) строкова заборгованість за основним боргом; 7) штрафні санкції за цим договором.

У випадку перерахування грошових коштів на погашення кредиту та/або процентів, та/або комісії з порушенням вищевказаної черговості з вини позичальника, банк вправі самостійно перерозподіляти кошти позичальника, що надійшли, у відповідності з черговістю, викладеною в цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок по відповідних рахунках.

Пунктом 1.6. кредитного договору визначено, що надання банком кредиту здійснюється з позичкового рахунку, визначеного в п.3.1.1. цього договору, шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_2 позичальника для подальшого використання за цільовим призначенням.

Підпунктом 3.3.1. п. 3.3. кредитного договору визначено, що позичальник зобов`язується використовувати кредит на зазначені в п.1.2. дійсного договору цілі і забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у порядку та терміни, встановлені цим договором.

Згідно п.п. 3.3.2. п. 3.3. кредитного договору позичальник зобов`язується сплачувати плату за кредит та інші платежі на рахунки, вказані в першому розділі цього договору.

Відповідно до п.п. 3.3.3. п. 3.3. кредитного договору позичальник зобов`язується у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом, сплачувати проценти за користування простроченим кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п. 1.4.2. цього договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Згідно п. 5.10. кредитного договору, строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) за цим договором становить три роки у відповідності до чинного законодавства України. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені).

Строк дії договору з моменту набрання ним юридичної сили по 25 лютого 2011 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Припинення (закінчення) строку дії договору не тягне за собою припинення зобов`язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов`язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов`язань, що лишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору (п. 6.9. кредитного договору).

У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором № 3, між Кредитором та ВАТ «Київ-Одяг» укладено Договір наступної іпотеки без оформлення заставної від 27.02.2009, згідно з яким ВАТ «Київ-Одяг» передано в іпотеку Банку адміністративно-виробничий комплекс, загальною площею 20732,500 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2Б. Даний договір нотаріально посвідчено та зареєстровано приватним нотаріусом у реєстрі за №449.

03.03.2009 до вказаного Договору іпотеки від 27.02.2009 сторонами вносилися зміни та доповнення згідно договору №1.

Водночас, як посилається ПрАТ «Київ-Одяг» у відзиві, 01.04.2009 між Банком та американською компанією «Jupiter Service LLC» (надалі - Новий кредитор) укладено Договір уступки права вимоги, за умовами якого Банк передав, а Новий кредитор отримав права вимоги до ПрАТ «Київ-Одяг» за Кредитними договорами № 3 та № 82.

За умовами пункту 1.2 Договору уступки права вимоги, з моменту його підписання 01.04.2009 Банк вибув із зобов`язань за Кредитними договорами № 3 та № 82, а Новий кредитор вважається кредитором ПрАТ «Київ-Одяг» за Кредитними договорами № 3 та № 82.

Новий кредитор також отримав всі права іпотекодержателя за Іпотекою (пункт 1.3. Договору уступки права вимоги).

У відзиві наголошено, що 12.03.2010 ПрАТ «Київ-Одяг» отримано повідомлення щодо укладення між Новим кредитором та Банком Договору уступки права вимоги від 01.04.2009 та про необхідність погашення заборгованості за Кредитними договорами на користь Нового кредитора на загальну суму 242 993 569,00 грн.

Відтак, із 02.04.2010 по 28.12.2010 ПрАТ «Київ-Одяг» проведено розрахунки з Новим кредитором та погашено в повному обсязі заборгованість за Кредитними договорами № 3 та № 82.

28.05.2013 на підставі Договору уступки права вимоги від 01.04.2009 державним реєстратором припинено обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна - адміністративний комплекс на підставі договору іпотеки без оформлення заставної від 27.02.2009 № 449; припинено інше речове право (іпотеку) АБ «Укргазбанк» на підставі договору наступної іпотеки без оформлення заставної від 27.02.2009 № 449; припинено іпотеку АБ «Укргазбанк» на підставі договору іпотеки без оформлення заставної від 27.10.2008 № 9042; припинено обтяження (заборона на нерухоме майно).

01.04.2016 між ПрАТ «Київ-Одяг» та ТОВ «Анмейд Груп» укладено Договір купівлі-продажу адміністративно-виробничого комплексу, загальною площею 20732,500 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Куренівська, будинок 2Б, за умовами якого право власності на спірне нерухоме майно перейшло ТОВ «Анмейд Груп».

Одночасно, 01.04.2016 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Литвин А.С. внесений запис №13984529 про право власності ТОВ «Анмейд Груп» на вказану нерухомість на підставі Договору від 01.04.2016.

05.02.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. прийнято рішення № 45365429 про проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за кредитним договором від 01.10.2008 № 82. Підстава реєстрації права власності за ПАТ АБ «Укргазбанк» - договір іпотеки, реєстровий № 9042 від 27.10.2008.

Як слідує з пояснень сторін, між ними тривалий час існували судові спори щодо виконання зобов`язань за Кредитними договорами № 3 та № 82.

09.06.2011 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справах № 6/711 та № 6/712, залишені без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 та від 02.08.2011 відповідно, та Вищого господарського суду України від 09.11.2011, про відмову у задоволенні позову ПАТ АБ "Укргазбанк" про стягнення заборгованості з ПрАТ "Київ-Одяг" за кредитними договорами від 25.02.2009 № 3 та від 01.10.2008 № 82 на тій підставі, що ПАТ АБ "Укргазбанк" вибув із зобов`язання за ними внаслідок відступлення прав та обов`язків за договором уступки прав вимоги від 01.04.2009 року.

Також, ПАТ АБ "Укргазбанк" зверталося до Господарського суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення з Компанії Jupiter Service LLC та Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Г.Л. Груп" (далі - ТОВ "Р.Г.Л. Груп"), за участі третьої особи ПрАТ "Київ-Одяг", суми в розмірі 242 993 569,10 грн. як плати за уступку вимог за договором уступки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі № 910/25766/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарським суду від 02.03.2016, у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому установлено, що договір уступки права вимоги від 01.04.2009 є неукладеним, та підстави вважати припиненими правовідносин за кредитними договорами від 25.02.2009 № 3 та від 01.10.2008 № 82 відсутні.

Дане рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі №910/25766/13 переглядалося за заявою Приватного акціонерного товариства «Київ-Одяг» за нововиявленими обставинами. В обґрунтування поданої заяви зазначалося, що 23.05.2016 Приватним акціонерним товариством «Київ-Одяг» отримано інформацію про те, що колишній директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.Г.Л. Груп» Грищенко Віталій Миколайович не підписував договір поруки від 10.09.2009, на підставі якого Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.Г.Л. Груп».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2018 у справі №910/25766/13 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Київ-Одяг» відмовлено, рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі №910/25766/13 залишено без змін.

Поряд із цим, ПАТ АБ «Укргазбанк» зверталося з позовом до ПАТ «Київ-Одяг» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3 від 25.02.2009 в сумі 376 057 149,23 грн., яка складається з: 150 000 000,00 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 18 715 068,46 грн. простроченої заборгованості по процентах, 41 523 287,67 грн. 3% річних від простроченої суми за період з 10.11.2009 по 31.01.2019, 165 818 793,10 грн. суми збільшення заборгованості з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне погашення тіла кредиту за період з 10.11.2009 по 31.01.2019.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 910/2605/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 04.03.2020, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у позові ПАТ АБ "Укргазбанк" до ПрАТ "Київ-Одяг" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25.02.2009 № 3.

Підставою для відмови в задоволенні позову ПАТ АБ "Укргазбанк" визначено обставину того, що останнє вибуло із господарського зобов`язання за кредитним договором від 25.02.2009 № 3 внаслідок відступлення прав та обов`язків за договором уступки права вимоги від 01.04.2009 на користь Компанії Jupiter Service LLC, що вже встановлено судовими рішеннями у справі № 6/711.

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" зверталося до Господарського суду міста Києва з позовом у справі № 910/3257/16 до Публічного акціонерного товариства "Київ-Одяг" (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про визнання неналежним виконання Публічним акціонерним товариством "Київ-Одяг" зобов`язань за кредитним договором №82 від 01.10.2008 та кредитним договором №3 від 25.02.2009. Крім того, в рахунок погашення заборгованості Публічного акціонерного товариства "Київ-Одяг" в розмірі 129 565 500,00 грн (з яких: 100 779 142,04 грн за Кредитним договором №82 від 01.10.2008 та 28 786 357,96 грн за Кредитним договором №3 від 25.02.2009) перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк", позивач просив також звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим 27.10.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №9042 та Договором наступної іпотеки без оформлення заставної, посвідченим 27.02.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №449, а саме: адміністративно-виробничий комплекс, загальною площею 20907,6 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, що складається з адміністративного приміщення (Літера А), загальною площею 4883,30 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 377616380380; приміщення гаража (Літера Д), загальною площею 49,80 кв.м; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (Літера Ж, Е), загальною площею 716,50 кв.м; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (Літера В), загальною площею 2791, 20 кв.м; склади для зберігання товарів (3, 10, 11, 5) (Літера Г), загальною площею 4299,50 кв.м; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (Літера Б), загальною площею 8167,30 кв.м (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:127:0003) шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк"; визнати за Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" право власності на адміністративно-виробничий комплекс, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 891937080000, загальною площею 20 907,6 кв.м., розташований за адресою: м.Київ, вул. Куренівська, 2Б, що складається з адміністративного приміщення (літера А), загальною площею 4 883,30 кв.м., реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 377616380380; приміщення гаража (літера Д), загальною площею 49,80 кв.м; склади для зберігання товарів (холодний 1, 2, 6, столова) (Літера Ж, Е), загальною площею 716,50 кв.м; склади для зберігання товарів (7, 12, 16, 17, 6) (Літера В), загальною площею 2791, 20 кв.м; склади для зберігання товарів (3, 10, 11, 5) (Літера Г), загальною площею 4299,50 кв.м; склади для зберігання товарів (1, 2, 9, 15, 21, 22, 19, 4а) (Літера Б), загальною площею 8167,30 кв.м (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:78:127:0003).

Постановою Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №910/3257/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2016 у справі №910/3257/16 скасовано. Провадження у справі №910/3257/16 у частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання неналежним виконання Публічним акціонерним товариством "Київ-Одяг" зобов`язань за кредитним договором №82 від 01.10.2008 та кредитним договором №3 від 25.02.2009 закрито. В іншій частині позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності відмовлено.

Правовою підставою для відмови зазначено, що враховуючи вимоги статей 328, 335, 392 ЦК України у контексті статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку", суди не наділені повноваженнями звертати стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього за іпотекодержателем.

Одночасно, ПАТ АБ "Укргазбанк" зверталося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у м.Києві, треті особи: юридична особа за законодавством США компанія «Юпітер Сервіс», ПрАТ «Київ-Одяг», в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Миронюка Т.Р. реєстраційної служби ГУ юстиції у м.Києві: від 28 травня 2013 року за реєстраційним №2657403, яким припинено інше речове право (іпотеку) ВАТ АБ «Укргазбанк» на адміністративно-виробничий комплекс, загальною площею 20732,50 кв.м, розташований за адресою: м.Київ, вул.Куренівська , 2-Б на підставі договору іпотеки без оформлення заставної від 27 жовтня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстровим № 9042; від 28 травня 2013 року за реєстраційним №2656572, яким припинено обтяження (заборона на нерухоме майно) наведеного нерухомого майна на підставі вказаного договору; від 29 травня 2013 за реєстраційним №2684553, яким припинено інше речове право (іпотеку) ВАТ АБ «Укргазбанк» на вказаний адміністративно-виробничий комплекс, на підставі договору наступної іпотеки без оформлення заставної від 27 лютого 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О. за реєстровим № 449; від 29 травня 2013 за реєстраційним №2683877, яким припинено обтяження (заборона на нерухоме майно) вказаного нерухомого майна на підставі наведеного договору.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 826/1709/16 провадження у справі закрито з підстав порушення правил юрисдикційної підсудності, та з посиланням на те, що спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Поряд із цим, у травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Анмейд Груп» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом у справі № 910/6642/19 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Інни Леонтіївни, Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіної Юлії Володимирівни про: визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 30143829, дата та час державної реєстрації: 04.02.2019 16:42:05, індексний номер: 45365429 від 05.02.2019 10:56:45; визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію змін до відомостей про нерухоме майно, дата та час державної реєстрації: 05.02.2019 14:32:47, індексний номер: 45373078 від 05.02.2019 14:42:20; визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер запису про право власності: 30745646, дата та час державної реєстрації: 18.03.2019 18:24:45, індексний номер: 46012152 від 18.03.2019 18:41:41.

Провадження у справі № 910/6642/19 декілька разів зупинялося до набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі № 910/8060/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» до юридичної особи за законодавством США компанії «Юпітер Сервіс» (Jupiter Service LLC), державного реєстратора Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Миронюка Тараса Руслановича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Київ-Одяг», про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора.

Наразі, розгляд справи № 910/6642/19 поновлено зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання.

Разом із цим, у межах справи № 910/8060/19 судами здійснювався розгляд позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" до Юридичної особи за законодавством США компанії "Юпітер Сервіс" (Jupiter Service LLC) та державного реєстратора Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Миронюка Тараса Руслановича про визнання протиправними і скасування рішень останнього:

- від 28.05.2013 за реєстраційним № 2657403, яким припинено інше речове право (іпотеку) ПАТ АБ "Укргазбанк" на адміністративно-виробничий комплекс загальною площею 20 732,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, на підставі договору іпотеки без оформлення заставної від 27.10.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. за реєстровим № 9042;

- від 28.05.2013 за реєстраційним № 2656572, яким припинено обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна - адміністративно-виробничий комплекс, загальною площею 20 732,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, на підставі договору іпотеки без оформлення заставної від 27.10.2008, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. за реєстровим № 9042;

- від 29.05.2013 за реєстраційним № 2684553, яким припинено інше речове право (іпотеку) ПАТ АБ "Укргазбанк" на адміністративно-виробничий комплекс загальною площею 20 732,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, на підставі договору наступної іпотеки без оформлення заставної від 27.02.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. за реєстровим № 449;

- від 29.05.2013 за реєстраційним № 2683877, яким припинено обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна - адміністративно-виробничий комплекс загальною площею 20 732,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, на підставі договору іпотеки без оформлення заставної від 27.02.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О. за реєстровим № 449.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 у справі № 910/8060/19 рішення Господарського суду м. Києва від 20.08.2020 скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 10.11.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2021 у справі № 910/8060/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

За наслідком нового апеляційного розгляду постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 рішення Господарського суду міста Києва скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким позов ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 23.05.2023 у справі № 910/8060/19 касаційне провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 910/8060/19 закрито. Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київ-Одяг" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито. У решті касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Одяг" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 910/8060/19 залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 910/8060/19 залишено без змін.

У постанові від 23.05.2023 у справі № 910/8060/19 касаційним судом наголошено, що безвідносно до встановлених у справі № 910/25766/13 обставин в частині неукладення договору уступки (які враховані апеляційним судом як преюдиційні), апеляційним судом у межах справи № 910/8060/19 також встановлені самостійні обставини, які, за висновком цього суду, свідчать про те, що договір уступки права вимоги від 01.04.2009 не укладався, а у державного реєстратора були відсутні правові підстави для прийняття спірних рішень.

Таким чином, встановлені у справі № 910/25766/13 обставини в частині неукладення договору уступки також знайшли своє відображення в межах справи № 910/8060/19, в якій судом встановлені самостійні обставини, що за висновком суду свідчать про те, що договір уступки права вимоги від 01.04.2009 не укладався.

Судом ураховані зауваження ПрАТ «Київ-Одяг» про те, що встановлені в справах № 910/25766/13, № 910/8060/19 обставини щодо неукладеності договору уступки права вимоги від 01.04.2009 не були відомі під час розгляд справи № 6/711, № 910/2605/19 та є нововиявленими обставинами, з яких відповідні судові рішення можуть бути переглянуті.

Водночас, доказів перегляду судових рішень у справах № 6/711, № 910/2605/19 за нововиявленими обставинами, зокрема із підстав неукладеності договору уступки права вимоги від 01.04.2009, матеріали справи не містять, та сама можливість перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами не спростовує встановлених у справах № 910/25766/13, № 910/8060/19 обставин.

Одночасно, ПрАТ «Київ-Одяг» у відзиві просило застосувати строк позовної давності. Як наголосив відповідач, станом на 19.11.2009 ПАТ АБ «Укргазбанк» було обізнано про порушення його прав за кредитним договором № 3. Рішення Господарського суду м. Києва від 09.06.2011 № 6/711 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3 від 25.02.2009 в сумі 169533205,45 грн. залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2011. Таким чином, строк позовної давності до вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором починається з 09.11.2011 та спливає 09.11.2014. Відтак, позови ПАТ АБ «Укргазбанк» до ВАТ «Київ-Одяг» у справі № 910/2605/19 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3 від 25.02.2009 та у справі № 910/3257/16 про визнання неналежним виконання ПАТ «Київ-Одяг» зобов`язань за Кредитними договорами № 3 та № 82, звернення стягнення на предмет іпотеки були подані поза межами первинно встановленого строку позовної давності.

У свою чергу, ПАТ АБ «Укргазбанк» просило визнати поважними причини пропуску строку позовної давності, враховуючи, що остаточне судове рішення щодо підтвердження неукладеності договору уступки права вимоги від 01.04.2009 постановлено лише 23.05.2023 Верховним Судом у справі № 910/8060/19. До цього часу між сторонами існували тривалі судові процеси, мала місце зміна судової практики щодо юрисдикції розгляду позовів про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно, що вплинуло на можливість ефективного поновлення порушених прав АТ АБ «Укргазбанк».

Заперечуючи проти визнання поважними причин пропуску строку позовної давності, ПрАТ «Київ-Одяг» звернуло увагу, що неукладеність договору уступки права вимоги від 01.04.2009 встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 та при новому розгляді рішенням від 22.12.2015, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції 02.03.2016 у справі № 910/25766/13, яка розглядалась за позовом АБ «Укргазбанк».

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Частиною першою статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (порушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз понять "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо (дані висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.09.2019 у справі № 924/1114/18, від 03.04.2018 у справі № 910/31767/15).

Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 у справі № 922/595/23 висловив правову позицію, за якою положення про позовну давність поширюються і на майнові вимоги кредиторів, заявлені до боржника у справі про його банкрутство. У справі про банкрутство при розгляді кредиторських грошових вимог до боржника застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 "Позовна давність" ЦК України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15.

Наголошуючи на пропуску ПАТ АБ «Укргазбанк» строку позовної давності, ПрАТ «Київ-Одяг» посилалося на чинне рішення суду першої інстанції від 09.06.2011 у справі № 6/711, із залишення якого судом касаційної інстанції без змін 09.11.2011 розпочинається відлік строку позовної давності за вимогами за кредитним договором № 3 від 25.02.2009, що свідчить про пропуск позовної давності в подальших судових провадженнях у межах справ № 910/2605/19, № 910/3257/16.

Разом із цим, ПАТ АБ «Укргазбанк» після зазначеного судового рішення (постанови від 09.11.2011 у справі № 6/711) пред`являлися позови до ВАТ «Київ-Одяг» у справі № 910/2605/19 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3 від 25.02.2009 та у справі № 910/3257/16 про визнання неналежним виконання ПАТ «Київ-Одяг» зобов`язань за Кредитними договорами № 3 та № 82.

У той же час, суд не має повноважень на надання правової оцінки щодо пропуску АТ АБ «Укргазбанк» строку позовної давності у справах № 910/2605/19, № 910/3257/16.

Водночас, у рішенні суду першої інстанції від 29.04.2016 у справі № 910/3257/16 судом досліджувалося дане питання, про що наголошувалося, що оскільки ПАТ АБ "Укргазбанк" з 01.04.2009 вважало, що відступило право вимоги за Кредитним договором №82 від 01.10.2008 та Кредитним договором №3 від 25.02.2009 Компанії "Юпітер Сервіс" і лише під час розгляду справи №910/25766/13 дізналося про те, що договір уступки права вимоги від 01.04.2009 є неукладеним, господарський суд під час розгляду даної справи виходить з того, що позивач міг довідатися про порушення свого права з моменту винесення рішення Господарського суду міста Києва №910/25766/13, тобто 22.12.2015, а отже, ПАТ АБ "Укргазбанк" пред`явлено позов у даній справі в межах строку позовної давності.

Утім, постановою Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №910/3257/16 постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2016 у справі №910/3257/16 скасовано (з іншої правової підстави, ніж відмови в застосуванні строку позовної давності).

Також, при розгляді судом першої інстанції справи № 910/2605/19 установлено, що у зв`язку із зверненням ПАТ АБ "Укргазбанк" до суду з позовом у справі №910/3257/16, строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за Кредитним договором №3 від 25.02.2009 з ПАТ "Київ-Одяг" переривався та почався заново з 21.11.2018. Таким чином, суд дійшов висновку, що ПАТ "Укргазбанк", звернувшись 01.03.2019 до суду з позовом у справі № 910/2605/19, не пропустило загальний строк позовної давності, встановлений статтею 257 Цивільного кодексу України.

Проте, постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 910/2605/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 04.03.2020, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2019 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у позові ПАТ АБ "Укргазбанк" до ПрАТ "Київ-Одяг" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25.02.2009 № 3 (із підстави вибуття із господарського зобов`язання за кредитним договором від 25.02.2009 № 3 внаслідок відступлення прав та обов`язків за договором уступки права вимоги від 01.04.2009).

Поряд із цим, як слідує з рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі № 910/25766/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарським суду від 02.03.2016, судами відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" про солідарне стягнення з Компанії Jupiter Service LLC та Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.Г.Л. Груп" (далі - ТОВ "Р.Г.Л. Груп"), за участі третьої особи ПрАТ "Київ-Одяг" суми в розмірі 242 993 569,10 грн. як плати за уступку вимог за договором уступки права вимоги від 01.04.2009. При цьому установлено, що договір уступки права вимоги від 01.04.2009 є неукладеним, та підстави вважати припиненими правовідносин за кредитними договорами від 25.02.2009 № 3 та від 01.10.2008 № 82 відсутні.

Відтак, судовими рішеннями у справі № 910/25766/13 фактично відновлено матеріальне право ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором від 25.02.2009 № 3, про що зазначав також апеляційний суд у постанові від 29.11.2022 у справі № 910/8060/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23.05.2023 у справі № 910/8060/19.

З огляду на наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відлік строку позовної давності щодо пред`явлення позову з вимогами щодо виконання зобов`язань за кредитним договором від 25.02.2009 № 3 розпочався з 22.12.2015, оскільки з цього часу ПАТ АБ "Укргазбанк" мав бути обізнаний із можливістю реалізувати свої права кредитора за кредитним договором від 25.02.2009 № 3.

У той же час, судом прийнято до уваги, що ПАТ АБ «Укргазбанк» зверталося з позовом до ПАТ «Київ-Одяг» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3 від 25.02.2009 в сумі 376 057 149,23 грн., однак постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 910/2605/19, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 04.03.2020, відмовлено в задоволенні позову з підстави вибуття ПАТ АБ "Укргазбанк" із господарського зобов`язання за кредитним договором від 25.02.2009 № 3 внаслідок відступлення прав та обов`язків за договором уступки права вимоги від 01.04.2009.

Натомість, здійснюючи в межах справи № 910/8060/19 розгляд позову ПАТ АБ "Укргазбанк" до Юридичної особи за законодавством США компанії "Юпітер Сервіс" (Jupiter Service LLC) та державного реєстратора Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Миронюка Тараса Руслановича про визнання протиправними і скасування рішень останнього, за наслідком нового апеляційного розгляду постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 прийнято нове рішення, яким позов ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 23.05.2023 у справі № 910/8060/19 касаційне провадження в частині закрито, а в решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 у справі № 910/8060/19 залишено без змін. Одночасно, судом касаційної інстанції наголошено, що безвідносно до встановлених у справі № 910/25766/13 обставин в частині неукладення договору уступки (які враховані апеляційним судом як преюдиційні), апеляційним судом у межах справи № 910/8060/19 також встановлені самостійні обставини, які, за висновком цього суду, свідчать про те, що договір уступки права вимоги від 01.04.2009 не укладався.

Згідно з усталеною прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини, основу принципу правової визначеності утворює ідея передбачуваності (очікуваності) суб`єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає існуючим в суспільстві нормативним приписам.

Таким чином, суд вважає підставними твердження ПАТ АБ "Укргазбанк" про те, що тривалий розгляд численних судових спорів не надавав ПАТ АБ "Укргазбанк" правової визначеності та процесуальної можливості ефективно та своєчасно захистити свої права кредитора за кредитним договором від 25.02.2009 № 3.

У даному випадку, за наявності неоднозначності в правовому колі правовідносин за договором уступки права вимоги від 01.04.2009 та, як наслідок, правової невизначеності фактичного користування ПАТ АБ "Укргазбанк" всіма правами та обов`язками за кредитним договором від 25.02.2009 № 3, банк із значною часткою Держави України в статутному капіталі (94.9409%) пропустив строк позовної давності з причин, що визнаються судом поважними для захисту порушеного права.

Питання щодо поважності причин пропуску позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини (правова позиція Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування приписів частини п`ятої статті 267 ЦК України, що викладена в постанові від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09).

Закон не передбачає переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, вирішення цього питання покладається безпосередньо на юрисдикційний орган - суд, який розглядає справу по суті заявлених вимог з врахуванням всіх обставин справи на підставі здійсненої оцінки поданих доказів.

Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992).

Європейський суд з прав людини наголосив, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

Одночасно судом ураховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено карантин з 12.03.2020 до 31.12.2022 на всій території України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину".

Тобто строки, визначені ст. ст. 257, 258 ЦК України, були продовжені на час карантину.

До того ж, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, відповідно до якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року.

У подальшому, Законами України (останнім від 08.11.2023 № 3429-IX) "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено відповідні укази Президента України, якими продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, що наразі триває до 14.02.2024.

Ураховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що АТ АБ «Укргазбанк», діючи на захист основного акціонера - Держави України, в умовах правової невизначеності щодо правовідносин за договором уступки права вимоги від 01.04.2009, тривалості численних судових спорів із приводу захисту прав кредитора за кредитним договором від 25.02.2009 № 3, зміна судової практики щодо юрисдикції розгляду позовів про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно, що вплинуло на можливість ефективного поновлення порушених прав АТ АБ «Укргазбанк», останнє пропустило строк позовної давності з поважних причин, у зв`язку з чим порушені права державного банку підлягають захисту.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549, 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 ГК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до приписів статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом частин першої, другої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як неодноразово зауважувалося, термін «користування чужими грошовими коштами» (стаття 536 ЦК України) використовується у двох ситуаціях: 1) одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу; 2) прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Законодавство встановило наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (стаття 1048 ЦК України), так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (стаття 625 ЦК України) (див. пункти 34, 35, 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 та пункти 6.20, 6.24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17).

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Згідно п.п. 1.4.1. п. 1.4. кредитного договору за користування кредитом у межах встановленого в п. 1.3. терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 18% річних.

При цьому, за користування кредитом понад термін, визначений в п.1.3. цього договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 28% річних (п. 1.4.2. п. 1.4. кредитного договору).

Як слідує з підпункту 1.3.2. п. 1.3. кредитного договору позичальник у будь- якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі - в термін, не пізніше 24.02.2010.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що нарахування процентів в розмірі 28% річних за кредитним договором № 3 від 25.02.2009 після закінчення строку кредитування - з 25.02.2010, є правомірним.

Здійснивши арифметичний перерахунок, суд вважає обґрунтованими пред`явлені ПАТ АБ «Укргазбанк» вимоги на суму 545 210 690,56 грн., що становить нараховані проценти (18 % та 28 %) на суму боргу за кредитом у розмірі 150 000 000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання (пункт 17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц). Тому наслідки порушення грошового зобов`язання не можуть залежати від того, з яких підстав виникло грошове зобов`язання: з позадоговірних чи договірних відносин, або з якого саме договору.

Якщо грошове зобов`язання виникло з договірних відносин, то прострочення його виконання призводить до відповідальності боржника перед кредитором, зокрема - настання обов`язку зі сплати процентів річних у розмірі, встановленому законом або договором, але саме грошове зобов`язання залишається при цьому незмінним. Наприклад, якщо боржник не сплатив гроші за куплене майно, надані послуги в певній сумі, то прострочення грошового зобов`язання не змінює його розміру, яке залишається без змін незалежно від часу прострочення, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Так само якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (пункт 8.35).

Ураховуючи наведене, оскільки до матеріалів заяви не надано жодних належних доказів своєчасного та повного погашення ПрАТ «Київ-Одяг» заборгованості за кредитним договором № 3 від 25.02.2009 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк», суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність нарахування на суму заборгованості в розмірі 150 000 000,00 грн. інфляційних втрат за період з березня 2010 року по жовтень 2023 року в сумі 500 606 406,29 грн., трьох процентів річних за період з 25.03.2010 по 23.02.2022 в сумі 53 642 465,75 грн., а також нарахування за несвоєчасну сплату процентів інфляційних втрат за період з 25.03.2010 по 23.02.2022 у сумі 349 324 504,32 грн. та трьох процентів річних у сумі 97 195 012,08 грн. за період з 25.03.2010 по 23.02.2022.

Щодо викладеного у відзиві прохання відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Київ-Одяг» на підставі абз. 1 ч. 6 ст. 39 Кодексу з процедур банкрутства, ст. 175 ГПК України суд дійшов висновку про наступне.

Як наголосив відповідач, судові рішення у справах № 6/711, № 910/2605/19, якими було відмовлено ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3, набрали законної сили та є обов`язковими для виконання.

За приписами пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Із аналізу наведеної норми права вбачається, що однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.

Натомість, частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У статті 34 КУзПБ встановлено право ініціюючого кредитора на звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з частиною 1 статті 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій зазначаються визначені в даній статті відомості.

При цьому, серед наведених у статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі, залишення заяви без руху, не наведено відповідної правової підстави, як наявність такого, що набрало законної сили, рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство згідно з пунктом 2 частини першої статті 175 ГПК України, на що посилався відповідач.

Одночасно, щодо тверджень ПрАТ «Київ-Одяг» про наявність між сторонами спору про право з огляду на існування судових рішень у справах № 910/2605/19 та № 6/711 відповідно до яких у ПАТ АБ «Укргазбанк» відсутнє право вимоги до ПАТ «Київ-Одяг» за кредитним договором № 3 від 25.02.2009, суд зауважує наступне.

Частиною 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Таким чином спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути й спору про право.

Вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Юридичні факти - це певні життєві обставини, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.

Законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування такого спору.

Отже, на дату проведення підготовчого засідання усі суперечності між кредитором та боржником з приводу їх прав та обов`язків мають бути ними усунені самостійно або вирішені в судовому порядку з ухваленням судового рішення. Вимоги ініціюючого кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили би прострочення виконання грошового зобов`язання боржника. У такому разі безспірність не слід обов`язково пов`язувати (ототожнювати), ставити в залежність, з наявністю судового рішення.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку.

Разом із цим, вимоги ініціюючого кредитора ПАТ АБ «Укргазбанк» ґрунтуються на первинних документах, що підтверджуються наявність заборгованості ПрАТ «Київ-Одяг» перед державним банком ПАТ АБ «Укргазбанк» за кредитним договором № 3 від 25.02.2009, у той час як заперечення ПрАТ «Київ-Одяг» у частині наявності спору про право між сторонами зводяться до існування судових рішень про відмову в стягненні боргу за вказаним договором, однак прийнятих виходячи з інших фактичних обставин.

Ураховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про не доведеність ПрАТ «Київ-Одяг» наявності спору про право, що підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство на підставі частини 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, вищеописаними обставинами справі підтверджується обґрунтованість тверджень ПАТ АБ «Укргазбанк» про невиконання ПрАТ «Київ-Одяг» грошових зобов`язань у сумі 1 695 979 079,00 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 6 ст. 39 Кодексу суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, або якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

10.01.2024 в підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Київ-Одяг», перелічених у ч. 6 ст. 39 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14-ти днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Наразі, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником у повному обсязі вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Зважаючи на викладене, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання боржника банкрутом, суд вважає за доцільне її задовольнити у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Київ-Одяг".

Згідно з ч. 8 ст. 39 Кодексу питання введення процедури розпорядження майном боржника та призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати вирішується господарським судом в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Приписами ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у справі.

Звертаючись з заявою ініціюючого кредитора про відкриття провадженняу справі, заявником подано суду пропозицію про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1954 від 15.10.2020), заяву про участь якого долучено до матеріалів заяви про відкриття провадженян у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

Частиною 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі:

1) які є заінтересованими особами у цій справі;

2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;

3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов`язків, визначених цим Кодексом;

4) які мають конфлікт інтересів;

5) які здійснювали раніше повноваження приватного виконавця щодо примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), у яких боржник був стороною виконавчого провадження;

6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.

Відомостей про те, що арбітражний керуючий Беркут М.С. здійснював управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.

За таких обставин, суд вирішив призначити розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Київ-Одяг" (04073, м. Київ, вул. Куренівська,2Б, ідентифікаційний номер 01554255) арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1954 від 15.10.2020) з процесуальними наслідками, встановленими Кодексом України з процедур банкрутства.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

У зв`язку з викладеним вище, суд встановлює розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Беркуту М.С. розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

Таким чином, встановивши факт загрози неплатоспроможності боржника, а також визначившись з кандидатурою арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника, керуючись ст.ст. 28, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Київ-Одяг" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, ідентифікаційний номер 01554255).

2. Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ідентифікаційний номер 23697280) до Приватного акціонерного товариства "Київ-Одяг" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, ідентифікаційний номер 01554255) в розмірі 1 695 979 079,00 грн.

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

4. Ввести процедуру розпорядження майном Приватного акціонерного товариства "Київ-Одяг" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, ідентифікаційний номер 01554255).

5. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Київ-Одяг" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, ідентифікаційний номер 01554255), текст якого додається.

6. Призначити розпорядником майна Приватного акціонерного товариства "Київ-Одяг" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2Б, ідентифікаційний номер 01554255) арбітражного керуючого Беркута Максима Сергійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1954 від 15.10.2020).

7. Встановити оплату послуг арбітражного керуючого Беркута М.С. (розпорядника майна) в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

8. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

9. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 29.02.2024 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.

10. Визначити дату проведення попереднього судового засідання на 13.03.24 о 12:00 Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, зал судових засідань № 7.

11. Зобов`язати розпорядника майна у строк до 10.03.2024 провести інвентаризацію майна боржника.

12. Зобов`язати Державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації надати суду докази внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

13. Копію ухвали надіслати боржнику, ініціюючому кредитору та засновнику (учаснику) боржника, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби, органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника та державному реєстратору відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації для відома та внесення відповідних відомостей про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Повний текст ухвали складено 17.01.2024

Суддя Д.В. Мандичев