Ухвала

від 03.01.2024 по справі 757/59276/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59276/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в м. Києві судове провадження за клопотанням ОСОБА_4 який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальність " ЕКОГЛОБАЛ ПРО " про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/51108/23-к від 10.11.2023 у кримінальному провадженні № 12023000000001799 ,-

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2023 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ТОВ " ЕКОГЛОБАЛ ПРО " (код 45101074) про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/51108/23-к від 10.11.2023 у кримінальному провадженні № 12023000000001799 від 26.09.2023. В обґрунтування вимог клопотання, адвокат посилається на те, що арешт на горох у кількості 1205,040 т, що належить ТОВ " ЕКОГЛОБАЛ ПРО " (код 45101074) (склад № 11 належить ТОВ «Транс-Експо», що вилучено та опечатано у вказаному складському приміщенні (пломба № 0704796) у зв`язку з відмовою директора прийняти на відповідальне зберігання, накладено необґрунтовано такий арешт підлягає скасуванню в порядку ст.174 КПК України, оскільки ТОВ " ЕКОГЛОБАЛ ПРО " (код 45101074) є законним власником арештованого майна. В судове засідання представник ТОВ " ЕКОГЛОБАЛ ПРО " (код 45101074) не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, разом з тим просив клопотання задовольнити та слухати за її відсутності. Представник Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 з`явився у судове засідання, просив відмовити у задоволенні клопотання та посилався на свої заперечення які подав в ході судового засідання. Слідчий суддя, вивчивши клопотання, вивчивши матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного. Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності.

Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Слідчим суддею в судовому засіданні встановлено, що 10.11.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у кримінальній справі № 757/51108/23-к було задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000001799 від 26.09.2023 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно за результатами проведеного обшуку в період з 10.10.2023 року по 01.11.2023 рік на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2023 року по справі № 757/43782/23-к земельної ділянки з кадастровим номером 5124110100:02:009:0003 та розташованих на ній нежитлових приміщень, будівель, споруд за місцем знаходження ДП «Ренійський морський торгівельний порт», що за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188, за результатами якого виявлено та вилучено: бланки товаро-транспортних б/н за 2023 рік, де замовником виступає ТОВ «Юбігруп» (ЄДРПОУ 41588033) вантажовідправник ТОВ «Юбігруп» (41588033), вантажоодержувач ТОВ «Дунай Транзит Сервіс» (44509661) та в графі: «Здав ОСОБА_6 » наявний відтиск печатки ТОВ «Юбігруп» в 360 (трьох ста шістдесяти) примірниках на 1 арк. кожна, загальна кількість 360 арк.; бланки товаро-транспортних накладних б/н за 2023 рік, де замовником виступає ТОВ «Лінкор Трейд Україна» (ЄДРПОУ 4282453) автомобільний перевізник ТОВ «Катена Транспорт» (ЄДРПОУ 40935999), вантажовідправник ТОВ «Лінкор Трейд Україна», пункт навантаження СТОВ «Степ Агро» (ЄДРПОУ 31411114) в 252 (двохсот п`ятдесяти двох примірниках) на 1 арк., загальна кількість 252 арк.; бланк товаро-транспортних накладних № 12 за 2023 рік -//-, в одному примірнику на 1 арк.; Бланк товаро-транспортних накладних № 13 за 2023 рік -//-, в одному примірнику на 1арк.; бланки товаро-транспортних накладних б/н за 2023 рік -//-, в чотирьох примірниках на 4 арк. загалом: пшениця у кількості 297,760 т (склад № 6, ворота 1, 3, 4, 5, 9), що належать ТОВ ВК «Агро-Нова» (41219949) (перепроданий від ТОВ «Берн Слот» - передано на відповідальне зберігання начальнику господарського відділу ТОВ «Агро-Рені» Куліш Георгію; пшениця у кількості 1143,080 т (склад № 6, ворота 1, 3, 4, 5, 9); соняшник у кількості 72,150 (склад № 6, ворота 1, 3, 4, 5, 9), що належить ТОВ «Вінторменд Плюс» (45030150) - передано на відповідальне зберігання начальнику господарського відділу ТОВ «Агро-Рені» Куліш Георгію; соняшник у кількості 2214,080 т (склад № 6, ворота 1, 2, 7, 8), що належить ТОВ «ПЛУГ КОРПОРЕЙШЕН» (44923767) - передано на відповідальне зберігання начальнику господарського відділу ТОВ «Агро-Рені» Куліш Георгію; кукурудза у кількості 205,950 т (склад № 6, № 6), що належить ТОВ ВК «БІЗ ЦЕНТР» (44930897) передано на відповідальне зберігання представнику ТОВ «Агро-Рені» - начальнику господарського відділу Куліш Георгію; горох у кількості 1205,040 т, що належить ТОВ «Екоглобал Про» (45101074) (склад № 11 належить ТОВ «Транс-Експо», що вилучено та опечатано у вказаному складському приміщенні (пломба № 0704796) у зв`язку з відмовою директора прийняти на відповідальне зберігання.

Разом з тим слідчому судді не надано відомостей що службові особи ТОВ " ЕКОГЛОБАЛ ПРО " (код 45101074) є підозрюваними, обвинуваченими, особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваних, обвинувачених або неосудними особами.

Доказів, які вказують на прямий, або опосередкований зв`язок товариства та арештованого майна до вчиненого кримінального правопорушення з обставинами які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні не надано.

Стороною обвинувачення не надано слідчому судді достатніх та належних даних для висновку про наявність підстав, які б виправдали тримання майна, належного ТОВ «Екоглобал Про» (45101074), під арештом. Накладення арешту на зазначене майно є нерозумним та неспіврозмірним обмеженням права власності відносно завдань кримінального провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 4 ст. 9 КПК України передбачено, що у разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України. Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу. Частиною 1 ст. 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Відповідно до статті 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. До аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд (рішення від 06.03.2018, справа № 243/6674/17-к, провадження № 51-499км17). Європейський суд з прав людини наголошує, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання у право безперешкодного користування своїм майном передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Суд також наголошує на тому, що втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті частини другої статті 1 Протоколу №1, має забезпечити «справедливу рівновагу» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення цієї рівноваги відбивається в структурі статті 1 загалом, а отже, й у частині другій. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою. З`ясовуючи, чи дотримано цієї вимоги, Суд визнає, що держава має право користуватися широкими межами свободи розсуду як у виборі засобів примусового виконання наказів, так і у з`ясуванні виправданості наслідків такого виконання наказів у світлі загальних інтересів - виконання, що спрямоване на досягнення мети, поставленої даним законом. У таких сферах, як житлова, що відіграє центральну роль у забезпеченні добробуту й економічної політики в сучасному суспільстві, Суд поважатиме законодавчі рішення, якщо вони відповідають загальним інтересам і ґрунтуються на чітко сформульованому розумному вмотивуванні (рішення у справі «Мелахер та інші проти Австрії» (Mellacher and Others v. Austria), заяви №№ 10522/83; 11011/84; 11070/84, рішення від 19 грудня 1989 р., п. 48, та у справі «Шассанью та інші проти Франції» (Chassagnou and Others v. France) [GC], від 29 квітня 1999 р., заяви №№ 25088/94, 28331/95 та 28443/95, п. 75). Рішення у справі «"Іммобільяре Саффі" проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [GC] від 28 липня 1999 р., заява № 22774/93, п. 49. Так, у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» заявники скаржились на те, що постанова муніципалітету міста Стокгольм, яка дозволяла місцевій владі відчужувати за своїм бажанням практично без обмежень будь-яку власність, порушувала їхнє право власності за статтею 1 Протоколу №1. Суд ухвалив, що хоч подібне відчуження теоретично залишало за власниками право користуватися та розпоряджатися своєю власністю, однак практично їхні можливості робити це були обмежені настільки, що застосування шведського закону справді порушувало їхнє право на вільне володіння своїм майном. Розглянувши справу, Суд також підкреслив свою думку про те, що Конвенція у цілому вимагає збереження балансу між інтересами суспільства і основними правами людини, та зауважив, що у випадку позбавлення власності, встановлені обмежень на користування нею чи в інших подібних випадках справедливість вимагає, щоб особам, які постраждали, було надано право оскаржувати рішення уряду з питань позбавлення власності, встановлення контролю за її використанням і було надане відшкодування.

Враховуючи ту обставину, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як представник Офісу Генерального прокурора в судовому засіданні не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належного йому майна, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження. Керуючись ст. ст. 98, 167, 170,171, 172, 173, 174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_4 який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальність " ЕКОГЛОБАЛ ПРО " про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/51108/23-к від 10.11.2023 у кримінальному провадженні № 12023000000001799 - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/51108/23-к від 10.11.2023 у кримінальному провадженні № 12023000000001799 від 26.09.2023, на тимчасово вилучене майно за результатами проведеного обшуку в період з 10.10.2023 року по 01.11.2023 рік на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2023 року по справі № 757/43782/23-к земельної ділянки з кадастровим номером 5124110100:02:009:0003 та розташованих на ній нежитлових приміщень, будівель, споруд за місцем знаходження ДП «Ренійський морський торгівельний порт», що за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, буд. 188, за результатами якого виявлено та вилучено горох у кількості 1205,040 т, що належить ТОВ «Екоглобал Про» (45101074) (склад № 11 належить ТОВ «Транс-Експо», що вилучено та опечатано у вказаному складському приміщенні (пломба № 0704796) у зв`язку з відмовою директора прийняти на відповідальне зберігання.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1