ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
м. Хмельницький
"09" січня 2024 р. Справа № 924/1229/23
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Загродській М.А., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький
до Обласного благодійного фонду "Патріоти України", м. Хмельницький Хмельницької області
про стягнення 34 351,70грн, з яких: 26 661,44грн - заборгованості за спожиту електричну енергію, 3 000,05грн - пені, 472,51грн - 3% річних, 4 217,70грн - інфляційного збільшення
Представники сторін:
від позивача: не з`явились;
від відповідача: не з`явились.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
29.11.2023 року до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький до Обласного благодійного фонду "Патріоти України", м. Хмельницький Хмельницької області про стягнення 34 351,70грн, з яких: 26 661,44грн - заборгованості за спожиту електричну енергію, 3 000,05грн - пені, 472,51грн - 3% річних, 4 217,70грн - інфляційного збільшення у зв`язку із неналежним виконання умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22105626 від 01.01.2019 на умовах комерційної пропозиції 1УП.
Ухвалою суду від 04.12.2023 року судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1229/23 в порядку розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м.Хмельницький позовні вимоги підтримує. Посилається на неналежне виконанням відповідачем вимог публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22105625 на умовах комерційної пропозиції 1УП, яка є додатком 4 до договору. На адресу суду представник позивача 09.01.2024 подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач - Обласний благодійний фонд "Патріоти України", м. Хмельницький Хмельницької області відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Ухвали суду від 04.12.2023 та від 20.12.2023 направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою, яка згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є його юридичною адресою.
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004)
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Судом також звернуто увагу, що на даний час в Господарському суді Хмельницької області працює система Електронний суд за допомогою якої учасники судового процесу можуть реалізувати права, визначені статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, та подавати в електронному форматі до суду процесуальні документи, пов`язані із розглядом справи у суді (як-то заяви по суті справи).
З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення позивача та відповідача про час та місце розгляду справи, вимоги розумності строку судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка позивача та відповідача не призводить до неможливості вирішення спору по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
З 01.01.2019 Обласний благодійний фонд "Патріоти України", м. Хмельницький Хмельницької області (надалі - споживач) приєднався до публічного договору Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут", м. Хмельницький (надалі - постачальник) про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (надалі - договір) на умовах комерційної пропозиції, яка є додатком 4 до договору, що розміщений на офіційному веб-порталі позивача https://energo.km.ua/page/tarifi-dlja-biznesu.
Відповідно до п.2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно пункту 3.4 договору, датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 4 до цього договору.
Згідно п.5.2 договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.
У відповідності до п.5.8. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.
Відповідно до п.5.9 договору, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Згідно п.5.10 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Підпунктом 5.11. пункту 5 договору визначено, що у випадку, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному HPPEE (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором.
Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
Відповідно до п.6.2.1. договору, споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Комерційною пропозицією №1/УП, погодженою сторонами як додаток №4 до договору, передбачено, зокрема, умови щодо ціни, способу оплати.
На виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22105626, ТОВ "Хмельницькенергозбут" в період жовтень 2021 року, було поставлено електричну енергію 6 766 кВт на суму 27 246,00грн.
За результатами перевірки обсягів споживання електричної енергії по точці комерційного обліку (ТКО) з ЕІС-кодом 62Z701116817985A за період з 01.09.2021 року по 30.11.2021 року споживачем було використано 6 766 кВт/год.
В травні 2022 року ОБФ „Патріоти України було здійснено часткову оплату спожитої електричної енергії в сумі 500,00грн, згідно платіжної інструкції від 31.05.2022 року.
Факт обсягів споживання електричної енергії підтверджується листом АТ "Хмельницькобленерго" від 31.08.2023 №4-7508-031202/23.
В серпні 2023 року Хмельницьким РЕМ проведено зменшення обсягу електричної енергії на 21 кВт*год., та відповідно зменшено заборгованість на 84,56грн.
Відповідачу було надіслано претензію від 18.07.2023 року №819. Претензія позивача про сплату заборгованості за договором залишена відповідачем без задоволення.
Таким чином, відповідач взятих на себе договірних зобов`язань з оплати поставленої електричної енергії у встановленому договором порядку і строки не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 26 661,44грн, а за не своєчасне виконання зобов`язань по оплаті за спожиту електричну енергію, відповідачу нараховано 3 000,05грн - пені, 4 217,70грн - інфляційних нарахувань, 472,51грн - 3% річних.
Аналізуючи докази, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги таке.
У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно ч.1 ст.173 ГК України Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Як вбачається із матеріалів справи, 01.01.2019 відповідач - Обласний благодійний фонд "Патріоти України", м. Хмельницький Хмельницької області приєднався до публічного договору позивача про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах комерційної пропозиції, яка є додатком 4 до договору, що розміщений на офіційному веб-порталі позивача -ttps://energo.km.ua/page/tarifi-dlja-biznesu.
Комерційною пропозицією №1/УП, погодженою сторонами як додаток №4 до договору, передбачено, зокрема, умови щодо ціни, способу оплати.
Відповідно до ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Пунктом 5.1. договору встановлено, що відповідач розраховується з позивачем за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною відповідачем комерційною пропозицією, яка є додатком 4 до цього договору.
Згідно п.5.2 договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції позивача. Для одного об`єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни на електричну енергію.
Відповідно до п.5.8. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Розрахунки відповідача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.
Згідно п.5.10 договору, оплата рахунка позивача за цим договором має бути здійснена відповідачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання відповідачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої відповідачем. Всі платіжні документи, що виставляються позивачем відповідачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Відповідно до п.6.2.1. договору, відповідач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22105626, позивач в жовтні 2021 року поставив відповідачу електричну енергію 6 766 кВт на суму 27 246,00грн, що також підтверджується результатами перевірки обсягів споживання електричної енергії по точці комерційного обліку (ТКО) з ЕІС-кодом 62Z701116817985A за період з 01.09.2021 року по 30.11.2021 року та листом АТ "Хмельницькобленерго" від 31.08.2023 №4-7508-031202/23.
Згідно платіжної інструкції від 31.05.2022 року, відповідач здійснив часткову оплату спожитої електричної енергії в сумі 500,00грн. Хмельницьким РЕМ проведено зменшення обсягу електричної енергії на 21 кВт*год., та відповідно зменшено заборгованість на 84,56грн.
Таким чином, матеріалами справи стверджується, що відповідачем не виконані зобов`язання з оплати заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 в сумі 26 661,44грн.
Доказів оплати поставленої електроенергії в повному обсязі матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано, відтак суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 26 661,44грн основного боргу є обґрунтованою.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 000,05грн - пені, 4 217,70грн - інфляційних нарахувань, 472,51грн - 3% річних.
За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України
У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до пп.5.11 договору, у випадку, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному HPPEE (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором.
Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
У ч. 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Судом враховано, що даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Однак, дія Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-IX фактично надає можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.
Зважаючи на викладене, суд, здійснивши власний перерахунок (за допомогою системи „Законодавство") за визначений позивачем період (01.11.2021 30.05.2022) судом враховано, що заявлена сума до стягнення в розмірі 3 000,05грн пені є обґрунтованою.
Між тим, судом враховується, що у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 ст.3, частині третій ст.509 та частинах першій, другій ст.627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013р. №7-рп/2013).
Приписами ст.233 ГК України встановлено, що господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до аналізу даних норм, таке право суд реалізує, як за клопотанням сторони, так і за власною ініціативою.
Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.
Таким чином, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду, який, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 3 липня 2019 року у справі №917/791/18, від 29 вересня 2020 року в справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24 грудня 2020 року в справі №914/1888/19, від 26 січня 2021 року в справі №916/880/20, від 26 січня 2021 року в справі №916/880/20.
При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 березня 2021 року в справі №902/538/18.
Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки, на що Верховний Суд неодноразово вказував.
Конституційний Суд України в рішенні від 11 липня 2014 року №7-рп/2013 у справі №1-12/2013 сформував правову позицію, що наявність у кредитора можливості стягувати зі споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 16 березня 2021 року по справі №922/266/20.
Суд зауважує, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18.
Враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності сторін, сплату боргу відповідачем, періоди прострочення, зважаючи на відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, у той час як негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання грошового зобов`язання, компенсуються, окрім штрафних санкцій, також і за рахунок застосування до боржника відповідальності в порядку ч.2 ст.625 ЦК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 1 500,00грн.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені, штрафу) за порушення виконання зобов`язання.
Під час перерахунку заявлених до стягнення 3% річних, судом взято до уваги встановлений позивачем період. Таким чином, здійснивши обрахування (за допомогою системи "Законодавство") судом встановлено, що заявлені до стягнення 3% річних в розмірі 472,51 заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Стосовно нарахувань втрат від інфляції, судом враховано таке.
Індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2019р. по справі №924/312/18.
Судом враховано правову позицію Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 щодо застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини 2 статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов`язання становить неповний місяць.
Зважаючи на викладене, суд, здійснивши власний перерахунок (за допомогою програми "Законодавство") вважає, що заявлені інфляційні втрати правомірно нараховані у розмірі визначеному позивачем 4 217,70грн за вказані ним у наявному в матеріалах справи розрахунку періоди.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу положень ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов заявлено обґрунтовано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суми: 26 661,44грн - заборгованості за спожиту електричну енергію, 1 500,00грн - пені, 472,51грн - 3% річних; 4 217,70грн - інфляційних втрат.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Обласного благодійного фонду "Патріоти України" (29013, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, буд.1; код ЄДРПОУ 39432655) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (29000, м. Хмельницький, вул. Свободи 57/2, код ЄДРПОУ 42035266) 26 661,44грн (двадцять шість тисяч шістсот шістдесят одну гривню 44 коп.) заборгованості за спожиту електричну енергію; 1 500,00грн (одну тисячу п`ятсот гривень 00 коп.) пені; 472,51грн (чотириста сімдесят дві гривні 51 коп.) 3% річних; 4 217,70грн (чотири тисячі двісті сімнадцять гривень 70 коп.) інфляційних втрат, 2 684,00грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) витрат на оплату судового збору.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.
Повний текст рішення складено 15.01.2024.
Суддя С.І. Крамар
Віддрук. 4 прим.:
1 - до справи;
2, 3 - позивачу (вул. Степана Бандери 1/1, м. Хмельницький, 29000; вул. Свободи, 57/2 м. Хмельницький, 29000) надісл. в ел. кабінет в системі "ЕС"
4 - відповідачу (вул. Гагаріна, буд. 1, м. Хмельницький, 29013) надісл. реком. з повідом.
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2024 |
Оприлюднено | 19.01.2024 |
Номер документу | 116357151 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Крамар С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні