Ухвала

від 17.01.2024 по справі 922/4998/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

17 січня 2024 року м. ХарківСправа № 922/4998/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали заяви (вх. № 35862) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "ДІАНА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ЛТД" про відвід судді

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "ДІАНА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ЛТД", 46020, м. Тернопіль, вул. Гріга, 2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕДА СТІЛ", 61003, м. Харків, вул. Шевченка, 319 про стягнення 24 141,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "ДІАНА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ЛТД" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕДА СТІЛ" про стягнення в погашення інфляційних збитків та 3 % річних у загальному розмірі 24 141,84 грн., з яких: 19 010,84 грн. - інфляційні збитки; 5 131,00 грн. - річні відсотки.

Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 2 684,00 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 6 300,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати здійсненого перевезення у строк встановлений пунктом 17 заявки від 22.02.2022 року.

Ухвалою від 29.11.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "ДІАНА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ЛТД" залишено без руху.

11.12.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 34077/23) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 18.12.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4998/23. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Справу №922/4998/23 призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

28.12.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 35862) про відвід судді, у якій останній, на підставі частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України заявив відвід судді Ольшанченку В.І. від розгляду справи №922/4998/23.

Ухвалою суду від 15.01.2024 року визнано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "ДІАНА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ЛТД" про відвід судді Ольшанченка В.І. від розгляду справи №922/4998/23 необґрунтованою. Передано матеріали справи №922/4998/23 на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2024 року призначено суддю Ємельянову О.О.

Суд дослідивши матеріали справи, та заяви (вх. № 35862) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "ДІАНА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ЛТД" про відвід судді, зазначає наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

В силу положень частин 2 та 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування наданої до суду заяви про відвід судді, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "ДІАНА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ЛТД" зазначає, що суддя Ольшанченко В.І. раніше вів спір між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "ДІАНА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ЛТД" та цим же відповідачем. Справі був присвоєний № 922/865/23. Спір виник з тих же підстав, однак, мав інший предмет доказування.

За твердженнями заявника, судді безпідставно та незаконно відмовив у задоволенні позову добросовісного учасника господарських відносин, давши можливість злісному неплатнику ухилитися від виконання грошових зобов`язань. Східним апеляційним господарським судом рішення було скасовано.

Також за твердженнями заявника, суддя Ольшанченко знаючи про наявність в мережі Інтернет загальнодоступних даних про індекс інфляції, незаконно вимагає довідку про офіційні джерела запозичення індексу інфляції, письмове уточнення позовних вимог щодо періодів нарахованих інфляційних та річних, їх розміру та ставить інші не правові вимоги. Така поведінка на думку заявника, свідчить про сторонність та необ"єктивність судді, перешкоджає правильному вирішенню спору та невиправдано формалізує процес.

Заявник зазначає, що системні порушення суддею Ольшанченко В.І, законодавства, зокрема щодо норм процесуального та матеріального права, порушення строків розгляду господарських спорів, зокрема у справах № 922/2280/16 (невиправдане застосування строків позовної давності), № 922/1339/22 (безпідставне затягування строків розгляду), № 922/865/23 (безпідставна відмова у задоволенні позову), № 922/4238/14 (ухвалення незаконного рішення), № 922/5388/15 (ухвалення рішення всупереч інтересам держави), № 922/4998/23 ( безпідставні заяви про недоведеність факту укладання договору і відсутність настання строків оплати) та ухвалення багатьох інших незаконних рішень, мають стати підставою для реагування ВККС України та ВРП та інших органів.

Вищевикладене, на думку заявника, є підставою для відводу судді Ольшанченка В.І. від розгляду справи

Відповідно до приписів статті 35 Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Потрібно зауважити також, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді. Так, у рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 року (Заява №33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 року №6-рп\2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Таким чином, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "ДІАНА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ЛТД" заява про відвід судді Ольшанченка В.І. у справі № 922/4998/23 за своєю суттю зводиться до незгоди останнього із процесуальною діяльністю суду, а саме, незгода заявника із процесуальними рішеннями судді Ольшанченко В.І.

Крім того, потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді (стаття 35 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона у будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Саме тому законодавцем включено до статті 35 Господарського процесуального кодексу України частину 4: незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 1, частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Пунктами 1-4 частини 1, частини 3 статті 35 та статтею 36 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу). Жодної з перелічених законом підстав заявником не наведено.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді (пункт 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України), однак зазначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Також суд приймає до уваги, що заявником у заяві про відвід судді (вх. № 35862) не зазначено, та не долучено будь - яких належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу. Заявником у поданій заяві документально не обґрунтовано обставин, визначених вимогами статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, доводи, викладені у заяві про відвід судді, зводяться виключно до незгоди сторони із процесуальними рішеннями судді і не можуть бути підставою для відводу.

Отже, викладені заявником у заяві доводи та обставини не свідчать про необ`єктивність судді. Судом також не встановлено і інших підстав, визначених законом, для відводу судді.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви (вх. № 35862) про відвід судді Ольшанченка В.І. від розгляду справи №922/4998/23.

Згідно з частиною 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 2, 7, 13, 35, 38, 39, 42, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви (вх. № 35862) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-шведське підприємство "ДІАНА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ЛТД" про відвід судді Ольшанченка В.І. О.О. від розгляду справи №922/4998/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу підписано 17 січня 2024 року

Суддя О.О. Ємельянова