РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
16 січня 2024 р. Справа № 120/12653/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну за позовом Фермерського господарства "Прометей" до Державної служби України з питань безпеки на транспорті, відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
в с т а н о в и в :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства "Прометей" (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 1), відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з питань безпеки на транспорті (далі - відповідач 2) про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю прийнятої відповідачем 2 постанови №ПШ000367 від 25.07.2023.
Ухвалою від 21.08.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк представником відповідачів подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що вантажні автомобілі повною масою понад 3,5 тон, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом. При цьому для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених приписами статті 48 Закону № 2344-ІІІ, обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв) або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Також вказав, що під час проведення рейдової перевірки водієм, серед іншого, було надано товарно-транспортну накладну в графі автомобільного перевізника якої вказано ФГ "Прометей".
Щодо належного повідомлення перевізника про розгляд справи представник відповідачів повідомив, що листом №54200/21/24-23 від 19.07.2023 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення. Листом №0600033692908 дане повідомлення було спрямоване у точку видачі 21.07.2023, тобто за 5 днів до початку розгляду справи.
Також, у відзиві міститься посилання на постанову Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №820/4810/17, в якій колегія зауважила, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що 25.06.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області на автодорозі М-05 "Київ-Одеса" км 452+811 м проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки RENAULT Premium, д.н.з. НОМЕР_1 та причепом д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який перевозив вантаж згідно товарно-транспортної накладної №01/06-23 від 25.06.2023.
Під час цієї перевірки було встановлено перевезення автомобільним перевізником вантажів за відсутності визначених у ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, а саме: у водія відсутня тахокарта за 25.06.2023, про що складено акт перевірки №356901 від 25.06.2023.
Надалі вказані матеріали перевірки були передані для розгляду в орган державного контролю за місцезнаходженням автомобільного перевізника (власника транспортного засобу), тобто до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області.
25.07.2023 за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області винесено постанову №ПШ 000367 про застосування адміністративного-господарського штрафу, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Незгода позивача із вказаною постановою зумовила звернення її до суду з даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 48 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Отже, перелік документів згідно вказаною нормою не є вичерпним.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344 передбачена відповідальність автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В даному випадку сутність виявленого порушення полягає у тому, що під час проведення перевірки водій позивача не надав передбачений законодавством інший документ, зокрема тахкарту за 25.06.2023 до аналогового тахогрфа, яким був обладнаний перевіряємий транспортний засіб.
Так, особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (Положення №340), згідно пункту 1.3 якого вимоги Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно п.6.1 Положення №340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
За визначенням, що міститься в п. 1.5 цього Положення, тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.
Відповідно до п.6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
24.06.2010 Міністерство транспорту та зв`язку України наказом №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 розділу І якої, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", ;Про дорожній рух".
Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, а її норми поширюються на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).
Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 визначені у ній терміни вживаються у такому значенні:
- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;
- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР;
- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.
Згідно з п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема:
- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;
- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
Отже, в силу зазначених правових приписів Інструкції № 385 законодавець прямо визначає обов`язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.
Тобто, наведені норми зобов`язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати однин з передбачених Інструкцією №385 документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа.
Судом встановлено, що належний позивачу транспортний засіб, який був об`єктом перевірки, обладнаний аналоговим тахографом, що власне не заперечується відповідачем.
При цьому, обґрунтовуючи протиправність прийнятої постанови, позивач, не заперечуючи самого факту відсутності в водія на час проведення рейдової перевірки тахокарти за 25.06.2023, лише посилається нате, що перевезення вантажу мало місце в межах України.
Разом із тим, судом критично оцінюються такі твердження позивача, адже вони повністю спростовуються вищенаведеними положенням чинного законодавства, яки вимагають від перевірника, чий транспортний засіб обладнаний тахографом, забезпечити водія відповідними документами обліку режиму праці та відпочинку водія.
Що стосується посилань позивача на його неналежне повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, то суд зазначає наступне.
Пунктами 25, 26 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Пунктом 27 Порядку № 1567 У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
Як повідомив у відзиві на позовну заяву представник відповідача, листом № 54200/21/24-23 від 19.07.2023 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення. Листом № 0600033692908, дане повідомлення було спрямоване у точку видачі 21.07.2023, тобто за 5 днів до початку розгляду справи.
Таким чином, відповідачем доведено, що ним було ужито всіх заходів щодо належного повідомлення позивача про розгляд справи та здійснено виклик у спосіб, визначений Порядком № 1567.
При цьому, у позовній заяві позивач наголосив на тому, що Лист № 0600033692908 ним було отримано лише 28.07.2023, в підтвердження чого долучив до позовної заяви Пояснювальну записку начальника ПВПЗ №82 Войченко Л.В. від 03.08.2023.
Оцінюючи відповідні пояснення сторін суд вважає за необхідне врахувати позицію висвітлену Верховним Судом в постанові від 01.03.2018 у справі №820/4810/17. Так, судом зроблено висновок про те, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
В даному випадку суд зазначає, що положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника, так і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа, або індивідуальної контрольної книжки водія в разі необладнання транспортного засобу тахографом, передбачено вимогами Інструкції № 385 та Положення № 340.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, за відсутності документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17.
Відтак в контексті положень ст. 48 Закону № 2344-III картку водія необхідно відносити до категорії "інших документів, передбачених законодавством".
Під час рейдової перевірки відповідачем було встановлено, що у водія ОСОБА_1 була відсутня тахокарта за 25.06.2023 до аналогового тахографа. Доказів протилежного позивачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, з огляду на те, що відповідач вжив всіх належних заходів щодо повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в свою чергу, осатнній доказів в спростування викладених в Акті перевірки №356901 від 25.06.2023 обставин суду не надав, з урахуванням висновків Верховного Суду, наведених в постанві від 01.03.2018 у справі №820/4810/17, суд вважає, що відсутність позивача під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не може бути підставою для скасування спірної постанови.
За встановлених обставин оскаржувана постанова про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу визнається судом такою, що була прийнята відповідачем обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для відшкодування позивачу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
в и р і ш и в :
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Фермерське господарство "Прометей" (пров. Матросова, 8, с. Кидрасівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24465, код ЄДРПОУ 32842313)
Державна служба України з питань безпеки на транспорті (просп. Перемоги, 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845)
Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з питань безпеки на транспорті (вул. В. Порика, 29, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39816845)
СуддяЖданкіна Наталія Володимирівна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2024 |
Оприлюднено | 19.01.2024 |
Номер документу | 116359657 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Жданкіна Наталія Володимирівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Жданкіна Наталія Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні