Ухвала

від 17.01.2024 по справі 910/17798/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

17.01.2024Справа № 910/17798/23

За заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Рельєф М21"про забезпечення позовуу справі за позовом до третя особа, про№ 910/17798/23 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рельєф М21" ОСОБА_1 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Приватне підприємство «Фірма «Вікторія» розірвання договору та стягнення 13 561 000,00 грн Суддя Підченко Ю.О.ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рельєф М21» (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі також - відповідач) про:

- розірвання договору № 1710 купівлі-продажу корпоративних прав Приватного підприємства «Фірма «Вікторія», укладеного між ТОВ «Рельєф М21» та ОСОБА_1 ;

- стягнення частки в статутному капіталі Приватного підприємства «Фірма «Вікторія» в розмірі 100%, що в грошовому еквіваленті складає 13 561 000,00 грн.

Ухвалою суду від 14.12.2023, відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.02.2024.

15.01.2024 до суду від ТОВ «Рельєф М21» надійшла заява про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту та заборони вчиняти дії.

Відповідно до ухвали суду від 17.01.2024 суд залучив до участі в справі третьою особою, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство «Фірма «Вікторія».

Положеннями ст. 138 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) передбачено, що заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За наслідками дослідження вимог заяви про забезпечення позову, наведених позивачем обґрунтувань вимог та доданих ним до заяви доказів, судом не встановлено підстав, які б вказували на необхідність витребування у сторін та третьої особи додаткових пояснень або додаткових доказів.

Також, з наведеного у заяві обґрунтування та доданих до неї доказів не вбачається, що наданих позивачем пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви. Підстав для розгляду заяви про забезпечення позову в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи судом не встановлено.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає за необхідне звернути увагу на такі обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати декілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Так, за приписами статей 73, 74, 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову. Позивач має право на превентивний захист судом свого права у випадку, коли ще немає порушення, однак є підстави передбачити можливість такого порушення. Однією з форм такого превентивного судового захисту, по суті, і є заходи забезпечення ефективності судового рішення.

На обґрунтування вказаної заяви ТОВ «Рельєф М21» посилається, зокрема, на такі фактичні дані.

Є дійсні підстави вважати, що спірна частка у статутному капіталі ПП «Фірма «Вікторія» у розмірі 100% може бути відчужена в подальшому третім особам, та у позивача, у зв`язку із можливістю таких відчужень виникнуть об`єктивні труднощі в поверненні спірної частки.

Позивач наголошує, що 17.10.2023 відповідач отримав спірну частку за відповідним актом приймання-передачі від 17.10.2023, але не оплатив її ціну, яку встановлено в договорі № 1710 купівлі-продажу корпоративних прав у розмірі 5 000 000,00 грн продавцю (позивачу) в установлений строк.

ТОВ «Рельєф М21» звертає увагу на те, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до проведення незаконних реєстраційних дій, пов`язаних зі зміною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про склад учасників (власників) та органи управління ПП «Фірма «Вікторія», і, як наслідок, утруднити чи зробити неможливим подальше виконання рішення суду в даній справі у разі задоволення позову.

Судом встановлено, що до заяви про забезпечення долучений, зокрема, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 20.11.2023 щодо Приватного підприємства «Фірма «Вікторія», з якого вбачається, що єдиним засновником (учасником) Підприємства є ОСОБА_1 (відповідач по справі), а 17.10.2023 відбулася Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 1000681070047060753, зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи. Зміна структури власності. Зміна установчих документів., Прокопенко Л.В. , Приватний нотаріус Прокопенко Л.В.

Крім того, у матеріалах справи наявні копії договору № 1710 від 17.10.2023 купівлі-продажу корпоративних прав ПП «Фірма «Вікторія» та Акту приймання-передачі корпоративних прав від 17.10.2023.

На переконання суду, у разі якщо ОСОБА_1 отримав у власність частку в статутному капіталі ПП «Фірма «Вікторія» з порушенням вимог чинного законодавства, то проведення дій щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких відомостей (змін) стосовно ПП «Фірма «Вікторія» може унеможливити виконання рішення у справі за відповідним позовом та призвести до виникнення нових судових спорів між сторонами у майбутньому.

Дослідивши наведені позивачем обставини та докази в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вчинення реєстраційних дій стосовно ПП «Фірма «Вікторія» та ризик подальшого відчуження спірної частки під час розгляду справи за відповідним позовом істотно ускладнить та унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом до суду.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, що відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Згідно з пп. 3 п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій.

Частина 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" містить перелік підстав для відмови у державній реєстрації. Зокрема, такою підставою вказано: у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії; у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містяться відомості про обтяження корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), крім випадків стягнення у дохід держави такої частки як санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"; (п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 28).

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 915/508/18 від 09.11.2018).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом досліджено, що позивач належними та допустимими доказами обґрунтував причини звернення із заявою про забезпечення позову, а вказані заходи забезпечення позову мають наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

При цьому, в даному випадку заходи забезпечення позову є співмірними з предметом позову, адекватними та обґрунтованими, і вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти дії не може свідчити про вирішення спору сторін по суті.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №910/13709/19.

За таких обставин, враховуючи пов`язаність заходів забезпечення позову з його предметом, ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав заявника у разі задоволення позову та невжиття відповідного заходу забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ТОВ «Рельєф М21» про забезпечення позову.

Аналогічний спосіб забезпечення позову у корпоративних спорах, а саме шляхом заборони державним реєстраторам будь-яких органів, а також нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2018 справа № 910/9474/17, від 09.11.2018 справа № 915/508/18, від 18.02.2019 справа № 922/3010/18, від 25.03.2019 справа № 920/622/18.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Згідно з ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Крім того, положеннями статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.

Відповідачі чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 136-140, 144, 145, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рельєф М21» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на частку в статутному капіталі Приватного Підприємства «Фірма «Вікторія» (код ЄДРПОУ 24930755, зареєстроване за адресою: 01001, м. Київ, вул. Костельна, 8) у розмірі 13 561 000,00 грн, що становить 100% статутного капіталу, яка належить ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- заборони Міністерству юстиції України та будь-яким його структурним підрозділам та територіальним органам, включаючи Колегію Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, Державне підприємство «Національні інформаційні системи», а також будь-яким іншим особам, у тому числі будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, до моменту прийняття у даній справі остаточного рішення вчиняти будь-які дії, направлені на внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань будь-яких відомостей (змін) щодо Приватного підприємства «Фірма «Вікторія» (код ЄДРПОУ 24930755, зареєстроване за адресою: 01001, м. Київ, вул. Костельна, 8).

3. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 17.01.2024, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 17.01.2027 року.

4. Стягувачем за даною ухвалою є:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Рельєф М21 (01001, м. Київ, вул. Костельна, 8; код ЄДРПОУ 44955254).

5. Боржником за даною ухвалою є:

- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

6. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено та підписано - 17.01.2024

Суддя Ю.О.Підченко