Рішення

від 02.11.2023 по справі 757/3203/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3203/21-ц

Категорія 81

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2023 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Хайнацького Є.С.,

при секретарі - Сміян А.Ю.,

за участю:

позивача: не з`явилась,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-Ековід» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-Ековід» (далі - відповідач, ТОВ «СК-Ековід»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 29 000,00 грн. попередньої оплати за договором поставки № 1/09/20/МСБ від 01.09.2020 року; 1 482,75 грн. пені за прострочення виконання зобов`язання за період з 01.10.2020 року по 18.01.2021 року; 262,19 грн. - три проценти річних за період з 01.10.2020 року по 18.01.2021 року; 937,00 грн. інфляційних втрат за період з 01.10.2020 року по 31.12.2020 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 01.09.2020 року між нею та відповідачем укладено договір № 1/09/20/МСБ, за яким товариство зобов`язалось поставити світлопрозорі конструкції власного виробництва та здійснити їх монтаж.

За умовами вказаного договору після отримання повного розміру попередньої оплати постачальник зобов`язаний протягом 21 робочого дня виготовити товар та виконати роботи з його монтажу (п. 2.5); оплата за цим договором виконується поетапно: загальна сума - 41 500,00 грн.; сума передоплати - 29 000,00 грн. (п. 4.3); протягом 10-ти календарних днів з дати поставки товару покупець зобов`язаний виконати остаточний розрахунок (п. 4.4); за порушення строку виробництва товару, передбаченого п. 2.4 даного договору, постачальник зобов`язаний сплатити на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого грошового зобов`язання за кожен день прострочення (п. 8.4).

01.09.2020 року позивач на виконання умов п. 4.3 вищевказаного договору оплатила 29 000,00 грн. попередньої оплати, передавши їх відповідачу, що підтверджується підписом менеджера відповідача ОСОБА_2 в присутності директора відповідача Бєлова Михайла .

Отже, з 01.09.2020 року почався 21-денний строк виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару і сплив 30.09.2020 року.

31.12.2020 року сплив строк дії договору поставки № 1/09/20/МСБ від 01.09.2020 року.

Проте, на час подання даного позову до суду товар позивачу не поставлено.

18.12.2020 року позивачем направлено вимогу відповідачу про повернення коштів; цінний лист з описом вкладення повернувся у зв`язку з неможливістю вручення.

Посилаючись на вказані обставини, на підставі ст.ст. 536, 610, 612, 625, 628, 693 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) позивач звернулась до суду з указаним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.02.2021 року відкрито провадження в порядку загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СК-Ековід» про стягнення грошових коштів та призначено підготовче засідання у справі на 25.05.2021 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.12.2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СК-Ековід» про стягнення грошових коштів прийнято до свого провадження в порядку загального позовного провадження суддею Хайнацьким Є.С. та призначено підготовче засідання у справі на 02.03.2022 року.

У зв`язку з відпусткою головуючого судді судове засідання, призначене на 02.03.2022 року, знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 06.07.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2022 року відкладено підготовче засідання у справі на 05.10.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05.10.2022 року відкладено підготовче засідання у справі на 25.01.2023 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.01.2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СК-Ековід» про стягнення грошових коштів та призначено вказану цивільну справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 25.04.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.04.2023 року відкладено розгляд справи на 17.08.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2023 року відкладено розгляд справи на 02.11.2023 року.

Позивач у судове засідання не з`явилась; про день, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином; подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи здійснювати без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 280 ЦПК України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно зі ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на вказане, суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити у справі заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 01.09.2020 року між ТОВ «СК-Ековід» (постачальник) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір поставки № 1/09/20/МСБ, згідно з п.п. 1.1-1.4 якого постачальник зобов`язався виготовити товар і передати його у власність покупця, а також виконати роботи і здати їх покупцю, а покупець зобов`язався прийняти товар і роботи та сплатити постачальнику їх вартість. Товаром за даним договором є світлопрозорі конструкції виробництва постачальника (з урахуванням п. 2.8 договору). Роботами за даним договором є монтаж світлопрозорих конструкцій та додаткових елементів (підвіконня, відливи і т.п.) у приміщенні, вказаному покупцем. Товар поставляється та роботи виконуються відповідно до узгоджених сторонами розрахунків, які є невід`ємними додатками до даного договору.

Згідно з п. 2.5 цього договору поставки після отримання повного розміру попередньої оплати (п. 4.4.1 даного договору) постачальник зобов`язаний протягом 21 робочого дня виготовити товар, передбачений додатком, та виконати роботи з його монтажу.

Відповідно до п. 4.3 вказаного договору поставки оплата за цим договором виконується поетапно: загальна сума та прийом оплати виконавцем: загальна сума - 41 500,00 грн.; сума передоплати - 29 000,00 грн. У випадку, якщо в подальшому покупець відмовиться від приймання товару, сума часткової попередньої оплати залишається у постачальника.

За змістом п. 4.3.1 договору поставки протягом 10-ти календарних днів з дати поставки товару покупець зобов`язаний виконати остаточний розрахунок.

Згідно з п. 4.4 договору поставки оплата проводиться одним із наступних способів за вибором покупця: шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. В такому випадку, датою виконання покупцем грошових зобов`язань перед постачальником є дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.4.1); шляхом внесення готівки через касу постачальника. В такому випадку, датою виконання покупцем грошових зобов`язань перед постачальником є дата оприбуткування готівки в касі постачальника (п. 4.4.2).

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Звертаючись до суду з позовом, позивач посилається на те, що 01.09.2020 року на виконання умов п. 4.3 укладеного сторонами договору поставки вона сплатила 29 000,00 грн. попередньої оплати, що підтверджується підписом менеджера відповідача ОСОБА_2 в присутності директора відповідача Бєлова Михайла . Однак, відповідачем не виконано умови цього договору, а саме, не поставлено позивачу товар та не виконано роботи у строки, передбачені договором.

З доданої до позовної заяви копії договору поставки № 1/09/20/МСБ від 01.09.2020 року вбачається, що згідно з п. 4.3 цього договору оплата виконується поетапно: загальна сума та прийом оплати виконавцем: загальна сума - 41 500,00 грн.; сума передоплати - 29 000,00 грн. У випадку, якщо в подальшому покупець відмовиться від приймання товару, сума часткової попередньої оплати залишається у постачальника.

При цьому, у п. 4.3 вказаного договору поставки після слів «сума передоплати 29 000 грн.» зазначено: «оплату прийняв» та міститься підпис невідомої особи.

Разом з тим, належних доказів, що цей підпис належить менеджеру ТОВ «СК-Ековід» ОСОБА_2 , позивачем не надано.

З боку відповідача договір поставки № 1/09/20/МСБ від 01.09.2020 року підписано директором ТОВ «СК-Ековід» Беловим М.С., який своїм підписом засвідчив узгодження умов договору відповідачем.

Водночас, умовами п. 4.4 вказаного договору визначено, що оплата проводиться одним із наступних способів за вибором покупця: шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. В такому випадку, датою виконання покупцем грошових зобов`язань перед постачальником є дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.4.1); шляхом внесення готівки через касу постачальника. В такому випадку, датою виконання покупцем грошових зобов`язань перед постачальником є дата оприбуткування готівки в касі постачальника (п. 4.4.2).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями ч.ч 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148 (далі - Положення).

Підпунктами 11, 12 п. 3 Положення визначено, що касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, електронні розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Касові операції - операції суб`єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

За приписами п. 11 Положення готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

За положеннями п. 23 Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, електронними розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних інструментів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.

Згідно з п. 25 Положення приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером (додаток 2), підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

Про приймання установами/підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.

Приймання і видача готівки за касовими ордерами проводиться тільки в день їх складання (п. 32 Положення).

З огляду на вищевказані норми закону, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту сплати нею 01.09.2020 року попередньої оплати в розмірі 29 000,00 грн. відповідно до умов п. 4.4 договору поставки № 1/09/20/МСБ від 01.09.2020 року, згідно з якими оплата проводиться одним із наступних способів за вибором покупця: шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника; в такому випадку датою виконання покупцем грошових зобов`язань перед постачальником є дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника (п. 4.4.1); шляхом внесення готівки через касу постачальника; в такому випадку, датою виконання покупцем грошових зобов`язань перед постачальником є дата оприбуткування готівки в касі постачальника (п. 4.4.2). Зокрема, позивачем не надано відповідної квитанції (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) про приймання відповідачем готівки в касу за прибутковим касовим ордером, підписаної головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства, або платіжного доручення (квитанції, платіжної інструкції) про перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.ч. 1, 3 ст. 77 ЦПК України).

За положеннями ч. 2 ст. 78 цього Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

За приписами ст. 80 цього Кодексу достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи докази у справі у їх сукупності, беручи до уваги недоведеність позивачем заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Враховуючи викладене, керуючись Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 року № 148, ст.ст. 11, 207, 509, 526, 527, 610, 612, 626-628, 629, 638, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 264, 265, 273, 280, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-Ековід» про стягнення грошових коштів - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено та підписано 13.11.2023 року.

Суддя Є.С. Хайнацький