Рішення

від 17.01.2024 по справі 922/4748/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/4748/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Виробничо-комерційного підприємства "Бетонікс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків до Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівельний комплекс", смт. Пісочин про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Виробничо-комерційне підприємство "Бетонікс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Куряжський домобудівельний комплекс", відповідач, в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 60 051,00 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару за договором №28/1216 від 28.12.2016. Судові витрати, які складаються з витрат по оплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., позивач просив суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 15.11.2023 позовну заяву Виробничо-комерційного підприємства "Бетонікс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю залишено без руху. Позивачу встановлений строк протягом семі днів з дня вручення цієї ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів надіслання відповідачу у встановленому законом порядку копії позовної заяви з додатками. Роз`яснено позивачу що у разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

20.11.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.11.2023 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач вказує на те, що 28.12.2016 дійсно між сторонами був укладений договір поставки №28/12/16, і , як вірно було вказано позивачем, сторони у специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, визначили загальну кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами та визначили кількість та ціну товару, яка склала 202 999,20 грн., а у п. 2.5 договору передбачили, що оплата за товар проводиться в порядку 100% попередня оплата, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України. Відповідно п 7.1. договору поставки №28/12/16 термін дії договору встановлений до 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Як зазначає позивач, та підтверджує відповідач, обидві сторони виконали свої зобов`язання. Хибним є твердження позивача про те що 08.12.2021 відповідач зробив передплату за товар на суму 638 025,00 грн. в рамках договору поставки №28/12/16. Взагалі є незрозумілим, яким чином здійснення відповідачем попередньої оплати 08.12.2021 стосується предмету спору, окрім того, що воно є підтвердженням того, що між сторонами склалася усталена практика поставки товару після 100 % попередньої оплати. Однак позивач стверджує, що незважаючи на практику відносин та виставлений рахунок №112 від 16.02.2022, товар на суму 60 051,00 грн. було поставлено без попередньої оплати. В якості доказів поставки товару позивач надає копії рахунку на оплату №112 від 16.02.2022, видаткових накладних №№ 407, 408, 409, 410 від 16.02.2022, товарно-транспортних накладних №№ Р407, Р408, Р409, Р410, від 16.02.2022, податкової накладної №55 від 16.02.2022, проєкту акту звірки взаємних розрахунків №34 від 22.08.2023. Однак у вищезазначених видаткових накладних відсутні обов`язкові реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, особистий підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції з боку відповідача та підставою для здійснення операції вказано незрозумілий "договір продажу". До того ж сума поставки за видатковими накладними не співпадає з сумою, вказаною у рахунку №112 від 16.02.2022.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.11.2023, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

28.12.2016 між ВКП "Бетонікс" у формі ТОВ (постачальник, позивач) та ПрАТ "Куряжський домобудівельний комплекс" (покупець, відповідач) був укладений договір поставки №28/12/16, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця бетонні суміші (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити його вартість в порядку і на умовах, встановлених цим договором. Загальна кількість товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією, яка підписується обома сторонами та є невід`ємною частиною даного договору.

Ціна конкретної одиниці товару вказується в специфікації, складеній на дату укладання договору та підписаній обома сторонами, яка з моменту підписання обома сторонами стає невід`ємною частиною даного договору. Фактична ціна договору складається з вартості усіх партій товару, поставлених протягом строку дії договору виключно на підставі заявок покупця, що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними. Вартість конкретної партії товару вказується у рахунках-фактурах. Ціни на товар у зазначених рахунках не повинні відрізнятись від цін, вказаних, в узгодженій сторонами специфікації. Оплата за товар проводиться в порядку 100 % попередня оплата, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України.

Передача товару здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість в одиницях виміру, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Ціни в видатковій накладній не повинні відрізнятися від цін, вказаних в специфікації. При передачі товару постачальник передає покупцеві по одному примірнику товаросупроводжувальних документів на кожну партію товару, якими є: видаткова накладна; рахунок-фактура; сертифікат якості заводу виробника (копія).

Поставлений товар вважається прийнятим за кількістю та якістю з моменту підписання видаткової накладної покупцем.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2017, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Усі домовленості сторін, які будь-яким чином породжують нові взаємні зобов`язання, а також змінюють або припиняють зобов`язання сторін за договором, мають бути оформлені у вигляді письмової додаткової угоди.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що 08.12.2021 відповідач зробив передплату за товар на суму 638 025,00 грн. в рамках укладеного договору. На дану суму була зареєстрована податкова накладна №56 від 08.12.2021. Після вищевказаної передплати товару, відповідач брав партії товару, але вийшов за ліміт передплачених коштів у розмірі 60 055,00 грн. Надалі, позивачем був виставлений рахунок №112 від 16.02.2022 на вказану суму. Враховуючи довгі роки співпраці та дружні відносини, товар був поставлений позивачем без передплати. На підтвердження цих дій є зареєстрована податкова накладна №55 від 16.02.2022 та доказ її направлення до органу ДПС. Також є видаткові накладні, але нажаль вони не були підписані відповідачем так як дані події відбувались перед 24.02.2022. Видаткові накладні та товарно-транспортні накладні були передані відповідачу але не були повернені із підписом. Оплати за поставлений товар також не було. Позивачем на адресу відповідача направлялись претензії та адвокатський запит, які залишені відповідачем без задоволення. Таким чином, за твердженням позивача, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 60 051,00 грн.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а споживач зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

За змістом пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення) господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Вимоги щодо оформлення первинних документів наведені у пункті 2.4 Положення, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5).

Заявлені позивачем вимоги зводяться до невиконання відповідачем обов`язку за договором поставки, укладеного між сторонами, щодо оплати одержаного останнім товару на підставі видаткових накладних №№ 407, 408, 409, 410 від 16.02.2022 та товарно-транспортних накладних №№ Р407, Р408, Р409, Р410 від 16.02.2022 на загальну суму 60 055,05 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Суд у розгляді даного спору враховує правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 18.08.2020 у справі №927/833/18, від 21.09.2021 у справі №918/1026/20, зокрема, визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, тобто, судам під час розгляду справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця тощо). У разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Разом з тим, доказів пролонгації вказаного договору поставки позивачем суду не надано, доказів перерахування відповідачем передплати у розмірі 638 025,00 грн. саме за цим договором позивачем суду не надано, подані позивачем видаткові та товарно-транспортні накладні з боку відповідача не підписані та не містять у собі посилання на спірний договір поставки. Факт поставки позивачем товару за договором відповідачем не визнано.

Тобто, у матеріалах справи відсутні належним чином оформлені (підписані) первинні документи, які б свідчили про здійснення господарських операцій та підтверджували факт поставки позивачем товару.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, як необґрунтованого та не підтвердженого належними доказами.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у цій справи покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Виробничо-комерційне підприємство "Бетонікс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (61017, м. Харків, вул. Пащенківська, 17, код ЄДРПОУ 32871501).

Відповідач - Приватне акціонерне товариство "Куряжський домобудівельний комплекс" (62418, Харківська область, Харківський район, смт. Пісочин, вул. Кільцева, 41, код ЄДРПОУ 04852585).

Рішення підписано 17 січня 2024 року.

СуддяО.В. Погорелова